Рішення

від 31.10.2024 по справі 713/3227/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/3227/24

Провадження №2/713/561/24

РІШЕННЯ

іменем України

31.10.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ткач Валентина Василівна до Вижницької міської ради, Чернівецької області, про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ткач В.В. звернулась в суд із позовною заявою про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом до відповідача Вижницької міської ради, Чернівецької області.

Просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як бабусі та внучки. Встановити факт належності правовстановлюючого документу, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме заповіту, який посвідчений головним лікарем Вижницької районної лікарні Лучиком Т.Н. зареєстрованим в реєстрі за №3 від 06.03.1998 року складений ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно за заповітом в цілому, а саме: на Житловий будинок садибного типу літ.«А» з господарськими будівлями: Сарай літ. «Б, В, Е», Вбиральня літ. «Д», Огорожа літ. «№1», що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті бабусі, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтував наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді: житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями: Житловий будинок садибного типу літ. «А», Сарай літ. «Б, В, Е», Вбиральня літ. «Д», Огорожа літ. «№1», що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Померла, ОСОБА_2 , на випадок своє смерті склала заповіт у якому зробила розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй належало на день смерті і на що за законом вона мала право, заповіла ОСОБА_4 . У зв`язку з одруженням змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 не має. Як спадкоємець за заповітом звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Мицкан Ж.І. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Однак нотаріус своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №130/02-31 від 20.07.2024 року відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається із: житлового будинку садибного типу з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що находиться в АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що нею не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності спадкодавця на дане майно, неможливо ідентифікувати приналежність заповіту померлій особі та не були надані документи, які підтверджують факт родинних стосунків спадкоємця з спадкодавцем. В зв`язку з розбіжностями в написанні прізвища спадкодавця в заповіті та в свідоцтві про смерть та відсутності доказів родинних відносин, не може оформити право власності на вищевказане спадкове майно.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи представник позивача ОСОБА_7 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В підготовче засідання представник відповідача Вижницької міської ради не з`явився, до початку розгляду справи від відповідача в суд поступила письмова заява про розгляд справи без участі їхнього представника, позовні вимоги визнають.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачем, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.11.1998 року.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями: Житловий будинок садибного типу літ. «А», Сарай літ. «Б, В, Е», Вбиральня літ. «Д», Огорожа літ. «№1», що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями виданого КП «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» від 16.07.2024 року.

З довідки виданої виконкомом Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області №05-16/385 від 29.03.2024 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 разом з нею в одному будинку в АДРЕСА_1 була зареєстрована та проживала ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - внучка.

Постановою приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Мицкан Ж.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії №130/02-31 від 20.07.2024 року вбачається,що приватний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається із: житлового будинку садибного типу з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що находиться в АДРЕСА_1 , у зв?язку з тим, що не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності спадкодавця на дане майно, неможливо ідентифікувати приналежність заповіту померлій особі та не були надані документи, які підтверджують факт родинних стосунків спадкоємця з спадкодавцем.

З матеріалів спадкової справи №99/2024 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають обов`язкову частку у спадковому майні немає.

На підтвердження позивачкою позовних вимог про встановлення факту належності ОСОБА_2 , правовстановлюючого документу, а саме заповіту, який посвідчений головним лікарем Вижницької районної лікарні Лучиком Т.Н. зареєстрованим в реєстрі за №3 від 06.03.1998 року надано наступні докази:

Копію заповіту, який посвідчений головним лікарем Вижницької районної лікарні Лучиком Т.Н. зареєстрованим в реєстрі за №3 від 06.03.1998 року з даних якого вбачається, що ОСОБА_9 , на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і нащо за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 .

З довідки Вижницької міської ради №37 від 03.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (свідоцтво про народження НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 є однією і тією ж особою.

За правилами п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачка надала докази того, що померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , належав заповіт, який посвідчений 06.03.1998 року головним лікарем Вижницької районної лікарні Лучиком Т.Н., зареєстрований в реєстрі за №3 від імені ОСОБА_14 .

На підтвердження позивачем позовних вимог про встановлення факту родинних відносин надано наступні докази:

Копію свідоцтва про народження ОСОБА_15 Серія НОМЕР_6 від 19.11.1949 року з даних якого вбачається, що в графі мати записана - ОСОБА_16 .

Копію свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_3 від 19.11.1974 року з даних якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_4 , в графі батьки записані: батько ОСОБА_17 , мати ОСОБА_18 .

Копію свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4 від 30.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 30 січня 2018 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_19 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 .

З довідки Вижницької міської ради №38 від 03.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 (дівоче прізвище - ОСОБА_20 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 с матір`ю ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та рідною бабусею ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як бабусі та внучки, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Встановлення даних фактів необхідно позивачці для оформлення спадкових прав.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2007 року п.1 у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Згідно ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) "Спадкування здійснюється за законом і за заповітом".

Відповідно до ст.534 ЦК Української РСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на час спірних правовідносин, встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки вступила в управління спадковим майном.

Спадкоємців, які у відповідності до вимог ст. 535 ЦК Української РСР мали б право на обов`язкову частку у спадковому майні немає.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини встановлені в судовому засіданні:

позивачка ОСОБА_1 в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, здійснити спадкування спадкового майна немає можливості, оскільки за життя спадкодавець не оформила право власності на житловий будинок;

позивачка ОСОБА_1 з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набула право власності на спадкове майно;

спадкодавець за час свого життя розпорядилась спадковим майном на випадок своєї смерті, склавши заповіт на користь позивачки ОСОБА_1 ;

позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем згідно заповіту, вчинила дії, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як видно з представлених доказів, житловий будинок під літ. «А» 1958 року побудови, інші особи на володіння та користування даним житловим будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність житлового будинку для проживання ніким не оспорюється.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

Керуючись ст.ст. 16, 392, 1216, 1218, 1258, 1261, ч.1 ст.1265, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.1, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст.4, 13, ст.76, 77, 200, 206, 247, 258-265, 315, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як бабусі та внучки.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме: заповіту, який посвідчений 06.03.1998 року головним лікарем Вижницької районної лікарні Лучиком Т.Н. зареєстрованим в реєстрі за №3 складений від імені « ОСОБА_9 ».

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме: на житловий будинок садибного типу літ.«А» з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Вижницька міська рада, Чернівецької області, (ідентифікаційний код юридичної особи: 04062096), місцезнаходження юридичної особи: 59200, м.Вижниця вул.Українська, 34, Чернівецької області.

Суддя Іван КИБИЧ