Ухвала

від 04.11.2024 по справі 910/12583/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"04" листопада 2024 р. Справа№ 910/12583/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та додані до неї матеріали

на постанову Господарського суду міста Києва

від 01.04.2024 (суддя Чеберяк П.П.)

у справі №910/12583/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехобладнання"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп" (код 42980598)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп"; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп" арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп" арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича; зобов`язано ліквідатора у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх розгляду (визнання або ж відхилення в установленому порядку); господарську діяльність банкрута завершено; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) визначено вважати таким, що настав з 01.04.2024; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 01.04.2024; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 01.04.2024.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, у жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк для подання апеляційної скарги, скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 01.04.2024, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі про банкрутство, залишити без задоволення клопотання розпорядника майна про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про її повернення скаржнику з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

З`ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини").

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство виносяться судові рішення у формі ухвал та постанов, їх оскарження відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до статті 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

При цьому вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших учасників справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Слід зазначити, що керівник боржника є заінтересованою особою стосовно боржника, як то визначено ст. 1 КУзПБ, втім не є самостійним учасником справи про банкрутство, є представником юридичної особи в порядку самопредставництва та діє від імені боржника до призначення керуючим санацією боржника іншої особи або визнання боржника банкрутом та припинення у зв`язку з цим повноважень керівника (директора) як органу управління боржником.

При цьому, господарський суд протягом судових процедур банкрутства може вирішувати питання про права та обов`язки керівника боржника, зокрема, в разі вжиття заходів задоволення вимог кредиторів шляхом припинення повноважень керівника боржника та покладення його обов`язків на розпорядника майна (ч. 2 ст. 40 КУзПБ), в разі притягнення керівника до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у випадку порушення керівником строку звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 6 ст. 34 КУзПБ), в разі притягнення керівника до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства тощо (ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

Таким чином, в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство, а також інші, окрім кредиторів, особи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки або щодо прав чи обов`язків яких існує спір.

Як зазначає ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, він був директором товариства-банкрута, а арбітражний керуючий подав заяву до господарського суду про покладення на нього як керівника боржника солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів в порядку ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак постанова про визнання боржника банкрутом впливає на права та обов`язки скаржника.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ж.Н. Груп" є ОСОБА_2 .

Будь-які докази на підтвердження перебування ОСОБА_1 на посаді директора товариства до апеляційної скарги не додані, які і не додані докази щодо притягнення його як колишнього керівника до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів в порядку ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. Одночасно, у постанові від 01.04.2024 не вирішувалось питання про права та обов`язки ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 не є учасником даної справи про банкрутство, а суд першої інстанції у постанові від 01.04.2024 не вирішував питання про права та обов`язки ОСОБА_1 .

Відтак, ОСОБА_1 не має права на апеляційне оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 01.04.2024.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати.

На підставі наведеного вище колегія суддів дійшла висновку про повернення без розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/12583/23.

Оскільки апеляційна скарга підлягає поверненню, то належить залишити без розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 234, п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/12583/23 з доданими до неї документами не приймати до розгляду та повернути скаржнику.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 04.11.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх