Рішення

від 28.10.2024 по справі 920/1062/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.2024м. СумиСправа № 920/1062/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/1062/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ 33698892)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СтарСуми» (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 2, код ЄДРПОУ 44409041)

про стягнення 106739 грн 53 коп.

1. Стислий виклад позицій сторін у справі.

1.1. 22.08.2024 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 106739 грн 53 коп., у тому числі: 89079 грн 56 коп. борг за надані послуги з постачання теплової енергії, 12419 грн 67 коп. пеня, 1649 грн 53 коп. 3% річних, 3590 грн 77 коп. інфляційні втрати.

1.2. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між сторонами було укладено договір, позивач поставив відповідачу теплову енергію, відповідач теплову енергію прийняв, однак за неї не сплатив в повному обсязі, що є порушенням п. 32, п. 34 договору. Тому, наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

1.3. Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав. Враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

2. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024, справу призначено судді Жерьобкіній Є.А.

2.2. Ухвалою від 27.08.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1062/24, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.

2.3. За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

2.4. Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

2.5. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.08.2024, надіслана відповідачу за місцезнаходженням юридичної особи, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , та повернута на адресу суду поштовим відділенням з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

2.6. Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

2.7. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження чи місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

2.8. Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відправленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

2.9. Станом на 28.10.2024 відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

2.10. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

2.11. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

3.1. Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 161 від 31.03.2021 «Про визначення виробників та виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення» ТОВ «Сумитеплоенерго» було визначено виробником та виконавцем послуг в місті Суми з централізованого опалення та постачання гарячої води.

3.2. Згідно статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 07.06.2018р. № 2454-VIII до комунальної послуги відноситься послуга з постачання теплової енергії та гарячої води.

3.3. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 № 1022 (далі - ПКМУ 1022) затверджено зміни, що вносяться до Постанови від 21 серпня 2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії».

3.4. Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

3.5. Згідно п. 13. ПКМУ 1022, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

3.6. Послуга надається споживачу, згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

3.7. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

3.8. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

3.9. Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, було опубліковано на офіційному сайті ТОВ «Сумитеплоенерго» 01.10.2021, і набрав чинності з 01.11.2021 (а. с. 7-11).

3.10. Відповідно до п. 1-3 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному вебсайті виконавця http://teplo.sumy.ua/. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному вебсайті http://teplo.sumy.ua/.

3.11. Відповідно до п. 4 договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

3.12. Факт приєднання споживача, відповідача, до умов індивідуального договору підтверджується заявою-приєднання до індивідуального договору № 1475-ТЕ надання послуги постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , опалювальна площа приміщення споживача - 254,3 кв. м., договірне навантаження 0,0233 Гкал/год. Заява-приєднання підписана 11.01.2023.

3.13. Згідно п. 5 договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

3.14. Згідно з п. 30 договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.

3.15. Згідно з п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному вебсайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

3.16. Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

3.17. Відповідно до п. 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

3.18. Відповідно до п. 34, 35 договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

3.19. Пунктом 41.3 договору визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором, а пунктом 43.1. договору - виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

3.20. Відповідно до п. 44 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.

3.21. Відповідно до п. 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

3.22. Пунктами 51-52 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

3.23. Обсяг теплової енергії підтверджений відповідними довідками про розподіл витрат будинкового приладу обліку теплової енергії, довідками про нарахування функціонування ГВП (по особовому рахунку НОМЕР_1 ), відомостями зняття показників лічильника комерційного обліку теплової енергії (а. с. 39-74).

3.24. Позивачем, на підставі розрахункових обсягів споживання теплової енергії було сформовано рахунки за період грудень 2022 року - червень 2024 року на загальну суму 89079 грн 56 коп.

3.25. Позивач у період з грудня 2022 року до червня 2024 року надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за договором № 1475-ТЕ від 01.12.2022: від 31.12.2022 на суму 14616 грн 61 коп., від 31.01.2023 на суму 8696 грн 64 коп., від 28.02.2023 на суму 7479 грн 55 коп., від 31.03.2023 на суму 7846 грн 70 коп., від 30.04.2023 на суму 1055 грн 03 коп., від 30.06.2023 на суму 268 грн 02 коп., від 31.07.2023 на суму 245 грн 96 коп., від 31.08.2023 на суму 200 грн 40 коп., від 30.09.2023 на суму 185 грн 52 коп., від 31.10.2023 на суму 2359 грн 72 коп., від 30.11.2023 на суму 11855 грн 66 коп., від 31.12.2023 на суму 14898 грн 60 коп., від 31.01.2024 на суму 19486 грн 75 коп., від 29.02.2024 на суму 12243 грн 22 коп., від 31.03.2024 на суму 12070 грн 20 коп., від 30.04.2024 перерахунок на суму 979 грн 75 коп., від 31.05.2024 на суму 284 грн 46 коп., від 30.06.2024 на суму 266 грн 27 коп.

3.26. Станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період грудень 2022 року - червень 2024 становить 89079 грн 56 коп.

3.27. Відповідач не здійснив оплату, чим порушив зобов`язання за договором, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

4. Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.

4.1. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

4.2. Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

4.3. Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

4.4. Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

4.5. Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

4.6. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

4.7. Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.8. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

4.9. Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з надання послуг.

4.10. Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

4.11. Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

4.12. Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг.

4.13. Відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про теплопостачання», Законом про України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

4.14. Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

4.15. Відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

4.16. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальної послуги відноситься послуга з постачання теплової енергії та гарячої води.

4.17. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-ІV теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

4.18. Відповідно до п. 2, п.п. 5 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ, індивідуальний споживач зобов`язаний - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства,у строки, встановлені відповідними договорами.

4.19. За приписами статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.20. Відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

4.21. Пунктом 37 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначене договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.

4.22. Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.23. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

4.24. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.25. Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

4.26. Згідно ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

4.27. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

4.28. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

4.29. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

4.30. Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

4.31. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

4.32. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.33. Суд установив, що позивач надав, а відповідач отримав теплову енергію за договором за період грудень 2022 року - червень 2024 року на загальну суму 89079 грн 56 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актами прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії за вказаний період.

4.34. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводів позивача.

4.35. Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за отриману теплову енергіб, враховуючи підтвердження боргу наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 89079 грн 56 коп.

Щодо стягнення пені.

4.36. Вважається, що боржник прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом (п. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

4.37. У відповідності до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

4.38. Згідно з приписами статей 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

4.39. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

4.40. Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

4.41. За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.42. Згідно ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

4.43. Згідно ст. 232 Господарського кодексу України, зарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

4.44. Договором передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45).

4.45. Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідачу нарахована пеня в розмірі 12419 грн 67 коп.

4.46. Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем сплати орендної плати, та те, що право на стягнення пені встановлене у договорі, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 12419 грн 67 коп.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

4.47. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.48. Згідно наданого позивачем розрахунку, за прострочення оплати за теплову енергію, відповідачу нараховані 1649 грн 53 коп. 3% річних та 3590 грн 77 коп. інфляційних втрат.

4.49. Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних в сумі 3590 грн 77 коп. та інфляційних втрат в сумі 1649 грн 53 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

5.1. Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп.

Керуючись ст. 2, 123, 129, ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СтарСуми» (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 2, код ЄДРПОУ 44409041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ 33698892) 89079 грн 56 коп. боргу, 12419 грн 67 коп. пені, 1649 грн 53 коп. 3% річних, 3590 грн 77 коп. інфляційних втрат, 3028 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 04.11.2024.

Суддя Є.А. Жерьобкіна