Рішення

від 31.10.2024 по справі 601/2931/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/2931/24

Провадження № 2/601/807/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:головуючого судді Клим Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Коляди О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.

В обґрунтування вимог позивачка вказує, що 11 жовтня 2016 року зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області у справі № 601/127/19 від 05 березня 2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Додатковим рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області по справі №601/127/19 вказане вище рішення доповнено наступним чином: «після розірвання шлюбу прізвище відповідача ОСОБА_3 змінити на « ОСОБА_4 ». Після цього, 30 березня 2024 року позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 .. Після укладення шлюбу прізвище позивача змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_6 ».

За час перебування у шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки відповідач добровільно не сплачував кошти на утримання спільних малолітніх дітей, то позивачка у лютому 2019 року звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області у справі №601/1626/18 від 25 березня 2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 вересня 2018 року та до досягнення дітьми повноліття. На підставі вказано вище рішення, судом видано виконавчий лист, який позивачка пред`явила до Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для примусового виконання. 04 червня 2019 року Кременецьким відділом ДВС за даним фактом відкрито виконавче провадження №59261176.

Наразі неповнолітні діти зареєстровані та спільно проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 звертається до суду аби збільшити розмір стягуваних аліментів, адже цих коштів недостатньо для належного забезпечення спільних з відповідачем дітей, а також задля стягнення додаткових витрат на дитину.

У вересні 2020 року позивачка зареєструвалася як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності діяльність у сфері охорони здоров`я. Разом з тим, станом на день подачі позову підприємницька діяльність позивача припинена. ОСОБА_1 працює на посаді «продавець» у ФОП ОСОБА_10 з 01 вересня 2023 року по теперішній час, через зміну роду занять дохід позивачки зменшився.

Крім того, стан здоров`я позивачки після винесення судом рішення про стягнення аліментів значно погіршився, вона була змушена припинити займатися підприємницькою діяльністю. ОСОБА_1 на постійній основі проходить обстеження на лікування у зв`язку із встановленим діагнозом: остеохондроз С1-С7 та брахімезофалангія тип 2 та А3.

За результатами медичних обстежень ОСОБА_8 лікарем-офтальмологом (окулістом) поставлено наступний діагноз: «гіперметропія високого ступеня. Амбліопія високого ступеня. Збіжна співдружна косоокість. Часткова атрофія зорового нерву». У зв`язку із наявністю вказаного вище захворювання ОСОБА_8 повинна проходити курси апаратного лікування не менше 2 разів на рік, спостереження у лікаря-офтальмолога не рідше 2 разів на рік. Також рекомендовано вирішити питання щодо встановлення інвалідності по зору. Беручи до уваги вказані вище обставини, позивачка постійно несе витрати на обстеження, лікування, різні медичні процедури, очні краплі та купівлю окуляр для зору.

Крім того, у зв`язку із навчанням неповнолітніх дітей у школі, позивач також додатково щоденно несе витрати на харчування, проїзд, а також усі необхідні канцтовари для навчання. Позовні вимоги просить задовольнити.

У судове засідання представник позивачки адвокат Гурник В.О. надіслав заяву про підтримання позовних вимог. Просить справу слухати у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився. На адресу суду надіслав відзив, згідно якого позовні вимоги просить задовольнити частково, а саме стягувати з нього на користь позивачки на утримання дітей аліменти у розмірі 2500 на одну дитину та стягнути одноразово з нього додаткові витрати у розмірі 8442,64 грн.. Щодо збільшення розміру аліментів зазначає, що позивачка не надала жодних доказів, які б свідчили про потребу стягувати з нього на кожну дитину по 7500 грн.. Позивачка не надала відомостей про доходи, які б свідчили про погіршення її матеріального становища. Оскільки, відповідач не має регулярного та стабільного заробітку, він немає можливості сплачувати аліменти в розмірі 15000 грн., суму, яку позивач спроможний сплачувати це по 2500 грн. на кожну дитину. Щодо додаткових витрат, відповідач визнає заявлену вимогу, оскільки позивачка підтвердила понесені витрати на лікування дочки. Про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, що заявлений розмір витрат є завищеним та не співпадає спів мірній виконаній роботі, а тому у цій частині вимог просить відмовити.

На підставі вимог ст.ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 05 березня 2019 року, що підтверджується рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області у справі № 601/127/19 про розірвання шлюбу. Додатковим рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області по справі №601/127/19 вказане вище рішення доповнено наступним чином: «після розірвання шлюбу прізвище відповідача ОСОБА_3 змінити на « ОСОБА_4 ».

30 березня 2024 року позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30 березня 2024 року. Після укладення шлюбу прізвище позивача змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_6 ».

Від даногошлюбу усторін народились:дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом пронародження серії НОМЕР_2 ,виданим відділомдержавної реєстраціїактів цивільногостану реєстраційноїслужби Кременецькогорайонного управлінняюстиції уТернопільської областівід 20травня 2014року;та дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Кременецьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 29 грудня 2017 року.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області у справі №601/1626/18 від 25 березня 2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 вересня 2018 року та до досягнення дітьми повноліття.

З постанови від 04 червня 2019 року вбачається, що Кременецьким відділом ДВС на підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження № 59261176.

Неповнолітні діти зареєстровані та спільно проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 та витягом з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання ОСОБА_8 ..

ОСОБА_1 працює на посаді «продавець» у ФОП ОСОБА_10 з 01 вересня 2023 року по теперішній час, що знаходить своє підтвердження у довідці № 05, виданої ФОП ОСОБА_10 від 28 червня 2024 року.

Позивачка на постійній основі проходить обстеження на лікування у зв`язку із встановленим діагнозом: остеохондроз С1-С7 та брахімезофалангія тип 2 та А3, що підтверджується довідкою, виданою медичним центром ТОВ «Мевіфз» від 24 січня 2019 року; довідкою, виданою ТОВ «Центром сучасних ортопедичних технологій» від 10 червня 2020 року; випискою з медичної карти; випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 6140.

За результатами медичних обстежень ОСОБА_8 лікарем-офтальмологом (окулістом) поставлено наступний діагноз: «гіперметропія високого ступеня. Амбліопія високого ступеня. Збіжна співдружна косоокість. Часткова атрофія зорового нерву», що підтверджується консультативним висновком дитячого офтальмолога від 28.04.2023, медичним висновком від 21.03.2023, консультативними заключеннями.

ОСОБА_7 навчається у 5 класі філії Кременецька класична гімназія Кременецького академічного ліцею імені У.Самчука, а ОСОБА_8 у 1 класі цього ж навчального закладу, що підтверджується довідками №05-06/35 та №05-06/73 від 03 липня 2024 року.

Позивачем понесено наступні витрати, пов`язані з лікуванням малолітньої ОСОБА_8 : витрати на проїзд з метою візиту до дитячого лікаря-офтальмолога у розмірі 1163,28 грн. дані витрати підтверджуються такими доказами: посадкові документи ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 02 квітня 2023 року; посадкові документи від 16 березня 2023 року; консультація лікаря з комплексною діагностикою у розмірі 1200 грн. відповідно до квитанції, виданої ТОВ «Очі клінік» від 11 квітня 2023 року; повторна консультація офтальмолога 400 грн. згідно з чеком виданим ТОВ «Інститут пластичної хірургії Віртус» від 23 березня 2023 року; консультація дитячого офтальмолога 1020 грн. згідно з рахунком-актом 4580397 від 28 квітня 2023 року; відповідно до рахунку акту 4577734 від 26 квітня 2023 року: консультація анестезіолога 1020 грн., МРТ головного мозку 2180 грн., медикаментозне лікування 297 грн., перебування у стаціонарі для дитини 600 грн., анестезія в амбулаторних умовах 2400 грн.; окуляри для зору у розмірі 6605 грн. відповідно до товарного чека від 21 лютого 2023 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із вимогами ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В силу вимог ст. 182 СК суд при визначенні розміру аліментів враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Встановлено, що рішеннями Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 березня 2019 року (справа №601/1626/18) вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 04.09.2018 року і досягнення дітьми повноліття.

Крім того, згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2024 року становить 3196 гривень.

Таким чином, з врахуванням положень ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 1598 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання, що слід збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача в користь позивача на утримання дітей та визначити їх в розмірі по 3000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Суд вважає, що саме такий розмір аліментів буде достатнім для гармонійного розвитку та виховання дітей. Відповідач є працездатною особою і не позбавлений можливості працювати та заробляти кошти на утримання дітей, виконуючи свій обов`язок як батька, встановлений законом.

З приводу позовних вимог щодо додаткових виплат на дитину, суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину регламентуютьсяст. 185 СК України.

Відповідно до вимог частини другоїстатті 185 СК Українирозмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Зазначені висновки викладені в постанові КЦС ВС від 26 червня 2018 року по справі №501/5060/15-ц (провадження №61-14054св18).

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Пунктом 18 Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», який має рекомендаційний характер, передбачено, що до передбаченоїст.185 СКучасті в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

Згідно вимог ст.ст.141,180 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки відносно своєї дитини і зобов`язані спільно її утримувати.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, яка кореспондує з положеннями ч. 1 ст.ст. 81 ЦПК України, якою встановлений обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч.2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.5ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.6ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі № 6-1489цс17 (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року) предметом спору була вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину. За наслідками касаційного перегляду Верховний Суд України зазначив, що наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину у сумі 8442,64 грн. Відповідач заявлену вимогу підтримав та не заперечує щодо одноразового стягнення з нього вказаної суми.

На підставі вищенаведеного, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача додаткові витрати проведені на лікування дитини, в розмірі вказаному позивачем, а саме 8442,64, грн.

На підставі вище наведеного суд приходить до висновку, що слід стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 грн. на одну дитину щомісячно, починаючи з дати набрання законної сили рішення суду і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути одноразово з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , додаткові витрати на утримання малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 8442,64 грн.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката слід зазначити наступне.

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10000грн.

На підтвердження понесених витрат позивач надає договір про надання правової допомоги №28/06 від 28 червня 2024 року, розрахунок суми гонорару (вартості послуг) за надану правову допомогу, ордер про надання правової допомоги.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Новою редакцією ЦПК (частиною 2 статті 137) встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом зтим,згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зваживши ступінь складності справи та надані представником позивачки докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги позасудовим засіданням, враховуючи принцип співмірності суд вважає, що на користь позивачки з відповідача слід стягнути суму витрат на правову допомогу в розмірі 4000гривень.

Крім того, оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», то враховуючи вимогист.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір в загальному розмірі 2422,40 грн.: 1211,20 грн. (позовна вимога про збільшення розміру аліментів) + 1211,20 грн. (позовна вимога про стягнення додаткових витрат).

Керуючись ст. ст.4, 10, 81, 259, 263-268, 272, 273, 352, 354, 355, ЦПК України, ст. ст. 180,182,192 СК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області у справі №601/1626/18 від 25 березня 2019 року та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 грн. на одну дитину щомісячно, починаючи з дати набрання законної сили рішення суду і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у зазначеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути одноразово з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , додаткові витрати на утримання малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 8442,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2422 грн. 20 коп.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), код ЄДРПОУ 34566896, адреса місцезнаходження: вул. Козубського, 4, м. Кременець Тернопільська область.

Головуючий: