Рішення

від 01.11.2024 по справі 910/6438/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2024Справа № 910/6438/24Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" (50005, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, будинок 21, офіс 306)

до 1) Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9)

2) Саксаганського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (50065, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Віталія Матусевича, будинок 41)

про стягнення 169 215 грн 00 коп.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" з вимогами до Державної служби України з безпеки на транспорті та Саксаганського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення 169 215 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в межах виконавчих проваджень № 73495632, № 73495828 та № 73495446 з примусового виконання постанов Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 005321, № 005322, № 005320 позивачем було сплачено на користь Державного бюджету України кошти у загальному розмірі 169 215 грн 00 коп. Однак в подальшому вказані постанови відповідача-1 про застосування адміністративно-господарського штрафу були скасовані в судовому порядку, у зв`язку з чим кошти у розмірі 169 215 грн 00 коп. є такими, що безпідставно утримані, та підлягають стягненню на користь позивача згідно статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

31.05.2024 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 відкрито провадження у справі № 910/6438/24, та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

20.06.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.09.2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було проведено розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТЕМП» (далі по тексту ТОВ «УКРТЕМП») та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005320 у сумі 51 000 грн 00 коп. до ТОВ «УКРТЕМП».

Старшим державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скринник Анастасією Романівною було відкрито виконавче провадження №73495446.

Відповідно до платіжної інструкції від 05.12.2023 року з ТОВ «УКРТЕМП» було стягнуто 56 405 грн 00 коп. за зазначеним вище виконавчим провадженням.

05.12.2023 року державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі сплатою боржником штрафу, виконавчого збору та витрат в повному обсязі.

06.09.2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було проведено розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «УКРТЕМП» та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005321 у сумі 51 000 грн 00 коп. до ТОВ «УКРТЕМП».

Старшим державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скринник Анастасією Романівною було відкрито виконавче провадження №73495632.

Відповідно до платіжної інструкції від 05.12.2023 року з ТОВ «УКРТЕМП» було стягнуто 56 405 грн 00 коп. за зазначеним вище виконавчим провадженням.

05.12.2023 року державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі сплатою боржником штрафу, виконавчого збору та витрат в повному обсязі.

06.09.2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було проведено розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «УКРТЕМП» та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005322 у сумі 51 000 грн 00 коп. до ТОВ «УКРТЕМП».

Старшим державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скринник Анастасією Романівною було відкрито виконавче провадження №73495828.

Відповідно до платіжної інструкції від 05.12.2023 року з ТОВ «УКРТЕМП» було стягнуто 56 405 грн 00 коп. за зазначеним вище виконавчим провадженням.

05.12.2023 року державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі сплатою боржником штрафу, виконавчого збору та витрат в повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року у справі №160/24950/23 позовні вимоги були задоволенні в повному обсязі. Постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №005321, 005322, 005320 від 06.09.2023 року, які були винесені відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, були визнані протиправними та скасовані.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 року у справі №160/24950/23 апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті була залишена без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року в адміністративній справі №160/24950/23 без змін.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідачів сум стягнутих штрафів за постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу №005322, №005320 та №005321, а також сум сплачених зборів за виконання вказаних постанов у виконавчих провадженнях №73495446, №73495632 та №73495828 як таких, що є безпідставно набутими.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву вказує, що жодна з постанова державного виконавця, за якими стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, в установлений законом строк та порядок оскаржені не були, є чинними, а тому вказані суми не підлягають стягненню з відповідача-2. При цьому відповідач-2 просить суд відмовити позивачу у стягненні пропорційно 3 028 грн 00 коп. судового збору та 15 900 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Частина 3 статті 1212 Цивільного кодексу України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов`язання однією із сторін:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 по справі № 910/13814/17.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Аналогічна правова позиція викладені в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/5027/18.

Згідно статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Зважаючи на те, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року у справі №160/24950/23 постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №005321, 005322, 005320 від 06.09.2023 року, які були винесені відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, були визнані протиправними та скасовані, наявні підстави вважати, що сплачені суми штрафів є безпідставно набутим майном в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.

Стосовно стягнення сум сплачених витрат на виконання вказаних постанов суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, та стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження належать до коштів виконавчого провадження. Зокрема, витратами виконавчого провадження є витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень (ч. 2). На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (ч. 4).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною сьомою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що в разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі N 551/1099/21, скасування рішення, у зв`язку з виконанням якого стягнутий виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, є підставою для повернення відповідних коштів, адже правова підстава для їх стягнення є такою, що відпала.

Таким чином, оскільки підстава для сплати штрафів за оскарженими постановами, а також для сплати виконавчого збору та витрат на виконавче провадження відпала, суд дійшов висновку, що перераховані позивачем грошові кошти у загальному розмірі 169 215 грн 00 коп. у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України вважаються такими, що безпідставно набуті, і, як наслідок, підлягають поверненню позивачеві.

Позивачем заявлено до стягнення пропорційно з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги від 03.10.2022 №01-10/22 в загальному розмірі 15 900 грн 00 коп.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртемп" (клієнт за договором) та адвокатом Скоком Антоном Володимировичем укладено договір про надання правничої допомоги №01-10/22, відповідно до умов якого предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до акту виконаних робіт від 20.05.2024 до договору про надання правничої допомоги від 03.10.2022 №01-10/22 адвокатом Скоком Антоном Володимировичем було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртемп" правова допомога; сторони визначили загальний розмір гонорару Адвокату в розмірі 15 900 грн 00 коп.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 15 900 грн 00 коп. представником позивача долучено до матеріалів справи копію посвідчення адвоката України, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору від 03.10.2022 №01-10/22, копію акту виконаних робіт від 20.05.2024 до договору про надання правничої допомоги від 03.10.2022 №01-10/22 та копію платіжної інструкції від 09.05.2024.2024 № 5427.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, відповідачами не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, судом враховано, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), що відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірними із ціною позову та ступенем складності справи та підлягають задоволенню повністю на суму 7 000 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати покладаються у разі задоволення позову на відповідача (часттина 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що спір виник внасділок неправомірних дій відповідача-1, і ці обставини встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року у справі №160/24950/23, суд вважає, що всі судові витрати покладаються на відповідача-1 у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" (50005, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, будинок 21, офіс 306, ідентифікаційний код 39149658) безпідставно сплачені кошти у розмірі 153 000 (сто п`ятдесят три тисячі) грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" (50005, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, будинок 21, офіс 306, ідентифікаційний код 39149658) виконавчі збори та витрати виконавчих проваджень у розмірі 16 215 (шістнадцять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп.

4. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9; ідентифікаційний код 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" (50005, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, будинок 21, офіс 306, ідентифікаційний код 39149658) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька