Рішення

від 30.10.2024 по справі 464/4696/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/4696/24

пр.№ 2/464/1508/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2024 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.,

при секретарі судових засідань Сенюга М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн, але менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред"явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.

Позов обґрунтовує тим, що з 18.09.2012 перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилось двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 22.07.2024 шлюб розірвано. З ним проживають неповнолітні діти. Вказав, що відповідач не бере участь у матеріальному забезпеченні дітей. Повністю опікується інтересами і потребами дітей, займається іхнім вихованням.Оскільки відповідач є працездатною особою, а тому вважає, що може утримувати їхніх спільних дітей, що є її обов`язком.

Ухвалою від 24 липня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрите провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з аналогічних мотивів, викладених у фабулі позовної заяви, просять його задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подала, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно у її відсутності на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечив позивач.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 18.09.2012.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 22.07.2024 шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_1 розірвано.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ).

Згідно з довідкою Залізничної райадміністрації відділу житлового господарства ЛКП`Сигнівка» від 27.05.2024 ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 17.05.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 17.05.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частинами 1, 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Враховуючи те, що шлюб між сторонами розірвано, вони проживають окремо, неповнолітні діти проживають з позивачем, потреби дітей, їх стан здоров`я та вік, суд приходить до висновку, що слід стягувати аліменти з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей і до досягнення дітей повноліття в твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить стягувати аліменти в розмірі 5000 грн. на дітей, вважаючи такий розмір достатнім для забезпечення рівня життя, необхідного для гармонійного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку спільних з відповідачем дітей.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує вік дітей та потреби на хї утримання, стан здоров`я дітей, матеріальне становище дітей, матеріальне становище платника аліментів, а також однаковий обов`язок обох батьків утримувати дітей та приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слід стягнути у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. на кожну дитину.

У відповідності до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 01.07.2024 та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн. в дохід держави.

Згідно з вимогами ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі статей 141, 182, 199, 200 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 141, 247, 263-265, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. на кожну дитину, але менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 01.11.2024.

Суддя С.З. Чорна