Рішення

від 04.11.2024 по справі 922/2601/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2024 року Справа № 922/2601/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №922/2601/24

за позовом: Харківського обласного центру зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Князєвої Віолетти Олександрівни

про стягнення 58 867,08 грн.

Встановив: Харківський обласний центр зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Князєвої Віолетти Олександрівни, в якій просить суд стягнути з відповідача кошти, виплачені як компенсація фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску у сумі 58 867,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 постановлено передати матеріали позовної заяви Харківського обласного центру зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості до фізичної особи-підприємця Князєвої Віолетти Олександрівни про стягнення 58 867,08 грн за підсудністю до Господарського суду Волинської області (43010, Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 54-А).

02 вересня 2024 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області за вх. № 01-52/828/24 були зареєстровані матеріали судової справи №922/2601/24.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024, розгляд справи №922/2601/24 було розподілено судді Дем`як В.М.

Ухвалою суду від 03.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 03.09.2024 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет позивача - Харківського обласного центру зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 04.09.2024.

Ухвала суду від 03.09.2024 була направлена відповідачу - фізичній особі-підприємцю Князєвій Віолетті Олександрівні рекомендованою кореспонденцією за адресою: ( АДРЕСА_1 ) та повернута з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець Князєва Віолетта Олександрівна, зареєстрована за адресою: ( АДРЕСА_1 ) отже, суд направив ухвалу від 03.09.2024 за місцем її реєстрації.

Згідно до ч. 4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається у суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщено не пізніше, ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені у частині першій статті 121 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 15.10.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Фізичної особи-підприємця Князєвої Віолетти Олександрівни про розгляд справи №922/2601/24 за позовом: Харківського обласного центру зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості до відповідача: Фізичної особи-підприємця Князєвої Віолетти Олександрівни про стягнення 58 867,08 грн. в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвали від 03.09.2024 про відкриття провадження у справі №922/2601/24 та ухвали від 27.08.2024 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Лисенка, буд. 84, с. Струмівка, Луцький район, Волинська область, 45603.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду від 03.09.2024 та від 15.10.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.09.2024, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

Згідно ч.2 ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов`язкового державно соціального страхування України на випадок безробіття зобов`язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду.

Наказом Міністерства економіки України від 24 жовтня 2022 року № 4132 «Про реорганізацію державних органів Державної служби зайнятості» прийнято рішення реорганізувати Харківський міський центр зайнятості шляхом приєднання до Харківського обласного центру зайнятості (61068, Харківська область, м. Харків, вул. Громадського Олега (Броненосця Потьомкін), 1А, код згідно з ЄДРПОУ 03491277), та установлено, що Харківський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових та немайнових прав Харківського міського центру зайнятості.

Згідно ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до Положення про Харківський обласний центр зайнятості (нова редакція), затвердженого наказом Державного центру зайнятості від 02.11.2023 №180, Харківський обласний центр зайнятості є неприбутковою державною установою в централізованій системі державних установ Державної служби зайнятості; забезпечує виконання завдань і функцій у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття на території Харківської області; а також забезпечує виконання функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені Законами України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення».

Наказом Харківського обласного центру зайнятості від 25.12.2022 №863, створено Харківську філію Харківського обласного центру зайнятості.

Відповідні відомості про перебування Харківського міського центру зайнятості у стані припинення та про створення Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Положення про Харківську філію Харківського обласного центру зайнятості, затвердженого наказом Харківського обласного центру зайнятості від 27.03.2023 №292, Харківська філія Харківського обласного центру зайнятості є відокремленим структурним підрозділом Харківського обласного центру зайнятості, та виконує функції покладені на неї Харківським обласним центром зайнятості. Межами обслуговування Філії є Харківський район Харківської області.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення».

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про зайнятість населення», суб`єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних, але якій відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядком компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року №34, визначено механізм виплати компенсації фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, на нові робочі місця.

Відповідно до п. 3 Порядку №347, право на компенсацію має роботодавець, який є суб`єктом малого підприємництва та працевлаштовує зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 347, компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного.

Згідно з пункту 8 Порядку №347 роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного на нове робоче місце, для отримання компенсації подає протягом двох місяців з дня працевлаштування центру зайнятості заяву довільної форми, до якої додає довідку за формою згідно з додатком до Порядку. На підставі поданої роботодавцем заяви та довідки, персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості, даних органів доходів і зборів щодо відсутності у роботодавця заборгованості із сплати єдиного внеску, інформації органів Пенсійного фонду України про працевлаштування особи на нове робоче місце та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом центр зайнятості приймає протягом п`яти робочих днів рішення про виплату компенсації роботодавцю. Обмін зазначеними даними здійснюється в порядку взаємного обміну інформацією.

Позивач зазначає, що відповідно до Порядку №347, фізична особа підприємець Князева Віолетта Олександрівна, яка є суб`єктом малого підприємництва та працевлаштувала зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетному виді економічної діяльності (10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів) подавала до Харківського міського центру зайнятості заяви для отримання компенсацій витрат на виплату єдиного внеску за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця строком не менше ніжна два роки, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На підставі поданих заяв фізичної особи підприємця Князевої Віолетти Олександрівни від 13.01.2021 за вх.№№103/03, 104/03 та довідок від 13.01.2021, директором Харківського міського центру зайнятості наказом від 12 лютого 2021 року №НТ210212, керуючись ч.2 ст. 27 Закону України «Про зайнятість населення» та п. 8 порядку №347 прийнято рішення про компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску фізичній особі підприємцю Князевій Віолетті Олександрівні , щомісячно протягом одного року за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), дата працевлаштування - 24.12.2020.

02 червня 2021 року до Харківського міського центру зайнятості надійшла заява від ФОП Князевої Віолетти Олександрівни про поновлення компенсації фактичних витрат на сплату єдиного внеску за працевлаштовану з 28.04.2021 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на нове робоче місце, яке створене 23.12.2020, у зв`язку зі звільненням з посади "кухар" ОСОБА_6 28.02.2021 за згодою сторін.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 27 Закону України «Про зайнятість населення», у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, за угодою сторін на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

У зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про зайнятість населення» та керуючись п. 8 Порядку № 347, директором Харківського міського центру зайнятості, наказом від 26.10.2021 № НТ211026, прийнято рішення про поновлення компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску фізичній особі підприємцю Князевій Віолетті Олександрівні щомісячно, за працевлаштовану зареєстровану безробітну ОСОБА_3 (дата працевлаштування - 28.04.2021).

16 червня 2021 року до Харківського міського центру зайнятості надійшла заява від ФОП Князевої Віолетти Олександрівни про можливість компенсації фактичних витрат на сплату єдиного внеску за працевлаштовану на нове робоче місце з 14.05.2021 ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Відповідно до ч. 2 ст. Закону України «Про зайнятість населення» та керуючись п. 8 Порядку № 347, Харківським міським центром зайнятості 26.10.2021 було прийнято рішення про компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску за працевлаштування ОСОБА_4 (наказ від 26.10.2021 № НТ211026).

Відповідно до п. 9 Порядку № 347, центр зайнятості перераховує кошти на рахунок роботодавця до 30 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності до органів доходів і зборів, передбаченої статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - звіт), за умови підтвердження даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо суми нарахованого єдиного внеску. Розмір компенсації визначається на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про суму єдиного внеску, сплаченого роботодавцем за працівника.

У відповідності п. 9 Порядку № 347, на рахунок роботодавця фізичної особи підприємця Князевій Віолетті Олександрівні ( НОМЕР_5 ) центром зайнятості перераховано компенсацію витрат єдиного внеску за прийнятих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 на загальну суму 58 867,08 грн. платіжними дорученнями:

- від 23.03.2021 №734 - за грудень 2020 року за ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі 720,81 грн.;

- від 08.10.2021 №2477 - за період з січня по березень 2021 року за ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі 10 890,00 грн.;

- від 18.11.2021 №6483 - за період з квітня по червень 2021 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі 7921,76 грн.;

- від 18.11.2021 №6527 - за період з квітня по червень 2021 року за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у сумі 5094,20 грн.;

- від 17.12.2021 №6918 - за період з липня по вересень 2021 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі 7923,52 грн.

- від 17.12.2021 №6955 - за період з липня по вересень 2021 року за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у сумі 8054,20 грн.;

- від 26.04.2022 №532 - за період з жовтня по грудень 2021 року за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у сумі 15 314,59 грн.

- від 17.11.2022 №1650 - за період з січня по лютий 2022 року за ОСОБА_4 у сумі 2948, 00 грн.

За твердженнями позивача та згідно з обміном інформацією з Пенсійним фондом України, роботодавець ФОП Князева В.О. звільнила ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - 25 квітня 2022 року, та ОСОБА_3 - 31 березня 2022 року за угодою сторін (п. 1 ст.36 КЗпП України) до закінчення дворічного періоду.

Згідно з обміном інформацією з Пенсійним фондом України, дата та стаття звільнення працівників відображається в довіднику ПОУ «ЄДРС». У порушення п. 7 Порядку №347 роботодавець не повідомив Харківський міський центр зайнятості про звільнення протягом 5 робочих днів з дати звільнення.

Згідно з п. 14 Порядку №347, у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням центру зайнятості у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

Позивач вважає, що у зв`язку з тим, що роботодавець ФОП Князева В.О. не працевлаштувала інших зареєстрованих безробітних на місця звільнених вищезазначених працівників до закінчення дворічного періоду, компенсація єдиного внеску, яка була виплачена роботодавцю ФОП Князевій В.О. за працевлаштованих безробітних ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 24 грудня 2020 року по 25 квітня 2021 року на загальну суму 58 867,08 грн., у відповідності до п.7 та 14 Порядку № 347 підлягає поверненню у зв`язку зі звільненням працівників відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування.

Також, за твердженнями позивача, про працевлаштування іншого зареєстрованого безробітного замість звільненого працівника, роботодавцем не повідомлялось. Заява довільної форми та довідка за формою згідно з додатком до Порядку № 347 до позивача не надавалась.

У межах дворічного періоду з дня працевлаштування ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ОСОБА_6 , на місце звільнення якої була працевлаштована ОСОБА_3 з 28.04.2021 (дата закінчення дворічного періоду 23.12.2022), та ОСОБА_4 (дата закінченій дворічного періоду 13.05.2023), які були звільненні до закінчення дворічного періоду за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України), на новостворені робочі місця із числа безробітних за направленням центру зайнятості не працевлаштовано жодної особи.

Також позивач зазначає, що останній неодноразово направляв на адресу відповідача листи від 30.09.2022 №ХМЦЗ-12-4142, від 27.10.2022 вих.№ХМЦЗ-12-4645 та від 08.03.2023 №17.03-1362 щодо необхідності працевлаштування інших зареєстрованих безробітних на нові робочі місця, які звільнилися у межах дворічного періоду, або повернення отриманих фактичних витрат на компенсацію єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Проте, вищевказані вимоги позивача, відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.

Наказами Харківського міського центру зайнятості від 26.01.2023 № 48 та Харківського обласного центру зайнятості від 30.05.2023 № 591 було прийнято рішення «Про повернення коштів, виплачених як компенсація фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП Князєва В.О." на загальну суму 58 867,08 грн. за працевлаштованих безробітних ОСОБА_2 у сумі 15 826,52 грн., ОСОБА_1 у сумі 15 826,52 грн., ОСОБА_3 у сумі 13 696,52 грн. за період з 24.12.2020 по 23.12.2021 та ОСОБА_4 за період з 14.05.2021 по 25.04.2022 у сумі 13 517,52 грн. у зв`язку зі звільненням працівників за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку до ФОП Князевої В.О. позивачем направлено листи-претензії від 30.01.2023 вих. №ХМЦ3-02-457 та від 05.06.2023 вих. №17.05-3594, які повернулися на адресу позивача у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача кошти, виплачені як компенсація фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску у сумі 58 867,08 грн.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (частина 3 статті 21 вказаного Закону).

За приписами пунктів 1, 19, 21 частини 2 статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", управління майном; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи; забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

При цьому, частиною 2 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд зобов`язаний, зокрема, вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду.

Харківський обласний центр зайнятості є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості, яка виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені Законами України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення".

Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №347 від 15.04.2013 року право на компенсацію має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних за категорією осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування залишилося 10 і менше років.

Пунктом 5 Порядку визначено, що компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" та пункту 7 Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №347 від 15.04.2013 року, у разі звільнення працівника, за якого виплачувалась компенсація відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, або на його робоче місце за направленням центру зайнятості, у межах дворічного строку працевлаштовується інший зареєстрований безробітний.

Пунктом 8 Порядку визначено, що роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного на нове робоче місце, для отримання компенсації подає протягом двох місяців з дня працевлаштування центру зайнятості заяву довільної форми, до якої додає довідку за формою згідно з додатком.

На підставі поданої роботодавцем заяви та довідки, персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості, даних органів доходів і зборів щодо відсутності у роботодавця заборгованості із сплати єдиного внеску, інформації органів Пенсійного фонду України про працевлаштування особи на нове робоче місце та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом центр зайнятості приймає протягом п`яти робочих днів рішення про виплату компенсації роботодавцю. Обмін зазначеними даними здійснюється в порядку взаємного обміну інформацією.

Відповідно до пункту 9 Порядку центр зайнятості перераховує кошти на рахунок роботодавця до 30 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності до органів доходів і зборів, передбаченої статтею 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за умови підтвердження даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо суми нарахованого єдиного внеску.

Розмір компенсації визначається на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про суму єдиного внеску, сплаченого роботодавцем за працівника.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було працевлаштовано фізичних осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на вільне робоче місце строком не менше ніж на два роки, у зв`язку із чим, позивачем на підставі статті 27 Закону України "Про зайнятість населення" та пункту 9 Порядку № 347 було здійснено компенсацію фактичних витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 58 867,08 грн. за період з грудня 2020 року по квітень 2022 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення, а саме: від 23.03.2021 №734 на суму 720,81 грн., від 08.10.2021 №2477, на суму 10 890,00 грн., від 18.11.2021 №6483 на суму 7921,76 грн., від 18.11.2021 №6527 на суму 5094,20 грн., від 17.12.2021 №6918 на суму 7923,52 грн., від 17.12.2021 №6955 на суму 8054,20 грн., від 26.04.2022 №532 на суму 15 314,59 грн. та від 17.11.2022 №1650 на суму 2948, 00 грн.

Суд встановив, що позивачем за період з грудня 2020 року по квітень 2022 року було здійснено перерахування компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідачу на загальну суму 58 867,08 грн.

Проте, відповідачем до закінчення дворічного періоду було звільнено працевлаштованих фізичних осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до статті 36 КЗпП України та не повідомлено Харківський міський центр зайнятості про звільнення протягом 5 робочих днів з дати звільнення.

Будь-якої інформації від відповідача щодо працевлаштування іншого зареєстрованого безробітного на місце звільнених працівників до закінчення дворічного періоду позивачу не надавалось.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України "Про зайнятість населення" у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, з ініціативи роботодавця до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума наданих коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

Аналогічна позиція міститься також і в пунктах 7, 14 Порядку № 347 у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням центру зайнятості працевлаштовується інший зареєстрований безробітний з числа громадян, визначених пунктом 3 цього Порядку залежно від джерела компенсації. Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно. Роботодавець інформує протягом п`яти робочих днів центр зайнятості про звільнення працівника.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені вимогами ст. 1166 Цивільного Кодексу України, відповідно до ч. 1, 2, 4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на наведені приписи законодавства, у зв`язку із тим, що відповідачем не було працевлаштовано на звільнені робочі місця інших безробітних за направленням центру зайнятості, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу здійснену останнім компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 58 867,08 грн.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 3028,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 232, 236-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Князєвої Віолетти Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Олега Громадського, буд. 1а, код ЄДРПОУ 03491277) в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка 137А, код ЄДРПОУ (ВП) 45149645) суму коштів виплачених, як компенсація роботодавця витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 58 867,08 грн. та 3028,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя В. М. Дем`як