ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/871/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А, код ЄДРПОУ 03567150)
до Фізичної особи-підприємця Люльки Ірини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості.
За участю представників сторін:
від позивача: Кучерешко А.В., Яковлєв Ю.В.;
від відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Люльки Ірини Анатоліївни (далі - Підприємець, відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 23 144,49 грн., з яких: 11 760,00 грн. - заборгованість за послуги зі стоянки транспортного засобу; 11 384,49 грн. - штрафні санкції за несвоєчасно проведену оплату.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Підприємцем умов договору на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 29.06.2024 (далі - Договір) в частині здійснення Підприємством зобов`язань з оплати наданих за Договором послуг у строки, встановлені умовами Договору. Враховуючи порушення Підприємцем взятих на себе зобов`язань Товариством на суму заборгованості нараховано пеню та 35% річних на підставі умов Договору.
Ухвалою суду від 30.09.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення та документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку; касовий чек, розрахункова квитанція тощо) або опис вкладення про надсилання в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
До суду 01.10.2024 на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи призначити на 30.10.2024.
Від Товариства 17 та 18 жовтня 2024 року, тобто до судового засідання (30.10.2024), через електронний суд надійшли клопотання про долучення доказів, в яких виловлено бажання долучити до матеріалів справи наряд № 7898 на технічне обслуговування і ремонт автомобіля, н/причіпа, підписаного Замовником, як додаток до позовної заяви, що підтверджує замовлення на виконання ремонту та технічне обслуговування.
Від Підприємця відзив на позовну заяву не надходив.
Представники позивача у судовому засідання 30.10.2024 підтримали позицію викладену у позовній заяві та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Підприємця у судове засідання 30.10.2024 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600292817786, яке було відправлено 04.10.2024 та з якого вбачається отримання Підприємцем 10.10.2024 надісланої, вказаним відправленням, ухвали суду від 03.10.2024.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600292817786, яке було отримано останнім 10.10.2024, Підприємець мав подати відзив на позовну заяву до 25.10.2024 включно.
Крім того суд звертає увагу, що Підприємцем відповідно до вимог частини другої статті 119 ГПК України не було подано заяву про продовження строку на подання відзиву до закінчення такого строку (25.10.2024).
Тобто Підприємець не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від Підприємця станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки Підприємець не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев`ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).
При цьому судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе суд зазначає, що Підприємець не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про призначення судового засідання у справі № 918/871/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Частиною першою статті 10 вказаного Закону України передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як вбачається Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, долученого позивачем до позовних матеріалів, офіційною адресою відповідача - Фізичної особи-підприємця Люльки Ірини Анатоліївни (код РНОКПП НОМЕР_1 ) є АДРЕСА_1 .
Отже про дату, час та місце проведення засідання з розгляду справи 30.10.2024 Підприємця повідомлялось шляхом надсилання судом рекомендованих поштових відправлень на офіційну його адресу, вказану Товариством у позовній заяві, та яка відповідає адресі зазначеній в Єдиному державному реєстрі.
З огляду на викладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом.
Про поважні причини неявки представника Підприємця у судове засідання 30.10.2024 суд не повідомлено.
Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 29.06.2024 Товариством (Виконавець) та Підприємцем (Замовник) укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання з сервісного (технічного) обслуговування та/або ремонту транспортних засобів Замовника (далі - послуги), також здійснювати поставку запасних частин, матеріалів/комплектуючих, а Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги, запасні частини, матеріали/комплектуючі на умовах, визначених дійсним договором.
Відповідно до пункту 1.2 Договору для виконання визначених пунктом 1.1 Договору робіт/послуг Виконавець має право використовувати запасні частини, матеріали/комплектуючі, вартість яких не включається до вартості виконаних робіт, а зазначається окремо в акті виконаних робіт. Право власності на використані запасні частини, матеріали/ комплектуючі переходить до Замовника після підписання Сторонами актів виконаних робіт.
Згідно з пунктом 1.3 Договору відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, даний Договір є змішаним договором, який містить в собі елементи різних договорів, а саме: договору про надання послуг та поставки.
Підпунктами 2.1.2-2.1.4, 2.1.9 пункту 2.1 Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний: забезпечити якісне надання послуг; забезпечити зберігання транспортного засобу Замовника переданого для надання послуг; надати послуги в строки, визначені в наряді; після закінчення робіт передати транспортний засіб Замовнику, що оформлюється закриттям наряду та підписанням сторонами акта виконаних робіт.
Відповідно до підпунктів 2.2.1, 2.2.2, 2.2.8 пункту 2.2 Договору Виконавець має право: на отримання плати за надані послуги, поставлені запасні частини, паливо-мастильні матеріали, експлуатаційні рідини тощо, які використані під час надання послуг, а також за зберігання транспортного засобу у випадках, передбачених дійсним договором; передавати транспортний засіб після надання послуг будь-кому із уповноважених представників Замовника, якщо Замовником письмово не визначено таку особу; не передавати Замовнику та притримати транспортний засіб при відмові Замовника від підписання акта виконаних робіт.
Згідно з підпунктами 2.3.1- 2.3.3, 2.3.7 пункту 2.3 Договору Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату рахунків виставлених Виконавцем; забезпечити прийняття наданих Виконавцем послуг уповноваженими особами Замовника до моменту отримання транспортного засобу від Виконавця; забезпечити вивезення транспортного засобу з території Виконавця не пізніше 2 (двох) робочих днів з дня отримання повідомлення про закінчення надання послуг; оплатити послуги Виконавця по зберіганню транспортного засобу, якщо транспортний засіб не був отриманий Замовником вчасно, з вини останнього.
У розділі 5 Договору сторони передбачили порядок передачі, приймання наданих послуг, зокрема:
- Виконавець передає, а Замовник забезпечує отримання уповноваженою особою транспортного засобу після закінчення надання послуг протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення Виконавця. Транспортний засіб видається уповноваженому представнику Замовника, який підписує акт виконаних послуг/робіт (пункт 5.1 Договору);
- уповноважений представник Замовника зобов`язаний під час прийняття наданих Виконавцем послуг перевірити обсяг та якість їх виконання, оглянути транспортний засіб та негайно заявити про виявлені видимі недоліки у разі їх виявлення. У разі відмови від огляду транспортного засобу або неналежного приймання наданих послуг Замовник не має права посилатися на недоліки наданих послуг (пункт 5.2 Договору);
- уповноважений представник Замовника після отримання акта виконаних послуг/робіт повинен підписати його або письмово викласти зауваження до його змісту. У випадку виявлення Замовником недоліків у виконаних роботах, які виникли не з вини Замовника, Сторонами складається акт з переліком недоліків та строками їх усунення (пункт 5.3 Договору);
- у випадку, якщо Замовник не підписує акт виконаних послуг/робіт або письмово не викладе зауваження до його змісту, такий акт вважається підписаним Замовником, а роботи вважаються такими, що виконані належним чином, відповідно зауваження та претензії щодо виконаних робіт у Замовника відсутні (пункт 5.5 Договору);
- необґрунтована відмова від підписання акта виконаних послуг/робіт не звільняє Замовника від оплати фактично наданих Виконавцем послуг. При необґрунтованій відмові Замовника чи його представника від підписання акта виконаних послуг/робіт, Виконавець має повне і беззаперечне право не передавати Замовнику та притримати транспортний засіб з підстав, які передбачено положеннями статей 594-597 та статті 856 Цивільного кодексу України, до повного та належного виконання Замовником своїх зобов`язань (пункт 5.6 Договору);
- у випадку несвоєчасного отримання транспортного засобу або його притримання Замовник зобов`язаний оплатити вартість стоянки відповідно до вартості послуг затверджених Виконавцем (пункт 5.7 Договору).
Відповідно до пунктів 6.2-6.4 Договору вартість послуг, запасних частин, матеріалів/комплектуючих складається з цін, що діють на дату складання акту виконаних робіт відповідно до розцінок Виконавця.
Розрахунок за надані послуги, запасні частини, матеріали/комплектуючі здійснюється Замовником на умовах 100% попередньої оплати. За додатковим погодженням з Виконавцем можлива оплата протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт.
Замовник оплачує стоянку транспортного засобу в очікуванні запасних частин, які має надати Замовник згідно з розрахунку вартості стоянки транспортного засобу затвердженої Виконавцем.
Згідно з пунктами 7.1, 7.4, 7.5 Договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань відповідно до дійсного договору винна сторона несе відповідальність встановлену чинним законодавством та дійсним договором.
При порушенні строків оплати, визначених цим договором, Виконавець має право нарахувати, а Замовник зобов`язаний сплатити за першою вимогою пеню за несвоєчасну оплату в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг, запасних частин, матеріалів/комплектуючих за кожний день прострочки, а також 35 процентів річних від простроченої суми (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Виконавець не несе відповідальності за будь-яку затримку передачі техніки Замовнику після ремонту, якщо Замовник не оплатив послуги/запасні частини/витратні матеріали в повному обсязі.
Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази, що сторонами було оспорено Договір, або визнання його недійсним.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з частиною першою статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною першою статті 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини другої статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно із статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З правового аналізу назви та змісту Договору вбачається, що він є змішаним договором, який містить в собі елементи різних договорів, а саме: договору про надання послуг та поставки і тому правовідносини, які виникають між сторонами при його виконанні регулюються відповідними нормами матеріального права, тому саме такі норми права є необхідними для застосування до спірних правовідносин у даній справі.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно з статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму .
Частиною другої статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями частини першої статті 193 ГК України, статті 525, частини першої статті 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Згідно з частиною другою статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було здійснено технічне обслуговування та ремонтні роботи транспортного засобу відповідача з державним номерним знаком НОМЕР_2 , що підтверджується актом виконаних робіт від 17.07.2024 № С0000027775 на загальну суму 132 321,00 грн., який підписаний позивачем і відповідачем без зауважень та заперечень.
Таким чином відповідач прийняв виконані позивачем роботи та здійснив їх оплату 27.08.2024 та 06.09.2024, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями від 27.08.2024 №@2PL254667 на суму 5 000,00 грн. та від 06.09.2024 №70616740 на суму 127 321,00 грн., загалом оплата становить 132 321,00грн.
Враховуючи акт виконаних робіт від 17.07.2024 № С0000027775 на загальну суму 132 321,00 грн., який підписаний позивачем і відповідачем без зауважень та заперечень, рахунку на оплату від 08.07.2024 № С0000027775 на загальну суму 132 321,00 грн. та повну оплату відповідачем вказаного акта, доцільно дійти висновку, що позивачем та наявними матеріалами справи доведено належне виконання ним умов Договору і те, що відповідачем були прийняті виконані роботи за актом виконаних робіт від 17.07.2024 № С0000027775 без заперечень та зауважень. Крім того у вказаному акті, як вже зазначалось раніше, відсутні будь-які зауваження та заперечення.
Водночас відповідно до пункту 6.3 Договору розрахунок за надані послуги, запасні частини, матеріали/комплектуючі здійснюється Замовником на умовах 100% попередньої оплати. За додатковим погодженням з Виконавцем можлива оплата протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами акта виконаних робіт.
Доказів наявності домовленості щодо оплати протягом 14 календарних днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт, матеріли справи не містять та суду не доведено.
За таких підстав, суд вважає, що позивачем доведено порушення відповідачем строків оплати за Договором з урахуванням його умов, а саме пункту 6.3 Договору, яким сторони передбачили, що розрахунок за надані послуги, запасні частини, матеріали/комплектуючі здійснюється Замовником на умовах 100% попередньої оплати, та виставленого позивачем рахунку на оплату від 08.07.2024 № С0000027775, тобто відповідач повинен був здійснити 100% попередньої оплати до підписання акта виконаних робіт, що, у свою чергу, останнім здійснено не було.
Тобто правомірним є посилання позивача на те, що прострочення оплати починається з дати підписання акта виконаних робіт № С0000027775, а саме з 17.07.2024 до 06.09.2024 (дата останньої оплати заборгованості).
За результатами з`ясування обставин, на які Товариство посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були долучені до матеріалів справи, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено доведення Товариством належними та допустимими доказами факту неналежного виконання Підприємцем умов Договору в частині своєчасної оплати за виконані роботи.
Як вже зазначалось Підприємець не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростував вказані обставини належними та допустимими доказами.
У зв`язку з простроченням відповідачем здійснення оплати за умовами Договору, позивачем згідно з пунктом 7.4 Договору, яким перебачено, що при порушенні строків оплати, визначених цим договором, Виконавець має право нарахувати, а Замовник зобов`язаний сплатити за першою вимогою пеню за несвоєчасну оплату в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг, запасних частин, матеріалів/комплектуючих за кожний день прострочки, а також 35 процентів річних від простроченої суми (стаття 625 Цивільного кодексу України), здійснено нарахування пені та 35% річних на суму заборгованості у періоди 17.07.2024-27.08.2024 та 28.08.2024-06.09.2024, з урахування сплачених сум.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до частин четвертої, шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною першою статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Відповідно до частини другої статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, враховуючи вказані норми чинного законодавства та перевіривши, за допомогою системи пошуку судової практики ?Прецедент?, надані Товариством розрахунки 35 % річних та пені, вважає їх неправильними, оскільки Товариством у періоди розрахунків були включені дні оплати, що, у свою чергу є безпідставним та таким, що не відповідає сталій судовій практиці, відповідно до якої фактичний день оплати заборгованості не включається до періоду нарахування (зокрема, постанова Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 910/12377/22), а відтак суд здійснивши перерахунок дійшов висновку, що правомірним та обґрунтованим є стягнення з Підприємця 6 283,80 грн. 35% річних та 4 852,41 грн. пені.
Що ж до вимог Товариства про стягнення 11 760,00 грн. заборгованість за послуги зі стоянки транспортного засобу, то судом встановлено, що такі вимоги обґрунтовані позивачем тим, що відповідач не прийняв від позивача транспортний засіб після проведених робіт вчасно та не здійснив оплату зі зберігання транспортного засобу. Також відповідач відмовився підписувати акт виконаних робіт від 06.09.2024 №С0000027904 про надання послуг стоянки.
Судом встановлено, що у матеріалах справи наявний акт виконаних робіт від 06.09.2024 №С0000027904, який підписаний лише зі сторони позивача.
При цьому як зазначено представником позивача у судовому засіданні, відповідач відмовився підписувати акт виконаних робіт від 06.09.2024 №С0000027904 про надання послуг стоянки під час отримання транспортного засобу з ремонту.
Водночас позивачем було направлено відповідачу вказаний акт виконаних робіт разом з вимогою на оплату від 11.09.2024 № 158, в якій, зокрема, ставилась вимога про оплату заборгованості за послуги зі стоянки транспортного засобу згідно з рахунком від 06.09.2024 №С0000027904, що підтверджується наявними у матеріалах справи накладною від 11.09.2024 (поштове відправлення № 3302700016118) та описом вкладень у цінний лист з відміткою поштового відділення про відправку 11.09.2024, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Судом перевірено на офіційному сайті АТ "Укрпошта", шляхом відстеження пересилання поштового відправлення № 3302700016118 та встановлено, що 28.09.2024 поштовим відділенням було здійснено повернення відправнику (позивачу) поштового відправлення № 3302700016118 за закінчення встановленого терміну зберігання.
Суд звертає увагу на те, що дії щодо отримання поштової кореспонденції залежать виключно від волевиявлення одержувача такої кореспонденції, тому такі дії одержувача не повинні покладати надмірний тягар доказування на відправника, оскільки вони лежать за межами обов`язків як відправника так і працівників поштового відділення щодо вручення відповідного поштового відправлення.
Крім того суд враховує, що, як зазначено позивачем, відповідач відмовився підписувати акт виконаних робіт від 06.09.2024 №С0000027904 про надання послуг стоянки під час отримання транспортного засобу з ремонту, що, у свою чергу, свідчить про обізнаність відповідача про наявність акта виконаних робіт від 06.09.2024 №С0000027904, тому не отримання відповідачем поштового відправлення № 3302700016118 та його повернення поштовим відділенням позивачу у зв`язку із закінчення встановленого терміну зберігання, не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати заборгованості, яка утворилась у нього на підставі виконання сторонами умов Договору, та надавати йому право на уникнення від виконання своїх зобов`язань за Договором, а також позбавляти права позивача на отримання очікуваних ним оплат, які передбачені умовами цього ж договору.
Також такі дії відповідача суд не може розцінити як добросовісна поведінка при виконанні ним умов Договору по відношенню до свого контрагента (позивача).
Суд враховує, що умовами Договору сторони передбачили, що Виконавець має право на отримання плати за надані послуги, поставлені запасні частини, паливо-мастильні матеріали, експлуатаційні рідини тощо, які використані під час надання послуг, а також за зберігання транспортного засобу у випадках, передбачених дійсним договором (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору)
Відповідно до підпунктів 2.3.1- 2.3.3, 2.3.7 пункту 2.3 Договору Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату рахунків виставлених Виконавцем; забезпечити прийняття наданих Виконавцем послуг уповноваженими особами Замовника до моменту отримання транспортного засобу від Виконавця; забезпечити вивезення транспортного засобу з території Виконавця не пізніше 2 (двох) робочих днів з дня отримання повідомлення про закінчення надання послуг; оплатити послуги Виконавця по зберіганню транспортного засобу, якщо транспортний засіб не був отриманий Замовником вчасно, з вини останнього.
Згідно з пунктом 5.5 Договору у випадку, якщо Замовник не підписує акт виконаних послуг/робіт або письмово не викладе зауваження до його змісту, такий акт вважається підписаним Замовником, а роботи вважаються такими, що виконані належним чином, відповідно зауваження та претензії щодо виконаних робіт у Замовника відсутні.
Пункт 5.6 Договору передбачено, що необґрунтована відмова від підписання акта виконаних послуг/робіт не звільняє Замовника від оплати фактично наданих Виконавцем послуг. При необґрунтованій відмові Замовника чи його представника від підписання акта виконаних послуг/робіт, Виконавець має повне і беззаперечне право не передавати Замовнику та притримати транспортний засіб з підстав, які передбачено положеннями статей 594-597 та статті 856 ЦК України, до повного та належного виконання Замовником своїх зобов`язань.
Відповідно до пункту 5.7 Договору у випадку несвоєчасного отримання транспортного засобу або його притримання Замовник зобов`язаний оплатити вартість стоянки відповідно до вартості послуг затверджених Виконавцем.
Тобто умовами Договору передбачено, що Виконавець має право на отримання плати за зберігання транспортного засобу у випадках, передбачених дійсним договором і у випадку, якщо Замовник не підписує акт виконаних послуг/робіт або письмово не викладе зауваження до його змісту, такий акт вважається підписаним Замовником, а роботи вважаються такими, що виконані належним чином, відповідно зауваження та претензії щодо виконаних робіт у Замовника відсутні.
Враховуючи викладені умови Договору та вимоги чинного законодавства, а саме положень частини першої статті 193 ГК України, статті 525, частини першої статті 526 ЦК України, якими передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, суд дійшов висновку про доведення позивачем вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11 760,00 грн. за послуги зі стоянки транспортного засобу, згідно з актом виконаних робіт від 06.09.2024 №С0000027904 про надання послуг стоянки.
Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом частково обґрунтованим та таким що підлягає частковому задоволенню, тому витрати Товариства зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Підприємця пропорціно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 2 995,60 грн.
Керуючись статтями 129, 191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Люльки Ірини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А, код ЄДРПОУ 03567150) 11 760,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 копійок) заборгованості, 6 283,80 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят три гривні 80 копійок) 35% річних, 4 852,41 грн. (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят дві гривні 41 копійки) пені та 20 995,60 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплаті судового збору.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 248,28 грн. (двісті сорок вісім гривень 80 копійок) 35% річних.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04 листопада 2024 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2024 |
Оприлюднено | 05.11.2024 |
Номер документу | 122760608 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Селівон А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні