Рішення

від 04.11.2024 по справі 910/9556/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2024Справа № 910/9556/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук

України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-Торг»

про стягнення 388.294,41 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

02.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-Торг» про стягнення 388.294,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладених між сторонами договорів у відповідача, внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань, виникла заборгованість, а саме: за договором оренди нерухомого майна № 50 від 01.06.2018 у розмірі 20.401,98 грн; за договором на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг і її розподілу № 37 від 01.04.2021 у розмірі 365.691,28 грн; за договором на відшкодування витрат по сплаті податку на землю у розмірі 2.201,15 грн. Позивач на адресу відповідача направив претензію № ЮР-137 від 20.12.2023 з вимогою погасити заборгованість, яка відповідачем залишена без відповіді. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість у розмірі 388.294,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9556/24 від 09.08.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

19.08.2024 позивачем до суду подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/9556/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено позивачу строк до 06.09.2024 для надання договору оренди № 50 від 01.06.2018 у новій редакції, яка є додатком 1 до додаткової угоди № 2 від 12.04.2021.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.04.2024 було направлено відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 27.08.2024 о 21:00 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 12.09.2024 включно.

03.09.2024 позивачем на виконання вимог суду подано клопотання про долучення договору оренди № 50 від 01.06.2018 у новій редакції, яка є додатком 1 до додаткової угоди № 2 від 12.04.2021.

04.11.2024 позивачем до суду подано клопотання про врахування при вирішенні спору постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 23.08.2024 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2018 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атон-Торг» (орендар, відповідач) укладено договір оренди № 50 нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України та знаходиться на балансі Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України (далі - договір оренди № 50).

Відповідно до п. 1.1 договору № 50 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно окремі кімнати №№ 5, 6 на 3 поверсі (далі - майно) загальною площею 36, 5 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 2, на 3 поверсі корпусу № 46.

Згідно з п. 1.2 договору оренди № 50 майно передається в оренду з метою використання під офіс, види діяльності: виробництво робочого одягу КВЕД 14.12.

Також 01.06.2018 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України (Інститут) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атон-Торг» (платник) укладено договір на відшкодування витрат по сплаті податку на землю № 65 (далі-договір № 65).

Відповідно до п. 1.2 договору № 65 платник приймає на себе зобов`язання відшкодувати Інституту в повному обсязі витрати по сплаті податку на землю (за календарний рік рівними долями щомісячно) відповідно виробничих площ 36,50 кв. м в корпусі № 46, що перебувають у користуванні платника.

01.04.2021 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атон-Торг» (Сторона-2) укладено договір № 37 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу (далі - договір № 37).

Відповідно до п. 1.1 договору № 37 Сторона-1 для забезпечення споживання електричної енергії здійснює окрему закупівлю електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії, згідно процедур, визначених ЗУ «Про ринок електричної енергії» та відповідно, є стороною у договорах з постачальником електроенергії та постачальником послуг з розподілу електричної енергії. Сторона-2 є субспоживачем частини електроенергії, поставленої Стороні-1, та відповідної частини послуг з розподілу цієї електроенергії, і зобов`язується компенсувати витрати на власне споживання електроенергії та послуги з її розподілу Стороні-1 в порядку та на умовах цього договору.

Спір виник в зв`язку з тим, що у відповідача внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань, виникла заборгованість, а саме: за договором оренди нерухомого майна № 50 від 01.06.2018 у розмірі 20.401,98 грн; за договором на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу № 37 від 01.04.2021 у розмірі 365.691,28 грн; за договором на відшкодування витрат по сплаті податку на землю у розмірі 2.201,15 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно п. 10.1 договору оренди № 50 цей договір укладено строком до трьох років, що діє з 01.06.2018 до 30.04.2021 включно.

Відповідно до п. 10.4 договору оренди № 50 від 01.06.2018 продовження терміну дії договору оренди, строк дії якого закінчується, за умови належного виконання орендарем своїх зобов`язань за цим договором, відсутності заперечення орендодавця проти продовження та при обов`язковій наявності дозволу НАН України оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Якщо орендар має бажання продовжити термін дії договору оренди, за умови належного виконання своїх зобов`язань за цим договором, він повинен повідомити орендодавця про свій намір не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди. У разі відсутності такої заяви орендаря орендодавець повинен протягом останнього місяця оренди та/або першого місяця після закінчення терміну дії договору оренди поінформувати орендаря у письмовій формі про припинення договору оренди.

01.09.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 50, згідно якої сторони дійшли згоди керуючись п. 1 переліку згідно з додатком 2 постанови кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 про «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину» (лист Національної академії наук України № 21/1203-8 від 28.08.2020) та зверненням орендаря встановили, що нарахування орендної плати за користування нерухомим майном для розміщення офісу 36,5 кв. м (КВЕД 14.12) за договором № 50 від 01.06.2018 на період карантину здійснюється в розмірі 50% суми нарахованої орендної плати з урахуванням індексації. У п. 3 додаткової угоди визначено, що дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє до відміни карантину в установленому законодавством порядку.

12.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 50, згідно якої сторони дійшли згоди викласти договір оренди № 50 від 01.06.2018 у новій редакції примірного договору, затвердженого постановою Бюро президії НАН України від 30.10.2020 (додаток 1 до цієї додаткової угоди № 2). У п. 3 додаткової угоди визначено, що ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору, що діє до 31.05.2023.

Позивачем подано додаток 1 до додаткової угоди № 2 від 12.04.2021, який містить нову редакцію договору оренди № 50 від 01.06.2018. Далі за текстом судом зазначатимуться умови договору оренди № 50 від 01.06.2018 в новій редакції.

Відповідно до п. 12.1 розділу І договору оренди № 50 строк дії договору становить 5 років та діє до 31.05.2023 включно.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати орендні правовідносини не подано, а отже договір оренди № 50 від 01.06.2018 є продовженим та наразі чинним.

Згідно з п. 3.3 розділу ІІ договору оренди № 50 орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди, - для орендарів, які отримали майно в оренду без аукціону.

Відповідно до п. 3.4 розділу ІІ договору оренди № 50 орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця. Орендодавець надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди орендодавець передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендованих послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Позивачем подано наступні рахунки на оплату за оренду приміщення на загальну суму 20.401,98 грн, отримання яких відповідач не заперечив:

№ 498 від 28.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 2.725,75 грн,

№ 1586 від 30.09.2023 (за вересень 2023 року) на суму 3.492,47 грн,

№ 1696 від 31.10.2023 (за жовтень 2023 року) на суму 3.509,88 грн,

№ 1874 від 30.11.2023 (за листопад 2023 року) на суму 3.537,90 грн,

№ 2113 від 31.12.2023 (за грудень 2023 року) на суму 3.555,55 грн,

№ 29 від 31.01.2024 (за січень 2024 року) на суму 3.580,43 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору № 65 Інститут обчислює суму земельного податку платника в порядку, визначеному Податковим кодексом України, подає дані до податкової інспекції і сплачує земельний податок рівними частинами щомісячно.

Згідно з п. 2.2. договору № 65 платник відшкодовує щомісячно до 15 числа наступного місяця Інституту у повному обсязі суму податку за землю, обчислену пропорційно тій частині площі, що знаходиться фактично у користуванні платника.

Відповідно до п. 3.1 договору № 65 договір набуває чинності з моменту надання площі у користування і діє до 31.12.2019.

У разі розірвання договору одна із сторін надсилає іншій повідомлення не менш ніж за місяць до дати розірвання договору.

Згідно з п. 3.2 договору № 65 договір вважається продовженим на черговий і наступні календарні роки без оформлення додаткових документів, якщо сторони не вжили дій до його розірвання, або повідомлення про мотивований строк закінчення договору згідно з п. 3.1.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати вказані договірні відносини не подано, а отже договір № 65 є продовженим та чинним.

Позивачем подано наступні рахунки на відшкодування податку на землю на загальну суму 2.538,96 грн, отримання яких відповідач не заперечив::

№ 1780 від 31.10.2023 (за жовтень 2023 року) на суму 634,74 грн,

№ 1955 від 30.11.2023 (за листопад 2023 року) на суму 634,74 грн,

№ 2065 від 31.12.2023 (за грудень 2023 року) на суму 634,74 грн,

№ 113 від 31.01.2024 (за січень 2024 року) на суму 634,74 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору № 37 предметом цього договору не є постачання чи продаж електроенергії, або надання послуг будь-якою з сторін договору іншій стороні. Компенсації за цим договором підлягають фактичні витрати за спожиту Стороною-2 електроенергію, з урахуванням втрат на силових трансформаторах та кабельних лініях та витрати на послуги з розподілу електроенергії, спожитої Стороною-2.

Згідно з п. 3.1 договору № 37 Сторона-1 до 15 числа поточного місяця направляє Стороні-2 рахунки на попередню оплату електричної енергії в заявлених та погоджених обсягах та послуг з її розподілу.

Відповідно до п. 3.2 договору № 37 Сторона-2 зобов`язана сплатити вартість заявленої електроенергії та послуг з її розподілу в повному обсязі в термін до останнього числа поточного місяця. Часткова оплата не допускається і є фактичною несплатою вартості заявленого та погодженого обсягу електроенергії.

Згідно з п. 3.3 договору № 37 у разі відсутності у вказаний термін повної оплати Стороною-2 заявленого та погодженого обсягу електроенергії, за письмовим поданням Сторони-1, ДП ІВЦ «Алкон» припиняє постачання електроенергії Стороні-2. Відновлення електропостачання Стороні-2 здійснюється лише після находження коштів у повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1 договору № 37 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір вважається подовженим на наступні календарні роки, якщо сторони не вжили дій до його розірвання.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення не бажання продовжувати вказані договірні відносини не подано, а отже договір № 37 є подовженим та чинним.

В матеріалах справи наявні наступні рахунки-фактури компенсації за фактично використану електричну енергію та її розподіл на загальну суму 399.739,70 грн, отримання яких відповідач не заперечив:

№ 3691-21 від 09.12.2021 (за листопад 2021 року) на суму 38.825,85 грн,

№ 2547-22 від 07.12.2022 (за листопад 2022 року) на суму 3.194,06 грн,

№ 1641-23 від 11.10.2023 (за вересень 2023 року) на суму 9.409.45 грн,

№ 1819-23 від 15.11.2023 (за жовтень 2023 року) на суму 52.952,69 грн,

№ 1993-23 від 14.12.2023 (за листопад 2023 року) на суму 87.784,70 грн,

№ 2103-23 від 27.12.2023 (за грудень 2023 року) на суму 77.420,16 грн,

№ 2169-23 від 06.02.2024 (за грудень 2023 року) на суму 10.364,54 грн,

№ 149-24 від 07.02.2024 (за січень 2024 року) на суму 119.788,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати платежів за договорами, в результаті чого виникла заборгованість, яка не заперечена відповідачем та загалом становить 388.294,41 грн (20.401,98 грн боргу з орендної плати + 365.691,28 грн боргу на компенсацію витрат за спожиту електроенергію + 2.201,15 грн боргу на відшкодування витрат по сплаті податку на землю).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті орендної плати та інших платежів у повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 388.294,41 грн заборгованості.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-Торг» (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 9, кв. 23; код ЄДРПОУ 41862031) на користь Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії наук України (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2; код ЄДРПОУ 05417377) 388.294 (триста вісімдесят вісім тисяч двісті дев`яносто чотири) грн 41 коп. заборгованості, 5.824 (п`ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова