Постанова

від 31.10.2024 по справі 348/2053/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 348/2053/24

Провадження № 33/4808/973/24

Категорія ч.1 ст.163-2 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Максименко О. Ю.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

31 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

за участю захисника адвоката Шунтова О.М.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Шунтова О.М., на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасне подання податкових декларацій з плати на землю за 2023 рік (за період з 08.06.2023 по 31.12.2023) та 2024 рік по терміну подання, відповідно, 20.07.2023, 20.02.2024, фактично подано 25.06.2024, порушив пп. 49.18.3, п. 49.18 ст. 49, п. 286.2, 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

На постанову судді адвокат Шунтов О.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини, допустив невідповідність висновків, викладених в постанові суду, неправильно застосував норми матеріального права та прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначив дату вчинення правопорушення 01.07.2024, що є датою камеральної перевірки, а отже адміністративне правопорушення, що викладене в протоколі № 2748 від 21 серпня 2024 р. відноситься до триваючого правопорушення. З даним твердженням апелянт не погоджується та вважає його помилковим. Вважає, що вчинене правопорушення слід віднести до категорії адміністративних правопорушень, що мають разовий характер. Оскільки, правопорушення, як зазначає сам орган ДПС було скоєно 20.07.2023 року та 20.02.2024 року, а протокол про адміністративне правопорушення складений 21.08.2-24 року, то стягнення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а отже строки накладення адміністративного стягнення на момент складання протоколу закінчилися. Апелянт стверджує, що в даній справі правопорушення не можуть бути триваючими, оскільки мають чіткі межі початку граничний день подання декларації. В даній справі строкт подання обумовлені п.49.18 ПК України, тобто день вчинення правопорушення це порушення граничного дня подання звіту. На момент складання протоколу органом ДПС (21.08.2024) та днями вчинення правопорушень (20.07.2023 року та 20.02.2024 року), минуло більше року та шести місяців, а тому апелянт вважає, що ДПс не мала підстав для складання протоколу.

Вважає, що ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «Авірту», не може бути суб`єктом даного правопорушення, оскільки, між Надвірнянською міською радою (орендодавець) та Тов «Перфект Пак» (орендар) 04.10.2018 року укладено Додаткову угоду №1 про поновлення зі змінами та доповненнями договору оренди землі №01-03/17 від 01.03.2017 року. Згідно п.1 додаткової угоди внесено зміни до п.7 вищевказано Договору, згідно якого між вказаними сторонами договір оренди укладено до 19.09.2024 р. Тобто платником земельного податку до 19.09.2024 року виступає ТОВ «Перфект Пак», а не ТОВ «Авірту». У свою чергу у червні 2024 року ТОВ «Авірту» звернулася до Надвірнянської міської ради з заявою укласти договір оренди. Надвірнянська міська рада повідомила ТОВ «Авірту», що для укладення договору оренди слід оплатити борги зі сплати оренди ТОВ «Перфект Пак», а також що ТОВ «Авірту» повинно надати затверджену Технічну документацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,0000 га (кадастровий номер 2624085600:03:003:0017), яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.., Надвірнянський р-н, Пасічнянська сільська рада, за межами населеного пункту с. Пнів. Згідно апеляційної скарги, на день подання апеляційної скарги Технічна документація виготовлена, проте не затверджена Пасічнянською сільською радою, оскільки сесії не проводилися. Після затвердження Технічної документації ТОВ «Авірту» звернеться в Надвірнянську міську раду для укладення договору оренди земельної ділянки, і після укладення даного договору ТОВ «Авірту» буде нести відповідальність за несвоєчасне подання податкових декларацій з плати за землю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки даним поясненням та доказам, що призвело до прийняття незаконного рішення. Таким чином, вважає, що сукупність вищевказаних обставин свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а тому постанову суду першої інстанції слід скасувати, а дане провадження закрити відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В судовому засіданні захисник адвокат Шунтов О.М. повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову судді необхідно скасувати та закрити провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звинувачується в тому, що вчинив несвоєчасне подання податкових декларацій з плати на землю за 2023 рік та 2024 рік , чим порушив вимоги пп. 49.18.3, п. 49.18 ст. 49, п. 286.2, 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 2748 від 21.08.2024 року (а.с.1) старшим державним інспектором Надвірнянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Іваночко О.С., за результатами камеральної перевірки ТОВ «Авірту», код ЄДРПОУ 45109639, (м. Львів Залізничний район вул. Данила Апостола, 14-В) встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасне подання податкових декларацій з плати на землю за 2023 рік (за період з 08.06.2023 по 31.12.2023) та 2024 рік по терміну подання, відповідно, 20.07.2023, 20.02.2024, фактично подано 25.06.2024, порушив пп. 49.18.3, п. 49.18 ст. 49, п. 286.2, 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Разом з тим, у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП та повинен був подавати податкові декларації з плати на землю за 2023 рік та 2024 рік.

В матеріалах справи відсутні дані, які дозволяють встановити, що ОСОБА_1 , перебуваючи на відповідній керівній посаді ТОВ «Авірту», повинен був подавати податкові декларації за користування конкретними земельними ділянками, право на які було отримано у встановленому законом порядку, відсутні копії декларацій, які нібито були подані ОСОБА_1 з порушенням встановленого строку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до діючого КУпАП відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення повинна бути зазначена суть адміністративного правопорушення, оскільки конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З огляду на диспозицію складу правопорушення ч.1 ст.163-2 КУпАП, суб`єктами відповідальності є керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери.

Підставою для складання вказаного протоколу стали відомості, викладені в акті про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з плати за землю за 2023 рік (за період з 08.06.2023 по 31.12.2023) та за 2024 рік, за змістом яких під час перевірки податковий орган встановив порушення вимог Податкового кодексу України посадовою особою ТОВ «Авірту», керівником якого є ОСОБА_1 (а.с. 6-7).

При цьому, суд першої інстанції, допускаючи явну упередженість, не забезпечив справедливий розгляд провадження, не перевірив дані, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, обмежившись посиланням на результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності ТОВ «Авірту» 01.07.2024.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані, які доводять правильність фактів, які були встановлені в результаті проведення камеральної перевірки та дозволяють спростувати доводи про те, що за період з 2023 року по до 19.09.2024 року платником земельного податку було ТОВ «Перфект Пак»

Разом з тим, результати проведення камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності ТОВ «Авірту» 01.07.2024. не можуть бути визнані беззаперечним доказом, який має наперед встановлену силу та дозволяє прийти до висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення без перевірки зазначених в ньому обставин.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «Кобець проти України» зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За обставин викладених вище, апеляційний суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що досліджена судом сукупність доказів не дозволяє, поза розумним сумнівом, прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що діючий закон про притягнення особи до адміністративної відповідальності, містить тільки одну правову підставу для визнання особи невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника адвоката Шунтова О.М. задовольнити.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв