Рішення

від 01.11.2024 по справі 910/7570/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2024Справа №910/7570/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп"

про стягнення заборгованості у розмірі 55 288,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" про стягнення заборгованості у розмірі 55 288,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп", як власником квартири 87 у буд. 13 по вул. Старонаводницька у м. Києві, не виконано своїх зобов`язань за Договором №УЖ/Р5-1/08/02/21 на надання житлово-комунальних послуг від 08.02.2021, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 52 351,45 грн із відшкодування комунальних витрат (утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією; вивезення твердих побутових відходів; послуги консьєржа) за період з 01.08.2023 по 29.02.2024.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №УЖ/Р5-1/08/02/21 від 08.02.2021, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" інфляційних втрат у розмірі 1 267,52 грн, 3% річних у розмірі 753,00 грн та пені у розмірі 916,15 грн, нарахованих за період з 22.09.2023 по 14.03.2024.

У прохальній частині позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" просить встановити у рішенні порядок його виконання, відповідно до якого нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснювати до моменту виконання рішення суду.

Також у змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" вказує, що понесло витрати на оплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн та на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5 371,12 грн. При цьому позивач очікує, що сума витрат на оплату професійної правничої допомоги може бути збільшена до 10 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 відкрито провадження у справі №910/7570/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

09.07.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" надійшов відзив на позов, якому відповідач зазначає, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у незадовільному санітарно-технічному стані та непридатна для використання за цільовим призначенням; внутрішнє оздоблення та внутрішні інженерні комунікації, необхідні для водо-тепло-електрозабезпечення, в квартирі відсутні, вказане свідчить про відсутність факту як користування квартирою за її функціональним призначенням, так і відсутність споживання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з утримання будинку, споруд і прибудинкових територій; послуг за вивіз твердих побутових відходів та обслуговування майданчиків для збору ТПВ; послуг контрольно-пропускного режиму (консьєржа). Відповідач також вказує на те, що наявність укладеного сторонами договору не свідчить про фактичне користування житлово-комунальними послугами.

При цьому, відповідач вказує на те, що при розрахунку можливої заборгованості відповідача перед позивачем за надані останнім житлово-комунальні послуги з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією підлягає застосуванню тариф, затверджений сторонами у додатку №1 до Договору, що становить 4 050,60 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що у позивача відсутні підстави для здійснення нарахувань відповідачу у відповідності до пункту 1.4 Договору за послуги з вивезення ТПВ, оскільки у квартирі відсутні як фактично проживаючі, так і зареєстровані особи, а тому відповідач не споживав та фактично не міг споживати послуги з вивезення ТПВ. Умови Договору не містять посилань на надання позивачем мешканцям будинку №13 по вул. Старонаводницькій в м. Києві послуг контрольно-пропускного режиму (консьєржа), як і не містять розмір щомісячної плати за надання вказаної послуги; більш того, такий вид послуги як "контрольно-пропускний режим (консьєрж)" відсутній у додатку №1 до Договору;

19.07.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що обставини щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп", як власника квартири АДРЕСА_1 , обов`язку із відшкодування комунальних витрат (утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією) встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/13440/23.

Також позивач вказує, що положеннями частини першої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, і витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, а отже оскільки рішенням загальних зборів погоджено послугу консьєржа та встановлено її вартість, то відповідач має її оплачувати.

26.07.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що у спірний період не користувався житлово-комунальними послугами, на підтвердження чого ним надано відповідні докази. Також відповідач зазначає, що послуга контрольно-пропускного режиму (консьєржа) не є житлово-комунальною послугою, таку послугу відповідач не замовляв, а отже підстави для стягнення витрат на таку послугу відсутні.

Будь яких інших заяв, клопотань, пояснень тощо від сторін не надходило, в той час як сторонами було подано всі передбачені господарським процесуальним кодексом заяви по суті спору, тому справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

08.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" (споживач) укладено Договір №УЖ/Р5-1/08/02/21 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом Договору є забезпечення підприємством надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, а саме: прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання; зливової каналізації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), поливання дворів, клумб і газонів, прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами, експлуатація номерних знаків на будинках, освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, енергопостачання ліфтів, надання інших послуг та здійснення функцій управління будинком №13 по вул. Старонаводницька в м. Києві, при цьому споживач уповноважує підприємство здійснювати управління будинком та надає йому право укладати необхідні договори з виконавцями та постачальниками послуг на користування відповідними будинковими мережами, і зобов`язується здійснювати своєчасну оплату послуг за встановленими у порядку, визначеному чинним законодавством та договором, тарифами, у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору підприємство надає послуги з утримання та управління будинку та прибудинкової території: з утримання відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до договору; з управління згідно з погодженою сторонами ціною (тарифом) даних послуг; рішення органу місцевого самоврядування є обов`язковим для підприємства і споживача та застосовується з дня набрання ним чинності в порядку, визначеному законодавством, у разі відсутності такого рішення підприємство проводить нарахування послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку; зміна тарифів утримання та управління будинку та прибудинковою територією не потребує внесення змін до договору, нові тарифи застосовуються автоматично з дня їх введення.

Пунктами 1.3, 1.4 Договору визначено, що розмір щомісячної плати за надання послуг на дату укладення Договору становить: 4 050,60 грн за умови оплати після 20 числа місяця, який слідує за розрахунковим; 3 973,20 грн за умови оплати не пізніше 20 числа місяця, який слідує за розрахунковим. Оплата послуг за вивіз твердих побутових відходів здійснюється окремо та нараховується на кількість фактично проживаючих, зареєстрованих осіб в квартирі, з врахуванням фактично вивезених твердих побутових відходів з будинку в цілому на 1 місяць; вартість 1 куб.м складає 143,29 грн.

Згідно з п. 1.5 Договору за замовленням споживача підприємство надає додаткові послуги та виконує роботи, що не передбачені Договором за окрему плату.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Сторони домовились про застосування авансової системи оплати послуг, передбачених пунктом 1.3 Договору; платежі за авансовою системою вносяться не менш ніж за один місяць до 20 числа місяця, що передує розрахунковому; після закінчення періоду, за який оплачено послуги, споживач оплачує послуги за наступний період (один місяць) відповідно до тарифів, які діятимуть на дату настання строку платежу.

У випадку, якщо протягом періоду, оплаченого споживачем в порядку, передбаченому пунктами 2.2 і 2.3 Договору, відбулася зміна тарифів, підприємство зобов`язане здійснити відповідний перерахунок та зарахувати передплачену суму грошових коштів в рахунок майбутніх платежів, про що письмово повідомити споживача (у випадку зміни тарифу у сторону зменшення) або надіслати відповідний рахунок на адресу споживача (у випадку зміни тарифу у сторону збільшення); у випадку збільшення тарифу споживач зобов`язаний здійснити доплату за відповідний період у строк до 7 банківських днів з дати виставлення рахунка Товариством (п. 2.4 Договору).

До розрахунків за послуги, передбачені пунктом 1.4 Договору, застосовується щомісячна система оплати послуг; платежі вносяться споживачем не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 2.5 Договору).

Відповідно до п. 2.9 Договору тариф на послуги з управління будинком може бути щорічно проіндексований з 01 січня кожного наступного року шляхом множення розміру плати за управління на середньорічний індекс інфляції (середньорічний індекс споживчих цін) за попередній рік; дане коригування є автоматичним та не потребує внесення змін до Договору; середньорічний індекс інфляції (середньорічний індекс споживчих цін) не застосовується, якщо становить менше 100%; середньорічний індекс інфляції (середньорічний індекс споживчих цін) визначається згідно з даними Державної служби статистики України (пункт 2.9 Договору).

Оплата додаткових послуг або виконаних робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт або наданих послуг (пункт 2.10 Договору).

Споживач несе відповідальність відповідно до законодавства і Договору за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом трьох років; Договір вважається продовженим на кожний наступний термін, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (пункт 7.1 Договору).

Плата за послуги, передбачені Договором, підприємство нараховує, а споживач сплачує з 11.11.2020 (пункт 8.11 Договору).

Додатком №1 до Договору визначено вартість житлово-комунальних послуг по будинку №13 на Старонаводницькій, кв. 87 (станом на день укладення Договору): тариф з утримання та управління будинком, споруд та прибудинкової території за 1 кв.м. загальної площі - 6,16 грн; за надання послуг за вивозу ТПВ становить 143,29 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що ним виконано належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором, однак відповідачем порушено договірні зобов`язання внаслідок чого, за період з 01.08.2023 по 29.02.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" виник борг у розмірі 52 351,45 грн із відшкодування комунальних витрат (утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією; вивезення твердих побутових відходів; послуги консьєржа). Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 1 267,52 грн, 3% річних у розмірі 753,00 грн та пеню у розмірі 916,15 грн, нараховані за період з 22.09.2023 по 14.03.2024.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Стаття 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлює, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов`язковим і не залежить від членства в об`єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Щодо послуг з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією суд зазначає наступне.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що розмір щомісячної плати за надання послуг на дату укладення Договору становить: 4 050,60 грн за умови оплати після 20 числа місяця, який слідує за розрахунковим; 3 973,20 грн за умови оплати не пізніше 20 числа місяця, який слідує за розрахунковим.

Згідно з розпорядженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" від 31.05.2023 №3 "Про зміну розміру плати" враховуючи підняття тарифу на електричну енергію для населення та електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (робота ліфтів, насосів, освітлення місць загального користування, дворів, східців, номерних знаків та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку на праві спільної власності) згідно зі Змінами, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 №544, з 01.06.2023 до 2,64 грн за 1 кВт/год, з 01.06.2023 збільшити плату в межах кошторису по статтям: електропостачання ліфтів, освітлення МЗК на 57%; проінформувати власників жилих приміщень, орендарів про зміну розміру плати шляхом оприлюднення даного розпорядження на інформаційних дошках в будинках.

Виходячи із загальної площі квартири АДРЕСА_1 (власником якої є Підприємство), 645 кв.м позивач зазначає, що вартість послуг за утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією з серпня 2023 становила 7 004,70 грн.

Відтак, як вказує позивач, за період з серпня 2023 року по лютий 2024 року, з урахуванням наведених розпоряджень, у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 49 032,90 грн.

Заперечуючи проти заявленої позивачем вартості послуг за утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією, відповідач зазначає, що зміст розпорядження від 31.05.2023 №3 "Про зміну розміру плати" взагалі не свідчить про збільшення саме тарифу за послугу з утримання та управління будинком, споруд та прибудинкової території з розрахунку за 1 кв.м., оскільки стосується внесенню змін до кошторису (по статтям: електропостачання ліфтів, освітлення МЗК), який є складовою частиною тарифу, а не тарифом в цілому.

Отже, на думку відповідача, застосування позивачем у розрахунку заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг відповідача тарифу, збільшеного на підставі розпорядження від 31.05.2023 №3 "Про зміну розміру плати", є безпідставним та незаконним.

Так, судом враховано, що рішенням від 04.12.2023 у справі №910/13440/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "УРАРП про стягнення 206 907,14 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "УРАРП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" 91 041,40 грн основної заборгованості; 7 404,43 грн втрат від інфляції; 2 227,56 грн, 3% річних; 41,80 пені; 1 510,73 грн судового збору і 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти позовних вимог відмовлено.

У вказаному рішенні суд встановив, зокрема наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп", як власника квартири АДРЕСА_1 , обов`язку зі сплати відшкодування комунальних витрат - утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією; вивезення твердих побутових відходів; послуги консьєржа на підставі Договору №УЖ/Р5-1/08/02/21 на надання житлово-комунальних послуг від 08.02.2021за період з листопада 2021 року по липень 2023 року.

На думку суду в межах справи №910/13440/23, ні умови Договору, ні Додатку до Договору не містять погоджень сторонами розмірів тарифів для нежитлових приміщень, а надане позивачем розпорядження містять інформацію щодо збільшення тарифів саме для нежитлових приміщень, відтак позивачем неправомірно при розрахунку розміру плати за утримання будинку та прибудинкової території застосовано тарифи для нежитлових приміщень.

Так, пунктом 1.1 Договору визначено, що предметом договору є забезпечення підприємством надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, а саме: прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання; зливової каналізації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), поливання дворів, клумб і газонів, прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами, експлуатація номерних знаків на будинках, освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, енергопостачання ліфтів, надання інших послуг та здійснення функцій управління будинком №13 по вул. Старонаводницька в м. Києві, при цьому споживач уповноважує підприємство здійснювати управління будинком та надає йому право укладати необхідні договори з виконавцями та постачальниками послуг на користування відповідними будинковими мережами, і зобов`язується здійснювати своєчасну оплату послуг за встановленими у порядку, визначеному чинним законодавством та договором, тарифами, у строки та на умовах, передбачених.

Так розпорядженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" від 31.05.2023 №3 "Про зміну розміру плати" збільшено плату в межах кошторису по статтям: електропостачання ліфтів, освітлення МЗК на 57% та вирішено проінформувати власників жилих приміщень, орендарів про зміну розміру плати шляхом оприлюднення даного розпорядження на інформаційних дошках в будинках.

В свою чергу, з рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/13440/23 вбачається, що судом досліджувалось інше розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5", а саме від 31.05.2023 №4 щодо збільшення тарифів саме для нежитлових приміщень.

З аналізу п. 1.1 Договору та розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" від 31.05.2023 №3 "Про зміну розміру плати" вбачається, що освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, енергопостачання ліфтів є предметом даного Договору, а відтак позивачем своїм розпорядження збільшено плату в межах кошторису по статтям: електропостачання ліфтів, освітлення МЗК на 57%.

Доказів оскарження розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" від 31.05.2023 №3 "Про зміну розміру плати", визнання його недійсним, скасування відповідачем не надано.

Відтак, виходячи з загальної площі квартири АДРЕСА_1 (власником якої є Підприємство), 645 кв.м, вартість послуг, з урахуванням збільшення тарифу, за утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією становить 7 004,70 грн.

Відповідач також вказує на те, що він не користувався квартирою за її функціональним призначенням та не споживав житлово-комунальні послуг.

Частиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України також визначено, що власність зобов`язує, а в ст. 322 Цивільного кодексу України вказано, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тому, будучи власником майна, відповідач зобов`язаний його утримувати.

Відповідач, як власник майна зобов`язаний утримувати таке майно, а отже використання/невикористання ним належного йому майна не впливає на сплату послуг з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1.3 Договору розмір щомісячної плати за надання послуг на дату укладення Договору становить: 4 050,60 грн за умови оплати після 20 числа місяця, який слідує за розрахунковим; 3 973,20 грн за умови оплати не пізніше 20 числа місяця, який слідує за розрахунковим.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Сторони домовились про застосування авансової системи оплати послуг, передбачених пунктом 1.3 Договору; платежі за авансовою системою вносяться не менш ніж за один місяць до 20 числа місяця, що передує розрахунковому; після закінчення періоду, за який оплачено послуги, споживач оплачує послуги за наступний період (один місяць) відповідно до тарифів, які діятимуть на дату настання строку платежу.

Таким чином, з огляду на те, що у період з серпня 2023 року по лютий 2024 року відповідач фактично споживав послуги з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати оплату за спожиті послуги не менш ніж за один місяць до 20 числа місяця, що передує розрахунковому, тож починаючи з 21 числа кожного місяця наступного за розрахунковим відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, у даному випадку суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що за визначення строку (у календарних днях від певної події) учасники правовідносин не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, визначений термін (число місяця) виконання зобов`язань не позбавляє учасників правовідносин можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строк виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання з оплати спожитих послуг до 20 числа місяця наступного за розрахунковим міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов`язання підлягало виконанню.

Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов`язання з оплати наданих послуг у кожному місяці для його виконання до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний/святковий/неробочий день) відсутні.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" повинне було щомісячно оплачувати спожиті послуги з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією до 20 числа місяця наступного за місяцем споживання.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати наданих позивачем згідно Договору та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" наявний перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" борг у розмірі 49 032,90 грн.

Щодо витрат на вивезення твердих побутових відходів суд зазначає наступне.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що оплата послуг за вивіз твердих побутових відходів здійснюється окремо та нараховується на кількість фактично проживаючих, зареєстрованих осіб в квартирі, з врахуванням фактично вивезених твердих побутових відходів з будинку в цілому на 1 місяць; вартість 1 куб.м складає 143,29 грн.

Заперечуючи щодо покладення на нього витрат на послуги з вивезення твердих побутових відходів, відповідач вказує на те, що у позивача відсутні підстави для здійснення нарахувань відповідно до п. 1.4 Договору за послуги з вивезення ТПВ, оскільки у квартирі АДРЕСА_1 відсутні як фактично проживаючі, так і зареєстровані особи, а тому відповідач не споживав та фактично не міг споживати послуги з вивезення ТПВ.

Крім того, відповідач вказує на те, що спірна квартира перебуває в непридатному для проживання стані.

З наданого відповідачем листа Печерської районної в місті Києві державної адміністрації №1057097 від 27.06.2024, вбачається, що згідно за даними Реєстру територіальної громади міста Києва за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані особи відсутні.

В п. 1.4 Договору передбачено, що оплата послуг за вивіз твердих побутових відходів здійснюється окремо та нараховується на кількість фактично проживаючих, зареєстрованих осіб в квартирі, відтак враховуючи, що жодних зареєстрованих та проживаючись осіб у спірній квартирі немає, то підстави для нарахування витрат на такі послуги, як вивіз твердих побутових відходів відсутні.

Тобто нарахування плати за вивіз ТПВ поставлене в залежність від проживання осіб в квартирі та їх кількості.

При цьому позивачем не спростовано доводів відповідача щодо відсутності зареєстрованих та проживаючих осіб в спірній квартирі та не надано доказів на підтвердження проживання в спірній квартирі осіб.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача плати за вивезення твердих побутових відходів у розмірі 1 922,55 грн.

Щодо витрат на послуги консьєржа суд зазначає наступне.

Рішенням загальних зборів власників житлових на нежитлових приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_3 , оформленим протоколом від 01.08.2019 №1, вирішено продовжити в подальшому надання послуг контрольно-пропускного режиму та підвищити тариф на дану послугу з 220,75 грн до 349 грн.

Положеннями частини першої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, і витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Тобто, оскільки рішенням загальних зборів погоджено послугу консьєржа та встановлено її вартість, то згідно з наведеними законодавчими нормами відповідач зобов`язаний її оплачувати.

Правильність або неправильність оформлення рішення загальних зборів власників житлових на нежитлових приміщень є не предметом даного спору, і суд при встановленні наявності або відсутності у сторони заборгованості не перевіряє правомірність прийняття рішень загальними зборами.

Якщо відповідач не погоджується з відповідним рішенням загальних зборів учасників, то він не позбавлений можливості оскаржити таке рішення у судовому порядку.

Консьєрж надає послугу контролю доступу сторонніх осіб до місць загального користування незалежно від того чи власник використовує належне йому майно (квартиру).

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку про правомірність нарахування відповідачу плати за послуги консьєржа у розмірі 1 396,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, наявність та обсяг боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" у розмірі 50 428,90 грн (утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією у розмірі 49 032,90 грн та послуги консьєржа у розмірі 1 396,00 грн) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" підлягає задоволенню в цій частині.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати із відшкодування комунальних витрат (утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією; вивезення твердих побутових відходів; послуги консьєржа) позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" інфляційних втрат у розмірі 1 267,52 грн, 3% річних у розмірі 753,00 грн та пені у розмірі 916,15 грн, нарахованих за період з 22.09.2023 по 14.03.2024.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений законодавством строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Щодо нарахованої позивачем пені суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Споживач несе відповідальність відповідно до законодавства і Договору за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 Договору).

Судом враховано приписи ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", однак визначений сторонами у Договорі розмір пені (0,01%) не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у спірний період.

Суд здійснив перерахунок пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування пені, та встановленого судом розміру боргу (за утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією; послуги консьєржа) дійшов висновку, що правомірним є нарахування пені у розмірі 125,72 грн.

В іншій частині пеня розрахована позивачем не вірно, оскільки ним нараховується пеня на загальний суму боргу у період з 22.09.2023 по 14.03.2024 (тобто нараховує пеню на суму боргу, яка ще не існувала на початок розрахункового періоду), а не на борг, який виникав у відповідача щомісячно.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, та встановленого судом розміру боргу (за утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією; послуги консьєржа) дійшов висновку, що правомірним є нарахування 3% річних у розмірі 223,97 грн та інфляційних втрат у розмірі 692,89 грн.

В іншій частині 3% річних у розмірі та інфляційні втрати розраховані позивачем не вірно, оскільки ним нараховуються 3% річних та інфляційні втрати на загальний суму боргу у період з жовтня 2023 року до січня 2024, а не на борг, який виникав у відповідача щомісячно.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" підлягають стягненню борг у розмірі 50 428,90 грн, пеня у розмірі 125,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 692,89 грн та 3% річних у розмірі 85,09 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, просить суд у рішенні зазначити про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних та інфляційних втрат суму боргу до моменту виконання цього рішення в частині боргу.

Згідно приписів ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Тобто вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленими до суду про використання останнім передбаченого ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України відповідного права.

Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій встановлене ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.

Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України сприятиме швидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Таким чином, з метою позбавлення позивача необхідності звернення до суду з позовом про стягнення 3% річних, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування 3% річних з наступного дня після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних, тобто з 15.03.2024.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що нормами процесуального закону не передбачено можливість визначення у рішенні суду нарахування інфляційних втрат до моменту виконання рішення та інфляційні втрати за своєю сутністю до відсотків віднести не можна.

З урахуванням викладеного, на підставі ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне зазначити в рішенні суду про нарахування трьох процентів річних з 15.03.2024 (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахуванням 3% річних) до моменту його виконання з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 Цивільного кодексу України).

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився.

Щодо розподілу судових витрат позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 371,12 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач очікував понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5 371,12 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" було надано Договір про надання правничої допомоги №09/04/2024-4 від 09.04.2024 (надалі - Договір №09/04/2024-4), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (клієнт) та Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери" (бюро), відповідно до п. 1 якого бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу стосовно складання позовної заяви клієнта до власників квартири АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості, представництва клієнта в Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, та щодо представництва клієнта в органах і перед особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

На підтвердження виконання зобов`язань за Договором №09/04/2024-4 відповідачем надано копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 09.04.2024 на суму 5 731,12 грн, копію платіжної інструкції №2092 від 07.05.2024 на суму 5 731,12 грн.

З Акту приймання-передачі наданих послуг від 09.04.2024 вбачається, що бюро надало клієнту наступні послуги:

- складання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 4" до власників квартиру АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в Господарський суд міста Києва (5 000,00 грн/2 год.);

- послуги з отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачів у справі (250 грн/6 хв.);

- відшкодування витрат адвоката на оплату адміністративного збору за отримання Інформації про нерухоме майно відповідача у справі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (121,12 грн).

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Заперечуючи щодо розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, відповідач зазначає, що сума витрат на правову допомогу необґрунтована (оскільки справа не віднесена до категорії складних; стосується стягнення житлово-комунальних послуг; справа не потребує витрат значного часу адвокатом, оскільки не потребує проведення збору доказів - всі докази наявні у позивача; не потребує звернення адвоката з адвокатськими запитами, необхідними для повного та всебічного розгляду справи; не потребує звернення адвоката з клопотаннями про витребування доказів або заявами про забезпечення позову, що адвокатом у цій справі і не робилося; не потребує участі адвоката у судовому засіданні, оскільки справи таких категорій розглядаються судами у спрощеному провадженні без виклику сторін, що і фактично просив зробити адвокат у п. 1 резолютивної частини позову) та непропорційна до предмету

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20).

Судом враховано, що дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищував ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування свідчили про її незначну складність.

При цьому, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справи та середньостатистичну вартість юридичних послуг у місті Києві у категорії таких справ (погодинна тарифікація яких становить близько 1 500,00 грн за 1 годину), суд приходить до висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 5 371,12 грн відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі (стягнення коштів у розмірі 55 288,12 грн).

Таким чином, здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на не доведеність неспівмірності таких витрат відповідачем та з урахуванням наслідків вирішення даної справи - задоволення позовних вимог частково, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених вимог розмірі у 4 986,85 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з огляду на часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "Урарп" (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 5/6; ідентифікаційний код 30181494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, м. Київ, вул. Ганни Ахматової, буд. 3; ідентифікаційний код 32070545) суму основного боргу у розмірі 50 428 (п`ятдесят тисяч чотириста двадцять вісім) грн 90 коп., пеню у розмірі 125 (сто двадцять п`ять) грн 72 коп, 3% річних у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) грн 09 коп., інфляційні втрати у розмірі 692 (шістсот дев`яносто дві) грн 89 коп., відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 986 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) грн 85 коп. та судовий збір у розмірі 2 811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) грн 37 коп.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі №910/7570/24, здійснювати нарахування 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 15.03.2024 до повної сплати суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 51 206,88 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко