Постанова

від 23.10.2024 по справі 904/1993/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1993/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Федорчук К.Ю. (в залі суду);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 (суддя Ярошенко В.І., повний текст ухвали складено 06.08.2024) у справі № 904/1993/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д", м. Дніпро

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору оренди недійсним

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 заяву Дніпровської міської ради про зупинення провадження у справі залишено без розгляду.

Залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" до Дніпровської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договору оренди недійсним.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019", в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до Господарського суду для продовження розгляду.

При цьому, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що застосовуючи норму п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, суд не встановив наступні обставини, що мають істотне значення для вирішення питання щодо належного повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання.

Так, апелянт наголошує, що суд жодним чином не проінформував позивача про дату та час судового засідання, чим порушив норми процесуального законодавства України в частині належного виконання обов`язків щодо інформування учасників справи про дату та час судового засідання. Вказані порушення обґрунтовуються наступними фактами.

Зокрема, попереднє судове засідання по справі № 904/1993/24 відбулось 23.07.2024. У вказане судове засідання з`явились усі учасники справи. Втім, після 30 хвилин очікування, секретарем судового засідання повідомлено про те, що існує необхідність у проведенні судового засідання без участі сторін, у зв`язку з чим було запропоновано написати заяви про проведення засідання без участі сторін. Не дивлячись на це, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 по справі № 904/1993/24 містить відомості про те, що усі учасники справи не з`явились (копія ухвали додається). Про дату наступного судового засідання представника позивача, адвоката Федорчука К.Ю. не повідомлялось. Втім, зазначає, що ним 13.06.2024, подавалась заява про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції. Проте, запрошення ані на судове засідання 23.07.2024, ані на засідання 05.08.2024 йому не надходили. На офіційному вебпорталі «Судова влада України» будь-яких оновлень з 23.07.2024 щодо дати та часу судового засідання по справі № 904/1993/24 не оприлюднювалось, що підтверджується скрін-шотом з порталу станом на 05.08.2024. Натомість, 05.08.2024 представнику зателефонувала незнайома особа, яка представилась секретарем судді, і запитала, чи буду адвокат брати участь в судовому засіданні, на що останній повідомив, що про дату та час засідання йому не було відомо, втім, він мав би змогу взяти участь через ВКЗ, проте, на момент розгляду справи за його робочою адресою було відсутнє енергопостачання, що унеможливило взяти участь в судовому засіданні. 07.08.2024 з електронного кабінету в Підсистемі ЄСІТС йому стало відомо, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 по справі № 904/1993/24 позовну заяву ТОВ «НОВЕ БУДІВНИЦТВО 2019» було залишено без розгляду.

Звертає увагу, що, здійснюючи тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Втім, зазначає, що суд не витребовував будь-які докази у позивача, що жодним чином не могло кваліфікуватись як спроби невиконання вимог суду або спроби затягування процесу.

Відповідач своїм правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду ухвали суду в апеляційному порядку.

Як не скористалась правом надання пояснень на апеляційну скаргу третя особа у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.09.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

11.09.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали подано заяву про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного від 11.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1993/24; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 23.10.2024 на 17:00 годину; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

В судовому засіданні 23.10.2024 представник позивача підтримав доводи скарги.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, будь-яких клопотань з цього приводу суду не направили.

В судовому засіданні 23.10.2024 оголошена вступна та резолютивна частина постанови у справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 180/8 від 23.06.2021 "Про передачу земельної ділянки по вул. Шинній, 21 (Шевченківський район) в оренду ТОВ "Ренова-Д", по фактичному розміщенню будівель та споруд";

- визнати недійсним договір оренди землі, що укладений між Дніпровською міською радою та ТОВ "Ренова-Д" від 15.03.2024;

- скасувати державну реєстрацію з одночасним припиненням іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:267:0133, номер запису про інше речове право: 54152785.

Разом з позовною заявою від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 15.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, в клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" про витребування доказів відмовлено. Призначено підготовче засідання на 05.06.2024.

05.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі у Красногрвардійському районному суді міста Дніпра та неотриманням представником позивача відзиву на позов.

05.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д" надійшло клопотання про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.

В підготовче засідання 05.06.2024 з`явився представник відповідача

Ухвалою суду від 05.06.2024 відкладено підготовче засідання до 18.06.2024 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д".

14.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" надіслало клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 14.06.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

17.06.2024 від Дніпровської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

18.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д" надійшли письмові пояснення.

18.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника позивача у відрядженні до міста Києва.

Ухвалою суду від 18.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 23.07.2024.

23.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив.

В судове засідання 23.07.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 23.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено до 05.08.2024.

02.08.2024 від Дніпровської міської ради надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/1993/24.

В судове засідання 05.08.2024 з`явився представник відповідача та третьої особи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином.

За результатами розгляду справи ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1993/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд керувався пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та дійшов висновку про неявку уповноваженого представника позивача, повідомленого про час та місце слухання справи належним чином і ненадходження від останнього будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частинами 1, 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дане право кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономаренко проти України»).

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як передбачено ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України).

У розумінні наведених положень процесуального закону, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, оскільки об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вказаних постановах виклала правовий висновок щодо застосування ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України (неявка позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання за відсутності клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду) і такий висновок є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню вказаних норм процесуального права, то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 10.02.2021 у справі № 916/365/17.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова може, має право, за власної ініціативи та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.

Формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи імперативна заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та за умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість, неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо досліджуваної справи, слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 прийнято справу № 904/1993/24 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 05.06.2024 о 10:20 год.

Позивач у позові наголосив про наявність у нього електронного кабінета в системі ЄСІТС «Електронний суд».

За приписами ч.7 ст.6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно картки руху документа із модуля ЄСІТС «Електронний суд» відповідна ухвала надійшла від АСДС до електронного суду 15.05.2024 о 20:11 годині.

В той же час, згідно комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі КП «ДСС») відсутнє підтвердження направлення йому відповідного документа.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів, вдаючись до стандарту вірогідності доказів, констатує, що докази наявності ухвали в системі ЄСІТС «Електронний суд» є більш вірогідними, ніж докази протилежного.

Крім того, зазначену ухвалу надіслано судом для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень 15.05.2024 та надано загальний доступ до неї 17.05.2024.

Від позивача до суду 04.06.2024 надійшло клопотання про відкладення судового засідання через неможливість явки представника у судове засідання (а.с.73-74).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024, зокрема відкладено підготовче засідання на 18.06.2024 на 12:00 год.

Зазначену ухвалу отримано позивачем 06.06.2024, що підтверджується даними КП «ДСС».

14.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" надіслало клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 14.06.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

18.06.2024 до суду від представника позивача надійшло повторно клопотання про відкладення судового засідання, з метою надання відповіді на відзив, продовження строку підготовчого провадження (а.с.135-136).

Ухвалою від 18.06.2024 задоволено клопотання позивача, продовжено строк підготовчого засідання та відкладено розгляд справи на 23.07.2024 (а.с.145-146).

22.07.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив (а.с.148-149), а також втретє подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що проведення судового засідання до вирішення вище наведеного питання є передчасним; знов просив суд продовжити строк підготовчого засідання (а.с.155-156).

За наслідками судового засідання 23.07.2024, господарський суд ухвалою від 23.07.2024 продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів, задовольнив клопотання позивача, надав йому строк для подачі відповіді на відзив до 31.07.2024, відклав розгляд справи на 05.08.2024 (а.с.164-165).

Зазначену ухвалу суд направив учасникам справи, в тому числі і позивачу, що підтверджується даними КП «ДСС» і модулю ЄСІТС «Електронний суд» (ухвалу від 23.07.2024 позивач отримав у свій електронний кабінет 24.07.2024 о 20:56 годині, відтак, остання в силу вимог ч.6 ст.242 ГПК України вважається врученою позивачу 25.07.2024).

Позивач свого повноважного представника для участі в підготовчому судовому засіданні 05.08.2024 не забезпечив, будь-яких клопотань з цього приводу суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача є передумовою для залишення позову без розгляду, що унормовано п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, з чим погоджується апеляційний господарський суд.

Щодо доводів апелянта про недослідження судом такої обов`язкової обставини для залишення позову без розгляду, як належне повідомлення позивача про судове засідання 05.08.2024, то вони відхиляються, оскільки спростовані матеріалами справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що визначальним у даному випадку є повідомлення саме позивача, а не його представника.

Крім того, згідно з частинами 1-2 ст.224 ГПК України учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання. Суд розглядає зауваження щодо технічного запису судового процесу та протоколу судового засідання не пізніше п`яти днів з дня їх подання і за результатами розгляду постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.

Таким чином, не приймаються доводи апелянта стосовно невідповідності інформації, наведеної у протоколі від 23.07.2024, дійсним обставинам (зокрема, щодо явки у засідання всіх учасників справи, втім, незазначення відповідних даних у протоколі судового засідання).

Додатково колегією суддів у судовому засіданні 23.10.2024 здійснено огляд електронних доказів, зокрема, суд апеляційної інстанції в судовому засіданні переглянув ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 по справі №90/1993/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яку надіслано судом до Реєстру 25.07.2024 та надано до неї загальний доступ 26.07.2024, чим спростовуються доводи апелянта про відсутність станом на 05.08.2024 даних про судове засідання 05.08.2024.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване судове рішення (ухвалу), тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1993/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1993/24 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове будівництво 2019" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.11.2024.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков