Рішення

від 04.11.2024 по справі 910/9528/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024Справа № 910/9528/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за позовом Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМАІР",

2) ОСОБА_1

про стягнення 1 097 668,21 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМАІР" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 097 668,21 грн, з яких: 700 000,00 грн - сума простроченої заборгованості по кредиту, 397 668,21 грн - сума простроченої заборгованості по процентам.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАМАІР" своїх зобов`язань за кредитним договором (заява-договір № ID115785-VKL/36 від 17.02.2022), у зв`язку з чим наявні підстави для солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2, як поручителя за договором поруки № ID115785-VKL/36/П1 від 17.02.2022, коштів кредиту та процентів за користування кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання. Визначено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.08.2024 була направлена до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа позивачу, та надіслана на адреси відповідачів засобами поштового зв`язку, втім відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамаір» є: вул. Мишуги Олександра, 2, м. Київ, 02141. На вказану адресу судом було направлено відповідачу-1 копію ухвали від 07.08.2024 про відкриття провадження у справі. При цьому, іншої адреси свого місцезнаходження відповідач-1 суду не повідомляв.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу.

Відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . На вказану адресу судом було направлено відповідачу-2 копію ухвали від 07.08.2024 про відкриття провадження у справі. При цьому, іншої адреси свого місцезнаходження відповідач-2 суду не повідомляв.

Частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Суд зазначає, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачами та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідачів щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні ГПК України.

Отже, суд зазначає, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідачів про розгляд справи.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.08.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на момент ухвалення даного рішення від відповідачів письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.

Водночас, судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ

17.02.2022 між Акціонерним товариством "БАНК АЛЬЯНС" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю"ТАМАІР" (далі - позичальник, відповідач-1) було укладено Договір про надання кредиту шляхом приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" на підставі заяви - договору №ID115785-VKL/36 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів.

Згідно з п. 4.2 та п. 4.2.1 Кредитного договору Заява про приєднання є договором приєднання у визначенні ст. 634, ст. 642 Цивільного кодексу України, умови Договору комплексного обслуговування корпоративних клієнтів АТ "БАНК АЛЬЯНС" визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://alliancebank.org.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому (надалі - Публічний договір).

Відповідно до п. 3.2 Публічного договору, останній визначає умови та порядок здійснення Банком комплексного банківського обслуговування Клієнта, регулює відносини Сторін при наданні Клієнту послуг Банку з відкриття і обслуговування поточних рахунків, у т.ч. поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (Карток), вкладних (депозитних) рахунків, надання у користування індивідуального сейфу, надання Кредиту у формі Овердрафту або Кредитної лінії.

Згідно із п. 3.2. Публічного договору, приєднання до цього Договору відбувається під час звернення Клієнта до Банку шляхом оформлення та підписання Клієнтом відповідної Заяви-Договору у двох примірниках. Договір вважається укладеним, а умови Договору акцептованими Клієнтом з дати підписання Клієнтом Заяви-Договору.

Пунктом 3.2. Публічного договору, зокрема, серед інших послуг передбачена послуга у вигляді надання кредиту у формі відновлювальної лінії.

Відповідно до умов Кредитного договору Банком було відкрито Позивальнику відновлювальну кредитну лінію в розмірі 700 000,00 грн, зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами Кредитного договору, а саме:

для траншів строком до 30 днів - 20% річних,

для траншів строком до 60 днів - 22% річних,

для траншів строком до 90 днів - 25% річних,

для траншів строком до 180 днів - 28% річних.

Строк користування відновлювальною лінією встановлюється сторонами на 12 місяців (включно) з дати укладання Договору.

Згідно Заявки на видачу траншу №1 позичальник отримав 18.02.2022 транш в сумі 700 000,00 грн. на строк 180 днів зі сплатою відсотків згідно Кредитного Договору, що підтверджується випискою по рахунку відповідача - 1.

З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1 перед позивачем за Договором про надання кредиту від 17.02.2022 №ID1185785-VKL/36, 17.02.2022 між Акціонерним товариством "БАНК АЛЬЯНС" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач -2) був укладений Договір поруки № ID115785-VKL/36/П1 (далі також - Договір поруки), згідно з умовами якого поручитель поручився перед Банком та зобов`язався відповідати за виконання позичальником (відповідачем-1) зобов`язань за Заявою №№ID115785-VKL/36 від 17.02.2022, в т.ч. зобов`язався повернути отримані позичальником кошти в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором у строк не пізніше 16 лютого 2023 року.

Пунктом 2 Договору поруки передбачено, що згідно цього Договору, порукою забезпечуються наступні зобов?язання Позичальника, що випливають з Кредитного договору:

2.1. повернути отримані кредитні кошти (кредит) в розмірі 700 000,00 гривень в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, у строки (погашення Кредиту здійснюється не пізніше 16 лютого 2023 року (включно), в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення), передбачені Кредитним договором;

2.2. щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі:

для траншів строком до 30 днів - 20% річних,

для траншів строком до 60 днів - 22% річних,

для траншів строком до 90 днів - 25% річних,

для траншів строком до 180 днів - 28% річних

2.3. сплатити будь-які комісії, передбачені Кредитним договором;

2.4. використати грошові кошти (Кредит) на цілі, передбачені Кредитним договором;

2.5. у разі порушення умов Кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором;

2.6. відшкодувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у Банку, в зв?язку з укладенням та виконанням Кредитного договору, та які передбачені умовами Кредитного договору;

2.7. виконати інші зобов?язання Позичальника, які випливають з Кредитного договору.

За виконання зобов`язань за Кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники (п. 4 Договору поруки).

Відповідно до п. 5 Договору поруки поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату Кредиту, процентів за користування Кредитом, комісій, пені, інших платежів і витрат, передбачених Кредитним договором.

15.04.2024 позивач надіслав на адреси відповідачів вимоги про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи від 15.04.2024, фіскальних чеків.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитні кошти, проте останній допустив прострочення виконання його зобов`язання з повернення кредитних коштів. Таким чином, позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМАІР" та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 097 668,21 грн, з яких: 700 000,00 грн - сума простроченої заборгованості по кредиту, 397 668,21 грн - сума простроченої заборгованості по процентам.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання кредиту №ID115785-VKL/36 від 17.02.2022, Договору поруки №ID115785-VKL/36/П1 вд 17.02.2022, між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 7000 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку відповідача - 1.

Пунктом 10.3.14.5 Публічного договору визначено, що Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов`язань за Договором, в тому числі повного погашення Позичальником заборгованості за Кредитом, Процентами, комісіями, неустойками, іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті Позичальником на користь Кредитора за цим Договором.

Отже, Кредитний договір передбачає закінчення умов кредитування саме моментом повернення кредитних коштів.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору остаточне погашення ВКЛ (відновлювальна кредитна лінія) Позичальник повинен здійснити не пізніше строку, зазначеного в п. 2.8 цієї Заяви про приєднання.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим Договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору, у разі порушення строків повернення Кредиту/Траншів (всіх належних до сплати платежів, в т.ч. комісії, проценти, штрафні санкції) - процентна ставка встановлюється у розмірі, що дорівнює подвійному розміру відсоткової ставки, зазначеної в п. 2.4 даної Заяви про приєднання (для кожного Траншу відповідно), і нараховується виключно на прострочену суму ВКЛ/Траншу починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми ВКЛ/Траншу (день погашення простроченої суми ВКЛ/ Траншу не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст.625 ЦК України), що встановлений цим Договором, в разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов`язання по поверненню Кредиту та/ або його частини (в.т.ч. після настання Кінцевого терміну повернення заборгованості), який погоджений Сторонами.

Відповідно до п. 10.3.13.2 Публічного договору сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за цим Договором, що здійснюється Кредитором в односторонньому порядку, і, відповідно, не потребує укладення окремого Договору про внесення змін до цього Договору.

Згідно п. 10.3.13.2 Публічного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт в останній робочий день поточного місяця з дати видачі ВКЛ по останній календарний день поточного місяця включно, а в подальшому з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяці включно, та в день остаточного погашення заборгованості за ВКЛ виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 2.4 Кредитного Договору.

Проценти нараховуються з моменту видачі Кредиту до дати фактичного повернення Кредиту за цим Договором.

Згідно п. 2.7. Кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 1-го по 10-те число місяця, наступного за звітним, в день, що є Кінцевим терміном повернення заборгованості та /або у день остаточного повернення кредитних коштів, на рахунок зазначений в п.3.1. Кредитного Договору.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою.

Відповідно до п. 10.3.13.3 Публічного договору сторони встановлюють наступну черговість погашення заборгованості за цим Договором:

1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування ВКЛ;

2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії;

3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті ВКЛ;

4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування ВКЛ;

5) в п`яту чергу сплачуються нараховані комісії;

6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по ВКЛ;

7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції;

8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за цим Договором.

Кредитор має право змінити вищевказану черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.

З урахуванням зазначеного суд встановив, що в порушення умов Кредитного договору та положень законодавства відповідач-1 взяті на себе зобов`язання по Кредитному договору не виконав, надані позивачем кредитні кошти у визначені терміни не повернув, як і не сплатив проценти за користування цими коштами, чого ним не було спростовано.

Відповідно до наданого позивачем детального розрахунку заборгованості станом на 11.06.2024, заборгованість відповідача-1 перед позивача за Кредитним договором становить 700 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення не сплачені відповідачем-1 проценти за користування кредитом в розмірі 397 668,21 грн., нараховані з 11.03.2022 по 12.06.2024.

Отже, вищезазначена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМАІР" перед позивачем за Кредитним договором підтверджена належними доказами та не спростована відповідачем-1.

Водночас, як вже було встановлено, відповідач-2 поручився за виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань перед позивачем відповідно до Кредитного договору, про що між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № ID115785-VKL/36/П1 від 17.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами першою та другою ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

15.04.2024 позивач надіслав на адреси відповідачів вимоги про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи від 15.04.2024, фіскальних чеків.

Отже, суд зазначає, що відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору про надання кредиту №ID115785-VKL/36 від 17.02.2022 року, Договору поруки №№ID115785-VKL/36/П1 від 17.02.2022 не здійснили погашення заборгованості за кредитом у розмірі 700 000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами у розмірі 397 668 грн. 21 коп., тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 1 097 668 грн. 21 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМАІР" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 097 668 грн. 21 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМАІР" (02141, місто Київ, вул. Мишуги Олександра, 2, ідентифікаційний код 41441454) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 50, ідентифікаційний код 14360506) заборгованість за кредитом у розмірі 700 000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами у розмірі 397 668 грн. 21 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМАІР" (02141, місто Київ, вул. Мишуги Олександра, 2, ідентифікаційний код 41441454) на користь Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 50, ідентифікаційний код 14360506) судовий збір у розмірі 8 232 грн. 51 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 50, ідентифікаційний код 14360506) судовий збір у розмірі 8 232 грн. 51 коп.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04.11.2024.

Суддя Т.Ю. Трофименко