Рішення

від 25.06.2024 по справі 911/461/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/461/24

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Нікітіна С.В., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА»

07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 6, код ЄДРПОУ 38564316

до Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА»

08303, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 2, код ЄДРПОУ 25196197

про стягнення заборгованості за договором поставки

за участі представників сторін:

позивача: Устінов К.О., ордер серії АА №1323766 від 08.04.2024, посвідчення адвоката України №4994 від 29.05.2012;

відповідача: Заварзіна В.І., посвідчення провідного юрисконсульта юридичної служби №166 від 09.02.2023, довіреність від 18.01.2024 №01-14/5, посадова інструкція провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення від 22.04.2024 №30, статут Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА»;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №282/24 від 21.02.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» до Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за договором поставки.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань у сумі 720957,60 грн. з оплати товару, що поставлений йому позивачем за договором поставки №3861 від 22.11.2023, що укладений між ними.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2024 прийнято позовну заяву (вх. №282/24 від 21.02.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» до Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за договором поставки до розгляду та відкрито провадження у справі №911/461/24 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 16.04.2024, встановлено відповідачу строк подання відзиву, встановлено позивачу строк подання відповіді на відзив.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив (вх.№3450/24 від 01.04.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами (вх.№3697/24 від 08.04.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№3789/24 від 09.04.2024).

У судове засідання 16.04.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні в порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України суд встановив позивачу строк на подання клопотання про розрахунок судових витрат - до 01.05.2024 та відповідачу строк на подання заперечень на клопотання позивача про розрахунок судових витрат - до 15.05.2024.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про встановлення сторонам процесуальних строків та відкладення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2024 відкладено підготовче засідання у справі №911/461/24 на 28.05.2024, встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив, продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/461/24 на 30 днів.

У судове засідання 28.05.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 28.05.2024 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.202 закрито підготовче провадження у справі №911/461/24, призначено справу до розгляду по суті на 25.06.2024.

У судове засідання 25.06.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕРУС Україна» (далі - позивач/продавець) та Державним авіаційним підприємством «Україна» (далі - відповідач/покупець) укладено договір поставки №3861 від 22.11.2023 (далі - договір).

Відповідно до умов договору продавець зобов`язується поставити покупцю товар, визначений відповідно до ДК 021:2015 34730000-3: частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів (придбання запасних частин до ПС А-319-115), згідно зі Специфікацією, а покупець зобов`язується приймати і оплатити товар в порядку, у термін і на умовах, передбачених у договорі. Найменування товару, його кількість і ціна за одиницю товару, загальна вартість товару визначені в Специфікації до договору.

Відповідно до пункту 5. договору поставка (передача) товару здійснюється уповноваженими представниками покупця та постачальника на території покупця.

Відповідно до пункту 1.1. договору позивачем була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями до них на отримання товару.

Відповідач розрахувався з позивачем за поставлений товар лише частково: за видатковим накладним №58 від 30.11.2023 та №69 від 27.12.2023, що підтверджується платіжними інструкціями.

2. Аргументи позивача

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором №3861 від 22.11.2023 він виконав у повному обсязі і поставив відповідачу товар за відповідними видатковими накладними, в яких зазначається найменування, асортимент, кількість та ціна товару.

Позивач відзначає, що відповідач порушив умови договору №3861 від 22.11.2023 в частині оплати за отриманий ним товару за видатковою накладною №70 від 28.12.2023, відтак, відповідач розрахувався не в повному обсязі за отриманий ним товар за договором.

На час подання позову, заявлена позивачем до стягнення сума боргу становила 720957,60 грн.

3. Аргументи відповідача

Відповідач позов заперечує тим, що фінансування Державного авіаційного підприємства «Україна» проводиться за рахунок бюджетних коштів за програмою класифікації видатків Державного бюджету 3101310: "Забезпечення, організація та виконання літерних авіаційних рейсів повітряними суднами», 28.12.2023 відповідачем направлені до Бориспільського управління державної казначейської служби Київської області рахунки на оплату спірного товару, що отриманий за видатковою накладною від 28.12.2023 №70, однак оплата не відбулася, відтак, відповідач не має можливості оплатити заборгованість за договором поставки у сумі 720957,60 грн. у добровільному порядку.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки товару та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Як встановлено судом та визнається обома сторонами, спірні правовідносини сторін є договірними та виникли з правочину, який вчинений у письмовій формі, зміст якого зафіксований в одному документі: договорі поставки №3861 від 22.11.2023.

Відповідно до пункту 1.2. договору за цим договором найменування товару, його кількість та ціна за одиницю визначається в Специфікації до договору (пункт 1.2. договору), що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 5.1. договору поставка (передача) товару здійснюється уповноваженими представниками покупця та постачальника на території покупця.

Відповідно до пункту 1.1. договору позивачем була здійснена поставка товару відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №58 від 30.11.2023 та довіреністю до неї на отримання товару серія 12 ААЄ №823405 від 28.11.2023, видатковою накладною №69 від 27.12.2023 та довіреністю до неї на отримання товару серія 12 ААЄ № 823409 від 21.12.2023 та видатковою накладною №70 від 28.12.2023 та довіреністю до неї на отримання товару серія 12ААЄ №823408 від 20.12.2023.

Відтак, позивач виконав свої зобов`язання за договором та поставив обумовлений сторонами товар та оформив видаткові накладні, копії яких надані до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 4.2. договору, оплата за товар, що постачався, здійснюється 100% після отримання товару відповідно до видаткової накладної та рахунка-фактури постачальника протягом семи робочих днів з моменту підписання видаткової накладної.

Відповідно до видаткових накладних №58 від 30.11.2023 та №69 від 27.12.2023 відповідач розрахувався з позивачем за поставлений товар, що підтверджується платіжними інструкціями №01/12/2023№1770 від 05.12.2023 та №27/12/2023№2099 від 27.12.2023.

Судом встановлено та визнається обома сторонами, що за видатковою накладною №70 від 28.12.2023 на суму 720957,60 грн. відповідач не розрахувався.

Відповідно до умов договору відповідач повинен розрахуватися з позивачем за поставлений ним товар за цією видатковою накладною до 09.01.2024.

Доводи відповідача про неможливість оплатити заборгованість за договором поставки від 22.11.2023 № 3861 у сумі 720957,60 добровільно у зв`язку із відсутністю зареєстрованого у 2024 році бюджетного зобов`язання та закінчення строку дії договору, з огляду на фінансування Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА» за рахунок бюджетних коштів, які є основним джерелом надходження коштів до відповідача, та відсутності відповідних видатків державного бюджету на фінансування відповідача не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16 (3-77гс17).

Зважаючи на вимоги вищевказаного чинного законодавства та умови договору між сторонами, відповідачем товар отриманий, відтак, у нього виникло грошове зобов`язання з його оплати, строк виконання якого настав 09.01.2024, отже, станом на час розгляду справи триває порушення строку виконання спірного зобов`язання, суд вважає достатніми надані позивачем докази наявності у відповідача спірної заборгованості з оплати отриманого ним товару, отже, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 720957,60 грн.

Інші доводи та докази сторін оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю.

Позивачем заявляються до стягнення з відповідача 18000,00 грн. витрат, що понесені на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення цих судових витрат позивачем надані на розгляд суду такі документи:

- копія договору про надання правової (правничої) допомоги №01/24 від 26.01.2024, що укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Юридичний центр захисту»;

- рахунок на оплату № 1 від 19.04.2024 на суму 18000,00 грн.;

- звіт виконаних послуг №01 від 19.04.2024 згідно з договором №01 від 19.04.2024 про надання правової допомоги;

- копія акту надання послуг від 19.04.2024 №1;

- копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Устінова К.О. №4994 від 29.05.2012;

- копія ордеру серія АА № 132376 від 08.04.2024.

Адвокат Устінов К.О. представляв інтереси позивача у судових засіданнях та підписував частину процесуальних документів позивача.

Відповідно до пункту 4.1.2. договору про надання правової (правничої) допомоги №01/24 від 26.01.2024 гонорар адвоката погоджений із розрахунку вартості однієї години роботи адвоката у розмірі 1500,00 грн.

Заявлені 18000,00 грн. витрат, що понесені позивачем на професійну правничу допомогу погоджені позивачем та адвокатом в акті надання послуг від 19.04.2024 №1 та складаються з такого:

1) ознайомлення, аналіз, вивчення документів та матеріалів, вивчення судової практики, вибір правової позиції щодо обставин, які склалися у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання ДАП «Україна» за договором поставки №3861 від 22.11.2023 (3 години) 4500,00 грн.;

2) надання клієнту усної консультації щодо можливих варіантів захисту прав клієнта (0,6667 години) 1000,00 грн.;

3) підготовка позовної заяви клієнта до ДАП «Україна» про стягнення заборгованості за договором поставки №3861 від 22.11.2023 та подання її до Господарського суду міста Києва (5 годин) 7500,00 грн.;

4) ознайомлення та аналіз (вивчення) відзиву відповідача на позовну заяву, ознайомлення та аналіз доказів, наданих відповідачем; складання відповіді на відзив відповідача на позов (3 години) 4500,00 грн.;

5) участь адвоката Адвокатського об`єднання у судових засіданнях в Господарському суді міста Києва (участь у підготовчому засіданні), (0,333 години) 500,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом враховано, що ордер серія АА № 132376 від 08.04.2024 виданий адвокату Устінову К.О. Адвокатським об`єднанням «Юридичний центр захисту».

Судом враховане, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд відзначає, що у позовній заяві, на виконання вимог пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав попередній розрахунок судових витрат, які він поніс чи планує понести у зв`язку з розглядом справи, які орієнтовно будуть становити 42814,36 грн.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №922/3858/20, зокрема, зазначається: «Судом апеляційної інстанції досліджено акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.06.2021 та встановлено, що послуги загальним обсягом витраченого часу 5 години та загальною вартістю 2450,00 грн є непідтвердженими, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та не є співмірними зі складністю справи, оскільки: послуги у вигляді зустрічі із замовником з метою з`ясування обставин справи № 922/3858/20 не стосуються підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції, бо спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя; здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються бездіяльності державного виконавця в обсязі 1 години поглинаються підготовкою скарги, з урахуванням того, що для підготовки скарги знадобилося 4 години; надання адвокатських послуг щодо ознайомлення із змістом та сутністю ухвали Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/3858/20, здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору у справі № 922/3858/20 в обсязі 2 годин повністю поглинаються підготовкою апеляційної скарги, для підготовки якої знадобилося 3 години; не надано доказів на підтвердження фактичного виконання послуги на виготовлення необхідної кількості примірників заяви про часткове закриття провадження у справі № 922/3858/20 та направлення поштою з обсягом витраченого часу 1 година.».

За результатами аналізу цієї правової позиції судів апеляційної та касаційної інстанцій, суд дійшов висновку, що послуги за пунктом 1 акту надання послуг від 19.04.2024 №1 (1) ознайомлення, аналіз, вивчення документів та матеріалів, вивчення судової практики, вибір правової позиції щодо обставин, які склалися у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання ДАП «Україна» за договором поставки №3861 від 22.11.2023 (3 години) 4500,00 грн.) повністю поглинаються послугами за пунктом 3 акту з підготовки та подання до господарського суду позовної заяви, відтак, послуги загальною вартістю 4500,00 грн. є непідтвердженими, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також з урахуванням того, що на підготовку позовної заяви врешті знадобилось ще 5 годин, а послуги за пунктом 2 акту (2) надання клієнту усної консультації щодо можливих варіантів захисту прав клієнта (0,6667 години) 1000,00 грн.) за своєю суттю є зустріччю із замовником, такі консультації мають особистий характер, є частиною особистого спілкування, спрямованого на формування стратегії захисту прав клієнта, є необхідною частиною професійної діяльності адвоката, а їх зміст не завжди призводить до аналогічних дій у суді, також відсутнє документальне підтвердження таких усних консультацій, вони не зафіксовані у документах, які можуть бути подані суду як доказ на підтвердження витрат, з урахуванням вказаних позицій судів - не стосуються підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції, бо спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя, зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що ці витрати також не відповідають вищевказаним критеріям для включення їх до судових витрат у справі.

Інші заявлені витрати підтверджені матеріалами справи, є необхідними при розгляді справи, оскільки стосуються складання заяв по суті справи та участі у судових засіданнях, а їх розмір відповідає умовам договору та об`єктивній необхідності заявленого часу роботи адвоката.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначається таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.».

Також суд зауважує, що в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначається таке: «132. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. 134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. 135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.».

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача на правничу допомогу покладаються на відповідача повністю у сумі 12500,00 грн., що визнана судом обгрунтованою.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 52, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. №282/24 від 21.02.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» до Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за договором поставки задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА» (08303, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 2, код ЄДРПОУ 25196197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 6, код ЄДРПОУ 38564316) суму основного боргу за поставлений товар в розмірі 720957,60 грн. (сімсот двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень шістдесят копійок) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10814,36 грн. (десять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень тридцять шість копійок).

3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» про покладення на відповідача судових витрат позивача на правничу допомогу задовольнити частково.

4. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА» (08303, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 2, код ЄДРПОУ 25196197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 6, код ЄДРПОУ 38564316) витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот гривень).

5. У задоволенні іншої частини клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» про покладення на відповідача судових витрат позивача на правничу допомогу відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 04.11.2024.

Суддя С.О. Саванчук