Постанова

від 23.10.2024 по справі 904/2592/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2592/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

Від позивача: Логвінов В.В. (в залі суду) - адвокат

Від відповідача: Романчук М.М. (в залі суду) - самопредставництво

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради (м. Дніпро) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 (повний текст рішення складено 29.05.2024, суддя Татарчук В.О.) у справі № 904/2592/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абхазька-4" (м. Дніпро)

до Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абхазька-4" звернулось з позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради №51/39 від 19.12.2018 в частині зарахування на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" ДМР нежитлового приміщення площею 261,4кв.м. по вул. Абхазькій, 4. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абхазька-4" до Дніпровської міської ради визнання незаконним та скасування рішення міської ради - задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради №51/39 від 19.12.2018 в частині зарахування на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" ДМР нежитлового приміщення площею 261,4кв.м. по вул. Абхазькій, 4.

Стягнуто з Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26210514) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абхазька-4" (49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ірпінська, буд. 4, ідентифікаційний код 40484408) 2684,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, нарочно, Дніпровська міська рада, звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Рішення міської ради від 19.12.2018 № 51/39 «Про об`єкти нерухомого майна комунальної власності та визначення їх балансоутримувача» визначено: Відзначити, що об`єкти нерухомого майна згідно з додатком є об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра; Визначено балансоутримувачем об`єктів нерухомого майна КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР.

Таким чином, даним рішенням міської ради визначено не лише балансоутримувача об`єкта нерухомого майна, а й те, що нежитлове приміщення площею площею 261,4 кв.м. по вул. Абхазькій, 4 є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.

На думку скаржника, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що Позивачем обрано невірний (неефективний) спосіб захисту, оскільки скасування рішення міської ради в частині визначення балансоутримувача не спростовує факт належності спірного нежитлового приміщення до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра і не є тим способом захисту прав, за рахунок якого можливо відновити (поновити) права Позивача, у разі їх порушення.

Спірне нежитлове приміщення не є допоміжним для обслуговування житлового будинку, а є самостійним об`єктом нерухомого майна, тому воно не є спільною сумісною власністю власників квартир житлового будинку № 4 по вул. Абхазькій в м. Дніпрі.

Судом першої інстанції не було взято до уваги те, що у 2003 році спірне приміщення вже мало статус нежитлового та передавалось в оренду виконавчими органами міськради, а отже і не використовувалось власниками квартир будинку АДРЕСА_1 як допоміжне і не могло бути використане як таке.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що в спірних приміщеннях знаходиться технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою та будь-які інші докази, які б свідчили про призначення спірного приміщення як допоміжного.

Більш того, звертаємо увагу суду апеляційної інстанції на Акт прийняття- передачі об`єкта в управління з управління від 26.09.2016 року, складений та підписаний виконавчим директором КВЖРЕП Коваленко А. М. та головою правління ОСББ «Абхазька-4» Стеценко Н. В., яким встановлено:

Загальна площа будинку - 5868,7 кв.м;

Загальна площа квартир - 4736,40 кв.м;

Загальна площа допоміжних приміщень сходові клітки - 283,7 кв.м;

Загальна площа допоміжних приміщень підвали - 601,4 кв.м.

Віднімаючи від загальної площі будинку площу квартир, сходових кліток та підвалів виходиться загальна площа приміщень, які не передались в управління ОСББ - 247,2 кв.м.

Таким чином, за Актом прийняття-передачі від 26.09.2016 року, нежитлове приміщення загальною площею 261,4 кв. м. ні на баланс, ні в управління ОСББ не передавалось, а отже залишилось на балансі комунального підприємства та у комунальній власності.

Також зазначеним актом підтверджено, що спірне приміщення не є допоміжним та Позивач не приймав його в управління, про що не міг знати при зверненні з позовом.

Серед іншого скаржник наголошує, що з матеріалів, доданих позивачем, не вбачається той факт, що спірні нежитлові приміщення були запроектовані та побудовані саме для побутового обслуговування мешканців будинку. Позивач не зазначає чітко, з посиланням на докази, додані ним до позовної заяви, що спірні об`єкти при будівництві/введенні в експлуатацію слугували саме для потреб співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Абхазька, 4.

Дніпровська міська рада, реалізуючи повноваження власника щодо спірного майна, оскаржуваним рішенням визначила балансоутримувача нежитлового приміщення.

Враховуючи це, звертаємо увагу суду на те, що Позивачем не зазначено, яким чином рішення міської ради від 19.12.2018 № 51/39 в частині визначення балансоутримувача об`єктів комунальної власності впливає на права та обов`язки ОСББ, оскільки будинок передавався в управління ОСББ без нежитлових приміщень.

Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 10.06.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2592/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/2592/23.

19.06.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі № 904/2592/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 24.10.2024 о 10 год. 40 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 виправлено, допущену в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 описку, вказавши: «розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 23.10.2024 о 10 год. 40 хв».

25.07.2024 від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що Департамент підтримує апеляційну скаргу Дніпровської міської ради у зв`язку з цим, зауважує про наступне: у 2018 році Дніпровською міською радою було прийняте рішення №51/39 від 19.12.2018 року «Про об`єкти нерухомого майна комунальної власності та визначення їх балансоутримувача». Даним рішенням було передбачено, що об`єкти нерухомого майна згідно з додатком є об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпро. Визначено балансоутримувачем об`єктів нерухомого майна Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР.

Згідно додатку до вказаного рішення, одним із об`єктів нерухомого майна, які є об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра зараховується на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР нежитлове приміщення площею 261,4 кв.м., за адресою: м.Дніпро, вул.Абхазька,4.

Позивач з даним рішенням не погодився та звернувся до Апелянта з відповідним листом щодо скасування вищезазначеного рішення та повернення підвалу будинку співвласникам багатоквартирного будинку і отримав відповідь про те, що Дніпровською міською радою було прийнято рішення від 25.09.2019 №115/48 «Про врегулювання питання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках міста Дніпро», яким створено комісію з питань врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра та затверджено її склад.

10.06.2022 Об`єднання співвласників звернулось до Апелянта повторно з проханням скасувати спірне рішення як помилково прийняте з тих підстав, що статус приміщення не визначено, проте дане приміщення було зараховане на баланс як нежитлове, але дана комісія недійшла єдиної згоди щодо визначення правового статусу зазначеного нежитлового приміщення.

Позивач в позовній заяві зазначав, про те, що 10.01.2022 він звернувся до Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР із проханням передати на баланс Об`єднанню співвласників зазначене підвальне приміщення, оскільки воно є допоміжним і необхідне Об`єднанню співвласників для належного виконання функцій з утримання спільного майна, але відповідь Позивач не отримав.

З огляду на вищезазначене та керуючись нормами чинного Житлового Кодексу України, варто зазначити про наступне: допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

В ході судового провадження першої інстанції Позивач не спростував та не довів своїх тверджень щодо приналежності статусу спірного приміщення, як допоміжного та не надав належних доказів. У зв`язку з цим, існує необхідність переглянути судове рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

26.07.2024 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абхазька-4" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що спірне приміщення - це половина підвалу в багатоквартирному будинку. Підвальне приміщення відповідно до технічного паспорту у 1976 році мало у своєму складі приміщення для обслуговування багатоквартирного будинку (ліфтерська, мусорозбірник, елеваторний цех, сховище, коридори, сходові клітки тощо). Жодних приміщень, які мали призначення - магазини, перукарні, офіси, поштові відділення, банки, таке інше, технічний паспорт не містить.

В подальшому до технічного паспорту будинку не вносилось жодних змін. У 2016 році технічний паспорт був переданий Об`єднанню в такому ж вигляді, який він мав на дату введення будинку в експлуатацію.

Відповідач не надав доказів того, що вказаним приміщенням було надано статус нежитлового, або що відбулась зміна статусу з допоміжного на нежитлове.

Саме через це, підвальне приміщення не було передано як нежитлове на баланс КВ ЖРЕП Жовтневого району, тобто міська рада передала у 2003 році в оренду приміщення, яке не перебувало на балансі як нежитлове. І лише у 2018 році відповідач безпідставно підвальне приміщення взяв на свій баланс.

16 грудня 2016 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Абхазька-4» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДСПЕКТР» було укладено Договір № 2016/12-13. Предметом вказаного договору було надання послуг з поточного ремонту централізованого опалення житлового будинку за адресою: вул. Абхазька-4.

Після проведеного ремонту в грудні 2016 року сторонами було підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, вартість виконаних будівельних робіт склала суму, яка була передбачена договором - 155 000,00 грн. Виконавцем було виставлено замовнику рахунок-фактуру № 61216-02 на суму 10 865,50 грн. та рахунок-фактуру № 61216-01 на суму 144 134,50 грн. Об`єднання сплатило свою частину зобов`язання в грудні 2016 року. Вказане підтверджується Актом звірки розрахунків станом на 19.12.2016 року, підписаного сторонами.

Вказані роботи з поточного ремонту центрального опалення проводились в підвалі будинку та на горищі.

Отже, позивачем надано достатньо доказів того, що в підвалі є доступ до комунікацій всього будинку і доступ до підвалу є необхідним для обслуговування всіх загальнобудинкових мереж та здійснення подібних ремонтів.

Також в апеляційній скарзі апелянт наводить розрахунок площ приміщень, які не передавались в управління ОСББ - 247,2 кв.м. Така цифра отримана шляхом віднімання від загальної площі будинку площ квартир, сходових кліток та підвалів.

Але, такі висновки спростовуються наступним.

Об`єднанню Актом прийняття-передачі було також передано технічний паспорт на житловий будинок від 1977 року. Відповідно до розділу І, пункт 7 зазначено: наявність підвалу 601, 4 кв.м. В технічному паспорті міститься графічне зображення підвалу із вказанням площ окремих приміщень, які є складовими частинами підвалу.

Так, методом складання площ окремих приміщень можна отримати приблизну площу підвалу - 599,7 кв.м. Ця цифра є досить наближеною до 601,4 кв.м.

Отже, за Актом прийняття-передачі в управління Об`єднанню було передано весь підвал.

Позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із прийнятим рішенням. Просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 залишити без змін.

23.10.2024 треті особи наданим процесуальним правом не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.

23.10.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2016 було проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Абхазька-4», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 15-17 том 1).

Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради листом №7/5-135 від 01.08.2016 (а.с. 18 том 1) повідомив позивача про те, що згідно наданих відомостей, у Реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська станом на 22.07.2016, по вул. Абхазькій, 4 значиться:

- житловий будинок, загальною площею 5710,9кв.м, який перебуває на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, за інформаційними відомостями (форма 2) наданими балансоутримувачем до Реєстру, станом на 01.12.2015;

- нежитлове приміщення №106 бібліотеки-філіалу №31 в житловому будинку літ. А-9, а3 ґанок, загальною площею 150,3кв.м, яке перебуває на балансі Дніпропетровського міського комунального закладу культури Централізованої системи публічних бібліотек для дорослих, за інформаційними відомостями (форма 2) наданими балансоутримувачем до Реєстру, станом на 01.01.2010.

26.09.2016 між КВЖРЕП Жовтневого району та ОСББ "Абхазька-4" (далі позивач) підписаний акт приймання-передачі об`єкта в управління з управління відповідно до умов якого будинок за адресою: м. Дніпро, вул. Абхазька, буд. 4, передається з управління КВЖРЕП Жовтневого району в управління ОСББ "Абхазька-4" із загальною площею будинку (частини будинку) 5868,70кв.м., з якої житлова площа квартир 3032,10кв.м., загальна площа квартир 4736,40кв.м., у тому числі допоміжні приміщення: сходові клітини площею 283,7кв.м., підвали площею 601,4кв.м. (а.с. 34 том 1).

Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради листом №7/5-1790 від 09.10.2018 (а.с. 19 том 1) повідомив позивача про те, що згідно відомостей, наданих до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, станом на 09.10.2018 у Реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра (далі - Реєстр) по вул. Абхазькій, 4, є запис про нежитлове приміщення №106 бібліотеки-філіалу №31, а3 ґанок (в житловому будинку літ. А-9), загальною площею 149,9кв.м, яке перебуває на балансі Дніпровського міського комунального закладу культури "Централізована система публічних бібліотек для дорослих", за інформаційними відомостями (форма 2), наданими балансоутримувачем до Реєстру, станом на 01.01.2018. Підставою виникнення права власності вищезазначених об`єктів нерухомості є рішення міської ради від 18.06.2003 №16/10 "Про внесення змін до рішення міської Ради народних депутатів від 27.11.91 №46 "Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народних депутатів". Запис у Реєстрі про нежитлове приміщення, загальною площею 261,3кв.м по вул. Абхазькій, 4, відсутній. Також зазначено, що договори оренди комунального нерухомого майна за адресою: вул. Абхазька, 4 не укладалися та за тристоронніми угодами від попередніх орендодавців не приймалися.

19.12.2018 Дніпровською міською радою прийнято рішення №51/39 «Про об`єкти нерухомого майна комунальної власності та визначення їх балансоутримувача» (а.с. 21, 22 том 1). Вказаним рішенням було відзначено, що об`єкти нерухомого майна згідно з додатком є об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра (п. 1 рішення). Визначено балансоутримувачем об`єктів нерухомого майна Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до додатку до вказаного рішення одним із об`єктів нерухомого майна, які є об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра та зараховуються на баланс Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю «Дніпропетровської міської ради є нежитлове приміщення площею 261,4кв.м. за адресою: вул. Абхазька, 4.

Як зазначає позивач із таким рішенням він не погодився та намагався в позасудовому порядку вирішити вказане питання та повернути підвал його співвласникам.

Так, листом від 19.11.2020 (а.с. 23 том 1) позивач звертався до відповідача із проханням скасувати незаконне рішення та повернути підвал будинку його законним власникам - співвласникам багатоквартирного будинку.

У відповідь на дане звернення Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради листом №7/10-561 від 08.12.2020 (а.с. 24 том 1) повідомив позивача, що Дніпровською міською радою прийнято рішення від 25.09.2019 №115/48 «Про врегулювання питання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках міста Дніпра», яким створено комісію з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра та затверджено її склад. Звернення було направлено на розгляд до зазначеної комісії.

Листом №1 від 14.01.2022 (а.с. 25 том 1) Комісія з питань врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра на звернення позивача від 05.07.2021 надала висновок від 30.06.2021 року про правовий статус приміщення. Відповідно до вказаного висновку, комісія встановила: у зв`язку з виникненням спірних питань щодо розмежування допоміжних та нежитлових приміщень по вул. Абхазькій, 4 для визначення правового статусу приміщення замовити проведення незалежної будівельної експертизи приміщення.

26.01.2022 позивач направив до Дніпровської міської ради звернення (а.с. 27 том 1), в якому просив скасувати рішення ДМР №51/39 від 19.12.2018 в частині зарахування на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР нежитлового приміщення площею 261,4кв.м. по вул. Абхазькій, 4 - як помилкове.

Департамент по роботі з активами управління з питань комунальної власності листом №7/10-90 від 11.02.2022 повідомив позивача, що члени Комісії не дійшли одноголосного висновку щодо статусу приміщення (нежитлове чи допоміжне), у зв`язку з чим, для вирішення питання необхідне проведення незалежної будівельної експертизи приміщень.

10.06.2022 позивач повторно звернувся до відповідача із проханням скасувати спірне рішення як помилкове з тих підстав, що статус приміщення не визначено, проте воно зараховано на баланс як нежитлове.

Як зазначає позивач на цей лист відповіді Дніпровська міська рада не надала.

Позивач стверджує, що спірне нежитлове приміщення є спільним майном співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 , яке є допоміжним приміщенням і входить до складу підвалу, а тому рішення Дніпровської міської ради №51/39 від 19.12.2018 «Про об`єкти нерухомого майна комунальної власності та визначення їх балансоутримувача» в частині зарахування на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР нежитлового приміщення площею 261,4кв.м. по вул. Абхазькій, 4 є незаконним і таким, що здійснено за відсутності законних підстав та порушує права співвласників, що й стало причиною виникнення спору й подання позову з вимогами, які є способом захисту прав співвласників багатоквартирного будинку в особі позивача.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України).

Відповідно до Конституції України всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями.

Відповідно до цивільного законодавства України (статті 355, 356 Цивільного кодексу України) розпорядження майном, що є спільною частковою власністю, здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом.

Як вже зазначалось, 16.05.2016 було проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Абхазька-4», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 15-17 том 1).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон № 417-VIIІ) управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Під управлінням багатоквартирним будинком розуміється вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (пункт 8 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-ІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частинами першою, четвертою статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді (частина восьма статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

За змістом частини чотирнадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Таким чином, з моменту державної реєстрації ОСББ "Абхазька-4" до об`єднання перейшли функції з управління багатоквартирним будинком 4 по вул. Абхазька у м. Дніпрі, що полягають у реалізації прав та виконанні обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку, в тому числі спірними нежитловими приміщеннями, а також із захистом прав співвласників багатоквартирного будинку з правом виступати позивачем у суді.

До того, ж відповідно до ст. 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Горраіз Лізаррага та інші проти Іспанії» (заява №62543/00 від 10.11.2004) зазначено, що «... в сучасному суспільстві, коли громадяни стикаються з особливо складними управлінськими рішеннями, звернення до колективних органів, таких як асоціації, є одним із доступних, а іноді і єдиним доступним для них, засобом, завдяки якому вони можуть ефективно захищати власні інтереси. Крім того, законодавством більшості європейських країн визнано право асоціацій брати участь у судових провадженнях для захисту інтересів своїх членів. ... Суд не може ігнорувати цей факт при тлумаченні поняття "потерпілий". Будь-яка інша, надміру формалізована інтерпретація цієї концепції, зробить захист прав, гарантованих Конвенцією, неефективними та ілюзорними (п. 38). Суд визнав, що гарантії статті 6 § 1 також розповсюджуються на об`єднання, у разі, коли вони вимагають визнати права чи інтереси їх членів (п. 45).

З урахуванням мети створення, ОСББ має пряме та безпосереднє відношення до усіх питань, що стосуються будинку, а отже може мати власну, окрему від інтересів кожного окремого члена об`єднання, матеріально-правову зацікавленість у спорах що стосуються будинку. Наявність матеріально-правової зацікавленості у ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності, а отже і права на звернення до суду із самостійним позовом.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №815/219/17.

Отже, ОСББ "Абхазька-4" є належним позивачем за позовом про визнання незаконним та скасування рішення міської ради.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Законодавство, що регулює відносини з реалізації права власності у багатоквартирних будинках, складається з Конституції України, цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері власності у багатоквартирних будинках (стаття 3 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Стаття 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає суб`єктів права власності у багатоквартирному будинку. За змістом частин першої та другої цієї статті Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава, є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Нежитловим приміщенням відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (частина перша статті 382 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічне визначення спільного майна багатоквартирного будинку надано в пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", згідно з пунктом 2 якої допоміжними приміщення багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 у справі №14-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" Конституційний Суд України вказав, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц (провадження №14-363цс19).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновку про правовий статус приміщення від 30.06.2021 (а.с. 26 том 1), складений Комісією з питань врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, здійсненого на підставі заяви позивача №16/105 від 23.11.2020, для визначення правового статусу приміщення необхідно замовити проведення незалежної будівельної експертизи приміщень.

Так, в процесі розгляду справи за клопотанням Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про призначення по справі судової експертизи, проти якого відповідач не заперечував, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 08.09.2023 призначено у справі №904/2592/23 судову експертизу. На вирішення судової експертизи поставлено наступне питання:

- Чи належить частина підвального приміщення загальною площею 261,4кв.м., яке розташоване в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 до числа допоміжного, або являється нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку з моменту його побудови та на час проведення судової експертизи?

Зобов`язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради провести оплату вартості судової експертизи, докази оплати надати Господарському суду Дніпропетровської області.

Проте, призначену експертизу проведено не було через те, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не здійснив оплату на проведення експертизи.

Зважаючи на ці обставини, суд першої інстанції доречно зазначив, що відповідачем не спростовано твердження позивача, що нежитлове приміщення загальною площею 261,4кв.м., яке знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 , є допоміжним приміщенням та є складовою частиною підвалу.

Колегія суддів констатує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що спірне приміщення (підвал будинку) має статус допоміжних.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок визначено як житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004, такі приміщення як підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні та ін. є допоміжними і передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків.

Відповідно до даних технічної інвентаризації від 15.04.1977, а також акту приймання-передачі об`єкта в управління з управління від 26.09.2016, площа усього підвалу складає 601,4кв.м., яка відповідно до даних документів є допоміжними приміщеннями будинку (а.с. 30-34 том 1).

В акті приймання-передачі об`єкта в управління з управління від 26.09.2016 визначено підвал саме як допоміжні приміщення (а.с. 34 том 1).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне нежитлове приміщення загальною площею 261,4кв.м. у підвалі житлового будинку літ.А-9 є допоміжним приміщенням, призначеним для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців і не належать до самостійних об`єктів нерухомого майна.

Відтак, спірне нежитлове приміщення, загальною площею 261,4кв.м. відносяться до спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що в силу закону є спільною сумісною власністю співвласників цього будинку.

Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що спірне нежитлове приміщення не є допоможним для обслуговування житлового будинку.

За приписами частин першої та другої статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників; не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Можливість відчуження майна, яке є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, законом не передбачена, що виключає наявність підстав для виникнення права власності на спільне майно багатоквартирного будинку в будь-яких інших осіб, крім суб`єктів, визначених у статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

За встановлених обставин та враховуючи наведені законодавчі положення, рішення Дніпровської міської ради №51/39 від 19.12.2018 «Про об`єкти нерухомого майна комунальної власності та визначення їх балансоутримувача» в частині зарахування на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР нежитлового приміщення площею 261,4кв.м. по АДРЕСА_1 порушує права співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 16 Цивільного кексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, зважаючи на викладене, а також встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради №51/39 від 19.12.2018 «Про об`єкти нерухомого майна комунальної власності та визначення їх балансоутримувача» в частині зарахування на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР нежитлового приміщення площею 261,4кв.м. по вул. Абхазькій, 4 - є обгрунтованими та законними.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі № 904/2592/23.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними позивачем у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 -284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради (м. Дніпро) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі № 904/2592/23 - залишити без задоволення.

Рішення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 у справі № 904/2592/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.11.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін