Рішення

від 04.11.2024 по справі 944/4870/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/4870/24

Провадження №2-о/944/328/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

присяжних: Кудан М.С., Ліскевич-Карпа М.Р.,

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Яворівський відділ ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ, Новояворівська державна нотаріальна контора про оголошення особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлою, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 заявник одружилася з ОСОБА_3 . Після одруження з ОСОБА_3 вона поселилася в житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав її чоловік ОСОБА_3 разом з своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько чоловіка ОСОБА_4 помер в 1941 році. Вищевказаний житловий будинок на праві особистої власності належав матері чоловіка ОСОБА_5 , Мати чоловіка ОСОБА_5 тривалий час поводилася дивно, а в грудні 1998 року пішла з будинку та більше додому не поверталася. Спочатку чоловік та ОСОБА_1 подумали, що остання поїхала до старшого сина ОСОБА_6 , який проживав в м.Львові.

Однак за деякий час брат чоловіка ОСОБА_6 повідомив, що мати ОСОБА_2 до нього не приїжджала. Тоді чоловік ОСОБА_3 05 березня 1999 року звернувся до Яворівського райвідділу міліції УМВС України у Львівській області з заявою про зникнення матері ОСОБА_2 та її розшук. 07.07.1999 року на звернення чоловіка ОСОБА_3 було виданого довідку за №135/2144 про те, що «громадянка ОСОБА_2 , 1910 р.н., уроженка та жителька АДРЕСА_1 в Яворівському РВ УМВСУ у Львівській області стоїть на обліку як безвісті зникла з 09 березня 1999 року». Тобто на дату видачі вищевказаної довідки 07 липня 1999 року розшуковими заходами не було встановлено місцезнаходження безвісті зниклої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а враховуючи її вік майже 88 років, то дану дату можна вважати днем її вірогідної смерті.

На даний час місцезнаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишається невстановленим, що підтверджується письмовими відповідями на адвокатські запити. Таким чином, з грудня 1998 року по час подання даної заяви, немає жодних відомостей про місце перебування матері її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 85 років в смт Шкло Яворівського району Львівської області.

Після смерті чоловіка у визначений законом строк 05 серпня 2024 року заявник звернулася до Новояворівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини як спадкоємець за законом першої черги спадкування і державним нотаріусом було заведено спадкову справу. Після зникнення матері чоловіка ОСОБА_2 залишилося її майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , догляд і утримання за яким здійснює ОСОБА_1 . Відповідно, враховуючи час, що пройшов з часу зникнення матері чоловіка, оголошення її померлою необхідно для відкриття спадкової справи та набуття права на вказане майно. На момент зверненнядосуду ізданоюзаявою ОСОБА_1 за місцемсвогопроживанняне з`являлася,жоднихвідомостейпро їїмісцеперебуваннязаявниці ненадходило.

На даний час заявниці необхідно виготовити свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , адже минуло вже більше 25 років з моменту зникнення безвісти.

Ухвалою судді від 06.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, представник заявника адвокат Варениця В.С. подав до суду заяву, у якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник заінтересованої особи Яворівського районноговідділу ДРАЦСЗМУ МЮ(м.Львів) в судове засідання не з`явилася, подала заяву у якій просить справу розглядати у її відсутності, рішення просить прийняти на розсуду суду.

Представник Новояворівськоїдержавної нотаріальноїконтори в судове засідання не з`явився, причини неявку суду не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 24.10.2024, є дата складення повного судового рішення 04.11.2024.

Суд, дослідивши зібрані докази по справі, вважає за необхідне заяву задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до копії паспорта № НОМЕР_1 анкетні дані особи зазначені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Місце народження: с.Залужжя Яворівського району Львівської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено,що 08лютого 1995у Новояворівськійміській радіЯворівського районуЛьвівської області,було зареєстрованошлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний актовий запис №13, що підтверджується копією Свідоцтвом про одруженням серії НОМЕР_2 , від 08 лютого 1995 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_8 ".

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_3 , виданого 1.07.1955 року, вбачається, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Шкло Яворівського району Львівської області. В графі «батько» значиться ОСОБА_4 , в графі «мати» значиться ОСОБА_5 .

Відповідно до зазначених вище документів судом встановлено, що ОСОБА_5 приходиться свекрухою заявниці - ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві особистої власності належить ОСОБА_5 . Згідно довідки №304 виконавчого комітету Новоявоіврської міської ради Яворівського району Львівської області від 28.06.2024 вул.Кузнецова перейменовано на вул.Парасковеї.

Згідно довідки виданої Яворівськои ВР управління МВСУ у Львівській області №135/2144 від 07.07.1999 року ОСОБА_2 , 1911 р.н., стоїть на обліку як безвісті зникла з 05 березня 1999 року.

Відповідно до відповіді виданої Яворівським ВП ГУНП у Львівській області від 21 червня 2024 року № 67/03/64, реєстрація звернення у інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний - портал Національної поліції України» щодо зникнення ОСОБА_2 не здійснювалась, оскільки в період часу з 1999 по 2000 роки система була відсутня. Тому, Яворівським РВ УМВС у Львівській області реєстрація заяв та повідомлень, у тому числі заведення оперативно розшукових справ проводилась у журналах ведення обліку. У зв`язку із термінами зберігання всі документи, зокрема журнали ведення обліку було знищено, що унеможливлює надати інформацію про те, чи дійсно гр. ОСОБА_2 , 1911р.н. у 1999 році числилась на обліку, як безвісти зникла.

На теперішній час місцезнаходження ОСОБА_2 невідомо, зв`язок відсутній, що встановлено поясненнями заявниці, викладеними у змісті заяви.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст.305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Главою 4 ЦПК України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).

Відповідно до ч.1 ст.46ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина можливий день його загибелі.

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Тож, для встановлення юридичного факту, а саме визнання людини померлою, заявникові, рідним, подружжю, дітям необхідно звернутися до суду із відповідною заявою та доданими до неї доказами безрезультатного розшуку особи, відомостей про обставини її останнього відомого місця перебування та зникнення, можливо повідомлення про бойові дії, фізичні втрати за місцем служби або перебування особи.

За результатами розгляду даної заяви суд приймає рішення про визнання особи померлою.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст. 104 Сімейного кодексу України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано Свідоцтво про смерть особи.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті. Згідно з ч.3 ст.46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв`язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.

Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Однак необхідно відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що згідно довідки Яворівського ВР управління МВСУ у Львівській області №135/2144 від 07.07.1999 року ОСОБА_2 , 1910 р.н., стоїть на обліку як безвісті зникла з 05 березня 1999 року.

Станом на день розгляду заяви по суті ОСОБА_2 більше 25 років відсутня в місці постійного проживання та реєстрації, а також відсутні відомості про місце її перебування.

Наведені заявником обставини та мета, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, свідчать про наявність між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, такого матеріально-правового зв`язку.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.

Беручи до уваги викладене, встановивши, що ОСОБА_2 , відсутня в місці його постійного проживання, а також відсутні відомості про місце її перебування більше 25 років, суд вважає, що заява є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявниці, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

На підставі наведеного, керуючись ст.46 ЦК України, ст.247, 294, 305-308, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Яворівський відділ ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ, Новояворівська державна нотаріальна контора про оголошення особи померлою задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку громадянку України, уродженку смт Шкло Яворівського району Львівської області, останнє зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 - померлою.

Днем смерті ОСОБА_2 вважати 07 липня 1999 року.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2024 року.

Сторони у справі:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа Яворівськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Яворівськомурайоні Львівськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Львів),юридична адреса: вул.Львівська,2 м.Яворів Львівської області, ЄДРПОУ 20849855.

Заінтересована особа Новояворівська державнанотаріальна контора,юридична адреса: вул.С.Бандери,4 м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області. ЄДРПОУ 34942940.

Суддя І.М. Матвіїв

присяжні М.С. Кудан

М.Р. Ліскевич-Карпа