Рішення

від 30.10.2024 по справі 755/3170/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/3170/24

Провадження №: 2/755/2948/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФМ «Поїхали з нами», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, розірвання договору туристичного обслуговування, стягнення коштів за не надані туристичні послуги та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В ИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Волощенка В.І., звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФМ «Поїхали з нами», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, розірвання договору туристичного обслуговування, стягнення коштів за ненадані туристичні послуги та моральної шкоди.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд розірвати договір на туристичне обслуговування №843-2202041 від 04 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , що діє від іменні та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» на підставі агентського договору №9264-19 по реалізації туристичних продуктів від 19 березня 2019 року та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» на свою користь заборгованість за договором туристичного обслуговування у сумі 43 468,12 грн та 10 000,00 грн моральної шкоди.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 04 лютого 2022 року між позивачем та та ТОВ «ТТВК», за посередництвом турагента ТОВ «ТФМ «Поїхали з нами» (далі по тесту - Турагент) та Турсубагента ФОП ОСОБА_2 укладено змішаний договір №843-2202041 на туристичне обслуговування, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується за плату забезпечити надання туристичних послуг (туристичного продукту). Туристичний продукт було заброньовано у відповідача за заявою №5910561, котрий складався з медичного страхування, трансферу, авіаперельоту та проживання. Загальна вартість туристичного продукту складала 36 230,00 грн, яку позивачем було сплачено відповідно до платіжної інструкції від 04 лютого 2022 року. ФОП ОСОБА_2 через ТОВ «ТФМ «Поїхали з нами» перерахувала кошти за замовлення туристичного продукту відповідачу, чим виконала перед останнім господарські обов`язки які регулюються окремими господарськими договорами між відповідачем та третіми особами, та не впливають на взяті на себе зобов`язання відповідача щодо надання туристичного продукту позивачеві. У зв`язку з введеним Указом Президента України 24 лютого 2022 року воєнним станом в Україні, який в подальшому продовжувався, позивач не змогла скористатися туристичними послугами. 19 січня 2024 позивач звернувся до третьої особи 1 з вимогою повернути грошові кошти за договором. Враховуючи, що позивачем було виконано умови договору, а туристичні послуги за договором надані не були, відповідач порушив умови договору та не повернув позивачу сплачені кошти, позивач просить розірвати договір №843-2202041 від 04 лютого 2022 року та стягнути з відповідача 36 230,00 грн суми основного боргу, 7 238,12 грн втрат від інфляції. Крім того, оскільки усі плани позивача на подорож було зруйновано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, було зірвано святкування дня народження позивача, враховуючи глибину та тривалість моральних страждань позивача понад два роки, порушення ритму життя, втрати можливості повноцінного відпочинку, позивач вважає, що підлягає відшкодуванню моральна шкода в сумі 10 000,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 березня 2024 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем копію ухвали суду про відкриття провадження отримано не було, що відображено в довідці про помилку доставки електронного листа, конверти разом з копією ухвали суду про відкриття провадження повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Треті особи ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримали, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

10 жовтня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд», представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи з додатками.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідач та треті особи не скористались своїм правом на подання до суду заяв по усті справи.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадженням, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та прийняті судом, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що 04 лютого 2022 року між ТОВ «ТТВК» (Туроператор) та ОСОБА_4 (Замовник) укладено договір на туристичне обслуговування № 843-2202041. У преамбулі договору вказано, що від імені ТОВ «ТТВК» (Туроператор), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діє ТОВ «ТФМ «Поїхали з нами» в особі директора Васьківський Ю.А. (Турагент), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі субагентського договору діє ФОП ОСОБА_2 (Турсубагент).

За умовами договору Туроператор відповідно до заявки, поданої Замовником через Турсубагента та Турагента, за плату зобов`язується забезпечити надання Замовнику та/або туристам туристичні послуги. До вартості туристичних послуг також входять послуги з бронювання та підбору і надання інформації щодо турів, які Турсубагент надає замовнику (п. 1.1.1 договору).

Забезпечення бронювання та надання туристичних послуг відповідно до заявки, передача через Турсубагента всіх необхідних документів для подорожі є обов`язком Туроператора (п. 2.1.2, п. 2.1.3 договору).

Згідно з п. 3.1. договору, у випадку невиконання умов даного договору з боку Туроператора Замовник має право вимагати повернення оплачених коштів за послуги (або їх частину), які ненадані у прямо пропорційному розмірі, за умови дотримання п. 3.6 договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, у випадку відмови Туроператора від виконання даного договору турист має право на відшкодування підтверджених документально збитків, заподіяних внаслідок розірвання даного договору, крім випадку коли це відбулось з вини туриста. У будь-якому випадку, загальна сума виплат та відшкодувань Туроператором на користь туриста не може перевищити вартість туристичного продукту.

Згідно п. 3.7 договору Туроператор не несе відповідальності за обставини, які є поза його контролем та компетенцією, а саме: зміна деталей польоту, відміна або затримка рейсів, заміна готелю, заміна типу літака тощо.

Вартість туристичних послуг за умовами договору складає 36 900,00 грн. (п. 6.1.1 договору).

Згідно п. 6.2.4 договору грошові кошти, сплачені Замовником Туроператору через Турсубагента або Турагента за цим договором, є транзитними коштами (окрім суми послуг з бронювання та підбору туру і надання інформації щодо турів Турсубагента).

Згідно з п. 9.1 договору Туроператор та Замовник звільняються від відповідальності за порушення умов цього договору, якщо таке порушення викликане дією обставин непереборної сили.

У додатку № 1 до договору на туристичне обслуговування № 843-2202041 від 04 лютого 2022 року міститься заявка про замовлення позивачем проживання в готелі FunSun Active Tropitel Waves 5* (Єгипет, Шарм-ель-Шейх) з 16.04.2022 по 23.04.2022 року; кількість туристів: три особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

За платіжними документами: меморіальний ордер № @2PL929183 від 05 лютого 2022 року здійснено оплату 33 811,00 грн., призначення платежу: за туристичні послуги згідно Договору № 843-220241 від 04.02.2022, ОСОБА_4 ; та за розрахунковою квитанцією для готівкових рахунків від 15.02.2022 № 843-2202041 ОСОБА_4 сплатила відповідно 3 089,00 грн, призначення платежу: договір на туристичне обслуговування № 843-2202041 від 04.02.2022. Кошти сплачено одержувачу ФОП ОСОБА_2 .

Згідно платіжного доручення від 07.02.2022 № С070222077, ФОП ОСОБА_2 перерахувала на користь ТОВ «ТФМ «Поїхали з нами» суму коштів в розмірі 33 811,00 грн, призначення платежу: оплата за туристичні послуги згідно рахунка 742288 від 05.02.2022 р. без ПДВ.

В подальшому, ТОВ «ТФМ «Поїхали з нами» перерахував на користь ТОВ «ТТВК» грошові кошти в розмірі 33 042,00 грн, призначення платежу: оплата за турпакет (742288) зг. рах. № 5910561 від 05.02.2022. без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № ТФМ0001486 від 07.02.2022.

Підставою для розірвання договору на туристичне обслуговування № 843-2202041 від 04 лютого 2022 року позивач зазначає те, що у зв`язку з введенням воєнного стану вона не змогла скористуватися туристичними послугами і в даному випадку з боку Туроператора вбачається порушення умов договору, тому, за позицією позивача, грошові кошту в сумі 36 900,00 грн. мають бути повернуті.

Так, як вбачається з повідомлень-відповідей від Турагнета ТОВ «ТФМ «Поїхали з нами» та Турсубагента ФОП ОСОБА_2 від 19.01.2024, останніми підтверджується сплата замовником (позивачкою) туристичного продукту у сумі 36 900,00 грн. Вказується, що Турагнет і Турсубагент здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту, сформованого Туроператором, грошові кошти за замовлений туристичний продукт перераховано Туроператору; на момент подання відповіді будь-яких альтернативних пропозицій або грошових коштів за замовлений туристичний продукт від Туроператора не надходило.

На підтвердження вказаних обставин третіми особами надано стороні позивача Агентський договір № 9264-19 від 19 березня 2019 року, укладений між ТОВ «ТТВК» Туроператор) та ТОВ «ТФМ «Поїхали з нами» (Турагент).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години З0 хвилин 24 лютого 2022 з подальшим продовженням його дії. У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та закриттям авіасполучення позивач не змогла скористатись послугами з туристичного обслуговування.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

Частина 8 статті 20 Закону України «Про туризм» передбачає, що туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Відповідно до приписів Закону України «Про туризм» при неможливості надання туристичних послуг туроператор повинен вжити альтернативних заходів з метою продовження надання туристичних послуг.

У випадку, коли турист не приймає умови по альтернативному виконанню туроператором прийнятих на себе зобов`язань з надання тур продукту або у випадку неможливості надання альтернативних послуг туроператором, туристу повертається вартість оплачених ним послуг.

За матеріалами справи, відповідачем як Туроператором не було вжито альтернативних заходів, а саме не було повідомлено позивача про зміну строків туристичної подорожі у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Під час виконання умов Договору на туристичне обслуговування було допущено порушення істотних умов Договору та не виконано взяті на себе зобов`язання за цим договором. Кошти відповідачем позивачу не повернуто, що свідчить про істотне порушення туроператором умов договору, Закону України «Про туризм» внаслідок чого турист та особи, що слідують за ним, значною мірою були позбавлені того, на що вони розраховували при укладені Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; 2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; 3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; 4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; 5) домовленості сторін

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про туризм» туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (принципалу) в укладанні угод чи сприяти їх укладанню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта та за його рахунок. Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання, організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, відповідно, агентський договір належить до посередницьких договорів на надання послуг.

Суть агентського договору полягає в тому, що діяльність, яку здійснює агент за дорученням і в інтересах принципала, породжує майнові наслідки для принципала, а не для агента, а тому, враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 не є агентом за агентським договором з TOB «ТТВК» та укладала договір на туристичне обслуговування в інтересах ТОВ «ТТВК», у зв`язку з чим саме Туроператор має зобов`язання за договором про туристичне обслуговування, сплачені на виконання вказаного договору кошти підлягають стягненню, саме з ТОВ «ТТВК».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач ТОВ «ТТВК» порушило умови договору на туристичне обслуговування № 843-2202041 від 04 лютого 2022 року, оскільки матеріалами справи підтверджується, що туристичні послуги за договором позивачу в обумовлений сторонами строк надані не були, сплачені кошти за договором не повернуто, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі, зазначеному в прохальній частині позову, 36 230,00 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача за період з 01.05.2022 по 18.02.2024 інфляційних втрат в розмірі 7 238,12 грн.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд приходить до наступного.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму спрямовані на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров`я, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Моральні страждання завдані позивачу полягають в суттєвих емоційних стражданнях, пов`язаних з невиконанням договору на туристичне обслуговування, відсутністю будь якої інформації щодо виконання чи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, про що туроператор зобов`язаний був завчасно повідомити.

Пункт 5 вищевказаної постанови роз`яснює, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.9 Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, вказаними вище нормами права визначено підстави та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу туристичного продукту.

Моральні страждання позивача завдані безпосередньо відповідачем, оскільки усі плани на подорож було зруйновано невиконанням суб`єктом туристичної діяльності своїх обов`язків.

Враховуючи глибину та тривалість моральних страждань позивача, втрату можливості відпочинку через невжиття відповідачем альтернативних заходів з метою продовження надання туристичних послуг, а також виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 2 000,00 грн.

Положеннями статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позовних вимог частково та факт звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», суд присуджує до стягнення з відповідача ТОВ «ТТВК» в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн за вимогами немайнового та майнового характеру.

Керуючись статтями 20, 25 Закон України «Про Туризм», Законом України «Про захист прав споживачів», статтями 23, 1167, 526, 530, 625, 651, 652, 907 Цивільного кодексу України, статтями 2-5, 8, 10, 12, 13, 76-81, 89, 209, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» (ЄДРПОУ 36285831, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, офіс 128), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФМ «Поїхали з нами» (ЄДРПОУ 38463656, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 18), фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про захист прав споживачів, розірвання договору туристичного обслуговування, стягнення коштів за не надані туристичні послуги та моральної шкоди - задовольнити частково.

Розірвати договір № 843-2202041 на туристичне обслуговування від 04 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТТВК».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором в сумі 36 230,00 грн, 7 238,12 грн - втрат від інфляції, а також моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» в дохід держави судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: