Рішення

від 28.10.2024 по справі 920/988/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.2024м. СумиСправа № 920/988/24

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Павлючок І.М.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (проспект Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250, код ЄДРПОУ 36153189)

до відповідача: Приватного підприємства «Конфудт Консалт» (вул. Роменська, буд. 81, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 38272913)

про стягнення 861575,04 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 861575,04 грн збитків, спричинених позивачу в наслідок невиконання обов`язку з реєстрації податкових накладних за господарськими операціями по договору поставки №12-ПВ/21 від 29.10.2021, укладеного між сторонами. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч положенням законодавства та взятим на себе зобов`язанням не здійснив реєстрації податкових накладних за господарськими операціями з позивачем. Відтак, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму заявлених збитків.

Ухвалою суду від 08.08.2024 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 23.09.2024.

Ухвала про відкриття провадження відповідачем не отримана та повернута на адресу суду з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою»

24.09.2024 судом було зроблено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджена адреса відповідача, яка була зазначена позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ухвали суду від 23.09.2024 закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 28.10.2024.

08.10.2024 представник позивача надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідачем відзив на позов не подано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: виникнення між сторонами господарських зобов`язань; реєстрації/нереєстрації відповідачем податкових накладних за господарськими операціями з позивачем, наявності/відсутності збитків у позивача.

29 жовтня 2021 року між Приватним підприємством «Транспортно-експедиторський центр» (по договору Постачальник, назву якого змінено 19.12.2023р. на Приватне підприємство «КОНФУДТ КОНСАЛТ» згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань), та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР» (по договору Покупець) укладено договір поставки №12-ПВ/21 (надалі Договір), за яким Постачальник зобов`язується поставити у встановлений термін у власність Покупця кокс, вугілля та іншу вугільну продукцію (далі по тексту вугілля), а Покупець зобов`язується прийняти вугілля та сплатити за нього грошові кошти на умовах, викладених у даному договорі (п.1.1. Договору).

Вищезазначене підтверджується копією Договору (а.с.17-18).

Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягав обов`язковому виконанню сторонами.

Пунктом 1.2. Договору передбачено: «Марка, сорт, кількість, якість, строки поставки вугілля, що поставляється, визначаються в Специфікаціях, які з моменту підписання їх Сторонами є невід`ємною частиною договору».

Право власності на вугілля виникає у Покупця з дати поставки вугілля Постачальником (п. 3.5. Договору).

Датою поставки вугілля Постачальником Покупцеві вважається дата підписання Сторонами акту приймання-передачі вугілля (п.3.6. Договору).

На виконання п.1.2. Договору Сторони погодили Специфікацію № 1 від 29.10.2021 року (далі за текстом - Специфікація), яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно пункту 1 Специфікації сторони домовилися, що Постачальник поставляє Покупцеві вугільну продукцію виробництва, зазначену у таблиці, а саме: вугілля марки Д в кількості 1400 тонн по ціні 6002,44 грн без ПДВ (що еквівалентно 228 доларам США за офіційним курсом НБУ, який станом на день підписання специфікації склав 26,3265 грн за 1 долар США), на загальну суму 10 084 099,20 грн.

В період листопад грудень 2021 року Постачальником було поставлено вугілля марки Д на загальну суму 10 299 063,46 грн з ПДВ в кількості 1391,5 тонн, що підтверджується видатковими накладними:

-від 29.11.2021р. № 2911-01 на суму 5 656 396,03 грн (з врахуванням коригуючої накладної № 1/2911-01 від 02.12.2021р., якою збільшено вартість вугілля на 58 655,52 грн);

-від 01.12.2021р. № 0112-01 на суму 2 083 162,88 грн (з врахуванням коригуючих накладних № 1/0112-01 від 02.12.2021р. та № 2/0112-01 від 07.12.2021р., якими збільшено вартість вугілля на 6 583,87 грн та 66 962,10 грн відповідно);

-від 01.12.2021р. № 0112-02 на суму 1 006 815,19 грн;

-від 01.12.2021р. № 0112-03 на суму 1 552 689,36 грн (з врахуванням коригуючої накладної № 1/0112-03 від 02.12.2021р., якою збільшено вартість вугілля на 42 018,24 грн).

Пунктом 4 Специфікації було встановлено строк оплати: 50% вартості партії Товару підлягає оплаті Покупцем попередньо у день відвантаження товару зі станції відправлення, що підтверджується з/д транспортними накладними; 50% вартості партії товару підлягає оплаті Покупцем у дату поставки товару протягом двох днів.

На виконання п. 4 Специфікації Покупцем було сплачено 10 299 063,46 грн, в тому числі:

25.11.2021 року 5 129 613,17 грн, в тому числі ПДВ 854 935,53 грн, що підтверджується документом № 1С11026;

02.12.2021 року 2 000 000,00 грн, в тому числі ПДВ 333 333,33 грн, що підтверджується документом № 4479;

02.12.2021 року 1 288 124,78 грн, в тому числі ПДВ 214 687,46 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1С11414;

07.12.2021 року 1 881 325,51 грн, в тому числі ПДВ 313 554,25 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1С11606.

Таким чином, позивач, прийнявши та оплативши товар, належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання по договору перед відповідачем.

Постачальник та Покупець є платниками податку на додану вартість.

Тому Постачальник зобов`язаний здійснити реєстрацію податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмету Договору у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку та в спосіб визначений чинним законодавством України (п.11.11. Договору).

Сторони домовились також, що у випадку не здійснення Постачальником реєстрації податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, зобов`язання Покупця перед Постачальником по його оплаті зменшується на суму коштів, еквівалентну сумам податку на додану вартість, вказаних у відповідних незареєстрованих накладних та/або розрахунку коригування до податкової накладної (п. 11.12. Договору).

У випадку визнання податковим органом та/або рішенням суду неправомірно сформованого податкового кредиту Покупцем по податкових накладних Постачальника в тому числі, але не обмежуючись визнання Постачальника транзитером, надання Постачальником невірної податкової накладної, анулювання (відміною) реєстрації платника ПДВ Постачальника, або виключенням Постачальника з реєстру платників податку на додану вартість (в тому числі анулювання свідоцтва платника ПДВ), а також в разі коли Покупцем не застосовувався п.11.12. Договору при не здійсненні Постачальником реєстрації податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, Постачальник протягом 7 (семи) календарних днів з моменту пред`явлення Покупцем мотивованої претензії зобов`язується відшкодувати Покупцю всі пов`язані у зв`язку з цим збитки, в тому числі оплатити грошові кошти в розмірі суми податку на додану вартість, на яку Покупцю зменшено податковий кредит, зменшені витрати в податковому обліку, донараховані податки та штрафні санкції, накладені контролюючими органами (п. 11.13. Договору).

Неотримання позивачем податкового кредиту на загальну суму 861575,04 грн. (у зв`язку із не реєстрацією їх відповідачем) підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість позивача з розшифровками до них, які містяться в матеріалах справи.

Вимога позивача про реєстрацію податкових накладних від 22.04.2024 року №308, направлена ПП «Транспортно-експедиторський центр», залишилася без задоволення та відповіді.

Вимога позивача про відшкодування збитків від 17.07.2024 року № 545, направлена ПП «КОНФУДТ КОНСАЛТ», залишилася без задоволення та відповіді.

Отже, як зазначає позивач, у нього як у покупця (за умови реєстрації відповідачем податкових накладних за господарськими операціями з позивачем) виникло б право на податковий кредит в розмірі зазначених сум ПДВ. Однак відповідач всупереч положенням законодавства та взятим на себе зобов`язанням не здійснив реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму заявлених збитків.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в наслідок не реєстрації відповідачем податкових накладних на суму 861575 грн 04 коп. в ЄРПН, позивач втратив право на включення цієї суми ПДВ до податкового кредиту.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зі змісту ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, вбачається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частин першої і третьої ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів а і б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ПК України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН набувачем товарно-матеріальних цінностей. Тому суд приходить до висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено саме на Приватне підприємство «Конфудт Консалт», як продавця товару за договором в розумінні ст. 201 ПК.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.

За змістом пп. "а" п.198.1 ст.198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 ПК на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 201 ПК передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21.

Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Відповідачем не виконано обов`язок щодо складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій за договором №12-ПВ/21 від 29.10.2021р. та реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій за договором №12-ПВ/21 від 29.10.2021р. підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК та ст.224 ГК є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Відповідач не виконав всіх вимог ст.201 ПК України, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 861575 грн 04 коп.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Крім цього, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно позиції Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог. Доказів на підтвердження складення та реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо поставки (оплати) товару на вищевказану загальну суму ПДВ матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 861575 грн 04 коп.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги задоволені повністю, то витрати зі сплати судового збору в розмірі 10338 грн 90 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до відповідача: Приватного підприємства «Конфудт Консалт» про стягнення 861575 грн 04 коп. збитків задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Конфудт Консалт» (вул. Роменська, буд. 81, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 38272913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (проспект Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250, код ЄДРПОУ 36153189) 861575 грн 04 коп. збитків, 10338 грн 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати ТОВ «Радехівський цукор» наказ після набрання рішенням законної сили

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.11.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко