Ухвала

від 04.11.2024 по справі 904/4811/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

04.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4811/24

За позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ", м. Дніпро

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, скасування права оренди, припинення права володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно

Суддя Красота О.І.

без участі представників учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" і просить суд:

- усунути власнику територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073 загальною площею 0,0503 га, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва Косіора), 49г, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" звільнити земельну ділянку шляхом знесення будівель та споруд самочинного будівництва: нежитлову будівлю (загальною площею 112,3 кв.м) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва Косіора), 49г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю), площею 112,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва Косіора) № 49г, проведену 11.10.2021 рішенням приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Рисіною С.В. (номер запису про право власності 44514364), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 349945112110;

- скасувати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073 площею 0,0503 га, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва Косіора) № 49г (реєстраційна справа на обєкт нерухомого майна 2694268512110).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням Криворізької міської ради № 2392 від 30.12.2013 користувачу ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж їх частин, на які поширюється право сервітуту, та надано дозвіл на укладення договору особистого сервітуту під тимчасовою спорудою за адресою: м. Кривий Ріг, Дзержинський (Металургійний) район, вул. Косіора (на теперішній час - Соборності), біля будівлі 49, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:020:0057 площею 0,0057 га, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Кривого Рогу. При цьому, пунктом 2.2 Договору особистого сервітуту № 12014013 від 30.01.2014 закріплено, що на земельній ділянці, щодо якої встановлюється особистий сервітут, відсутні будинки, будівлі, споруди та інші об`єкти. Підстав для будівництва нерухомого майна на земельній ділянці вказаним договором не передбачено. Однак, 28.04.2014 державним реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Молчановим С.О. здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" на об`єкт нежитлова будівля, площею 31,7 кв.м, розташована за адресою: вул. Косіора (на теперішній час - Соборності), буд. 49 г, м. Кривий Ріг (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110), яка розташована на земельній ділянці 1211000000:02:020:0057. Підставою для здійснення державної реєстрації права власності стали такі документи: технічний паспорт б/н від 03.02.2014, видавник ТОВ "БІФ БУДІНВЕСТ", заява, квитанції, подані документи - договір оренди, декларація від 28.04.2014, копії яких відсутні в реєстраційній справі об`єкта нерухомого майна 349945112110. Таким чином, відомості щодо надання для здійснення державної реєстрації документів щодо прийняття майна в експлуатацію, присвоєння відповідної адреси відсутні. Тобто, реєстрація 28.04.2014 вказаної нежитлової будівлі відбулась на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Не зважаючи на те, що земельна ділянка відводилась під розміщення тимчасової споруди, а не будівництва нерухомого майна, ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" розпочало нове будівництво нежитлової будівлі на цій земельній ділянці. Надалі, відповідно до договору купівлі-продажу будівлі від 06.05.2014 ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" передало у власність Відповідачу вказану будівлю. Рішенням Криворізької міської ради № 3622 від 29.04.2015 припинено шляхом розірвання договір особистого сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:020:0057 площею 0,0057 га під тимчасовою спорудою за адресою: вул. Косіора (на теперішній час - Соборності), біля будівлі 49. Пунктом 4.2 вказаного рішення ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" зобов`язано у тримісячний строк від дати ухвалення рішення привести земельну ділянку у стан, придатний до подальшого використання, та повернути її до міської ради за актом приймання-передачі (повернення). Однак, ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" тимчасову споруду не демонтувало, а натомість побудувало торговельний павільйон площею 31,7 кв.м та зареєструвало на нього право власності. Вказане свідчить про протиправне, самовільне зайняття ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" земельної ділянки без належних на те підстав і документів. При цьому, ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" припинено 14.09.2015, тому позовні вимоги до ліквідованої юридичної особи Прокурором не заявлено. Разом з тим, не зважаючи на вказані обставини, рішенням Криворізької міської ради № 3810 від 22.07.2015 без проведення земельних торгів, у порушення ст.ст. 134, 135 ЗК України, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0063 га на вул. Косіора (на теперішній час Соборності), з кадастровим номером 1211000000:02:020:0061 для розміщення будівлі магазину та зареєстровано за територіальною громадою міста в особі Криворізької міської ради право комунальної власності на земельну ділянку житлової і громадської забудови площею 0,0063 га на вул. Косіора (на теперішній час - Соборності), з кадастровим номером 1211000000:02:020:0061 для розміщення будівлі магазину. 14.08.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 2015426 оренди земельної ділянки площею 0,0063 га з кадастровим номером 1211000000:02:020:0061, яка знаходиться за адресою: вул. Косіора (на теперішній час - Соборності), 49г. Отримавши у користування спірну земельну ділянку без проведення земельних торгів, ТОВ "Дніпро Світ" збільшило площу магазину продовольчих та непродовольчих товарів (з 31,7 кв.м до 47,40 кв. м), шляхом подання 18.02.2020 декларації про готовність до експлуатації щодо об`єкта «реконструкція будівлі магазину» реєстраційний номер в ЄДЕССБ ДП 061200490532 (додана до реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна). Однак, відповідно до інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) від 16.10.2024 № 5371/04/18, що отримана шляхом перевірки відомостей, які містяться в архівній складовій частині Реєстру будівельної діяльності, за параметром пошуку "адреса будівництва - м. Кривий Ріг, вул. Косіора (Соборності), № 49Г" виявлено, що наявні відомості:

- зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області декларація про початок виконання будівельних робіт від 21.02.2014 за реєстраційним номером ДП 082140520195 щодо об`єкта будівництва «Реконструкція торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів», замовник будівництва - ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР";

- зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 30.06.2017 за реєстраційним номером ДП 142140850016 щодо об`єкта будівництва «Реконструкція торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів», замовник будівництва - ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР".

Тобто, Декларація про готовність до експлуатації щодо об`єкта «реконструкція будівлі магазину» від 18.02.2020 реєстраційний номер в ЄДЕССБ ДП 061200490532 відсутня у Реєстрі будівельної діяльності, що свідчить про порушення Відповідачем вимог чинного законодавства щодо введення в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва. Також, на момент реєстрації Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 30.06.2017 за реєстраційним номером ДП 142140850016 замовника будівництва - ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" припинено з 14.09.2015 та з 06.05.2014 ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" не є власником будівлі відповідно до Договору купівлі-продажу. Рішенням Криворізької міської ради від 23.12.2020 № 154 припинено право комунальної власності на земельну ділянку 1211000000:02:020:0061 у Металургійному районі м. Кривого Рогу, вул. Соборності, 49г на підставі рішення міської ради від 26.08.2020 № 4987 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючими забудовами (будівлями, спорудами)" та змінено на кадастровий номер 1211000000:02:020:0067. 11.10.2021 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Рисіною С.В. зареєстровано право власності Відповідача на будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів загальною площею 112,3 кв.м за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 49Г на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:020:0067. 16.02.2023 на підставі рішення Криворізької міської ради від 31.01.2023 № 1728 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду" між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки № 2023115, предметом якого є строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073, яка розташована на вул. Соборності, 49г в Металургійному районі м. Кривого Рогу площею 0,0503 га. Отже, на земельній ділянці, що передавалась у строковий земельний сервітут, допускалось розміщення лише тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності. Крім того, не зважаючи на вказані обставини, чисельними рішеннями Криворізької міської ради без проведення земельних торгів, у порушення ст.ст. 134, 135 ЗК України, затверджено проекти землеустрою щодо відведення ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР", Відповідачу для розміщення самочинно збудованої будівлі на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073 площею 0,0503 га (раніше з кадастровим номером 1211000000:02:020:0057 площею 0,0057 га, з кадастровим номером 1211000000:02:020:0061 площею 0,0063 га, з кадастровим номером 1211000000:02:020:0067 площею 0,0200 га). Однак, всупереч умовам договору особистого сервітуту, ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР" та Відповідачем не демонтовано тимчасову споруду, а натомість побудовано торговельний павільйон площею 112,3 кв.м і зареєстровано на нього право власності. При цьому, Відповідачем з метою створення передумов до подальшого незаконного заволодіння зазначеною земельною ділянкою та створення видимості обґрунтованого її зайняття вжито заходи, спрямовані на безпідставну державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на ній. Вказане свідчить про протиправне, самовільне зайняття Відповідачем земельної ділянки без належних на те підстав та документів. Дозвільні документи щодо надання у користування земельної ділянки, для будівництва торговельного павільйону по вул. Соборності, 49г у Металургійному районі м. Кривого Рогу, загальною площею 112,3 кв.м та подальшої реєстрації Відповідачем не отримувались. Безпідставне набуття Відповідачем речових прав на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю загальною площею 31,7 кв.м, що розташована за адресою вул. Косіора (Соборності), 49г у м. Кривий Ріг та реєстрацію права власності на вказаний об`єкт всупереч вимог діючого законодавства, самовільне зайняття земельної ділянки і самовільне будівництво на ній. Право на забудову виникає у особи, яка спочатку набула права на земельну ділянку на законних підставах. Будівельні роботи з будівництва спірного майна здійснено без дозвільної документації, збудований об`єкт у встановленому законом порядку в експлуатацію не прийнято. Таким чином, враховуючи, що фактично зайнята земельна ділянка ані ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР", ані будь-яким іншим особам під будівництво нерухомого майна торговельного павільйону загальною площею 112,3 кв.м не надавалась, відповідні дозволи на його будівництво не видавались та не реєструвались, спірне нерухоме майно в експлуатацію не приймалось, воно є об`єктом самочинного будівництва. Отже, ані ТОВ "САЛТІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ КР", яке здійснило самочинне будівництво спірного нерухомого майна, ані Відповідач, що його експлуатує та вважає себе власником зазначеного майна, не набули права власності на самочинно збудований торговельний павільйон. Вказане свідчить про порушення земельного законодавства шляхом самовільного захоплення земельної ділянки шляхом розташування на ній самочинно збудованої будівлі та проведення державної реєстрації речових прав на об`єкт нерухомості, чим створено перешкоди власнику у раціональному та ефективному використанні земельної ділянки відповідно до її призначення і відповідно до встановленої законом мети, нівелює можливість подальшого використання цих земель з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади.

Крім того, Прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд:

- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:02:020:0073 загальною площею 0,0503 га; нежитлову будівлю за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва Косіора), 49г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110), площею 112,3 кв.м та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії;

- заборонити Відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:02:020:0073 загальною площею 0,0503 га, нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110), площею 112,3 кв.м.

Заява обґрунтована тим, що Відповідач, маючи зареєстроване право власності на спірне самочинно збудоване майно, не обмежений у розпорядженні ним, відсутність заборони реєстраційних дій щодо вказаного майна, реєстрація права власності на яке оскаржується Прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у майбутньому. Крім того, заборона державним кадастровим реєстраторам проводити дії, спрямовані на зміну площі та конфігурації земельної ділянки, унеможливить проведення вказаних дій і забезпечить існування предмету спору до набрання законної сили рішенням суду. Прокурор зазначає, що обраний ним вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову (Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21 тощо.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Господарський суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд вважає, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме нежитлову будівлю за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва Косіора), 49г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110), площею 112,3 кв.м, є адекватними по відношенню до позовних вимог, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, оскільки земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:02:020:0073 загальною площею 0,0503 га перебуває у комунальній власності, накладення арешту на неї є безпідставним, у зв`язку з чим безпідставними є також вимоги Прокурора про заборону суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також заборону Відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:02:020:0073 загальною площею 0,0503 га.

До того ж, не підлягають задоволенню вимоги Прокурора про заборону суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також заборону Відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110), площею 112,3 кв.м.

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним.

За таких обставин, враховуючи предмет спору у цій справі, не є необхідним і співмірним додатково забороняти суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також забороняти Відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110), площею 112,3 кв.м.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2024 у справі № 567/459/23.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 910/4564/21, щодо того, що є виконанням пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України в частині надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Стаття 139 Господарського процесуального кодексу України містить обов`язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, пункт 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що така заява має містити пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 646/6171/18, від 17.02.2021 у справі № 760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).

Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зважаючи на частину 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, постановлення ухвали про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічного забезпечення не позбавляє заявника права звернутись до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування ухвали, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутись з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17, від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 24.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" чи інших осіб, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні Відповідача, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Криворізької південної окружної прокуратури про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110), площею 112,3 кв.м.

Стягувач: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33874388)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15А, офіс 607, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38528833)

Ухвала набирає законної сили 04.11.2024 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 05.11.2027.

Суддя О.І. Красота