Постанова

від 24.10.2024 по справі 922/2640/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/2640/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Здоровко Л.М.;

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№2161Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Модера Оіл» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 (повний текст ухвали складено та підписано 03.09.2024 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області) та на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 (повний текст ухвали складено та підписано 03.09.2024 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за заявою Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», м.Кременчук Полтавської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл», м.Харків,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 грошові вимоги ТОВ «Модера Оіл» до боржника на суму 33647860,00 грн - відхилено у повному обсязі.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 визнано вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Рефілл»: АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на суму 34506012,39 грн та 92508,00 грн судових витрат; ТОВ «Елекон Трейд» на суму 5766760,32 грн та 5368,00 грн судових витрат; ТОВ «Лівайн Торг» на суму 23478408,36 грн та 5368,00 грн судових витрат; ГУ ДПС у Харківській області на суму 212524,77 грн; ТОВ «ЮБК Плюс» на суму 38479015,59 грн та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду. Зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію активів боржника, здійснити фінансовий аналіз, а також в десятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Докази надати суду. Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 12.09.2024. Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвала про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 03.10.2024 о 15:00 годині (Держпром, 8-й під, к. 111).

ТОВ «Модера Оіл» не погодилося з ухвалами господарського суду, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 у частині відмови у задоволенні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Модера Оіл» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» на суму 33647860,00 грн. Ухвалити нове рішення, яким визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Модера Оіл» кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» на суму 33647860,00 грн та 5368,00 грн судового збору. Внести зміни до описової та резолютивної частини ухвали попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, якими визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Модера Оіл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» у розмірі 33647860,00 грн основного боргу, а також 5368,00 грн судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає таке:

-листи ТОВ «Лівайн Торг», адресовані ТОВ «Рефілл» щодо правильного призначення платежу у загальному розмірі 87500000,00 грн, є звичаєм ділового обороту, сформованого у сфері платіжної системи, і є допустимим доказом уточнення (зміни, виправлення) призначення платежу за відсутності чітко врегульованої законодавством форми проведення сторонами таких уточнень;

-виправлення з боку ТОВ «Лівайн Торг» призначення платежу, крім направлення листів щодо правильних призначень платежів, було погоджено ТОВ «Рефілл», що підтверджується, зокрема, таким: -існуванням угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021; частковим зменшенням заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021; відсутністю будь-яких заперечень з боку ТОВ «Рефілл»; -визнання боржником кредиторських вимог ТВО «Модера Оіл»; -наявністю діючого договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021; - відсутність факту існування договору, за яким первісно здійснені платежі з боку ТОВ «Лівайн Торг» на користь ТОВ «Рефілл» - договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021, що підтверджується угодою від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2640/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/2640/23.

23.09.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Модера Оіл» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 та на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 24.10.2024 о 15:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено учасникам справи строк до 18.10.2024 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

08.10.2024 від розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Борових І.А., через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив (вх.№12887) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що надані заявником документи до господарського суду після 01.09.2023 в обґрунтування заявлених грошових вимог подані з порушенням норм ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Також зазначає, що посилання ТОВ «Модера Оіл» на акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.06.2021-04.12.2021 та те, що згідно з договором про надання фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021 ТОВ «Лівайн Торг» перерахувало на рахунки ТОВ «Рефілл» грошові кошти за відповідними платіжними дорученнями, є безпідставним. У листах №659/01 від 01.07.2021 та №695/01 від 12.07.2021, №882/04 від 10.11.2021 мова йде про зміну призначення платежу у платіжних дорученнях, що є зміною господарських операцій, а не виправленням помилки в одній і тій самій операції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у даній справі клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено.

23.10.2024 від ТОВ «Модера Оіл» через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь (вх.№13564) на відзив розпорядника майна Борових І.А. на апеляційну скаргу ТОВ «Модера Оіл», в якій зазначає, що грошові вимоги ТОВ «Модера Оіл» до боржника ТОВ «Рефілл» за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021 на суму 33647860,00 грн є обґрунтованими вимогами, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.10.2024, яке проходило в режимі відеоконференції, представник ТОВ «Модера Оіл» вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник боржника ТОВ «Рефілл» підтримав вимоги апеляційної скарги ТОВ «Модера Оіл» та просив суд її задовольнити.

Розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Борових І.А., проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Модера Оіл» заперечував з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвали Господарського суду Харківської області без змін.

Інші учасники справи про банкрутство у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі №922/2640/23 про банкрутство ТОВ «Рефілл». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борових І.А. (свідоцтво №923 від 14.05.2013).

На виконання вимог ухвали суду від 01.08.2023 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.08.2023 опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за номером №71125.

01.09.2023 ТОВ «Модера Оіл» звернулось до господарського суду з заявою (вх.№23800 від 05.09.2023) з грошовими вимогами до боржника ТОВ «Рефілл», в якій просило суд визнати грошові вимоги у розмірі 33647860,00 грн.

Підставою подання заяви кредитора ТОВ «Модера Оіл» з грошовими вимогами до боржника стала наявність заборгованості ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Модера Оіл» у розмірі 33647860,00 грн, яка виникла за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, договору надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021 та договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022.

На підтвердження заявлених вимог заявником надано копії: договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021; акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.06.2021-04.12.2021 між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл»; договору №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021; договору №17-12/21-Ф надання послуги з факторингу від 16.12.2021 з додатками №1, №2; договору №У-01/09-22/1 про відступлення права вимоги від 01.09.2022; платіжної інструкції №2899 від 26.09.2022 на суму 18800000,00 грн з призначенням платежу: оплата згідно договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022р. без ПДВ»; акту від 01.09.2022 приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022; договору №РЛ-01-08/МОД про відступлення права вимоги від 02.08.2022; договору №ВПВ0104-6 про відступлення права вимоги віл 01.04.2019; заяви за вих.№30043 від 30.09.2022 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2023 заяву ТОВ «Модера Оіл» (вх.№23800 від 05.09.2023) з грошовими вимогами до боржника прийнято до розгляду в попередньому засіданні господарського суду.

Боржником заявлені вимоги ТОВ «Модера Оіл» у розмірі 33647860,00 грн визнані у повному обсязі, про що свідчить повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ «Модера Оіл» (вх.№26641 від 02.10.2023).

Розпорядником майна, арбітражним керуючим Борових І.А., у письмовому повідомленні від 15.11.2023 «Про розгляд вимог кредитора ТОВ «Модера Оіл»» вимоги кредитора на загальну суму 33647860,00 грн повністю не визнано у зв`язку з тим, що грошові вимоги кредитора документально не підтверджені наданими до суду матеріалами заяви кредитора.

20.11.2023 ТОВ «Модера Оіл» через підсистему «Електронний суд» подало додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.

28.12.2023 та 01.02.2024 розпорядник майна боржника подав до господарського суду додаткові пояснення щодо невизнання кредиторських вимог ТОВ «Модера Оіл».

11.01.2024 та 24.01.2024 до господарського суду від ТОВ «Модера Оіл» надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.

08.03.2024, 13.03.2024 та 04.04.2024 до господарського суду від ТОВ «Модера Оіл» надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.

28.08.2024 ТОВ «Модера Оіл» подало додаткові пояснення щодо погодження ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг» платежів саме за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Модера Оіл» з грошовими вимогами до боржника на суму 33647860,00 грн, господарський суд дійшов висновку, заявником не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», договору про надання послуг з факторингу № 17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс», договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Модера Оіл». Господарський суд дійшов висновку, про відхилення грошових вимог ТОВ «Модера Оіл» у повному обсязі.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції ураховує таке.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 25.11.2021 у справі №924/1351/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України), допустимості (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України), достовірності (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України) та вірогідності (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, як вже було зазначено, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи встановлено, що 30.06.2021 між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102.

Згідно з пунктом 1.1 договору ТОВ «Лівайн Торг» надає ТОВ «Рефілл» фінансову допомогу в сумі, що не перевищує 100000000,00 грн, а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений договором термін.

Відповідно до пункту 2.2 договору фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок користувача (ТОВ «Рефілл»).

Термін користування фінансовою допомогою визначений сторонами - до 29.06.2022 (пункт 3.1 договору).

Відповідно до 3.2 договору термін, визначений у пункті 3.1 може бути продовжений за згодою сторін.

Згідно з пунктом 4.1 договору після закінчення терміну, визначеного у пункті 3.1 цього договору, ТОВ «Рефілл» зобов`язується повернути суму фінансової допомоги протягом 14 календарних днів підприємству.

01.07.2021 ТОВ «Лівайн Торг» згідно з платіжним дорученням №64818 на рахунок ТОВ «Рефілл» перераховані грошові кошти в сумі 41500000,00 грн із призначенням платежу: «Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч. ПДВ 20% - 6916666,67 грн».

12.07.2021 ТОВ «Лівайн Торг» згідно з платіжним дорученням №65421 на рахунок ТОВ «Рефілл» перераховані грошові кошти в сумі 40700000,00 грн із призначенням платежу: «Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-6783333,33 грн».

10.11.2021 ТОВ «Лівайн Торг» згідно з платіжним дорученням №71627 на рахунок ТОВ «Рефілл» перераховані грошові кошти в сумі 5300000,00 грн із призначенням платежу: «Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-883333,33 грн».

Усього, за вищевказаними платіжними дорученнями з призначенням платежу: "Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21» ТОВ «Лівайн Торг» перераховано боржнику грошові кошти у розмірі 87500000,00 грн.

01.07.2021 листом за вих.№659/01 ТОВ «Лівайн Торг» просило ТОВ «Рефілл» вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №64818 від 01.07.2021 на суму 41500000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ».

12.07.2021 листом за вих.№659/03 ТОВ «Лівайн Торг» просило ТОВ «Рефілл» вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №65421 від 12.07.2021 на суму 40700000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ».

10.11.2021 листом за вих.№882/04 ТОВ «Лівайн Торг» просило ТОВ «Рефілл» вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №71627 від 10.11.2021 на суму 5300000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ».

Доказів надсилання та отримання ТОВ «Рефілл» вищезазначених листів про зміну платежу матеріали справи не містять.

03.12.2021 між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» укладений договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, у відповідності до умов якого ТОВ «Лівайн Торг» відступає право вимоги по низці договорів, серед яких і договір про надання фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021 на суму 74169 700,00 грн (пункт 1.1 договору).

16.12.2021 між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс» укладено договір надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф. На підставі цього договору ТОВ «Альтафінанс» отримало право грошової вимоги від ТОВ «Рефілл», зокрема, за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 на суму 74169700,00 грн.

01.09.2022 між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Модера Оіл» укладено договір про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1, згідно з умовами якого ТОВ «Альтафінанс» передало ТОВ «Модера Оіл» право грошової вимоги на отримання від ТОВ «Рефілл» заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 у сумі 38412960,00 грн.

На виконання пункту 2.1 договору ТОВ «Модера Оіл» сплатило ТОВ «Альтафінанс» за передане право вимоги грошову суму у розмірі 18800000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2899 від 26.09.2022.

02.08.2022 між ТОВ «Модера Оіл» та ТОВ «Рефілл» укладений договір про відступлення права вимоги №РЛ-02-08/МОД, згідно з умовами якого ТОВ «Рефілл» як первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ «Модера Оіл» до ТОВ «Мавекс Оіл» на суму 4765100,00 грн за договором про відступлення права вимоги №ВПВВ0104-06 від 01.04.2019, укладеного між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Мавекс Оіл».

За передане за договором №РЛ-02-08/МОД віл 02.08.2022 право вимоги ТОВ «Модера Оіл» зобов`язувалось сплатити ТОВ «Рефілл» грошові кошти в сумі 4765100,00 грн протягом 30 календарних днів після підписання договору. Пунктом 2.2 договору ТОВ «Модера Оіл» мало право провести розрахунок і у інший спосіб, не заборонений діючим законодавством.

У подальшому за заявою ТОВ «Рефілл» №30043 від 30.09.2022 сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4765100,00 грн, згідно з яким припинялись зобов`язання ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Модера Оіл» за договором про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022 на суму 4765100,00 грн та припинялись зобов`язання ТОВ «Модера Оіл» перед ТОВ «Рефілл» за договором про відступлення права вимоги №РЛ-02-08/МОД віл 02.08.2022 на суму 4765100,00 грн.

Як зазначає заявник, після припинення зобов`язань сторін за вищевказаною заявою, зобов`язання ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Модера Оіл» за договором про надання фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 становить 33647860,00 грн.

30.09.2022 між ТОВ «Модера Оіл» та ТОВ «Рефілл» укладено угоду про пролонгацію заборгованості, згідно з якою сторони підтвердили розмір заборгованості ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Модера Оіл» у сумі 33647860,00 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, укладеним між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Модера Оіл» за договором про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022 (пункт 1) та дійшли згоди про пролонгацію ТОВ «Рефілл» строку повернення заборгованості до 31.12.2023 (пункт 2).

Заявник вважає, що внаслідок вказаних фінансово-господарських відносин, заборгованість ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Модера Оіл» становить 33647860,00 грн.

ТОВ «Модера Оіл» зазначає, що боржнику надано фінансову допомогу саме за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, що підтверджується, у тому числі листами ТОВ «Лівайн Торг» від 01.07.2021 за №695/01 та від 12.07.2021 за №695/03 про зміну призначення платежу.

Апелянт вважає, що листи ТОВ «Лівайн Торг», адресовані ТОВ «Рефілл» щодо правильного призначення платежу у загальному розмірі 87500000,00 грн, є звичаєм ділового обороту, сформованого у сфері платіжної системи, і є допустимим доказом уточнення (зміни, виправлення) призначення платежу за відсутності чітко врегульованої законодавством форми проведення сторонами таких уточнень.

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за №22.

Згідно з пунктом 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за №22, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 1.7 зазначеної Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 1.8 даної Інструкції платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж.

У даній справі таке право визначення призначення платежу належало ТОВ «Лівайн Торг».

Відповідно до пункту 2.29 зазначеної Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Тобто, до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Разом із цим, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним.

Отже, внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим, а питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті «Призначення платежу», виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу», яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами без участі банку.

До списання банком грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізити «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення з банку, оскільки правильність заповнення платіжного доручення згідно з наведеними вище законодавчими нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником.

Положення ст.5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачають, що відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Тобто, після перерахування грошових коштів платником на рахунок отримувача (незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні) доручення платника вважається банком виконаним, і подальша зміна волевиявлення у розпорядженні коштами між кредитором та боржником, без участі банку, є господарськими правовідносинами та повинно визначатись цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами договору № ЛТ21-102 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021.

Отже, ТОВ «Лівайн Торг» та боржник ТОВ «Рефілл» зобов`язані були оформити правовідносини щодо помилкового перерахування вищевказаних грошових коштів за іншим призначенням платежу шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами до договору №ЛТ21-102 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 про надання поворотної фінансової допомоги.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 за № 910/15023/21.

Матеріали справи не містять документального підтвердження укладання угоди (додаткової угоди) про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу згідно з платіжними дорученнями №64818 від 01.07.2021, № 65421 від 12.07.2021, №71627 від 10.11.2021 у зв`язку з допущеною технічною помилкою у призначенні платежу під час перерахування кредитором боржнику фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що складені ТОВ «Лівайн Торг» в односторонньому порядку листи №695/01 від 01.07.2021, №695/03 від 12.07.2021 та №882/04 від 10.11.2021 про зміну призначення платежу, без доказів їх направлення, отримання та схвалення боржником, не свідчить про наявність згоди обох сторін на зміну волевиявлення щодо розпорядження грошовими коштами у розмірі 87500000,00 грн, перерахованими банком на рахунок ТОВ «Рефілл».

Таким чином, заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність домовленості між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» про узгодження призначення платежу за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що угода про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 10.11.2021 №ПО21-79/ЛТ, в якій ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» погодили призначення платежу за платіжними дорученнями №64818 від 01.07.2021, №65421 від 12.07.2021, №71627 від 10.11.2021, підтверджує узгодження сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами заявника апеляційної скарги та вважає їх помилковими, виходячи з того, що ТОВ «Модера Оіл», звертаючись до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, взагалі не посилалося на угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 10.11.2021 №ПО21-79/ЛТ. Натомість у заяві та додаткових поясненнях до неї заявник обґрунтовував правомірність зміни призначення платежу в односторонньому порядку безпосередньо листами, інших документів з приводу погодження зміни призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, зокрема, з боржником, заявник до заяви не надавав.

Господарський суд зазначив, що лише після винесення господарським судом ухвал від 25.07.2024 про розгляд грошових вимог ТОВ «Альдіва», ТОВ «Борей-С», ТОВ «Нова Сістемз» до ТОВ «Рефілл» з аналогічними вимогами та подібними підставами, в яких суд відмовив вищевказаним товариствам у задоволенні вимог з підстав відсутності документального підтвердження щодо укладання угоди між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» про узгодження сторонами призначення платежу, ТОВ «Модера Оіл» 28.08.2024 надало додаткові пояснення у справі, де вказало про наявність угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів № ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу по договору поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Відповідно до ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори з вимогами, що виникли з дня відкриття провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати письмові заяви з вимогами до боржника з переліком документів, що їх підтверджують, а також самі документи.

Матеріалами справи підтверджується, що з заявою про визнання грошових вимог ТОВ «Модера Оіл» звернулось до господарського суду 01.09.2023, натомість додаткові пояснення у справі, в яких вказало про наявність угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-105/01 від 02.09.2021, ТОВ «Модера Оіл» подало до господарського суду лише 28.08.2024, тобто майже через рік після звернення з заявою про визнання грошових вимог.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд обґрунтовано зазначив, що такі дії з боку ТОВ «Модера Оіл» та боржника свідчать про недобросовісність поведінки та порушення принципу «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

Свобода договору, здійснення цивільних прав передбачена статтями 6, 13, 627 Цивільного кодексу України, полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

Отже, закріплений Цивільним кодексом України принцип свободи договору має співвідноситися із принципами справедливості, добросовісності та розумності.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється на сферу виконання зобов`язань та на сферу користування правами. Тобто, такі засади здійснення судочинства виступають тою межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Порушення вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності має бути пов`язаним із негативними наслідками (відмова у захисті права, визнання правочину недійсним, визнання недійсними окремих умов договору тощо).

Таким чином, господарський суд правомірно не визнав належним доказом та не взяв до уваги угоду від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів № ПО21-79/ЛТ про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу по договору поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, оскільки вказана угода не подавалась заявником разом з заявою про визнання грошових вимог, тому, як обґрунтовано зазначив господарський суд, наявні підстави для сумніву щодо існування угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, як на момент звернення ТОВ «Модера Оіл» до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, так і за весь період розгляду цих вимог.

Згідно з пунктом 1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З урахуванням приписів ст.517 Цивільного кодексу України доказами прав нового кредитора у зобов`язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення. Договір про відступлення права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (частина 1 ст.517 Цивільного кодексу України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 року у справі №904/9428/21.

Згідно з актом від 01.09.2022 приймання передачі документів до договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022 ТОВ «Модера Оіл» передано такі документи: - договір про надання поворотної фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021, укладений між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг»; - акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.06.2021-04.12.2021 ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг»; - договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», - договір про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс».

Акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/9004/13, 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 23.09.2021 у справі №910/866/20.

Отже, за актом від 01.09.2022 приймання передачі документів до договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022 ТОВ «Модера Оіл» не отримало первинних бухгалтерських документів щодо проведення господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021, у тому числі листи ТОВ «Лівайн Торг» від №695/01 від 01.07.2021, №695/03 від 12.07.2021 та №882/04 від 10.11.2021 про зміну призначення платежу, угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 10.11.2021 року №ПО21-79/ЛТ, в яких ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» погодили призначення платежу за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів того, що відбувся реальний рух коштів за спірними договорами фінансової допомоги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ТОВ «Модера Оіл» не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором № ЛТ21-102 від 30.06.2021, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс», договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Модера Оіл».

Колегія суддів погоджується із висновком суду господарського суду про відсутність підстав для визнання грошових вимог ТОВ «Модера Оіл» у зв`язку з їх недоведеністю.

Оскільки господарським судом правомірно відхилені у грошові вимоги ТОВ «Модера Оіл» до боржника на суму 33647860,00 грн, тому відсутні і підстави для внесення змін в ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесеної за результатом попереднього засідання щодо грошових вимог ТОВ «Модера Оіл».

Викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не спростовують висновків господарського суду, відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесена за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами, та ухвала Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесена за результатом попереднього засідання, відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає.

Понесені апелянтом судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за ним.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Модера Оіл» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесену за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами, залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024, винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2640/23, залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.11.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко