Рішення

від 04.11.2024 по справі 918/769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р.м. РівнеСправа № 918/769/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна 57" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна 57"

до відповідача Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради

про стягнення внесків на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території та до ремонтно-резервного фонду в розмірі 58 228,62 грн

Без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Рівненської області 20.08.2024 надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна 57" до відповідача Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради про стягнення внесків на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території та до ремонтно-резервного фонду в розмірі 58 228,62 грн.

Водночас, у позовній заяві представником позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи складається із судового збору у сумі 3 028,00 грн, а також 7 000,00 грн запланованих витрат на професійну правничу допомогу адвоката, остаточний розмір яких та докази цьому будуть подані у встановленому процесуальним законодавством порядку, в тому числі у встановлені строки після ухвалення рішення суду.

Ухвалою суду від 22.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна 57" 41 087 грн 75 коп заборгованості по сплаті внесків та платежів, 3 399 грн 34 коп 3% річних, 12 996 грн 09 коп інфляційних витрат та 2 989 грн 23 коп судового збору. В частині стягнення 745,44 грн інфляційних витрат відмовлено.

23.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 24.10.2024 прийнято заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до розгляду. Запропоновано відповідачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та в строк до 01.11.2024 надати їх суду та позивачу. Розгляд заяви здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн представником позивача надано копії: договору про надання правової допомоги № 6 від 13.08.2024, додаткової угоди №1 від 13.08.2024 до договору про надання правової допомоги № 6 від 13.08.2024, ордеру серії ВК №1139983 від 19.08.2024, акту приймання-передачі послуг від 23.10.2024, платіжної інструкції № 226 від 23.10.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна 57" (далі - клієнт) та Адвокатське бюро "Іващенко Ірини" (далі - адвокатське бюро) уклали договір про надання правової допомоги № 6 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок ( п.4.1. договору).

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість. (п.4.5.договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до "31" грудня 2024 року.

Також 13.08.2024 Адвокатське бюро "Іващенко Ірини" (далі - бюро) та ОСББ "Соборна 57" (далі - клієнт) уклали додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги № 6 від 13.08.2024 (далі - додаткова угода).

Додатковою угодою сторони узгодили вартість складання позовної заяви ОСББ "Соборна 57" до Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради про стягнення внесків на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території та до ремонтно-резервного фонду у розмірі 5 000,00 грн.

Договір та додаткова угода підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток.

Відповідно до акту приймання - передачі послуг від 23.10 2024 сторони підтвердили, що клієнту надано послугу на суму 5 000,00 грн, адвокатське бюро повністю виконало свої зобов`язання, і жодних претензій сторони одна до одної не мають.

23.10.2024 ОСББ "Соборна 57" здійснило оплату адвокатському бюро "Іващенко Ірини" правничої допомоги згідно з договором.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, окрім документального обґрунтування та доведеності, мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Матеріалами справи встановлено, що витрати позивача на правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи, які є доведеними належним чином, складають 5 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12) ч. 3 ст. ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд звертає увагу на те, що від відповідача чи представника відповідача не подано, передбаченого ч. 5 ст. 126 ГПК України, клопотання про зменшення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а також не надано жодного обґрунтування неспівмірності заявлених стягувачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, враховуючи імперативність положень ч. 5 ст. 126 ГПК України щодо можливості зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами виключно за клопотанням сторони, підстави для зменшення розміру витрат позивача, пов`язаних із розглядом справи, відсутні.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Судом враховано п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. ст. 77-79 ГПК України).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді спору в суді на суму 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна 57" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Рівнекнига" Рівненської обласної ради (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77, код ЄДРПОУ 02471175) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна 57" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 57, код ЄДРПОУ 40547195) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.І.Мовчун