Рішення

від 04.11.2024 по справі 927/800/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/800/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товаристваз обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Настуся,

вул. Лісова, буд. 63, м. Біла Церква, Київська обл., 09111, код ЄДРПОУ 39420194

до відповідача: Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії Аграрних наук України,

вул. Незалежності, 39, с. Крути, Ніжинський район, Чернігівська обл., 16645, код ЄДРПОУ 32585608

про стягнення 618182,95 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Обставини справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Настуся подано до Господарського суду Чернігівської області позов до Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії Аграрних наук України про стягнення 618 182,95 гривень, з яких: 540 000,00 грн боргу, 51 625,45 грн інфляційних та 26 557,50 грн штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки товару № 24/2022-2 від 24.06.2022 щодо оплати отриманого товару.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.24 справу №927/800/24 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.24 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).

запропонувати відповідачу відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

подати до суду протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).

запропонувати позивачу відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.

запропонувати відповідачу відповідно до ст. 167, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування, аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

звернути увагу учасників справи на те, що:

- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.

роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.09.24 направлена позивачу та відповідачу до електронних кабінетів останніх в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", були доставлені до електронних кабінетів позивача 10.09.24 18:31, відповідача 10.09.24 18:31.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 10.09.24 є такою, що отримана сторонами 11.09.24.

Як наслідок останнім днем встановленого судом процесуального строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву (як і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін) є 25.09.24 (з урахуванням правил обчислення процесуальних строків).

24.09.24, на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих.№115 від 23.09.24) з додатками.

У подальшому на поштову адресу суду 30.09.24 (25.09.24 день подання відправлення до пересилання) від Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії Аграрних наук України надійшов аналогічний відзив на позовну заяву з додатками (вих.№115 від 23.09.24).

Ухвалою суду від 17.10.24 поданий відповідачем відзив на позов повернуто заявнику без розгляду на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України.

Таким чином відповідач не надав відзиву на позов, строк для надання відзиву сплив.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 04.12.2023.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

24 червня 2022 року Дослідна станція Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії Аграрних наук України (Покупець, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Настуся (Продавець, позивач) уклали договір поставки товару №24/2022-2 (надалі Договір), відповідно до предмету якого продавець зобов`язується поставити покупцю код ДК 021:2015:03111300-5 насіння соняшника (далі-товар) зазначений в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1), а покупець прийняти та оплатити такий товар (п.1.1.).

Найменування товару: згідно з додатком 1 до цього договору (п.1.2.).

Кількість товару: згідно з додатком 1 до цього договору (п.1.3.).

Продавець повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає діючим стандартам та вимогам, що висуваються до цього товару (п.2.1.).

Ціна цього договору становить: 540 000,90 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 66315,90 грн. Продавець не може змінювати ціну товару (п.3.1.).

Розрахунки за поставлений товар за цим Договором здійснюються на підставі Акту приймання-передачі товару, який підписується обома сторонами протягом 30 календарних днів після повного виконання зобов`язань Продавцем за цим Договором (п.4.1.).

Розрахунки за фактом поставки товару та після підписання сторонами Акту приймання-передачі товару але не раніше 01 вересня 2022 року (в період з 01.09. 2022 р. до 31.12.2022 р.). Продавець не має права вимагати дострокового виконання зобов`язань Покупцем за цим Договором (п.4.2.).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються Покупцем відповідно до кошторисних призначень та при наявності коштів на спеціальному реєстраційному рахунку (п.4.3.).

Покупець має право затримати розрахунки за дефектний ( неякісний) товар, якщо такі дефекти виявлені під час використання та у разі виявлення помилок в оформленні документів, на старок необхідний для усунення Продавцем дефектів або поставки нового товару або виправлення помилок в документах (п.4.4.).

Датою розрахунку є дата надходження грошових коштів на рахунок Продавця (п.4.5.).

Джерело фінансування - кошти спеціального реєстраційного рахунку Продавця (надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності)) (п.4.6.).

Поставка товару проводиться у відповідності до Специфікації (Додаток 1) (п.5.1.).

Строк поставки товару до 30 червня 2022р. (п.5.2.).

Місце поставки товару вулиця Незалежності, 39, село Крути, Ніжинського району, Чернігівської області, 16645 (п.5.3.).

При передачі-прийманні товару уповноважені представники Сторін перевіряють відповідність поставленого товару в кількості, яка була замовлена та Специфікації (технічним вимогам), передбаченим цим Договором. Якщо поставлений товар відповідає Специфікації (технічним вимогам),передбаченим цим Договором та замовленій кількості, п.1.1. цього договору, а покупець зобов`язується сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в розділі 4 цього Договору (п.5.4.).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині оплати і надання товару до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1).

Закінчення терміну цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.10.2).

Між сторонами підписано та скріплено печатками сторін Специфікацію, яка є додатком № 1 до Договору, якою сторони визначили, що продавець зобов`язується поставити покупцю товар зазначений в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар (п.1). Цей додаток є невід`ємною частиною цього договору поставки товару №24/2022-2 від 24.06.22 (п.2). Відповідно до умов Договору продавець має поставити покупцеві товар згідно з ДК021:2015:03111300-5 насіння соняшника, а саме: насіння соняшника Каррера СЛП кількістю 100 мішків, за ціною 540000,90 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ складає 66315,90 грн. Місце поставки товару: вулиця Незалежності, 39, село Крути, Ніжинського району, Чернігівської області, 16645. Розрахунки за поставлений за цим договором здійснюються після підписання сторонами Акту приймання-передачі товару, але не раніше 01 вересня 2022 року (в період з 01.09.22 до 31.12.2022). Розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем відповідно до надходження коштів на спеціальний реєстраційний рахунок.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 540 000,90 грн. на підставі видаткової накладної № 52 від 24.06.2022 на суму 540 000,90 грн (а.с. 14).

Вказана видаткова накладна підписана та скріплена печатками сторін.

Факт отримання товару за вказаною накладною відповідачем не спростовується. Видаткова накладна підписана з боку відповідача без зауважень та заперечень. Факт прийому-передачі товару також підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною №12 від 24.06.22 з підписами та печатками обох сторін.

Розмір заборгованості за розрахунком позивача по Договору складає 540 000 грн. Доказів погашення заборгованості станом на дату розгляду справи відповідачем не подано.

Керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з січня 2023 року по липень 2024 року 51 625,45 грн інфляційних втрат та 26 557,50 грн 3% річних за період з 31.12.2022 року по 20.08.2024 року.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що видаткова накладна № 52 від 24.06.2022 на суму 540 000,90 грн містить печатку та підпис відповідача про отримання товару без жодних зауважень та заперечень щодо кількості та якості отриманого товару. Також суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні заперечення щодо якості та вартості отриманого товару зі сторони відповідача. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у встановлений за вищевказаним договором строк не розрахувався, чим порушив умови договору, а відтак, доводи позивача, що останнім було поставлено відповідачу товару загальною вартістю 540 000,90 грн, є не спростованими.

Відповідач належними засобами доказування доказів протилежного не довів.

Натомість, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між сторонами договором не здійснив оплату поставленого товару. У зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 540 000,90 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару на загальну суму 540 000 грн. відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки розрахунок за основним боргом між сторонами не проведено, строк виконання зобов`язання є таким, що настав по видатковій накладній, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 540 000,00 грн заявленого основного боргу за товар.

Доводи та розрахунки позивача за позовом відповідачем суду не заперечено.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 51625,45 грн. - інфляційних втрат та 26557,50 грн. - 3% річних. Суд звертає увагу, що розраховані до стягнення 26 557,50 грн як 3% річних, позивачем помилково визначено як штрафні санкції.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Су звертає увагу, що інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами. (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 51625,45 грн. - інфляційних втрат та 26557,50 грн. - 3% річних, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені в повному обсязі, то на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 9272,74 грн.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу, становить 5000,00 грн. Доказів на підтвердження фактичного розміру витрат на професійну правничу допомогу, станом на день розгляду справи не подані позивачем.

За таких обставин, на момент ухвалення судового рішення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії Аграрних наук України (вул. Незалежності, 39, с. Крути, Ніжинський район, Чернігівська область, 16645, код ЄДРПОУ 32585608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Настуся (вул. Лісова, буд. 63, м. Біла Церква, Київська область, 09111, код ЄДРПОУ 39420194) 540 000 грн основного боргу, 51 625,45 грн інфляційних втрат, 26557,50 грн трьох відсотків річних та 9 272,74 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.