Рішення

від 22.10.2024 по справі 304/1307/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1307/24 Провадження № 2/304/323/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/1307/24 за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури начальника Перечинського відділу окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

У С Т А Н О В И В:

заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури начальник Перечинського відділу окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Ужгородської міської ради, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення у загальному розмірі 39 916 грн 40 коп, з яких: у розмірі 33435 грн 04 коп на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA978999980313080115000026011), а також у розмірі 6 481 грн 36 коп на користь держави в особі Ужгородської міської ради (отримувач: ГУК у Закарпатській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 37975895, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA928999980314080544000007493; код класифікації доходів бюджету 24060300). Свої позовні вимоги мотивує тим, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2022 року у справі № 304/1058/22, що в апеляційному порядку не оскаржувався та набрав законної сили 04 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, а також на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. З вказаного вироку вбачається, що 27 грудня 2021 року близько 08 години 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральній, а саме навпроти будинку № 93, у с. Дубриничі в напрямку м. Перечин, не переконавшись в безпечності руху, будучи не уважним, діючи всупереч вимог Правил дорожнього руху України, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який рухався дорогою в попутному з автомобілем напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: множинні переломи гомілки, відкрита рана (не уточненої частини гомілки), сполучена з переломом, перелом дистального відділу великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки (будь якої частини), видалення пластинки після зрощення перелому, а також іншого внутрішнього фіксуючого пристрою. Вказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя в момент їх спричинення і відповідно до п. 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 у період з 27 грудня 2021 року по 01 лютого 2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради. Згідно інформації КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 03 травня 2024 року № 884/01-6 щодо розрахунків вартості 1 ліжко/дня на утримання лікарні, складених відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 здійснювалися з рахунок коштів місцевого бюджету та коштів державного бюджету (коштів Національної служби здоров`я України). Загальна вартість лікування останнього (36 ліжко-днів) становить 39 916,40 грн (вартість 1 ліжко-дня у грудні 2021 року 1 402,60 грн, у січні 2022 року 1 061,40 грн), з них: Ужгородською ЦМКЛ затрачено на лікування 6 481,36 грн, а НСЗУ 33 435,04 грн. Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся. Зазначає, що на лист окружної прокуратури від 26 квітня 2024 року № 07.53-107-3461вих24 Ужгородською ЦМКЛ надано інформацією щодо розрахунків на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 та зазначено, що заходи претензійно-позовного характеру не вживалися. Про виявлені порушення інтересів Ужгородської міської ради щодо невідшкодування коштів місцевого бюджету повідомлено Ужгородську міську раду листом від 08 травня 2024 року № 07.53-107-3763вих24, запитано про вжиті заходи, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом. Листом від 24 травня 2024 року Ужгородською міською радою повідомлено про те, що заходи судового-претензійного характеру щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування ОСОБА_2 , який потерпів від злочину, не вживалися. Також повідомлено про надіслання 21 травня 2024 року міською радою листа голові комісії з реорганізації КНП «Центральна міська клінічна лікарня» з метою встановлення інформації щодо лікування потерпілого. Листом від 08 травня 2024 року № 07.53-107-3677вих24 повідомлено НСЗУ про виявлені порушення інтересів держави щодо витрат бюджетних коштів за програмою медичних гарантів, необхідність їх відшкодування та, тим самим, надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави. У листі НЗСУ від 21 травня 2024 року № 17062/2-16-24 зазначено, що, на погляд НЗСУ, службу не наділено повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Одночасно НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду Ужгородською окружною прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення та готове до співпраці з вказаних питань. Згідно з інформацією НСЗУ, послуги Ужгородської ЦМКЛ за програмою медичних гарантій пацієнтам оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказує, що Ужгородська міська рада є розпорядником бюджетних коштів територіальної громади та відповідальним виконавцем бюджетної програми, а тому є органом, уповноваженим захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, оскільки грошові кошти, які витрачено Ужгородською ЦМКЛ на лікування потерпілого від злочину, є власністю Ужгородської міської ради, а Ужгородська ЦМКЛ є їх розпорядником відповідно до своєї діяльності. Зважаючи на те, що уповноваженими органами, а саме НЗСУ та Ужгородською міською радою, не вживаються заходи, спрямовані на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого, внаслідок чого не надходять кошти до місцевого та державного бюджетів, відтак у даному випадку порушуються інтереси держави в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, і такі витрати негативно впливають на фінансування інших хворих, порушуються інтереси держави в сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантів, тому просить позов задовольнити.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, подав заяву, у якій просив цивільний позов розглянути без його участі та задовольнити такий у повному обсязі.

Представники Національної служби здоров`я України та Ужгородської міської ради у судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причину неявки не повідомили.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради як третьої особи у судове засідання також не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, пояснення щодо позову не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2022 року, що набрав законної сили 04 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік, а також відповідно до ст. 76 КК України покладено на нього такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а. с. 15-20).

Вказаним вироком встановлено, що 27 грудня 2021 року близько 08 години 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральній, а саме навпроти будинку № 93, у с.Дубриничі в напрямку м. Перечин, не переконавшись в безпечності руху, будучи не уважним, діючи всупереч вимог Правил дорожнього руху України, а саме: п. 12.2. у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п. 12.3. у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, та п. 1.10. небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який рухався дорогою в попутному з автомобілем напрямку. З технічної точки зору, при заданих вихідних даних, не відповідність дій обвинуваченого технічним вимогам п. 12.3 ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку з виникнення вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: множинні переломи гомілки, відкрита рана (не уточненої частини гомілки), сполучена з переломом, перелом дистального відділу великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки (будь якої частини), видалення пластинки після зрощення перелому, а також іншого внутрішнього фіксуючого пристрою. Вказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя в момент їх спричинення і відповідно до п. 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно калькуляції видатків на лікування хворого № 2 від 02 червня 2022 року, ОСОБА_2 з діагнозом «Відкритий уламковий перелом обох кісток в с/н/3 лівої гомілки із зміщенням. Гостра респіраторна хвороба 2019-n CoV» з 27 грудня 2021 року по 01 лютого 2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології КНП «Центральна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради 36 ліжко-днів, внаслідок чого витрати на його лікування склали 39 916,40 грн грн (вартість одного ліжко-дня в грудні 2021 року у вказаному закладі становила 1 402,60 грн, а у січні 2022 року 1 061,40 грн) (а. с. 38).

З повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 03 травня 2024 року № 884/01-6 вбачається, що лікування потерпілого ОСОБА_2 у вказаному закладі здійснювалось за рахунок коштів Національної служби здоров`я України та місцевого бюджету (в тому числі: 6 481,36 грн кошти місцевого бюджету та 33 435,04 грн кошти Національної служби здоров`я України. Також зазначає, що вказане підприємство не отримувало кошти у розмірі 39 3916,40 грн як відшкодування громадянином ОСОБА_1 витрат на лікування ОСОБА_2 (а. с. 28-29).

Згідно ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України..

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07 липня 1995 року, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування тягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 545 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» від 16 липня 1993 року (далі Постанова № 545) сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно п. 3, 4 Постанови № 545 у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Отже, з врахуванням вищенаведеного та того, що вимоги позовної заяви визнані сторонами і відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають, тому суд приходить до висновку, що такі слід задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідач позовні вимоги визнала до початку розгляду справи по суті, тому з врахуванням ціни позову суд приходить до висновку, що судовий збір, який би мав понести позивач у сумі 1 514 грн (3 028 грн - 50%), підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1206 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 142, 206 ч. 4, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури начальника Перечинського відділу окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчинення таким кримінального правопорушення у загальному розмірі 39 916 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 40 коп, з яких:

- у розмірі 33 435 (тридцять три тисячі чотириста тридцять п`ять) грн 04 коп на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA978999980313080115000026011);

- у розмірі 6 481 (шість тисяч чотириста вісімдесят одна) грн 36 коп на користь держави в особі Ужгородської міської ради (отримувач: ГУК у Закарпатській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 37975895, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA928999980314080544000007493; код класифікації доходів бюджету 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури начальник Перечинського відділу окружної прокуратури, ЄДРПОУ 02909967; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6.

Позивач: Національна служба здоров`я України, ЄДРПОУ 42032422; місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 19.

Позивач: Ужгородська міська рада, ЄДРПОУ 33868924; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, ЄДРПОУ 01992819; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20.

Головуючий: Ганько І. І.