Постанова

від 29.10.2024 по справі 902/566/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Справа № 902/566/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача - Руденко С.Ю.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.08.2024 у справі №902/566/24 (повний текст складений 19.08.2024)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП"

до: Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод"

про: стягнення 393 621,02 грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.08.2024 у справі №902/566/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вказане рішення мотивоване тим, що у позивача відсутні будь-які правові підстави звертатися до відповідача з вимогами щодо погашення заборгованості у зв`язку з тим, що заборгованість зі сторони відповідача відсутня, а наявна заборгованість саме у позивача щодо поставки оплаченого товару. Позивачем не спростовано факту недопоставки оплаченого товару, доказів, щоб свідчили про протилежне, суду не надано. Місцевий господарський суд повважав, що на день розгляду справи відсутнє порушене право позивача на отримання оплати за товар.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП" звернулося до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить поновити строк, долучити документи до матеріалів справи, скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 07.08.2024 у справі №902/566/24 повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю. Судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/566/24 від 07.08.2024 ухвалене із порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а отже є таким, що підлягає скасуванню;

- судом першої інстанції здійснено неправильне тлумачення терміну "попередня оплата", в результаті чого допущено неправильне тлумачення п. 5 Специфікації;

- суд першої інстанції помилково вважав, що постачальник не має права вимагати оплати непоставленого товару за договором, що передбачає попередню оплату товару;

- суд першої інстанції помилково вважав, що постачальник для можливості звернення до суду із позовом про стягнення попередньої оплати має повністю на власний ризик поставити товар, незважаючи на те, яка черговість виконання зобов`язань передбачена договором;

- суд першої інстанції помилково вважав, що якщо всупереч невиконання свого обов`язку покупцем постачальник частково поставив товар, постачальник не має права вимагати його оплату;

- суд першої інстанції не надав оцінку терміну "ціна договору";

- суд першої інстанції фактично ототожнив поняття "ціна договору" та "обсяг товару";

- суд першої інстанції вважав, що істотна умова договору може бути змінена за відсутності обґрунтування та формулювання стороною чіткої підстави для цього. В оскаржуваному рішенні не враховано, що зміст договору становлять також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а учасники правовідносин зобов`язані діяти з дотриманням принципів договірного права (добросовісно, розумно та справедливо);

- судом першої інстанції порушено принцип рівності сторін, що виявилось, зокрема, у критичних неправдивих зауваженнях відносно позивача в оскаржуваному рішенні, ненаданні оцінки суперечливій поведінці відповідача; ігнорування важливих доводів/доказів позивача, що супроводжувалось визнанням доведеною та встановленою обставину, про яку стверджував відповідач у відсутність відповідних доказів;

- судом першої інстанції не надано оцінку суперечливій поведінці відповідача, зокрема, його взаємовиключним позиціям: 1) про замовлення лише 50 шт. товару; 2) про зменшення ціни;

- судом першої інстанції проігноровані важливі доводи позивача. Зокрема, про те, що лист відповідача №415 від 01.04.2024 взагалі не є повідомленням про зміну ціни договору. Судом першої інстанції проігноровані важливі докази позивача. Зокрема, наявний у матеріалах справи лист Позивача № 1001 від 25.12.2023 про необхідність здійснення попередньої оплати для відвантаження фільтрів;

- визнання доведеними та встановленими обставин, про які стверджував Відповідач, у відсутність відповідних доказів. Зокрема, про повідомлення Позивача про зменшення ціни та відсутність реального фінансування;

- неправильна оцінка доказів судом першої інстанції (Специфікації № б/н від 06.11.2023, листа Позивача № 1001 від 25.12.2023 про необхідність здійснення попередньої оплати для відвантаження фільтрів, листа Відповідача №415 від 01.04.2024).

24.09.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи №902/566/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.08.2024 у справі №902/566/24. Розгляд апеляційної скарги призначений на "29" жовтня 2024 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 22.10.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.

В судове засідання представник відповідача не з`явився. Причини неявки не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Згідно довідки про доставку листа, ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.09.2024 Державному підприємству "45 Експериментальний механічний завод" доставлено 30.09.2024 об 19:05 год.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку та долучення документів до матеріалів справи колегія суддів зазначає наступне.

До апеляційної скарги долучено копії таких документів:

- листа №734 від 06.06.2024;

- відповіді на лист №1106-1;

- поштового конверту;

- рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

- інформація щодо Відповідача з OpenData, Youcontrol та Vkursi.

Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку на подання документів скаржник зазначає, що додані до апеляційної скарги документи щодо відповідача подаються для підтвердження недоведеності обставин, що мають значення для справи, які виходили за межі позовних вимог, не досліджувались під час судового розгляду, проте суд першої інстанції визнав встановленими. Попри те, що суд першої інстанції ані не досліджував питання "відсутності реального фінансування", ані не наводив послання на докази, наявні в матеріалах справи, а також те, що відповідачем не заявлялась позовна вимога про визнання відмови від певної кількості товару до зміни ціни договору, в оскаржуваному рішенні зроблено висновок про належне повідомленням про зміну ціни договору, оскільки лист містить вказівку на зменшення потреб та фінансування продукції. Дослідження фінансової звітності за 2023 та 2024 роки сприятиме всебічному та повному судовому розгляду. В подальшому, вже під час судового розгляду, не дивлячись на дві суперечливі позиції, відповідач надіслав позивачу ще лист №734 від 06.06.2024 про розірвання Договору в порядку п. 5.2 Договору та ст. 907 "Розірвання договору про надання послуг" ЦК України, що не був предметом судового розгляду, відповідач не надавав його до суду. Вказаний лист свідчить, що відповідач вирішив шукати позадоговірні шляхи відмови від зобов`язання, так і не визначившись із підставою. Позивач не вимагає його дослідження, проте подає для всебічності розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно частин 1, 2, 3, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Аналіз наведених норм свідчить, що учасник справи, який подає нові докази до суду апеляційної інстанції, має належним чином обґрунтувати наявність причин, що об`єктивно не залежали від нього, що унеможливили подання цього доказу до суду першої інстанції. Приймаючи новий доказ у суді апеляційної інстанції, цей суд має обґрунтувати своє рішення, встановити, що такі докази не могла сторона подати до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (схожий за змістом правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі №909/722/14, від 01 липня 2021 року у справі №46/603).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями установленого процесуальним законом порядку - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта) (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 червня 2020 року у справі №909/965/16, від 26 лютого 2019 року у справі №913/632/17, від 13 січня 2021 року у справі №10/Б-921/1442/2013).

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено об`єктивну неможливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції. Наведені скаржником підстави для поновлення строку для подання нових доказів та долучення таких доказів до матеріалів справи, не є обставинами об`єктивної неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції

А тому суд не приймає до розгляду відповідні докази, які подані скаржником до суду апеляційної інстанції разом із апеляційною скаргою.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 06.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП" (позивач, в договорі Постачальник) та Державним підприємством "45 Експериментальний механічний завод" (відповідач, в договорі Покупець) укладено Договір поставки №2311-061 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов`язується партіями, відповідно до Заявок Покупця, поставляти Покупцю у власність товар, найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно зі Специфікаціями, які містяться в Додатках до Договору і є його невід`ємною частиною (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах даного Договору.

Партією Товару за Договором є кількість і асортимент Товару, що визначені кожною окремою Заявкою Покупця за цим Договором (далі - Заявка). Замовлення Покупцем Товару (партії Товару) здійснюється шляхом надання Заявки Постачальнику електронним листом на адресу sales@deris.com.ua або шляхом надання Заявки Постачальнику телефонним зв`язком: за номером телефону (067) 247-21-47 (п. 1.2. Договору).

Загальна сума (ціна) Договору та ціна за одиницю Товару зазначаються в Специфікації та включають у себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження та всі інші витрати Постачальника, пов`язані з виконанням цього Договору. Ціна Товару визначається в національній валюті України (п. 2.1. Договору).

Ціна Договору може бути зменшена Покупцем в односторонньому порядку в залежності від реального фінансування видатків Покупця, у порядку передбаченому даним Договором (п. 2.2. Договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються на умовах зазначених у Специфікації, які є невід`ємною частиною Договору (п. 2.3. Договору).

Поставки Товару здійснюється згідно Специфікацій до Договору у строк відповідно до Заявок Покупця. Завантаження поставлених партій Товару здійснюється силами, засобами та за рахунок Постачальника. Товар повинен мати відповідне пакування, яке забезпечує його цілісність та збереження якості під час транспортування та розвантаження (п. 3.1. та п. 3.2. Договору).

Датою поставки (передачі) Товару та переходу права власності на Товар є дата фактичного отримання Товару Покупцем від Постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів. Видаткова накладна або акт приймання-передачі Товару (далі разом - Первинні документи) крім обов`язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинні містити посилання на номер та дату Договору та відповідний номер та дату Заявки, згідно з якою здійснюється поставка Товару (п. 3.3. Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань до повного виконання зобов`язань за даним Договором (п. 5.1. Договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 16-17).

Одночасно з підписанням Договору між сторонами підписано та скріплено печатками сторін Додаток до договору поставки №2311-061від 06.11.2023 "Специфікація", в якій визначено найменування товару - Фільтроелемент до ФГН 30, кількість - 100 шт, ціна за одиницю без ПДВ - 6400,00 грн, загальна ціна без ПДВ - 640 000,00 грн, загальна ціна з ПДВ - 768 000,00 грн.

Оплата Товару здійснюється наступним чином: передоплата 50%, решта 50% перед відвантаженням. Періодичність поставок: відповідно до Заявок Покупця (п. 3-4 Специфікації).

Постачальник зобов`язаний поставити партію Товару протягом: 20 календарних днів після отримання передоплати (п. 5 Специфікації).

Адреса місця поставки: м.Вінниця, перевізник Нова пошта, відділення №36. Доставка за рахунок Постачальника. Вимоги до якості та технічні характеристики Товару: якість та комплектність товару повинні відповідати технічній документації, вимогам до якості, умовам Договору та підтверджується сертифікатом якості або паспортом з відміткою ОТК виробника у відповідності до діючої програми забезпечення якості підприємства при поставці товару (п. 6-7 Специфікації).

Перелік Супровідних документів: рахунок-фактура, видаткова накладна (п. 8 Специфікації) (а.с. 17).

27.11.2023 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню №1602 за договором №2311-061 від 06.11.2023, в якому зазначив товар Фільтроелемент до ФГН 30 кількість - 100 шт, ціна за одиницю без ПДВ - 6400,00 грн, загальна ціна без ПДВ - 640 000,00 грн, загальна ціна з ПДВ - 768 000,00 грн (а.с. 13).

Відповідач на рахунок позивача здійснив 50% предоплати в сумі 384 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3330 від 15.12.2023, з призначенням платежу згідно рахунку №1602 від 27.11.2023 (а.с. 9).

Позивач направив відповідачу лист повідомлення від 25.12.2023 №1001 в якому зазначив що продукція по Договору №2311-061 від 06.11.2023 та специфікації до нього, а саме "Фільтроелементи до ФГН 30" в кількості 100 шт., буде готова до відвантаження 27.12.2023. Крім того, в даному листі позивач просить здійснити доплату за фільтроелементи, для їх відвантаження на підприємство відповідача (а.с. 55).

Відповідно до видаткової накладної №1503 від 27.12.2023 позивач поставив відповідачу товар "Фільтроелементи до ФГН 30" в кількості 30 шт на загальну суму 230 400,00 грн. який уповноважений представник відповідача отримав на підставі довіреності №686 від 15.12.2023 (а.с. 13-14).

Відповідач 01.04.2024 звернувся до позивача з листом №415 в якому поміж іншого зазначив, що на сьогоднішній день у підприємства значно зменшилися потреби та фінансування продукції. У зв`язку з чим підприємство не в змозі придбати в повному обсязі товар згідно договору, тому просить повернути перераховані кошти згідно платіжного доручення № 3330 від 15.12.2023 в сумі 153 600,00 грн, за товар, який не був відвантажений, або відвантажити Фільтроелементи до ФГН 30 в кількості 20 шт (а.с. 8).

10.04.2024 позивач направив на адресу відповідача Лист-вимогу в якій вимагав сплатити суму заборгованості у розмірі 384 000,00 грн за Договором у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги, а також витрати від інфляції та 3% річних відповідно до розрахунку зазначеного у даній вимозі (а.с. 9-11).

Позивач, вважаючи, що на момент звернення до суду з даною заявою прострочена заборгованість відповідача складає 384 000,00 грн, звернувся до суді із позовною заявою. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Обґрунтовуючи доводи позовної заяви, позивач зазначає, що сторонами було узгоджено виготовлення та поставку позивачем товару на суму 768 000,00 грн, що було виконано позивачем та повідомлено відповідача про готовність усієї партії товару до відвантаження, водночас оплата 50 % вартості товару (перед завантаженням) у відповідності до умов Договору та специфікації №б/н від 06.11.2023 у розмірі 384 000, 00 грн здійснена відповідачем не була.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями частини першої статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено 50% передоплати в сумі 384 000,00 грн, а позивачем була здійснена часткова поставка товару на суму 230 400,00 грн. Вказане сторонами не спростовується та не заперечується.

Відповідно до п. 3 Специфікації Оплата Товару здійснюється наступним чином: передоплата 50%, решта 50% перед відвантаженням, водночас п. 5 Специфікації визначено, що Постачальник зобов`язаний поставити партію Товару протягом: 20 календарних днів після отримання передоплати.

Отже, після проведення відповідачем передоплати 50% позивач був зобов`язаний протягом 20 календарних днів поставити весь товар в кількості 100 шт. згідно заявки. Однак, позивач поставив лише частину в кількості 30 шт.

Матеріали справи містять лист-повідомлення №1001 від 25.12.2023 про готовність відвантаження товару в кількості 100 шт. 27.12.2023 водночас відвантажив лише 30 шт. що підтверджується наявною в справі видатковою накладною №1503 від 27.12.2023

Водночас, твердження позивач що після оплати відповідачем повної вартості товару останній відразу поставить його позивачу судом оцінюються критично, оскільки лише після направлення відповідачем листа №415 від 01.04.2024 з проханням відповідача повернути кошти за товар який не був відвантажений, або допоставити товар на оплачену суму, позивач звернувся з вимогою від 10.04.2024 про сплату вартості усієї партії товару, а за період з 02.01.2024 (дата визначена позивачем як початок прострочення грошового зобов`язання) по 01.04.2024 жодних листів, нагадувань чи будь якої переписки між сторонами матеріали справи не містять.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з укладеного між сторонами Договору поставки ціна Договору може бути зменшена Покупцем в односторонньому порядку в залежності від реального фінансування видатків Покупця, у порядку передбаченому даним Договором (п. 2.2. Договору).

Тобто сторонами передбачена можливість покупцем в односторонньому порядку змінити ціну Договору в бік зменшення, водночас механізму такої зміни сторонами не визначено.

Матеріали справи містять лист відповідача №415 від 01.04.2024, який містить вказівку на зменшення потреб та фінансування продукції, а не відмовою відповідача від зобов`язань як зазначає позивач, оскільки 50% обумовленої договором ціни відповідач перерахував на рахунок позивача, а поставка відбулась лише на частину оплаченого товару.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказаний лист є належним повідомленням позивача про зміну ціни договору.

При цьому, колегія суддів звертається до постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №927/211/22 від 18.08.2023, в якій суд дійшов висновку про наявність підстав для відступу (уточнення) висновків щодо застосування ст. 538 ЦК, викладених в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19. Системне тлумачення ст.538, ч.2 ст.625, ч.1 ст.655, ст.692, ч.1 ст.697 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов`язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов`язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов`язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у позивача відсутні будь-які правові підстави звертатися до відповідача з вимогами щодо погашення заборгованості у зв`язку з тим, що заборгованість зі сторони відповідача відсутня, а наявна заборгованість саме у позивача щодо поставки оплаченого товару.

При цьому, позивачем не спростовано факту недопоставки оплаченого товару, доказів, щоб свідчили про протилежне, суду не представлено.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Позивач зобов`язаний був діяти у відповідності до умов договору та вжити всіх необхідних заходів задля того, щоб відповідач міг отримати вчасно замовлену кількість товару, і лише після відвантаження всієї партії товару і не проведенням відповідачем оплати, права позивача щодо не отримання оплати за поставлений товар були б порушені відповідачем.

Водночас, на день розгляду справи відсутнє порушене право позивача на отримання оплати за товар, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інші доводи скаржника не спростовують висновки суду, які наведені у даній постанові.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 07.08.2024 у справі №902/566/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.08.2024 у справі №902/566/24 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 07.08.2024 у справі №902/566/24 - без змін.

2. Справу №902/566/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "31" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.