Ухвала

від 31.10.2024 по справі 918/478/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" жовтня 2024 р. Справа № 918/478/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

про розгляд справи за правилами наказного провадження та видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеторг" про стягнення 15 311 грн. 76 коп. заборгованості за договором поставки № А2235 від 12 грудня 2018 року.

В судовому засіданні приймали участь:

Від ДВС: Матвійчук І.О. (залі суду).

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про розгляд справи за правилами наказного провадження та видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеторг" про стягнення 15 311 грн. 76 коп. заборгованості за договором поставки № А2235 від 12 грудня 2018 року.

19 травня 2024 року Господарським судом Рівненської області видано судовий наказ наступного змісту, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеторг" (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 21, код. 42370641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, код. 35871504) - 15 311 (п`ятнадцять тисяч триста одинадцять) грн. 76 коп. заборгованості за договором поставки № А2235 від 12 грудня 2018 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеторг" (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 21, код. 42370641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, код. 35871504) - 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп. суму судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

29 жовтня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 жовтня 2024 року призначено до розгляду у судовому засіданні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України на 31 жовтня 2024 року.

В судовому засіданні 31 жовтня 2024 року державний виконавець підтримав подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

Розглянувши матеріали подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суд зазначає наступне.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено наступні відомості про майно боржника.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи у боржника наявні рахунки у АТ КБ "Приватбанк".

04 липня 2023 року державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, однак кошти на рахунках відсутні.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майна № 398765093 від 10 жовтня 2024 року за боржником відсутні відомості щодо прав власності на нерухоме майна.

Виконавцем 24 жовтня 2023 року, 22 квітня 2024 року, 18 червня 2024 року, 03 жовтня 2024 року на адресу боржника та на адресу керівника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явилася, про причини неявки не повідомила виконавця.

Згідно акту державного виконавця від 09 жовтня 2024 року боржника за адресою м. Рівне, вул. Відінська, 21 не знаходиться, належного боржнику майна не виявлено.

Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" неодноразове звертався до державного виконавця з проханням тимчасового обмеження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетерг" у управі виїзду за межі України за невиконання та ухиленні від виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Отже, державний виконавець зазначає, що боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

При цьому, у відповідності до ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь - яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

З цього приводу, п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01 лютого 2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте, лише невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, Верховний Суд України звертає увагу судів, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов`язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України) (Лист, Верховний Суд України, від 01 січня 2017 року, "Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України").

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

В якості ухилення від виконання рішення боржником, виконавець посилається лише на не виконання рішення суду керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеторг" .

В матеріалах справи відсутня інформація про застосування до керівника боржника відповідальності за не виконання рішення суду.

Отже, суд зазначає, що державний виконавець не надав доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи та те, що наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а виконавцем не надано доказів того, що боржник умисно ухиляється від виконання судового рішення (наказу), а тому подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 337, 338 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили 31 жовтня 2024 року у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України .

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua .

Суддя Войтюк В.Р.