Рішення

від 29.08.2024 по справі 909/194/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/194/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп`юк Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач - Дочірнє підприємство ПрАТ "НАК "НАДРА УКРАЇНИ" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІЛДСЕРВІС",

про стягнення 315 267, 66 грн заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 №01-120/22,

за зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 №01-120/22,

за участю представників:

від позивача - Альховська С. В.,

від відповідача - Шевченко А. В.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "НАК "НАДРА УКРАЇНИ" ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ (ДП ПАТ "НАК "Надра України" Західукргеологія") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛДСЕРВІС" (ТОВ "Філдсервіс") про стягнення стягнення 315 267, 66 грн заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 №01-120/22 та за зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 №01-120/22,

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма господарського судочинства.

За первісним позовом відповідно до приписів ст. 252 ГПК України суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 05.03.2024).

Враховуючи подання зустрічного позову, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ухвала від 28.03.2024).

2.2. Зміна предмету позову.

Позивач первісно подав позов про стягнення 281 785, 04 грн заборгованості за вказаним договором оренди за період з 01.02.2023 до 31.12.2023.

Надалі подав заяву від 17.05.2024 (вх.№4595/24) про збільшення позовних вимог - просить стягнути орендну плату за період з 01.02.2023 до 09.02.2024 на загальну суму 315 267, 66 грн.

Відповідач подав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог від 23.05.2024 (№8557/24). Висловив заперечення щодо розрахунку заборгованості, коригування орендної плати на індекс інфляції, наявності підстав для відшкодування комунальних послуг.

В судовому засіданні 23.05.2024 суд відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України прийняв заяву про збільшення позовних вимог, оскільки позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Позивач надав докази направлення цієї заяви відповідачу і в установленому порядку доплатив судовий збір. Заперечення відповідача стосуються позовних вимог по суті позову і не містять вказівки на підстави для залишення вказаної заяви без розгляду чи її повернення.

2.3. Відповідач 26.03.2024 подав зустрічну позовну заяву (вх. №2849/24 від 26.03.2024) про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 №01-120/22, яку суд згідно з ухвалою від 28.03.2024 прийняв до спільного розгляду з первісним позовом і об`єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

2.4. Прийняття до розгляду заяв по суті справи.

Позивач подав пояснення від 17.05.2024 (вх. №8283/24), в яких просив первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача подав заперечення на додаткові пояснення від 23.05.2024 (вх. №8558/24), в яких вказав, що останнім днем подання відзиву на зустрічний позов було 12.04.2024, позивач цей строк пропустив, питання про поновлення пропущених з поважних причин строків не подав, тому просив вказані додаткові пояснення залишити без розгляду.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 119 ГПК України суд ухвалив залишити без розгляду вказані додаткові пояснення позивача, які за своїм змістом є відзивом на зустрічний позов. Позивач строк подання такого відзиву пропустив, поважних причин, які унеможливлювали подання таких додаткових пояснень у встановлені судом строки, не вказав (протокольна ухвала від 23.05.2024).

В судовому засіданні 12.06.2024 суд прийняв до розгляду додаткові пояснення представника відповідача від 10.06.2024 (вх. №9592/24) та від 12.06.2024 (вх. 9749/24).

2.5. Подання доказів.

2.5.1. Клопотання про огляд доказів за їх місцем знаходження.

Відповідач подав клопотання від 16.05.2024 (вх. №8169/24) про огляд доказів за їх місцем знаходження. Вказав, що між сторонами існують розбіжності щодо узгодження такої істотної умови договору як місце знаходження об`єкта оренди. Для встановлення факту відсутності об`єкта оренди за координатами, вказаними в договорі, відповідно до ч. 1, 2 ст. 82 ГПК України просив провести огляд доказу за місцем його знаходження.

В судовому засіданні 23.05.2024 суд ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки воно подане в порядку ст. 82 ГПК України, що є відмінним від процесуального питання про забезпечення доказів, на що посилається представник відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 82 ГПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Відповідач стверджує, що у вказаному місці об`єкт оренди відсутній. Цю обставину він може доводити різними засобами доказування, передбаченими ч. 2 ст. 73 ГПК України. А тому підстави для вчинення зазначеної процесуальної дії - відсутні.

2.5.2. Поновлення строку подання доказів.

За клопотанням позивача від 05.06.2024 (вх. №9344/24) про долучення доказів та поновлення строку для їх подання суд відповідно до приписів ст. 80, 119 ГПК України ухвалив поновити вказаний строк та прийняти до розгляду подані докази (протокольна ухвала від 06.06.2024).

В судовому засіданні 06.06.2024 суд задовольнив клопотання відповідача від 27.05.2024 (вх.№8738/24) про долучення доказів. Відповідно до приписів ст. 80, 119 ГПК України суд ухвалив визнати поважними причини пропуску строку подання доказів, поновив цей строк і прийняв долучені докази до розгляду.

Суд також поновив пропущений з поважних причин строк на подання доказів та прийняв до розгляду докази, подані з клопотанням позивача від 12.06.2024 (вх. №9704/24).

2.6. Строк підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України в судовому засіданні 24.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження до 05.06.2024.

2.7. Оголошення перерви в судовому засіданні.

В судовому засіданні 18.07.2024 відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошувалась перерва до 14.08.2024 з наступним оголошенням перерви до 29.08.2024.

2.8. Виготовлення повного тексту рішення.

В зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді та перебуванням її у черговій річній відпустці повний текст рішення складений 04.11.2024.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1. Позовна заява від 04.03.2024 (вх. №2051/24).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.12.2022 між позивачем як орендодавцем та відповідачем, який діє як оператор спільної діяльності за договором простого товариства №01-51/21 від 05.10.2021 (орендарем) укладено договір оренди №01-120/22 індивідуально-визначеного майна (далі - Договір оренди), а саме розвідувальної свердловини №34 Вільхівська Вільхівської площі (далі - Свердловина та/або Майно), яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Калуський район, і є власністю ПрАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" та обліковується на балансі позивача. Географічні координати: широта 48о87'3002'', довгота 24о13'2959".

Вказує, що відповідно до п. 11.2 Договору оренди сторони домовились, що строк оренди Майна за Договором - 2 роки 11 місяців і розпочинає перебіг з дати підписання орендодавцем та орендарем акту приймання - передачі Майна. За умова п. 1.2. Договору оренди орендар погоджується з тим, що після підписання акту приймання - передачі Майна в оренду у нього відсутні будь-які перешкоди щодо користування Майном відповідно до мети, визначеної в п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування Майном з дати підписання акту приймання - передачі Майна між орендодавцем та орендарем.

01.02.2023 сторони підписали акт приймання - передачі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування Свердловину. Майно передане орендарю в належному стані, претензії орендаря щодо стану Майна відсутні.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди на період проведення робіт з освоєння та дослідження Свердловини, але не більше ніж 60 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі Майна орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить 20 000, 00 грн за базовий місяць оренди без урахування ПДВ. Базовий місяць оренди - це місяць, в якому було підписано цей Договір. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Пунктом 3.2 Договору оренди передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація за даний місяць не проводиться. Згідно з п. 3.4 Договору оренди орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата. Відповідно до п. 3.5 Договору оренди нарахування орендної плати у розмірі, визначеному п. 3.1 цього договору, починається з дати підписання сторонами акта приймання - передачі Майна, нарахування орендної плати, визначеної п. 3.1.2. договору починається з 61 робочого дня з дати підписання сторонами акта приймання - передачі Майна, тобто, починаючи з 01.02.2023.

Водночас, орендар в порушення вказаних умов Договору оренди не сплатив орендодавцеві у визначений договором строк орендну плату, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 01.02.2023 до 09.02.2024 на загальну суму 315 267, 66 грн.

Внаслідок несплати відповідачем більше трьох місяців поспіль орендної плати позивач, керуючись п. 11.6. Договору оренди, направив на адресу відповідача повідомлення про дострокову в односторонньому порядку відмову від Договору оренди .

Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 69, 171, 174, 193, 283, 286 ГК України, ст. 11, 525, 526, 530, 610, 626, 759 ЦК України.

3.2. Відзив на позовну заяву від 26.03.2024 (вх.№5151/24).

Відповідач проти позову заперечив. Вказав, що між сторонами укладений Договір №01-51/21 простого товариства від 05.10.2021 (далі - Договір простого товариства), предметом якого є спільні дії учасників на основі об`єднання їх вкладів без створення окремої юридичної особи для досягнення такої мети: організація та ведення спільної виробничо-господарської і комерційної діяльності для здійснення користування нафтогазоносними надрами, експлуатації родовища в межах ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом, та реалізації видобутої нафти; збору, зберігання та транспортування видобутої нафти до пункту доставки для її подальшої реалізації відповідно до умов цього договору; отримання прибутку учасниками в результаті здійснення такої спільної господарської діяльності.

За змістом п. 1.2. Договору простого товариства на відповідача покладені обов`язки щодо ведення спільних справ учасників під час здійснення спільної діяльності, зокрема укладення правочинів (угод, договорів, контрактів), розпорядження майном спільної діяльності і грошовими коштами на окремому рахунку, організацію та забезпечення ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання звітності спільної діяльності, нарахування та виплата податків і зборів (обов`язкових платежів), передбачених чинним законодавством.

Відповідач як оператор спільної діяльності за Договором простого товариства (про що зазначено в преамбулі Договору оренди), уклав Договір оренди з позивачем. Отже, відповідач як оператор спільної діяльності мав отримати в оренду Свердловину не для забезпечення власної господарської діяльності, а з метою ведення спільної діяльності за Договором простого товариства.

Згідно з п. 6.2., 6.4. Договору простого товариства частки учасників у праві спільної часткової власності визначаються відповідно до пропорції: позивач - 25%, відповідач - 75%. Вважає, що за умовами п. 9.1. Договору простого товариства та відповідно до ч. 2 ст. 1138 ЦК України учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

За ч. 1 ст. 1137 ЦК України порядок відшкодування витрат і збитків, пов`язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

Зазначає, що у разі, якщо зобов`язання виникли через невиконання зобов`язань за договором, укладеним його стороною як учасником договору про спільну діяльність від імені усіх учасників простого товариства та виникли до припинення спільної діяльності, то інша сторона, як учасник простого товариства, несе солідарну відповідальність за їх виконання (постанова ВГСУ від 18.02.2015 у справі № 916/2399/14).

Вважає, що згідно з ч. 1 ст. 541 ЦК України внаслідок прийняття Майна за Договором оренди в строкове платне користування з метою провадження спільної діяльності за Договором простого товариства обумовлюють те, що зобов`язання з виплати орендної плати за використання такого майна є спільними зобов`язаннями учасників спільної діяльності.

Відповідно до ст. 606 ЦК України зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Тому в особі позивача поєднуються боржник і кредитор в розмірах частки позивача як учасника спільної діяльності, тобто в розмірі 25%.

Зауважує, що координати Свердловини, зазначені в Договорі оренди, є некоректними.

Відповідач уклав з ТОВ "Оіліндустрія ЛТД" як підрядником договір №1/03-23 від 20.03.2023 на виконання робіт по капітальному ремонту свердловини (далі - Договір підряду) і 24.03.2023 направив лист підряднику з проханням оцінити стан під`їзних шляхів до свердловин, які орендовані за спільною діяльністю, фонтанної арматури, гирлового устаткування. Водночас надав підряднику координати розташування Свердловин, які зазначені в Договорі оренди. Відповідно до преамбули Договору підряду замовник (відповідач) має необхідність у виконанні робіт, види яких визначені в цьому договорі, на свердловинах Вільхівської площі.

29.03.2023 відбувся виїзд комісії підрядника на місцевість за адресою: Івано-Франківська обл., Калуський район, за координатами Свердловини, вказаними в Договорі оренди. За результатами виїзду підрядник надав відповідачу комісійний акт огляду Свердловин та прилеглих ділянок від 29.03.2023, де зазначив, що за вказаними координатами Свердловина відсутня, гирлове устаткування не виявлене, фонтанна арматура відсутня. Таким чином об`єкт оренди був відсутній за координатами, зазначеними в Договорі оренди. Зазначений акт відповідач отримав 30.03.2023.

Відповідач неодноразово звертався до позивача з офіційними листами з метою отримання правильних координат вказаної Свердловини (листи № 09/10/4 від 09.10.2023, № 22/11/4 від 22.11.2023, № 26/12/2 від 26.12.2023), але жодної відповіді не отримав.

Стверджує, що він як учасник Договору простого товариства на підставі партнерських відносин при підписанні акту приймання - передачі від 01.02.2023 був впевнений у добросовісній поведінці позивача щодо виконання його обов`язку з належної передачі Свердловини за Договором оренди.

З посиланням на п. 1.4., 1.6., 1.7. Порядку ведення обліку нафтових і газових свердловин, затвердженого наказом Державного комітету природних ресурсів України від 20.04.2005 №76 вказує, що позивач мав обов`язок щодо внесення коректних даних про свердловину відповідно до її фактичного місця розташування, а відповідач не мав обов`язку та змоги контролювати правильність таких координат.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України об`єкт оренди є істотною умовою договору оренди, то Договір оренди, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, не містить істотної умови.

За приписами ч. 6 ст. 762 ЦКУ наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Щодо застосування цієї норми згадує практику Верховного Суду, викладену у постанові від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

3.3. Зустрічна позовна заява від 26.03.2024 (вх. №2849/24).

Наводить викладені у відзиві на позов обставини і вказує, що Договір оренди був підписаний відповідачем під впливом обману з боку позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. За приписами ч. 1 ст. 229 ЦК України істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Посилається на висновки, зроблені з приводу застосування вказаних норм матеріального права, які викладені в постанові ВСУ від 29.04.2014 у справі № 3-11гс14, у постанові ВС від 11.01.2020 у справі № 761/22687/17, від 04.06.2019 у справі № 3911/1171/18, від 19.11.2020 у справі № 910/18288/19.

Вважає, що позивач при підписанні спірного Договору оренди ввів в оману відповідача щодо об`єкта оренди, і це не дало йому змогу використовувати орендоване майно для здійснення завдань спільної діяльності.

Якби позивач при підписанні Договору оренди знав, що об`єкт оренди насправді відсутній за вказаними в договорі координатами, а реальні координати місцезнаходження об`єкту оренди орендодавець не повідомить, через що використання об`єкту оренди стане неможливим, позивач не підписував би такий договір.

Щодо дострокового припинення Договору оренди в односторонньому порядку внаслідок відмови орендодавця застосовує правову позицію, викладену в постанові ВП ВС від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, і стверджує, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.

3.4. Пояснення відповідача від 10.06.2024 (вх. №9592/24) та від 12.06.2024 (вх. № 9749/24).

Щодо долучення позивачем акту обстеження Свердловини від 07.06.2024 зазначає, що позивач долучив копію паспорту Свердловини від 27.05.2024. Відповідно до цього паспорту координати Свердловини такі: широта 48°52'24,74'', довгота 24°07'54,62'', тобто відрізняються від координат, зазначених в Договорі оренди.

Зауважує, що цей паспорт був створений після припинення Договору оренди, а також після прийняття до розгляду зустрічного позову.

Стосовно наданого позивачем акту обстеження свердловини від 07.06.2024 звертає увагу, що він підписаний ОСОБА_1 (першим заступником директора ДП "Західукргеологія") та ОСОБА_2 (головним інженером ДП "Західукргеологія"), тобто обидва підписанти є представниками позивача. Відповідно, цей акт не відображає позицію представника відповідача, а також позицію представника ПП "Карпати геокадастр" як незацікавленої особи. В цьому акті не зазначено, за якими координатами здійснювався пошук Свердловини. В акті вказано: "За результатами прибуття на місцевість за координатами, вказаними в Договорі №01-118/22 від 28.12.2022 ... комісією виявлено свердловину №34 Вільхівська. Комісією встановлено, що згідно паспорту свердловини координати визначені точно, свердловина знаходиться на місцевості."

Тобто, спочатку представники позивача зазначають, що нібито свердловину виявлено за координатами, вказаними в Договорі, а в наступному абзаці вже вказують, що свердловина знаходиться за координатами, вказаними в паспорті. Водночас, паспорт Свердловини, наданий позивачем, містить зовсім інші координати, ніж ті, що зазначені в Договорі. Відтак, виникають сумніви щодо достовірності такого акту.

Вважає, що Договір оренди є некоректними, оскільки наданий позивачем новий паспорт Свердловини від 27.05.2024 містить зовсім інші її координати. Стверджує, що позивач хоче стягнути з відповідача грошову суму за нібито користування Свердловиною, в той час як сам надає докази того, що об`єкт оренди не міг бути використаний, так як був відсутній за координатами відповідно до Договору оренди.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

4.1. Між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем та оператором спільної діяльності за договором простого товариства №01-51/21 від 05.10.2021 був укладений договір оренди №01-120/22 індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 (далі - Договір оренди) з такими умовами.

п. 1.1. На виконання умов даного Договору Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме розвідувальна свердловина № 34 Вільхівська Вільхівської площі (далі - Свердловина та/або Майно), яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Калуський район, є власністю Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (надалі - Компанія/ПрАТ "НАК "Надра України") та обліковується на балансі Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія". Географічні координати: широта 48° 87' 3002", довгота 24° 13' 2959''.

п. 1.2. Орендар погоджується з тим, що після підписання акту приймання - передачі Майна в оренду у нього відсутні будь-які перешкоди щодо користування зазначеним Майном відповідно до мети, визначеної в пункті 1.3. Договору.

п. 1.3. Свердловина передається в оренду з метою: реліквідації (відновлення) свердловини, проведення ГДС з метою оцінки стану свердловини, виконання ремонтних робіт, випробування продуктивних горизонтів, облаштування свердловини, введення свердловини в експлуатацію за наявності підстав та виконання Орендарем інших завдань, покладених на нього як користувача надр згідно з чинним законодавством України.

п. 1.4. Орендар за власний рахунок (без відшкодування вартості таких робіт Орендодавцем) виконує комплекс робіт, передбачених в п. 1.3. Договору.

2. Умови передачі та повернення орендованого Майна:

п. 2.1. Орендар вступає у строкове платне користування Майном з дати підписання Акту приймання - передачі Майна між Орендодавцем та Орендарем. Акт приймання - передачі Майна підписується Сторонами не пізніше тридцяти робочих днів з дати погодження цього Договору правлінням ПрАТ "НАК "Надра України".

п. 2.2. Орендодавець передає свердловину у встановленому законодавством порядку. За письмовим запитом Орендаря Орендодавець може передати Орендарю супровідну технічну та проектну документацію на підставі окремого Договору з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством, а також попереджає про всі особливі властивості Майна.

3. Орендна плата

п. 3.1. На період проведення робіт з освоєння та дослідження Свердловини, але не більше ніж 60 (шістдесят) робочих днів з моменту підписання Сторонами Акта приймання - передачі Майна, орендна плата визначається за домовленістю Сторін і становить 20 000 грн за базовий місяць оренди без урахування ПДВ. Базовий місяць оренди - це місяць, в якому було підписано цей Договір. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

пп. 3.1.1. Протягом 60 робочих днів з дати укладення даного Договору ПрАТ "НАК "Надра України" ініціює та замовляє, а Орендар оплачує проведення експертної оцінки Майна з метою визначення ринкової вартості, яка буде застосовуватись для визначення розміру орендної плати, визначеної п. 3.1.2. Договору.

пп. 3.1.2. Після завершення незалежної експертної оцінки свердловини та отримання звіту орендна плата буде нараховуватися таким чином:

О.п. = В.с. * 12% : 12, де О.п. - новий розмір орендної плати; В.с. - вартість свердловини згідно зі звітом; * - математичний знак множення; 12% - відсоткова ставка; : - математичний знак ділення; 12 - кількість місяців.

п. 3.2. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація за такий місяць не проводиться.

п. 3.4. Орендна плата перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата.

п. 3.5. Нарахування орендної плати у розмірі, визначеному п. 3.1 цього Договору, починається з дати підписання Сторонами Акта приймання - передачі Майна; нарахування орендної плати, визначеної п. 3.1.2. Договору, починається з 61-го робочого дня з дати підписання Сторонами Акта приймання - передачі Майна.

п. 3.8. Орендар самостійно відшкодовує землевласнику/землекористувачу суму витрат за користування землею під Майном на підставі окремого договору, укладеного між Орендарем та землевласником/землекористувачем.

п. 11.1. Цей Договір набуває юридичної сили після підписання Орендарем та Орендодавцем, скріплення їх підписів печатками за умови погодження правлінням ПрАТ "НАК "Надра України" та діє до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за Договором (в частині зобов`язань Орендаря щодо сплати орендної плати - до проведення повного розрахунку з Орендодавцем).

п. 11.2. Строк оренди Майна за Договором - 2 роки 11 місяців. Строк оренди розпочинає перебіг з дати підписання Орендодавцем та Орендарем Акту приймання - передачі Майна.

В реквізитах орендодавця вказана юридична адреса: 79000, м. Львів, п. Міцкевича, 8, а також адреса для листування: 79018, м. Львів. Вул. Героїв УПА, 33.

4.2. Між позивачем та відповідачем як учасниками також був укладений Договір простого товариства від 05.10.2021 №01-51/21 (далі - Договір простого товариства), відповідно до умов якого учасники домовились спільно діяти на основі об`єднання їх вкладів без створення окремої юридичної особи для досягнення такої мети: організація та ведення спільної виробничо-господарської і комерційної діяльності для здійснення користування нафтогазоносними надрами, експлуатації родовища в межах ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом, та реалізації видобутої нафти; збору, зберігання та транспортування видобутої нафти до пункту доставки для її подальшої реалізації відповідно до умов цього Договору; отримання прибутку учасниками в результаті здійснення такої Спільної господарської діяльності. Відповідач був визначений як оператор (інвестор), який має право представляти інтереси учасників у взаємовідносинах з органами державної влади та управління, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, в судових органах, з питань, що стосуються спільної діяльності, в порядку, визначеному даним Договором. Також передбачено, що оператор має право вчиняти правочини від імені учасників, пов`язані з веденням спільної діяльності, в порядку, визначеному цим Договором. Частки учасників у праві спільної часткової власності визначені в такій пропорції: позивач - 25%; відповідач - 75%.

4.3. 01.02.2023 сторони підписали акт приймання - передачі, в якому вказано, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування Свердловину, наведені її географічні координати відповідно до умов Договору оренди. Також зазначено, що Майно передано в належному стані і претензії орендаря щодо стану майна відсутні.

4.4. Водночас, вказані в Договорі та в акті приймання - передачі географічні координати Свердловини не відповідають її дійсним координатам. Це підтверджується:

- комісійним актом огляду Свердловин та прилеглих ділянок від 29.03.2023, складеним ТОВ "Оіліндустрія ЛТД" як підрядником відповідача, який мав виконувати роботи по капітальному ремонту свердловин згідно з договором №1/03-23 від 20.03.2023; в п. 1 цього акту вказано, що Свердловину за наданими відповідачем координатами не виявлено;

- представленим позивачем паспортом Свердловини, в якому відображено зміну відомостей про неї 27.05.2024 і зазначено її географічні координати: широта 48° 52' 24,74", довгота 24° 07' 54,62'';

- актом огляду свердловин на місці 07.06.2024 за участю інженера - геодезиста, що має кваліфікаційний сертифікат №014658 від 11.01.2022, та висновком, складеним за результатом огляду. Під час пошуку свердловин на місцевості використовувалось обладнання - прилад TRIMBLE RЛО. Додатком до висновку є схема розташування Свердловини, в якій відображено її розташування відповідно до координат, вказаних в Договорі оренди, в паспорті Свердловини і фактичні координати. Розташування Свердловини за координатами, вказаними в паспорті Свердловини, і фактичні її координати є найбільш наближеними.

Ці обставини підтверджуються і тим, що в акті обстеження Свердловини від 07.06.2024, який окремо складений і підписаний представниками позивача, зазначено, що згідно з паспортом Свердловини її координати визначено точно. Для визначення координат використовувались засоби інформаційної системи Google maps. Здійснений під час складення цього акта відеозапис ніякої додаткової інформації не надає.

Розбіжності у визначенні місця розташування Свердловини за даними сторін пов`язані з використанням різних засобів вимірювання.

В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що попередньо, до укладення договору, відповідач перевіряв наявність Свердловини, знав про її існування, однак точні координати йому не були відомі.

4.5. В паспорті Свердловини, зі змінами відомостей про неї від 27.05.2024, в розділі 5 "Стан, в якому перебуває свердловина", зазначено, що з 25.05.2007 до 17.09.2008 вона перебувала в бурінні, з 22.08.2009 до 60.12.2009 - випробування, 15.05.2008 до 03.02.2023 - консервація.

4.6. Відповідач 10.10.2023 направив позивачу лист від 09.10.2023 №09/10/4 (поштове відправлення 01054 9516855 3), в якому вказав, що за координатами, вказаними в Договорі оренди, Свердловину не знайдено, в результаті чого він не приступив до її використання через неможливість виявлення об`єкта, просив анулювати орендну плату.

Аналогічного змісту лист від 22.11.2023 вих. №22/11/4 був направлений позивачу 23.11.2023 (поштове відправлення 0105495401754), в якому також вказано, що через партнерські довірительні стосунки акт приймання - передачі був підписаний одночасно з Договором оренди без виїзду на місце, тому викладене прохання повідомити реальні координати знаходження Свердловини.

27.12.2023 відповідач направив позивачу лист від 26.12.2023 вих. №26/12/2 (поштове відправлення 0105495492385), в якому, враховуючи наведені обставини, запропонував призупинити дію Договору оренди та укласти відповідну додаткову угоду.

Всі листи направлялись на юридичну адресу позивача. Позивач стверджує, що ці листи не отримував, посилаючись на особливості діяльності в умовах воєнного стану; проте доказів цього не подав. Водночас, відповідач не подав доказів отримання цих листів позивачем.

4.7. 16.12.2023 позивач направив відповідачу вимогу від 14.12.2023 №01-876/13 про сплату заборгованості в розмірі 229 481, 38 грн, яка отримана 18.12.2023 (поштове відправлення 59001071149603).

4.8. Згідно з розрахунком позивача загальна сума орендної плати, нарахована за Договором оренди за період з 01.02.2023 до 09.02.2024 (з вказівкою помісячних нарахувань) становить 305 763, 68 грн з ПДВ. Також за цей період здійснено нарахування за землю на суму 9 504 грн. Всього - 315 267, 66 грн.

4.9. Орендар вказані нарахування не сплатив.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Щодо зустрічного позову.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. За приписами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В ч. 1 ст. 230 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові КГС ВС від 10.12. 2019 у справі № 911/1382/18 з посиланням на постанову ВСУ від 29.04.2014 у справі № 3-11гс14.

Відповідач стверджує, що він, укладаючи Договір оренди, діяв під впливом обману, що позивач, його посадові особи навмисно повідомили неправильні координати Свердловини або навмисно не повідомили її правильні координати. Доказів такого умислу, а, відповідно, і обману, відповідач не подав. Він не довів, що позивачу були відомі точні координати Свердловини, але він з якихось причин умисно їх не повідомив відповідачу, а повідомив неправильні координати.

Водночас, дії позивача свідчать про те, що він вважав правильними ті координати, які вказані в Договорі оренди, і про вказані розбіжності на час укладення Договору оренди не знав. Позивач вже під час розгляду справи вніс зміни до паспорту Свердловини, здійснив виїзд представників на місце для визначення її координат. Це свідчить про відсутність умислу на приховування вказаних даних. Такі розбіжності можна вважати помилкою, яка пояснюється давністю ліквідації свердловини, необхідністю залучення спеціалістів для актуального визначення її координат та необхідністю застосування відповідних засобів вимірювання.

Тому підстави для визнання недійсним Договору оренди відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України відсутні.

5.2. Щодо первісного позову.

5.2.1. За приписами ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Як передбачено в ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 ГК України).

Наведені положення регулюють спірні правовідносини за Договором оренди.

5.2.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України). Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

В ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що відповідач в порушення умов Договору оренди орендну плату в установлені строки не вносив і допустив порушення зобов`язання - не сплатив орендну плату за період з 01.02.2023 до 09.02.2024 на загальну суму 305 763, 68 грн.

Водночас, позивач безпідставно нарахував плату за землю на суму 9 504 грн, оскільки відповідно до умов п. 3.8. Договору оренди орендар самостійно відшкодовує землевласнику/землекористувачу суму витрат за користування землею під Майном на підставі окремого договору, укладеного між орендарем та землевласником/ землекористувачем. Такий договір між сторонами не укладено.

5.2.3. Суд відхиляє заперечення відповідача про неможливість використання орендованого майна внаслідок неправильного визначення в договорі координат Свердловини.

По-перше. Оскільки за зустрічним позовом підстави для визнання Договору оренди недійсним відсутні, то в силу ст. 204 ЦК України його належить вважати правомірним, таким, що породжує виникнення господарських зобов`язань у сторін.

Той факт, що під час підписання акта приймання - передачі орендованого майна не відбулось фактичне його передання, не впливає на наявність підстав для нарахування орендної плати, так як за умовами п. 3.1 Договору оренди нарахування орендної плати прив`язується до дати підписання сторонами акта приймання - передачі. Представники сторін, які підписали як Договір оренди з відповідними умовами, так і акт приймання - передачі майна, діяли добровільно, за взаємною згодою.

Щодо обов`язку орендодавця передати майно належить керуватись ст. 765 ЦК України, відповідно до якої наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму. Правові наслідки не передання майна наймачеві визначені в ст. 766 ЦК України і не передбачають звільнення орендаря від сплати орендної плати. Наймач у такому випадку має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

По-друге. Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

В постанові КГС ВС від 04.09.2024 у справі № 916/3470/23 вказано, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин. Тобто орендар повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. Орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, з вини орендодавця. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати (постанови КГС ВС у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21).

Суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як на підставу неможливості використання орендованого майна, виникли з причин, які залежали від його дій.

По-перше, він міг і, більше того, повинен був підписати акт приймання - передачі майна тільки після фактичного прийняття об`єкта оренди від орендодавця.

По-друге, відповідач мав можливість виявити розбіжності в координат об`єкта оренди в будь-який час після підписання Договору оренди чи акта приймання - передачі майна. Акт приймання-передачі майна був підписаний 01.02.2023, акт огляду Свердловини ТОВ "Оіліндустрія ЛТД" був складений 29.03.2023 і, за словами відповідача, наданий йому 30.03.2023, а листи з приводу невідповідності координат Свердловини відповідач почав направляти позивачу тільки з 10.10.2023, тобто майже через вісім місяців.

По-третє, вказані листи відповідач направляв на юридичну адресу позивача, хоча в Договорі оренди була також визначена адреса для листування. На цю адресу такі листи відповідач не надсилав. Позивач не довів, що ці листи він не отримував, проте і відповідач не подав доказів того, що адресат отримав вказані листи. Інших засобів комунікації відповідач не застосовував.

Отже відсутні підстави стверджувати, що неможливість використання орендованого майна виникла виключно з вини орендодавця.

Належить також відмітити, що неправильне визначення координат Свердловини в Договорі оренди не можна визнати тією обставиною, яка безумовно перешкоджала використанню відповідачем орендованого майна. За твердженням відповідача, він перевірив існування Свердловини до укладення Договору оренди і, на думку суду, міг встановити її місце знаходження, зокрема, як зробив це за участю спеціалістів під час розгляду цієї справи.

5.2.4. Щодо обов`язку позивача як учасника спільної діяльності за Договором простого товариства брати участь у витратах по сплаті орендної плати за Договором оренди суд виходить з такого.

В преамбулі Договору оренди передбачено, що відповідач як сторона Договору Оренди є орендарем та оператором спільної діяльності за Договором простого товариства.

Згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові; спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство). За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 ЦК України).

Відповідно до ст. 1135 ЦК України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. Порядок відшкодування витрат і збитків, пов`язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною (ст. 1137 ЦК України). За приписами ст. 1138 ЦК України, якщо договір простого товариства не пов`язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов`язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно (ч. 1). За спільними зобов`язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно. Якщо договір простого товариства пов`язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення (ч. 2).

Наведене свідчить про те, що учасник договору простого товариства може вчиняти правочини від імені інших учасників, проте цивільні права та обов`язки за таким правочином виникають саме у нього як у сторони такого правочину. Вирішення питання про відшкодування витрат і збитків, пов`язаних із спільною діяльністю учасників, здійснюється на підставі договору простого товариства, і може бути предметом окремого спору.

За приписами ст. 14 ГПК України згідно з принципом диспозитивності господарського судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідач як оператор Договору простого товариства не заявив зустрічних позовних вимог до позивача, а тому відсутні підстави для вирішення питання про розподіл заявлених до стягнення сум між сторонами.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене, первісний позов належить до часткового задоволення - з відповідача на користь позивача потрібно стягнути 305 763, 66 грн, у стягненні 9 504 грн - відмовити. В задоволенні зустрічного позову належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. За первісним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 4 729 грн згідно з платіжними інструкціями № 12627 від 08.02.2024 та № 13543 від 02.05.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення первісного позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 4 586, 44 грн.

7.3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу надано договір про правову допомогу від 12.05.2022, укладений з адвокатом Альховською С.В., з додатковою угодою №5 до цього договору від 01.02.2024. В додатковій угоді сторони погодили фіксований розмір гонорару за послуги, зокрема за підготовку позовної заяви - 6 000 грн, участь в одному судовому засіданні - 2 500 грн. Відповідно до акта наданих послуг від 13.08. 2024 у справі №909/194/24 надано послуги на суму 18 500 грн (підготовка позовної заяви, участь у 5-ти судових засіданнях).

Відповідач подав заперечення від 15.08.2024 вх. №13104/24 - вважає вказані витрати неспівмірними, просить зменшити їх до суми 4 000 грн. Зазначає, що позивач подав до відповідача ще шість позовних заяв про стягнення боргу з орендної плати аналогічного змісту, які складені в ідентичний спосіб. Вважає завищеною вартість участі у судових засіданнях, оскільки всі засідання проводились в режимі відеоконференції і представниця позивача не витрачала час на дорогу. Вказує на те, що не подано доказів оплати гонорару адвоката та рахунку на оплату відповідно до п. 6.4. зазначеного договору про правову допомогу.

Суд вважає, що відповідно до ст. 126 ГПК України позивач подав відповідні докази на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а тому довів вказані витрати.

Щодо відсутності доказів оплати цих витрат належить врахувати правову позицію, викладену в постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, відповідно до якої витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

У оцінці співмірності таких витрат суд керується приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні вказаної норми належить враховувати висновок, викладений в постанові КГС ВС від 22.11.2023 у справі № 910/3758/22 (п. 5.21) з посиланням на постанову ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 (п. 40, 46).

Виходячи з аналізу положень ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі, суд враховує те, що вона розглядалась одночасно зі справою №909/189/24, в якій вирішувався аналогічний позов між тими ж сторонами. Судові засідання у цій справі проводились після судових засідань у справі №909/189/24, відбувались ідентично і займали значно менше часу. Тому суд вважає, що витрати на участь у судових засіданнях належить зменшити на 50%, що становить 6 250 грн.

Таким чином, загальна сума витрат позивача на професійну правничу допомогу - 12 250 грн.

Ці витрати належить покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 11 880, 71 грн.

7.4. Відповідно до ч. 1 ст. 123, ч. 2 ст. 126, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в задоволенні зустрічного позову, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 253, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛДСЕРВІС" (вул. Стрілецька, буд. 4-6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 41856625) на користь Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК "НАДРА УКРАЇНИ" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" (пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 01432606) 305 763, 66 грн (триста п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні шістдесят шість копійок) заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 №01-120/22, а також 16 836, 44 грн (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять шість гривень сорок чотири копійки) судових витрат, з яких 4 586, 44 грн - судовий збір, 11 880, 71 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Відмовити в первісному позові в частині стягнення 9 504 грн.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛДСЕРВІС" до Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК "НАДРА УКРАЇНИ" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 №01-120/22. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.11.2024.

Суддя О.В. Малєєва