Рішення

від 28.10.2024 по справі 903/806/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2024 року Справа № 903/806/21 (903/718/24)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Маневицької філії, м.Луцьк

до відповідача: Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луцьк

про стягнення 2 850,22 грн.

в межах розгляду справи №903/806/21

за заявами Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Чернівці Товариства з обмеженою відповідальністю "Статусінвестгруп", м. Вінниця

до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Шум М.С.

Без виклику представників сторін

встановив: ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.02.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чепелюка О.О. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства 23.02.2022 за №68524 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття судом провадження у справі про банкрутство ДП «Волинський облавтодор».

Ухвалою суду від 08.12.2023 розгляд справи №903/806/21 прийнято до провадження Господарським судом Волинської області у складі судді Шума Миколи Сергійовича.

В позовній заяві ПрАТ «Волиньобленерго» в особі Маневицької філії від 07.08.2024 №02-7/944 (вх.№01-52/783/24 від 12.08.2024) позивач просить суд стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Маневицької філії 2 472 грн. 18 коп. основної суми боргу за послуги з розподілу основної електричної енергії за період з 01.01.2024 по 07.08.2024, 259 грн. 00 коп. пені, 86 грн. 53 коп. втрат від інфляції, 32 грн. 51 коп. 3% річних, а також 3 028 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 13.08.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Маневицької філії від 07.08.2024 №02-7/944 (вх.№01-52/783/24 від 12.08.2024) до Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в

особі Маневицької філії про стягнення 2 850 грн. 22 коп. залишено без руху. Запрпоновано позивачу не пізніше 7-ми календарних днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду:

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін справи, зокрема позивача;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- належним чином завірені копії усіх/кожної сторінки, долучених до позовної заяви документів;

- докази надіслання позовної заяви з додатками арбітражному керуючому Мучінському І. Д. (м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6, корп. А, оф.609), який виконує повноваження розпорядника майна боржника.

На виконання вимог ухвали від 13.08.2024 на адресу суду від позивача 19.08.2024 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.09.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив в якому представник Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зазначає по погашення основної суми боргу в розмірі 2 472,18 грн., що підтверджується платіжною інструкцією за №348 від 19.08.2024. Додатково просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позивач відповіді на відзив та додаткових пояснень у справі становм на 25.10.2024 суду не надав.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежності від обставин справи та з розгляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

01.08.2022 між ПрАТ «Волиньобленерго» в особі Маневицької філії (ОСР) та ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Маневицька філія (споживач) шляхом приєднання відповідача до Публічного договору, укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №533-0130000 (далі - договір) до об`єктів, які знаходяться на території селища Маневичі, яким ОСР надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 Далі за текстом - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Оператор системи згідно з пунктом 2.1 договору надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 та кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору облікових базах даних оператора систем.

Згідно з п. 2.3 договору Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6 ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача, зазначені у в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Ціна за одиницю послуги визначена згідно з тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Ціна за одиницю послуги може змінюватися у зв`язку із змінами складових витрат, які впливають на її формування. У разі зміни ціни за одиницю послуги Сторони здійснюють розрахунки за новими цінами з дня їх введення в дію. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії.

Пунктом 8.5 договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього Договору, у разу якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи, Споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього Договору і

діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 11.1 договору).

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, розподілену протягом розрахункового місяця здійснюється на підставі виставленого оператором системи рахунка.

Рахунки на оплату за реактивну електричну енергію, пеню, інфляційні збитки, річні виписуються оператором системи окремо та надаються споживачу. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії має не перевищувати 5 робочих днів з дня отримання рахунку. За внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених п.5 цього додатку, Споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. У разі неотримання Споживачем рахунків протягом 3 робочих днів після останнього дня розрахункового періоду , Споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора систем на 4 день після останнього дня розрахункового періоду, у разі не повідомлення рахунки вважаються отриманими.

Як зазначає позивач в період з 01.01.2024 по 07.08.2024 у відповідача виникла заборгованість з послуги з розподілу електричної енергії на суму 2 472,18 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після звернення позивача з позовом до суду було сплачено 2 472,18 грн. основного боргу що підтверджується платіжною інструкцією №348 від 19.08.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив суму основного боргу у розмірі 2 472,18 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо стягнення з відповідача в користь позивача 86, 53 грн. втрат від інфляції та 32, 51грн. 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, оглянувши розрахунки позивача, встановив, що нараховані 86, 53 грн. втрат від інфляції та 32, 51грн. 3% річних є підставними та обгрунтованими. А тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 8.5. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього Договору, у разу якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи, Споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

За прострочення відповідачем виконання зобов`язання на підставі пункту 8.5 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 259,00 грн.

Перевіривши правильність розрахунків пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 259,00 грн. підлягають до задоволення.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Маневицька філія (м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Маневицької філії (вул. Героїв Майдану, 7, смт. Маневичі, Волинська область, 44600, код ЄДРПОУ 00131512, UA613033980000026004315697902) 378,04 грн., з яких: 259,00 грн. пені, 86,53 грн. втрат від інфляції , 32,51грн. 3% річних, а також 3 028,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 2 472,18 грн. основного боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяМ. С. Шум