Рішення

від 17.10.2024 по справі 915/444/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року Справа № 915/444/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Шевченко Т.В.,

представника позивача: Литвина А.С. (в режимі ВКЗ у судовому засіданні 16.10.2024),

представника відповідача-1: Русс С.М. (у судовому засіданні 16.10.2024),

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санстрім Груп",

до відповідача-1: Миколаївської обласної державної адміністрації,

відповідача-2: Первомайської міської ради Миколаївської області,

про: визнання недійсним договору оренди землі,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений 29.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» та Миколаївською обласною державною адміністрацією, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1739909248254.

В обґрунтування вимог позивач вказує наступне:

- на підставі розпоряджень Миколаївської ОДА №210-р, №211-р та №212-р від 31.05.2018 позивачу були надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі в оренду із земель державної власності;

- 26.12.2018 Миколаївською ОДА було прийнято розпорядження №573-р «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Санстрім Груп» в оренду для розміщення, будівництва, обслуговування експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області», яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення, будівництва, обслуговування експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції), з передачею ТОВ «Санстрім Груп» в оренду земельної ділянки площею 26,0 га з кадастровим номером 4825480800:01:000:0563, строком на 25 років;

- 29.12.2018 між позивачем та Миколаївською ОДА було укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач отримав від відповідача в оренду земельну ділянку площею 26,0 га з кадастровим номером 4825480800:01:000:0563, строком на 25 років, яка на даний час на праві комунальної власності належить територіальній громаді в особі Первомайської міської ради Миколаївської області;

- рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №814/1498/18, яке набрало законної сили 18.05.2022, за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської ОДА, третя особа - ТОВ «Санстрім Груп», розпорядження Миколаївської ОДА від 31.05.2018 №210-р, №211-р та №212-р визнані незаконними та скасовані. В обгрунтування рішення адміністративним судом було зазначено, що відповідачем-1 фактично було здійснено передачу земельної ділянки, яка знаходилась під об`єктам нерухомого майна (будівлями цукрового заводу), та яка знаходилась на праві постійного користування. Також, суд зобов`язав Миколаївську ОДА розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2016 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 223,0460 га та 9,6278 га, в складі яких перебуває земельна ділянка, що знаходиться в оренді у позивача.

Посилаючись на висновки, на яких ґрунтується вказане судове рішення у адміністративній справі, позивач стверджує, що Миколаївська ОДА не мала права на укладення спірного договору оренди земельної ділянки, а тому, вказаний договір має бути визнаний недійсним.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 29.05.2024.

Відповідач-1 у відзиві заперечує проти задоволення вимог позивача посилаючись на наступне:

- договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути визнаний недійсним з підстав незаконності передання в оренду лише за умови визнання недійсним з моменту прийняття рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання в оренду цієї ділянки, що є підставою для укладення оспорюваного договору;

- судом було визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Миколаївської ОДА №210-р від 31.05.2018 щодо надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а вже надання земельної ділянки в оренду здійснювалось на підставі розпорядження голови Миколаївської ОДА №573-р від 26.12.2018, законність якого не була предметом розгляду у жодній справі;

- станом на даний час є дійсним розпорядження голови Миколаївської ОДА №573-р від 26.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Санстрім Груп» в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області», на підставі якого між позивачем та Миколаївською ОДА було укладено оспорюваний договір оренди землі.

За такого, відповідач стверджує про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним.

29.05.2024 судом відкладено підготовче засідання на 27.06.2024 у зв`язку з неявкою сторін.

27.06.2024 судом відкладено підготовче засідання на 22.07.2024 у зв`язку з неявкою позивача.

Ухвалою суду від 22.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.

09.09.2024 судом відкладено розгляд справи на 01.10.2024 у зв`язку з неявкою сторін.

01.10.2024 судом відкладено розгляд справи на 16.10.2024 у зв`язку з неявкою відповідачів.

Відповідач-2 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзиву по суті позовної заяви до суду не надав, вимоги та доводи позивача не спростував, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення вимог позивача з підстав наведених у відзиві.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача-2.

У судовому засіданні 16.10.2024 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 17.10.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановлено, що розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації №210-р від 31.05.2018 «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області» позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 26 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Судом також встановлено, що в червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської обласної державної адміністрації, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп», в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 31.05.2018, а саме:

- №210-р та №212-р «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області;

- №211-р «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в межах території Кам`яномостівської сільської ради об`єднаної територіальної громади (колишня Кодимська сільська рада) Первомайського району Миколаївської області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №914/1498/18, яке залишено в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.05.2022, адміністративний позов задоволено. Суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними і скасував розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 31.05.2018 №210-р, №211-р, №212-р. А також зобов`язав Миколаївську обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 14.12.2016 №1 і №3 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та вирішити питання про надання або про відмову в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду.

За приписами ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У судових рішеннях по справі №914/1498/18 встановлено, що 01.09.2016 в ході проведення ліквідаційної процедури АТВТ «Гілея» ОСОБА_1 придбав нерухоме майно - комплекс будівель цукрового заводу на території Кодимської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, а саме: площею 37642,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; площею 16,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 є; площею 244,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; площею 221 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; площею 134,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; площею 168,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

Право власності в установленому порядку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі державного акту №664 Первомайському цукровому заводу на праві постійного користування належала земельна ділянка площею 223,5 га.

19.12.2016 позивач звернувся до відповідача із заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 223,0460 га за адресою: АДРЕСА_3 ; та загальною площею 9,6278 га за адресою: АДРЕСА_2 . Будь-яких рішень Миколаївської обласної державної адміністрації або відповіді ОСОБА_1 не отримав.

Тому, задовольняючи позов у справі №914/1498/18, суди першої та касаційної інстанцій виходили з того, що у ОСОБА_1 наявне право на отримання земельної ділянки під належними йому будівлями в оренду на позаконкурсній основі, в порядку ст.123 ЗК України. У відзиві Миколаївська обласна державна адміністрація зазначила, що земельні ділянки орієнтовною площею 26 га і 152 га, стосовно яких розпорядженнями №210-р і №212-р надано дозволи на розробку проектів землеустрою, накладаються на земельні ділянки орієнтовною площею 161,5162 га і 12,7555 га, з приводу яких ОСОБА_1 звертався до Миколаївської обласної державної адміністрації. Земельна ділянка площею 6,4 га, стосовно якої розпорядженням №211-р надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, не накладається на бажані ОСОБА_1 земельні ділянки. Миколаївська обласна державна адміністрація не надала суду належних доказів того, що земельна ділянка, стосовно якої розпорядженням №211-р надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, не накладається на земельні ділянки, на які претендував позивач. Миколаївська обласна державна адміністрація жодним чином не обґрунтувала, яким чином при прийнятті оскаржуваних розпоряджень враховано/чи не враховано звернення ОСОБА_1 в грудні 2016 року про надання дозволу на розробку проектів землеустрою. Миколаївська обласна державна адміністрація не надала жодних пояснень щодо врахування та/або неврахування наявності державного акту №664, за яким Первомайському цукровому заводу на праві постійного користування належала земельна ділянка площею 223,5 га.

Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України.

За ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ч.2 ст.377 ЦК України).

За ч.1 ст.120 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Отже, на час набуття права власності ОСОБА_1 на комплекс нежитлових будівель законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на цій земельній ділянці. Водночас перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.

Тому в силу наведених вище положень законодавства саме ОСОБА_1 повинен вчинити необхідні дії щодо юридичного оформлення земельних правовідносин згідно із вимогами законодавства щодо наслідків переходу права власності на придбані будівлі.

Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними. При цьому автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачали і приписи загальної норми ст.377 ЦК України.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Набуття особою у визначеному законодавством порядку права приватної власності на комплекс будівель створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України саме в силу правочину з придбання майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №500/3947/13-ц, від 13.11.2019 у справі №757/42533/15-ц, від 18.12.2019 у справі №309/2376/15-ц, від 26.12.2019 у справі №364/515/19, від 20.01.2020 у справі №724/428/17.

Згідно ч.2 ст.122 ЗК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

За приписами ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Частиною 2 ст.123 ЗК України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Місцевим та касаційним адміністративними судами у справі №914/1498/18 встановлено, що з питання оформлення права користування земельними ділянками ОСОБА_1 звертався до Миколаївської обласної державної адміністрації в грудні 2016 року, однак це клопотання не розглянуте належним чином.

Посилаючись на такі приписи законодавства, у справі №814/1498/18 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що реалізація оскаржуваних розпоряджень може призвести до порушення принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» речових прав на земельні ділянки, на яких знаходиться нерухоме майно ОСОБА_1 .

У даній справі судом встановлено, що розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації №573-р від 26.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, а також надано позивачу в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 26,0000 га з кадастровим номером 4825480800:01:000:0563 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Надалі, 29.12.2018 між позивачем, як орендарем, та Миколаївською обласною державною адміністрацією, як орендодавцем, було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Миколаївської обласної державної адміністрації №573-р від 26.12.2018 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування строком на 25 років земельну ділянку загальною площею 26,0 га з кадастровим номером 4825480800:01:000:0563 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (п.п.1, 2, 8 договору).

08.01.2019 право оренди земельної ділянки загальною площею 26,0 га з кадастровим номером 4825480800:01:000:0563 зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 236 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З приводу посилання відповідача на те, що судом було визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Миколаївської ОДА №210-р від 31.05.2018 щодо надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, при цьому, законність розпорядження голови Миколаївської ОДА №573-р від 26.12.2018, на підставі якого було укладено оспорюваний договір, не була предметом розгляду у жодній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст.ст.16, 21 ЦК України, ст.152 ЗК України, одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади. Суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правосуддя за своєю суттю визнається ефективним лише за умови, що відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням наявних у справі доказів судом встановлено, що порушення при вирішенні питання про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» в оренду спірних земельних ділянок допущено відповідачем з моменту прийняття рішення про надання дозволу на розробку проектів землеустрою.

Видання головою Миколаївської обласної державної адміністрації розпорядження №573-р від 26.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області», свідчить про реалізацію розпорядження №210-р і №212-р про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, яке в подальшому було визнано незаконним, і загалом, ці дії призвели до порушенням принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» речових прав на земельні ділянки, на яких знаходиться нерухоме майно ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку, що розпорядження №573-р від 26.12.2018 є протиправним.

Судом враховано що, відповідач-1 - Миколаївська обласна державна адміністрація є державним органом виконавчої влади, який відповідно до визначених законодавством повноважень здійснив розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а, отже, при розв`язанні вказаного спору суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява №29979/04), згідно з якою:

- Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п.72, від 08.04.2008, і «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п.51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п.119) (п.70);

- принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі», п.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (рішення у справі «Москаль проти Польщі», п.73). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97, п.58, ECHR 2002-VIII) (п.71).

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що оскільки встановленими у судових рішеннях по справі №814/1498/18 обставинами та наявними в матеріалах даної справи доказами підтверджено, що видання головою Миколаївської обласної державної адміністрації розпорядження №573-р від 26.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області», яке стало підставою для укладення 29.12.2018 між позивачем та Миколаївською обласною державною адміністрацією оспорюваного договору оренди землі, прийняте з порушенням встановленого нормами Земельного та Цивільного кодексів України принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, то вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі, який укладений на підставі вказаного розпорядження, підлягає задоволенню.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

При цьому, згідно ч.9 ст.129 ГПК України, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що виникнення спірних правовідносин стало наслідком неправильних дій з боку як відповідача-1 - Миколаївської обласної державної адміністрації, так і позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп», між якими було укладено оспорюваний договір оренди землі, суд приходить до висновку про необхідність покладення судового збору на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 29.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санстрім Груп» та Миколаївською обласною державною адміністрацією, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1739909248254.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 28.10.2024 року.

Суддя М.В.Мавродієва