Рішення

від 08.10.2024 по справі 372/2207/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2207/24

Провадження № 2-1348/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

предствника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Українська державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, визнання заповіту таким, що не підлягає виконанню та є недійним,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась доОбухівського районногосуду Київськоїобласті зпозовною заявоюдо ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Українська державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, визнання заповіту таким, що не підлягає виконанню та є недійним.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача заперечили щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Інші учасники судового провадження до судового засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про день, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом установлено, що 16.12.1995 року між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 16.12.1995 року відділом реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 139.

Від даного шлюбу в подружжя народилися двоє дітей: син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23.06.2022 року у цивільній справі № 372/300/22 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

У подальшому, 04.10.2022 року між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 04.10.2022 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 443.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 09.03.2023 року, виданим Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2786 від 07.02.2023 року.

Після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відкрилася спадщина, що складається з: 1) земельної ділянки, розміром 0,0662 га, кадастровий номер 3223151000:04:018:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території с. Плюти, Обухівського р-ну, Київської обл.; 2) 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ; 3) 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 ; 4) квартири АДРЕСА_3 ; 5) автомобіля марки Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_4 ; 6) грошових заощаджень (вкладень), які знаходяться на рахунку в АТ «Укрексімбанк».

У зв`язку з цим, позивач звернулася до Української державної нотаріальної контори Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

За наслідками розгляду вказаної заяви позивачу 01.02.2024 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину внаслідок наявності в матеріалах спадкової справи заповіту, складеного 03.05.2019 року померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 . Також державним нотаріусом повідомлено, що іншими спадкоємцями після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 є батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_6 , неповнолітня донька ОСОБА_5 .

Відповідно до вказаного заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дідківською Ю.В., померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 заповідає: «все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все що мені буде належати на день смерті, і на що я згідно із законом буду мати право, заповідаю дружині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно з довідкою кола спадкоємців, виданою 22.02.2024 року державним нотаріусом Коваленко Л.О. Української державної нотаріальної контори Київської області на запит позивача, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 спадкоємцями за заповітом є ОСОБА_2 ; спадкоємцями за законом є: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_6 , неповнолітня донька ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки АТ «Укрексімбанк», 23.06.2022 року на ім`я померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 відкрито зарплатний рахунок, залишок коштів на якому станом на 08.06.2023 року складає 313926,90 грн.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У статті 1247 ЦК України закріплені загальні вимоги до форми заповіту, згідно з якими: 1) заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; 2) заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу; 3) заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу; 4) заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Заповіт є одностороннім правочином. Відповідно до частини третьої статті 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 153/1216/17-ц (провадження № 61-39409св18) зазначено, що на заповіт як односторонній правочин поширюються загальні правила ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складенні особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником тощо).

Відповідно до частини першої статті 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

Частина 2 статті 1256 ЦК України передбачає, що у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 467/356/19 зазначено, що відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту (спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача). За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі частини першої статті 1256 ЦК України.

У постановах Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 335/4131/18, від 23 лютого 2022 року у справі № 474/454/18 та від 30 липня 2020 року у справі № 378/1160/15-ц викладено правову позицію про те, що тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

При цьому, частина друга статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту, ураховуючи також, що заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.

Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на викладене тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Як слідує з копії заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дідківською Ю.В., складеного 03.05.2019 року померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , останній заповів «все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все що мені буде належати на день смерті, і на що я згідно із законом буду мати право, заповідаю дружині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Таким чином, підстави для тлумачення заповіту відсутні, оскільки текст заповіту щодо належного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , є чітким та зрозумілим.

Одночасно, позивачем не доведено, що заповіт був складений з порушенням норм чинного законодавства щодо форми заповіту, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову з використанням правового механізму, встановленого статтями 203 та 215 ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 13, 19, 48, 76-82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Українська державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, визнання заповіту таким, що не підлягає виконанню та є недійним, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Т.Г. Сташків