Рішення

від 23.10.2024 по справі 904/2815/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2815/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ", Дніпропетровська область, Нікопольський район, с.Чистопіль

про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії №7/ЕЕС-2022 від 27.01.2022 у загальному розмірі 947 289,21 грн.

Представники:

від позивача: Рощин І.Г., адвокат (поза межами суду);

від відповідача: Коваль М.О., адвокат (поза межами суду).

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ" заборгованість за договором постачання електричної енергії №7/ЕЕС-2022 від 27.01.2022 у загальному розмірі 947 289,21 грн., що складається з: основний борг у розмірі 507 172,97 грн., пеню у розмірі 338 284,85 грн., 3% річних у розмірі 27 785,67 грн., інфляційні втрати у розмірі 74 045,72 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 14 209,34 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.202 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.07.2024 о 12:00 год.

03.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2024 заява представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 17.07.2024 о 12 год. 00 хв. вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

09.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

09.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 задоволено заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 17.07.2024 о 12 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 29.09.2024 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 04.09.2024 о 11:00 год.

22.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

02.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про вступ у справу іншого представника.

02.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача (Рощина І.В.) надійшла заява про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що адвокат вступив у справу в якості представника позивача та необхідністю у зв`язку з цим часу для ознайомлення з матеріалами справи, та реалізації інших повноважень, передбачених ст.46 ГПК України..

У призначене підготовче судове засідання 04.09.2024 представник позивача адвокат Рощин І.В. не з`явився, заяви про участь представника в режимі відеоконференції до суду не надходила.

У підготовчому засіданні представники відповідачів заперечували щодо відкладення розгляду справи, оскільки надано витребувані документи, та наполягають на закритті підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.09.2024 о 11:30год. та проводити в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

13.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та судове засідання, яке призначене на 23.09.2024 о 11 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

17.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача до суду надійшла заява, у якій просить надати представнику відповідача брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

23.09.2024 судом в судовому засідання, з розгляду справи по суті, оголошено перерву до 09.10.2024 0 12:00 год., також вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

24.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

09.10.2024 перед початком судового засідання було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку із цим судове засідання не відбулось.

В умовах воєнного стану, введеного в Україні 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022, суд повинен забезпечити безпеку учасників судового провадження та запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист і визначених законом процесуальних прав.

З огляду на зазначене, суд вирішив призначити судове засідання на іншу дату та час.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2024 призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2024 об 12:00 год. та вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

Протокольною ухвалою від 16.10.2023 оголошено перерву до 23.10.2024 о 15:00 год, а також вирішено наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 23.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 507 172,97 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором постачання електричної енергії №7/ЕЕС-2022 від 27.01.2022 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від останнього електричної енергії.

Позиція відповідача.

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами в повному обсязі та зазначає, що Позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з Відповідача заборгованості за, начебто, поставлену останньому електричну енергію. При цьому Позивачем не надано до суду відповідних первинних документів, у тому числі, підписаних зі сторони Відповідача, які б підтверджували погоджені обсяги спожитої електричної енергії у період липень-вересень 2022 року. Єдиною підставою для проведення нарахування заборгованості зі сторони Позивача є довідка ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО Вих. № 293/05-2024 від 13.02.2024 року про фактичне споживання (надалі - Довідка).

Відповідач зауважує, що акти купівлі-продажу електричної енергії не направлялися Позивачем Відповідачу у спосіб закріплений пп. 7) п. 7.2. Договору, а саме, поштовим відправленням. У свою чергу, у порушення п. 1 Додатку № 4 до Договору, відповідні документи (рахунки, акти та інш.), начебто, надсилалися Позивачем засобами звичайної електронної пошти, а не за допомогою відповідних платформ електронного документообігу погодженого сторонами у Додатку № 4 до Договору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

27.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ (далі - ТОВ НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ, Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ ЗАПОРІЗЬКИЙ (далі - ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ, Споживач, Відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 7/ЕЕС-2022 (далі - Договір).

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений в Комерційній пропозиції (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до пункту 4 Комерційної Пропозиції Сторонами Договору визначено наступні терміни (строки) оплати:

- до 25 числа місяця, що передує розрахунковому - 25 % від прогнозної вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії в розрахунковому періоді (далі - прогнозна вартість);

-першого банківського дня розрахункового періоду - 25 % прогнозованої вартості;

-до 10 числа розрахункового періоду - 25 % прогнозованої вартості;

-до 15 числа розрахункового періоду - 25 % прогнозованої вартості;

- протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надання рахунку - остаточний розрахунок по факту споживання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у п. 1 Комерційної пропозиції вказано механізм визначення ціни на електричну енергію для споживача у відповідному розрахунковому періоді.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4. Договору).

Згідно п. 5.5. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць який починається з 01 числа місяця та закінчується в останній день місяця.

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що розрахунки споживача за цим Договором здійснюються виключно на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок), вказаний у рахунку на оплату.

Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 5.8. Договору, оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку та/або у Комерційній пропозиції, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у Комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

В пункті 13 Комерційної пропозиції зазначені заявлені обсяги споживання електричної енергії з березня по грудень 2022 року.

Пунктом 14 передбачена можливість коригування заявленого обсягу споживання електричної енергії споживачем, в тому числі в кабінеті споживача.

Згідно до п. 5.15 Договору та п.16 Комерційної Пропозиції, звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії проводиться шляхом повідомлення споживачем постачальнику фактичного обсягу спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за розрахунковим, у довільній формі.

Відповідно до п.п 6 п. 7.2. Договору, постачальник зобов`язується до 13 (тринадцятого) числа включно місяця, наступного за розрахунковим, сформувати та направити на електронну пошту споживача Акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період, що складений на підставі даних комерційного обліку споживача, узгоджених з Оператором системи розподілу (передачі). В особистому кабінеті споживача Акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період переглядається та завантажується разом з деталізованим розрахунком ціни згідно механізму, наведеного в Комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 14.9. Договору, платіжні документи (рахунки) на оплату вважаються зробленими належним чином та вважаються отриманими споживачем, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані одним або декількома способами за вибором постачальника, а саме: через особистий кабінет споживача на офіційному вебсайті постачальника або електронною поштою на е-mail cпоживача, що зазначений у Договорі або поштовим зв`язком, кур`єром за реквізитами, зазначеними у Договорі чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу.

У відповідності до пункту 4.3 ІІРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами пункту 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

ТОВ НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ своєчасно та у повному обсязі зобов`язання з постачання електричної енергії Споживачу. Зокрема, постачання електричної енергії здійснювалося протягом березня - вересня 2022 року.

Обмін документами протягом дії Договору відбувався засобами електронного зв`язку на адреси, вказані в заяві-приєднання та тексті Договору.

ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ в повному обсязі виконало свої договірні зобов`язання з оплати переданої електричної енергії за березень-червень 2022 року та частково за липень 2022 року.

Проте ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ не здійснило оплату за спожиту електричну енергію частково за липень 2022 року та в повному обсязі не оплатило за серпень-вересень 2022 року.

Станом на день звернення до суду заборгованість за електроенергію становить 507 172,97 грн. з яких:

за липень 2022р. - 46 173,43 грн.;

за серпень 2022р. - 415 577,45 грн.;

за вересень 2022р. - 45 422,09 грн.

ТОВ НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ на вказану в Договорі електронну адресу направляло ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ рахунки та акти приймання-передачі за липень-вересень 2022 року. Відповіді не отримано.

З урахуванням положень підпункту 8 пункту 6.2. Договору, що у разі ненадання протягом п`яти робочих днів з дня отримання актів письмової мотивованої відмови або письмового повідомлення з обґрунтуванням від підписання Акта купівлі-продажу електричної енергії та інших актів за розрахунковий період уважається, що такі Акти купівлі-продажу електричної енергії та інші акти за розрахунковий період прийнято без розбіжностей та підписано.

Для розрахунку обсягів поставленої електричної енергії ТОВ НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ виходило з положень пункту 5.14. Договору, що порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії визначені Кодексом комерційного обліку, який затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 року, а також Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 р.

Відомості про обсяги використаної відповідачем електричної енергії підтверджуються інформацією оператора системи розподілу - ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО та листом цього оператора за вих. № 007-66/671 від 21.02.2024 року.

ТОВ НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ зверталося до ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ з претензією від 18.08.2023 № 1788/09-2023 про оплату заборгованості.

ТОВ ППК Запорізький замість сплати вищевказаної заборгованості направлено ТОВ НЕП відповідь № 15/09/2023 від 15.09.2023 щодо неможливості погасити заборгованості через відсутність доступу до документації яка, наразі, знаходиться на тимчасово окупованій території.

Разом з тим, зазначаємо, що два крайніх платежі (кожний у розмірі 186 578,23 грн.) на виконання умов Договору було здійснено 26.07.2022 року за серпень 2022 року, тобто ТОВ ППК Запорізький напевно-що функціонувало та споживало електричну енергію в липні-серпні 2022 року (включно).

Крім того, ТОВ НЕП отримано листа ПАТ Запоріжжяобленерго № 007-72/4323 від 05.09.2022 про припинення постачання електроенергії ТОВ ППК Запорізький з 05.09.2022 та відповідь від ПАТ Запоріжжяобленерго № 007-66/671 від 21.02.2024 на лист № 293/05-2024 від 13.02.2024 щодо підтвердження спожитих обсягів електричної енергії, що ще раз доводить споживанш ТОВ ППК Запорізький електричної енергії поставленої ТОВ НЕП у липні-вересні 2022 року.

Також ТОВ НЕП отримано від ТОВ ППК Запорізький копію листа № 114/01 від 19.09.2022 щодо тимчасового припинення дії договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (заява-приєднання від 04.12.2018) та копію листа № 09/10/2023 від 09.10.2023 про перерахування обсягів електричної енергії, що адресовані ПАТ Запоріжжяобленерго.

ТОВ ППК Запорізький не звертався до ТОВ НЕП щодо припинення дії договору від 27.01.2022 № 7/ЕЕС-2022 про постачання електричної енергії споживачу чи з заявою про реструктуризацію боргу.

ТОВ НЕП зі своєї сторони було вжито всіх можливих заходів для врегулювання спору шляхом перемовин. Окрім багаточисленних спроб прийти до досягнення згоди в усному порядку з представниками ТОВ ППК Запорізький, ТОВ НЕП направлено додатково листа управляючій компанії ТОВ АГПК Дніпровська № 2912/09-2023 від 28.11.2023 та отримано на нього відповідь за № 11/12/2023 від 11.12.2023, що не відповідає очікуванням ТОВ НЕП.

Зазначимо також, що ПАТ Запоріжжяобленерго було здійснено перерахунок обсягів споживання електроенергії ТОВ ППК Запорізький за серпень 2022 року в меншу сторону на вимогу ТОВ НЕП, що підтверджується листом ТОВ НЕП № 1602/05-2022 від 08.09.2022, листом ПАТ Запоріжжяобленерго № 007-66/4622 від 21.09.2022, листом ТОВ НЕП № 1660/05-2022 від 22.09.2022 та листом ПАТ Запоріжжяобленерго № 007-72/5883 від 05.12.2022 (копії додаються).

ТОВ НЕП - це суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт ЗО частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії) на комерційній основі.

Враховуючи, що обсяги споживання електроенергії ТОВ ППК Запорізький в липні-вересні 2022 року підтверджені листами ПАТ Запоріжжяобленерго та не спростовані ТОВ ППК Запорізький, вважаємо, що відсутні підстави для відтермінування оплати за спожиту електричну енергію, яка була замовлена та оплачена ТОВ НЕП для ТОВ ППК Запорізький та спожита останнім.

У зв`язку з цим, ТОВ НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ звернулося за захистом свого порушеного права до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Споживачі електричної енергії зобов`язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Відповідно до п.3.1.1 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником останньої надії.

У статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 276 ГК України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України Про ринок електричної енергії.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України Про ринок електричної енергії, п.3.1.1 р.III ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (ч. 6, 7, 11 ст. 56 Закону Про ринок електричної енергії).

Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Як встановлено судом, ТОВ "ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ в повному обсязі виконало свої договірні зобов`язання з оплати переданої електричної енергії за березень-червень 2022 року та частково за липень 2022 року. Проте ТОВ "ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ не здійснило оплату за спожиту електричну енергію частково за липень 2022 року та в повному обсязі не оплатило за серпень-вересень 2022 року. Станом на день винесення рішення заборгованість за електроенергію становить 507 172,97 грн. з яких:

- за липень 2022р. - 46 173,43 грн.;

- за серпень 2022р. - 415 577,45 грн.;

- за вересень 2022р. - 45 422,09 грн.

ТОВ НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ на вказану в Договорі електронну адресу направляло ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ рахунки та акти приймання-передачі за липень-вересень 2022 року. Відповіді не отримано.

Пунктом 4.13 ПРРЕЕ закріплено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем акти купівлі-продажу електричної енергії та рахунки за розрахункові періоди за спожиту електричну енергію відповідачу направлялись на електронну пошту, що сторонами у справі не заперечується.

З огляду на зазначене, несплаченими залишились акти купівлі-продажу електричної енергії за липень, серпень та вересень 2022 року, строк оплати відповідачем за фактично спожиту електричну енергію за Договором є таким, що настав.

Статтею 509 ЦК України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі або свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення, суду не надав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як стверджує позивач, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано належними доказами відповідачем, у останнього станом на час вирішення спору судом за липень-вересень 2022 року існує заборгованість у загальному розмірі 507 172,97 грн.

Стосовно заперечень відповідача щодо обсягів спожитої електричної енергії за період квітень травень 2022, які він не споживав, у зв`язку з тим, що його об`єкти перебували на території, окупованої російською федерацією, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно з п. 5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений в Комерційній пропозиції (Додаток № 1 до Договору).

Комерційною пропозицією (Додаток № 1 до Договору) ціна договору визначається виходячи з обсягу електричної енергії, спожитої відповідачем.

Згідно з пунктом 5.14. Договору, порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії визначені Кодексом комерційного обліку, який затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 25.02.2022 № 332 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану`визначила у пп. 2 п. 1 зазначеної постанови споживачам вживати вичерпних заходів з оплати електричної енергії та інших послуг, отриманих на ринку електричної енергії відповідно до договорів. У разі технічної чи економічної неможливості здійснення оплати, яка виникла у зв`язку із дією в Україні воєнного стану, повідомляти про це (з наданням відповідного обґрунтування) постачальника.

Відповідно до п., п. 4.12, 4.13 розділу IV ПРРЕЕ розрахунок між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках), здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України 13 квітня 2022 року № 148, безпосередньо встановлений механізм визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) з врахуванням положень п.9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України Про ринок електричної енергії покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі - ОСП/ОСР).

На території знаходження об`єктів відповідача за вказаний період здійснює ПАТ Запоріжжяобленерго.

У відповідностідо п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.

Таким чином, обсяг електричної енергії, використаної відповідачем, визначається оператором системи розподілу ПАТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО".

Так, позивач для складання Актів за спірний період зі Споживачем використовав дані надані оператором системи розподілу - ПАТ "ЗАПОРІЖЖОБЛЕНЕРГО".

Матеріали справи не містять інформації щодо наявності спорів між ТОВ ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ та ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО стосовно обчислення обсягів наданих послуг з розподілу електричної енергії, здійснених на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між ОСР та Споживачем.

Відповідно до п.п.2 п.9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України 13 квітня 2022 року № 148, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються:

- з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);

- приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;

- приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;

- у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

Разом із цим, матеріали справи свідчать про те, що Позивачем направлялися запити до ОСР (ПАТ ЗАПОРІДЖЖЯОБЛЕНЕРГО) про обсяги електричної енергії, що використані на об`єкті відповідача, на які від ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО отримано відомості.

З огляду на відсутність даних щодо показів лічильників на об`єктах відповідача або підстав визначати такі покази рівними нулю оператором системи розподілу правомірно застосовано саме розрахунок за середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії.

Таким чином, обсяги споживання електричної енергії ТОВ ППК ЗАПОРІЗЬКИЙ у період з липня - вересень 2022 року підтверджені.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, про правомірність виставленим відповідачу рахунків за спожиту електричну енергію з підтвердженими ОСР (ПАТ ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО) обсягами спожитої електричної енергії.

Вищевикладене та матеріали справи спростовують твердження відповідача щодо безпідставного нарахування позивачем стягуваних сум.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а відповідач за отриману електричну енергію повністю не розрахувався у встановлений Договором строк, суд дійшов висновку, що заборгованість за липень-вересень 2022 року у розмірі 507 172,97 грн. позивачем належним чином доведена, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Щодо нарахування пені.

Відповідно до змісту ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором про постачання електричної енергії споживачу підтверджено матеріалами справи.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує абз. 2 п. 5.10. Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в Комерційній пропозиції. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції у разі несвоєчасних розрахунків за отриману електричну енергію, споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 01,% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення такого платежу, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню в сумі 338 284,85 грн. за загальний період з 08.08.2022 по 12.06.2024

З огляду на домовленість сторін про відсутність обмежень щодо періоду нарахування пені та визначення останнім днем її нарахування день оплати, позивач правомірно визначив період застосування пені до порушення відповідачем строків оплати за отриману електроенергію, не застосувавши обмеження ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, в статті 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що даний розрахунок містить помилки. Так позивач застосовує розмір пені 0,1% на існуючу заборгованість за кожен день прострочення, тоді як такий розмір може застосовуватись лише для періоду з 01.08.2022 по 27.10.2023, надалі з 28.10.2023 по 14.03.2024 подвійна облікова ставка складає 0,08% та з 15.03.2024 по 14.06.2024 - 0,07%. Отже має застосовуватись саме розмір подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно проведеного судом перерахунку за порушення строків розрахунків за Договором стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 292 860,21 грн., а в стягненні 45 424,64 грн пені слід відмовити.

Крім того, суд вважає за потрібне зменшити розмір пені, належної до стягнення.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, вирішення питання про зменшення штрафних санкцій та розмір, до якого він підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Відтак, суд, ухвалюючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

З огляду на те, що майно відповідача залишилось на тимчасово окупованій території та враховуючи приписи статті 551 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 90% від розміру, яка підлягає до стягнення.

Відтак, розмір пені, що підлягає до стягнення становить 29 286,02 грн.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 74 045,72 грн. інфляційних втрат та 27 785,67 грн. - 3 % річних.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК країни боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем розрахунків по Договору, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень проти позову, вимоги позивача належними та допустимими доказами не спростував.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру штрафу покладається на сторону без урахування зменшення цих сум.

Тому судовий збір у розмірі 13 529,47 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ" (53253, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Чистопіль, вул. імені Шевченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 35622694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 11А, код ЄДРПОУ 44207632) основний борг у розмірі 507 172,97 грн., пеню у розмірі 29 286,02 грн., 3% річних у розмірі 27 785,67 грн., інфляційні втрати у розмірі 74 045,72 грн., а також витрати по сплату судового збору у розмірі 13 529,47 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 04.11.2024.

Суддя В.Г. Бєлік