Рішення

від 24.10.2024 по справі 912/1476/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокуСправа № 912/1476/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" (просп. Степана Бандери, 7, м. Київ, 04073)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма "СМІ ЛАБ" (вул. 8-го Березня, 109, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500)

про стягнення 14 337 019,81 грн,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники сторін участі у судовому засіданні не брали;

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "СМІ Лаб" про стягнення 14 337 019,81 грн, з яких:

- 133 773,82 грн (витрати, які поніс позивач у зв' язку з відкриттям та обслуговуванням Банківської гарантії, отриманням дозволу ДСЕКУ на товар згідно з Договором обслуговування акредитиву станом на дату надсилання позову);

- 260 000,00 євро (кошти, які надавались ТОВ НВФ "СМІ ЛАБ" в рамках Додаткових угод № 1 та №2) в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день оплати;

- 5 980,00 євро (винагорода за надання делькредере) в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день оплати;

- 15 770,96 євро (три відсотки річних за користування чужими грошовими коштами);

- 42 000,00 євро (комісійна плата).

Ухвалою від 24.06.2024 господарський суд залишив без руху позовну заяву та встановив строк для усунення недоліків. У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 24.06.2024 та 26.06.2024 подано відповідні докази.

Ухвалою від 01.07.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 16.07.2024.

11.07.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання щодо продовження строку для подання відзиву, встановлення строку для подання заперечення на відповідь на відзив та відкладення підготовчого засідання.

16.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду, відкладено розгляд справи до 03.09.2024 та продовжено учасникам справи строк для подачі заяв по суті спору до 01.09.2024.

04.09.2024 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СМІ ЛАБ" надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою від 09.09.2024 господарський суд повернув заявнику зустрічну позовну заяву.

18.09.2024 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної з нею справи № 912/2310/24.

19.09.2024 від відповідача надійшла заява про усунення недоліків, за змістом якої останній просить приєднати додатки до клопотання про зупинення від 18.09.2024, які не було приєднано через збій у системі електронного суду.

19.09.2024 до господарського суду від позивача надійшли клопотання про залишення без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

19.09.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.09.2024.

26.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СМІ ЛАБ" надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання уточнюючого відзиву, відзив на позовну заяву, прийняття ухвали про розкриття конфіденційної інформації та відкладення підготовчого засідання.

26.09.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.10.2024.

01.10.2024 до суду від відповідача надійшла заява про вступ у справу його представника та відкладення підготовчого засідання.

01.10.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

01.10.2024 у підготовчому засіданні господарський суд протокольною ухвалою відхилив: клопотання представника відповідача щодо відкладення підготовчого засідання, клопотання представника відповідача щодо зупинення провадження у справі, клопотання представника відповідача про винесення ухвали щодо розкриття конфіденційної інформації та за власною ініціативою продовжує строк для подачі документів.

Ухвалою від 01.10.2024 господарський суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 912/1476/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.10.2024.

08.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 17.10.2024 залишено без розгляду відповідь на відзив від 08.10.24 (вх. № 6834/2024 від 08.10.24) та оголошено перерву у судовому засіданні до 24.10.2024.

24.10.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представники сторін участі у судовому засіданні не брали, хоча повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою № 912/1476/24/6505/2024 від 17.10.2024 про направлення ухвали-повідомлення від 17.10.2024.

У судовому засіданні 17.10.2024 та 24.10.2024 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

12.04.2021 між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт"- Державного госпрозрахункового Зовнішньоторгівельного Підприємства "Спецтехноекспорт" (далі - ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт") та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірми "СМІ ЛАБ" (далі - ТОВ НВФ "СМІ ЛАБ") укладений договір комісії №SТЕ-22-51-Д/К-21 (т. 1 а.с. 9-14), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов`язується від свого імені, за дорученням та за рахунок відповідача, за плату вчинити правочин (укласти зовнішньоекономічний контракт) щодо поставки (продажу) товару (надалі - Продукція), найменування, номенклатура, кількість і загальна ціна якої визначаються Сторонами в Специфікації (Додаток №1 до Договору комісії) з SOLID STATE PHYSICS LABORATORY, DRDO, Нью-Делі - 110054, Республіка Індія (надалі - Покупець) (т. 1 а. с. 17-21).

Відповідно до р. 2 Договору комісії відповідач зобов`язується Передати на комісію відповідно до умов цього Договору продукцію в упаковці згідно з розділом 10 Договору разом із документацією згідно з п. 2.2.3 Договору не пізніше 01.03.2022. За дорученням та за рахунок комітента здійснити заходи щодо оформлення дозволу Державної служби експортного контролю України (далі - ДСЕКУ) на здійснення міжнародної передачі (експорту) продукції покупцю ( п. 2.1.8. Договору).

Відповідно до п. 2.2.3. - 2.2.13. Договору з метою оформлення дозволу ДСЕКУ на експорт продукції, в триденний строк після підписання цього Договору, комітент зобов`язаний надати комісіонеру наступні документи: довідку щодо належності (неналежності) товарів (груп товарів) до матеріальних носіїв секретної інформації (матеріальних носіїв інформації, що містять державну таємницю) та ступеня секретності цієї інформації; довідку встановленої форми щодо попередньої ідентифікації продукції; довідку про походження продукції.Одночасно з передачею продукції, комітент зобов`язаний надати комісіонеру за необхідності: сертифікати якості; пакувальні листи (англійською мовою); відвантажувальну специфікацію (англійською мовою); умови гарантійних зобов`язань виробника продукції; сплатити комісіонеру комісійну плату на умовах, визначених р. 6 Договору. Відшкодувати витрати, які здійснив комісіонер у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за цим Договором на умовах, визначених р. 6 та 8 цього Договору, в тому числі, але не виключно: витрати згідно з п. 2.1.5.-2.1.8 цього Договору; банківські витрати пов`язані з відкриттям і обслуговуванням банківської гарантії № 21-1GR0020, а також витрати на відкриття та авізування акредитиву, витрати щодо купівлі іноземної валюти, тощо;витрати на завантаження, розвантаження, перевалку, зберігання, охорону, супроводження продукції; витрати понесені на відрядження (направлення представників Комісіонера на територію Покупця) задля реалізації даного Договору. Здійснити за свій рахунок і на умовах, визначених р. 4 цього Договору, витрати, пов`язані із передачею продукції на комісію у відповідності з п. 4.2 цього Договору. Повідомити комісіонеру код УКТЗЕД на продукцію. Здійснити власними силами та за свій рахунок пакування, консервацію і транспортування продукції до місця передачі на комісію та її передачі безпосередньо, навантаження та розвантаження продукції в місці передачі на комісію та її передачі. Своєчасно забезпечити присутність всіх необхідних представників комітента для та під час приймання-передачі продукції. У разі необхідності, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, направити своїх представників в країну покупця для проведення технічної інспекції продукції. Надати комісіонеру всі технічні дані та характеристики продукції, що необхідні для її попередньої ідентифікації та отримання комісіонером відповідного дозволу ДСЕКУ, в тому числі документи передбачені п. 2.2.3. Договору, не пізніше 15 (п`ятнадцяти) днів після набрання чинності цим Договором. Комітент зобов`язаний на вимогу комісіонера підготувати та передати, у визначені комісіонером строки, документи та інформацію, потрібні комісіонеру для отримання необхідних дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків та інших документів дозвільного характеру, необхідних для виконання доручення комітента за цим Договором.

Ціна продажу продукції встановлюється комісіонером в розмірі погодженої комітентом ціни продукції (5.1. Договору).

Загальна погоджена комітентом ціна продажу продукції за цим договором, наведеної в додатку №1 (специфікація) до цього договору, складає 420 000,00 євро (чотириста двадцять тисяч євро) (5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.4.2. Договору акредитив повинен бути відкритий покупцем на загальну ціну продукції, протягом 30 днів з дати підписання контракту отримання покупцем повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Умови акредитиву повинні повністю відповідати умовам зовнішньоекономічного контракту.

За виконання доручення, зазначеного в даному Договорі комісіонер отримує комісійну плату (що включає в себе ПДВ, який підлягає сплаті комісіонером з отриманої комісійної плати), у розмірі 10 % від загальної погодженої комітентом ціни продажу продукції за цим Договором, і складає 42 000,00 євро (сорок дві тисячі євро) (п. 6.1.Договору).

Комісійна плата зазначена п. 6.1. Договору утримується комісіонером в національній валюті України за курсом національного банку України на дату надходження коштів від покупця ( п. 6.3. Договору).

Відповідно до 7.3. Договору загальна сума коштів, які витрачає комісіонер за рахунок комітента з метою забезпечення виконання доручення за цим Договором не повинна перевищувати 51 000,00 євро (п`ятдесят одна тисяча євро), включаючи комісійну плату комісіонера.

По виконанню доручення комітента комісіонер надає звіт комісіонера, повний або проміжний за кожний звітний період, в якому відбувалися будь-які фінансові операції. Звіт надається не пізніше 15-го числа наступного за звітним в письмовій формі, з додаванням документів, що підтверджують ці витрати (з дотриманням режиму конфіденційності) (п. 8.1. Договору).

Згідно з п. 12.1. Договору у разі якщо комітент не може здійснити передачу на комісію продукцію у зазначений цим Договором строк, комітент зобов`язаний сплатити комісіонеру пеню у розмірі 0,5% від загальної ціни невчасно переданої (непереданої) на комісію продукції за кожний тиждень прострочення, але не більше 10% (десяти відсотків) від загальної ціни продукції, що не була поставлена вчасно, якщо застосування таких санкції буде обумовлено відповідною вимогою покупця.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань ( п. 17.1. Договору).

12.04.2021 між сторонами укладено Додаткову угода № 1 до Договору комісії № STE-22-51-Д/К-21 від 12.04.2021 (т. 1 а. с. 16).

Згідно з п. 3 Угоди у разі невиконання комісіонером доручення комітента, зазначеного у п. 1 даної Угоди, комісіонер приймає на себе зобов`язання (делькредере) щодо перерахування комітенту зазначених коштів у розмірі 210 000,00 (двісті десять тисяч євро 00 центів) згідно наступного графіку:

1частина у розмірі 100 000,00 (сто тисяч євро 00 центів) - до 30.04.2021;

2частина у розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч євро 00 центів) - до 31.05.2021;

3частина у розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч євро 00 центів) - до 30.06.2021,

(за наявності обігових коштів у комісіонера) на поточний рахунок Комітента в розмірі гривневого еквіваленту суми валютних коштів, за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день перерахування.

Перераховані комісіонером грошові кошти зараховуються як частковий платіж комітенту за даним Договором комісії, та в подальшому утримуються комісіонером у євро з коштів, що надійдуть від покупця за контрактом, разом з винагородою за виконання Комісіонером зобов`язання по делькредере у розмірі визначеному в п. 5 даної Угоди. За надання делькредере комісіонер отримує від комітента винагороду в сумі 4 830,00 (Чотири тисячі вісімсот тридцять євро 00 центів), що включає ПДВ (п. 5 Угоди).

Сторони встановили, що комітент зобов`язується повернути комісіонеру суму забезпечення за делькредере в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок комісіонера не пізніше 31.05.2022. Повернення комітентом комісіонеру суми забезпечення за делькредере відбувається в незалежності від того, чи надійдуть кошти від покупця за контрактом (п. 7 Угоди).

12.11.2021 між позивачем (комісіонер) та відповідачем (комітент) укладено додаткову угоду № 2 про делькредере до договору комісії № STE-22-51-Д/К-21 від 12.04.2021.

Згідно з п. 1-2 Угоди з метою належного виконання зобов`язань за Договором комісії № SТЕ-22-51-Д/К-21 від 12.04.2021, укладеного між Комітентом і Комісіонером (надалі - Договір комісії), комітент доручає комісіонеру забезпечити отримання авансу (грошових коштів) від інозамовника (надалі - покупець) за Контрактом №SТЕ-22-88-К/КЕ-21 від 12.04.2021 (надалі - Контракт) у розмірі 84 000,00 (Вісімдесят чотири тисячі ЄВРО 00 центів) ЄВРО, в термін до 19.11.2021. Комітент доручає комісіонеру в термін до 19.11.2021 внести відповідні зміни до зовнішньоекономічного контракту з покупцем. У разі невиконання комісіонером доручення комітента, зазначеного у п. 1 даної Угоди, комісіонер приймає на себе зобов`язання (делькредере) щодо перерахування комітенту зазначених коштів у розмірі 84 000,00 (Вісімдесят чотири тисячі ЄВРО 00 центів) (за наявності обігових коштів у Комісіонера) на поточний рахунок комітента в розмірі гривневого еквіваленту суми валютних коштів, за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день перерахування. Перераховані комісіонером грошові кошти зараховуються як частковий платіж комітенту за даним Договором комісії, та в подальшому утримуються комісіонером у євро з коштів, що надійдуть від покупця за контрактом, разом з винагородою за виконання комісіонером зобов`язання по делькредере у розмірі визначеному в п. 4 даної Угоди.

Згідно з п. 4 Угоди за надання делькредере комісіонер отримує від комітента винагороду в сумі 1 932,00 (Одна тисяча дев`ятсот тридцять два євро 00 центів), що включає ПДВ.

Відповідно до п. 6 Угоди сторони встановили, що комітент зобов`язується повернути комісіонеру суму забезпечення за делькредере в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Комісіонера не пізніше 31.05.2022. Повернення комітентом комісіонеру суми забезпечення за делькредере відбувається в незалежності від того, чи надійдуть кошти від покупця за контрактом.

Договір та додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до Додаткових угод позивач перерахував відповідачеві кошти на умовах делькредере на загальну суму 260 000,00 євро в гривневому еквіваленті станом на день перерахування, а саме:

- 21.04.2021 - перерахування 1 685 495,00 грн (еквівалент 50 000,00 євро за курсом НБУ 33,7099 грн за 1 євро) (т.1 а.с. 22);

- 30.04.2021- перерахування 1 682 135,00 грн (еквівалент 50 000,00 євро за курсом НБУ 33,6427 грн за 1 євро) (т.1 а.с. 22 з об);

- 09.06.2021 - перерахування 1 986 624,00 грн (еквівалент 60 000,00 євро за курсом НБУ 33,1104 грн за 1 євро) (т.1 а.с. 23);

- 08.07.2021- перерахування 1 614 550,00 грн (еквівалент 50 000,00 євро за курсом НБУ 32,2910 грн за 1 євро) (т.1 а.с. 23 з об);

-18.11.2021- перерахування 899 922,00 грн (еквівалент 30 000,00 євро за курсом НБУ 29,9974 грн за 1 євро) (т.1 а.с. 24);

-13.12.2021- перерахування 609 042.00 грн (еквівалент 20 000,00 євро за курсом НБУ 30,4521 грн за 1 євро) (т.1 а.с. 24 з об.).

05.02.2021 позивачем укладено договір про надання гарантії №21-1GR0020 (далі - Банківська гарантія), термін дії якої встановлений до 05.07.2023 (т. 1 а.с. 42-52).

Позивач зазначає, у зв`язку з відкриттям та обслуговуванням Банківської гарантії, станом на 07.06.2024 ним понесено витрати в сумі 114 179,97 грн (т.1 а.с. 57-90). Витрати позивача підтверджуються надісланими на адресу відповідача звітами та доданими до них платіжними документами (т. 1 а.с. 25-37).

У порядку п. 2.1.8. Договору позивачем було отримано дозвіл Державної служби експортного контролю України (далі - ДСЕКУ) на здійснення міжнародної передачі (експорту) Продукції покупцю (т.1 а.с. 38-41).

Позивач зазначає, що на адресу відповідача було надіслано претензію за №31.68/13606/4908-22 від 29.09.2022 з вимогою сплати 260 000,00 євро коштів наданих в рамках Додаткових угод №1 та №2, а також сплатити винагороду за надання делькредере в сумі 5 980,00 євро у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день оплати.

Станом на день написання позовної заяви продукція не передана відповідачем на комісію. Позивач зазначає, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність поважних причин невиконання зазначеного зобов`язання. Починаючи з 01.06.2022 ТОВ НВФ "СМІ ЛАБ" продовжує порушувати своє зобов`язання щодо повернення коштів, отриманих в рамках Додаткових угод №1 та №2. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує таке.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акта законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до аб. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Правовідносини за договором комісії регулює глава 69 ЦК України.

Згідно зі ст. 1011, 1014 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Договір комісії - це один з видів посередницьких договорів, тобто надання посередницьких послуг, які передбачають здійснення дій в інтересах іншої особи, створюючи для неї певні юридичні наслідки (виникнення, зміну, припинення прав чи обов`язків). Особливістю договору комісії є вчинення правочинів комісіонером від свого імені, але за рахунок комітента та у його інтересах. Проте особа, з якою комісіонер уклав договір, не стає учасником договору комісії. Між нею та комісіонером існує самостійний договір, який підпорядковується правилам залежно від виду цього договору. У цьому зв`язку ст. 1014 ЦК України передбачає, що комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок.

Зміст вказівок комітента складають умови правочину, який повинен вчинити комісіонер, зокрема, про сторони, ціну товару, порядок оплати, тощо. Закон не покладає на комітента обов`язку давати комісіонеру детальні вказівки, водночас, комісіонер, хоча і наділений свободою у виборі способів та порядку доручення, але обмежений обов`язком виконати доручення відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що як правило ставляться.

Такі висновки щодо застосування ст. 1011, 1014 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 910/6474/20.

Ще однією особливістю договору комісії є відповідальність комісіонера перед комітентом за невиконання третьою особою договору у разі, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере), а також якщо комісіонер доведе що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки (ст. 1016, 1017 ЦК України).

Комітент зобов`язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов`язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов`язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (ст. 1016 ЦК України)

Згідно зі ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (ст. 1024 ЦК України)

Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору комісії, Відповідач зобов`язався Передати на комісію відповідно до умов цього договору продукцію в упаковці згідно з р.10 цього Договору разом із документацією згідно умовами Договору не пізніше 01.03.2022.

Позивач зазначає, що продукція не передана на комісію, а відповідач не підтвердив належними доказами наявність поважних причин невиконання зазначеного зобов`язання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним неоднократно повідомлявся позивач у відповідях на листи та претензію про те, що позивач систематично порушує умови договору комісії, внаслідок чого відповідач не виконує поставку товару згідно з договором комісії (т.1 а.с. 121-123, 171-172 з об.).

Інших доказів на підтвердження своїх доводів суду надано не було.

Сторонами не заперечується того факту, що договір комісії, в частині його кінцевої мети, - поставка продукції на користь Лабораторії фізики твердих тіл, Індія, виконано не було. Суперечливими в перебігу розгляду справи були твердження сторін про те, з вини кого саме така поставка не відбулася.

Частиною 1 ст. 1013 ЦК України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Така характерна риса договору комісії, як оплатність, породжує обов`язок комітента по сплаті комісійної винагороди. Комісійна винагорода має своїм призначенням відшкодувати понесені комісіонером витрати по виконанню доручення комітента. Виплата комісійної винагороди є обов`язком комітента.

Як правило, комісіонер за свою посередницьку діяльність отримує від комітента винагороду, яка зазначена у договорі. Це може бути певний відсоток від суми угоди, що дозволяє зацікавити комісіонера укласти угоду на найбільш вигідніших умовах, тому що від цього буде залежати і розмір його винагороди. Однак комісійна винагорода може бути визначена і у твердій сумі, і шляхом сполучення твердої суми і відсотків суми зробленої угоди, чи як різниця між призначеною комітентом ціною і тією вигіднішою ціною, за якою комісіонер укладе угоду.

Згідно з ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1. Договору комісії за виконання доручення, зазначеного в даному договорі комісіонер отримує комісійну плату (що включає в себе ПДВ, який підлягає сплаті комісіонером з отриманої комісійної плати), у розмірі 10 % від загальної погодженої комітентом ціни продажу продукції за цим договором, і складає 42 000,00 євро (сорок дві тисячі євро).

Відповідно до ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Тобто, сторони на власний розсуд визначили розмір комісійної винагороди комісіонера у відсотковому розмірі від загальної вартості Контракту.

Позивач виконав усі свої зобов`язання за договором, за винятком тих, які було виконати неможливо у зв`язку порушенням відповідачем своїх обов`язків за Договором комісії.

Отже суд приходить до висновку, що умови Договору комісії узгоджуються з положеннями ст. 1024 ЦК України, відповідно до якої комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за договором комісії, доводи позивача щодо стягнення з відповідача комісійної плати є обґрунтованими, а тому сума 42 000,00 євро підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення суми делькредере, винагороди за користування ним та 3 % річних нарахованих на суму основного зобов`язання та на суму винагороди.

В матеріалах справи наявні підтвердження, відповідно до Додаткових угод №1 та №2, перерахування позивачем в період з 21.04.2021 по 13.12.2024 на користь відповідача 260 000,00 євро в гривневому еквіваленті станом на день перерахування та звіти комісіонера по договору комісії, які надсилалися на адресу відповідача та в яких відображено витрати позивача на оплату послуг. При цьому, звіти підписані директором відповідача, що в перебігу розгляду справи відповідачем не заперечувалося, як не заперечувався і факт отримання інших звітів.

Сутність проведеного позивачем платежів згідно з Додатковими угодами №1 та № 2 від 12.11.2021 "сума забезпечення за делькредере" у розмірі, що дорівнює гривневому еквіваленту на дату відповідних платежів сумі у розмірі 210 000,00 євро та 84 000,00 євро відповідає змісту ч. 3 ст. 1016 Цивільного кодексу України, з якої вбачається, що комісіонер може поручитися за виконання договору з боку третьої особи, в даному випадку Покупця за Зовнішньоекономічним контрактом.

За змістом Додаткових угод № 1 та № 2, з метою належного виконання зобов`язань за Договором комісії, комітент доручає Комісіонеру забезпечити отримання авансу (грошових коштів) від інозамовника за Контрактом №SТЕ-22-88-К/КЕ-21 від 12.04.2021

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України та умов додаткових угод сторони встановили, що Комітент зобов`язується повернути Комісіонеру суму забезпечення за делькредере в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Комісіонера не пізніше 31.05.2022. Повернення комітентом комісіонеру суми забезпечення за делькредере відбувається в незалежності від того, чи надійдуть кошти від покупця за контрактом.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 1 за надання делькредере позивач отримує від Відповідача винагороду в сумі 4 830.00 євро, що включає ПДВ.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 2 сума винагороди становить 1 932.00 євро, що включає ПДВ.

Відповідно до сум винагороди та сум делькредере, винагорода вираховується у розмірі 2.3%. Оскільки за Додатковою угодою №2 суму було сплачено частково, а саме 50 000.00 євро. сумарна сума винагороди за обома додатковими угодами складає: 260 000 євро х 2.3% = 5 980.00 євро. Загальна сума винагороди за Додатковими угодами №1 та №2 складає 5 980,00 євро.

Відповідач не заперечує самого факту отримання грошових коштів за Додатковими угодами № 1 та № 2, не заперечує і факту настання строку їх повернення.

Отже суд дійшов до висновку, що строк повернення суми забезпечення грошових коштів настав, доводи позивача щодо суми забезпечення за делькреде є обґрунтованими, а тому вимога щодо стягнення з відповідача 5 980,00 євро підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою ст. 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблений повний розрахунок заборгованості з врахуванням 3% річних на суму основного боргу - 260 000,00 євро за період з 01.06.2022 по 07.06.2024.

Перевіривши розрахунки позивача 3 % річних суд встановив правильність вказаних розрахунків.

Контрозрахунок відповідач до суду не подав.

Враховуючи зазначене, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 3% річних - 15 770,96 євро.

Щодо відшкодування витрат позивача.

Позивачем зазначено, що стягуваний розмір витрат позивача (133 773,82 грн) складається з витрат, понесених позивачем у зв`язку з відкриттям та обслуговуванням банківської гарантії, отриманням дозволу ДСЕКУ на товар, обслуговуванням акредитиву станом на дату надсилання позову.

З наданих позивачем звітів комісіонера та доданих до них платіжних документів, заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат повністю підтверджується.

Судом вбачається, що укладений сторонами договір комісії передбачає не вільне укладення позивачем правочинів щодо постачання продукції, належної відповідачу на зовнішньому ринку, а організацію та проведення такого постачання продукції в межах саме Зовнішньоекономічного контракту, що прямо випливає зі змісту п. 1.1. договору комісії та п. 1 додаткових угод №1 та №2, в яких міститься пряме посилання на реквізити зазначеного Зовнішньоекономічного контракту в межах, якого позивач мав забезпечити проведення постачання продукції, визначеної договором комісії.

Зміст наведених положень договору комісії та додаткових угод презюмує обізнаність та схвалення відповідачем Зовнішньоекономічного контракту, як угоди, в межах якої позивачем мало бути проведено постачання продукції, визначеної договором комісії на користь покупця.

Крім того, щодо договору про надання гарантії, в межах якого позивачем і було понесено стягувані витрати за обслуговування банківської гарантії, наявні в матеріалах справи звіти, надані позивачем на користь відповідача містять відомості про понесені позивачем витрати на оплату банківської комісії за обслуговування банківської гарантії, безумовно підтверджують обізнаність та схвалення відповідачем понесених витрат, адже підписанням таких звітів та відсутністю письмових заперечень проти їх змісту, відповідач прийняв понесені витрати позивача за цей період, як належні та такі, що підлягають відшкодуванню.

Відсутність заперечень проти змісту наданих звітів та зміст договору комісії прямо передбачають обов`язок відповідача відшкодувати позивачу витрати понесені у зв`язку із виконанням Зовнішньоекономічного контракту. Необхідність понесення позивачем таких витрат (на оплату послуг банківської гарантії) відповідачем спростована не була, як не була спростована і сама необхідність укладання договору про надання гарантії.

Відповідно до п. 5.4.4. Договору комісії всі банківські витрати, пов`язані з обслуговуванням акредитиву поза територією Республіки Індії, сплачує комісіонер за рахунок комітента. Всі витрати, пов`язані з обслуговуванням акредитиву на території України, будуть сплачені комісонером за рахунок комітента. Всі витрати, пов`язані з продовженням терміну дії акредитиву, сплачує винна сторона.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат понесених позивачем у зв`язку з відкриттям та обслуговуванням банківської гарантії, отриманням дозволу ДСЕКУ на товар, обслуговуванням акредитиву у розмірі 133 773,82 грн є належним чином доведеними, узгоджуються із положеннями договору комісії та ст. 1024 ЦК України та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява № 37801/97, п. 36).

У п. 50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява № 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судове рішення не має породжувати невизначеності у спірних правовідносинах та з огляду на неможливість встановити, який курс євро існуватиме станом на день проведення відповідачем відповідного платежу з метою виконання цього рішення, суд вважає, що відповідна сума у євро підлягає стягненню у гривнях за курсом НБУ станом на день ухвалення судом рішення.

Оскільки договір комісії, у сенсі його кінцевої мети - постачання продукції на користь Лабораторії фізики твердих тіл, Індія за Зовнішньоекономічним контрактом, не було виконано з причин, які залежали від відповідача, що останнім в перебігу розгляду справи спростовано не було, в силу приписів ч. 4 ст. 1013 ЦК України, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача суми 133 773,82 грн - витрат, пов`язаних з виконанням договору комісії, 11 553 230,00 грн коштів, наданих за додатковими угодами №1 та №2 до договору комісії, 265 724,29 грн - винагороди за надання делькредере, 700 790,49 грн - 3% річних та 1 866 291,00 грн - комісійної плати.

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма "СМІ ЛАБ" (вул. 8-го Березня, 109, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500, ідентифікаційний код 31072583) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (просп. Степана Бандери, 7, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 30019335) 133 773,82 грн витрат, пов`язаних з виконанням договору комісії, 11 553 230,00 грн коштів наданих за додатковими угодами №1 та №2 до договору комісії, 265 724,29 грн винагороди за надання делькредере, 700 790,49 грн 3% річних, 1 866 291,00 грн комісійна плати, а також 213 409,51 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення надіслати сторонам через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 04.11.2024.

Суддя М.С. Глушков