Постанова

від 29.10.2024 по справі 873/103/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 873/103/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, суддів Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

позивач (заявник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a>,

представник позивача (заявника) - Грищенко О.М., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

відповідач - Фермерське господарство "МЕРКУРІЙ"

представник відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a>

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 10.09.2024

у складі судді: Сотнікова С.В.,

у провадженні за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a>

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у третейській справі 17/24

у третейській справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a>,

до Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ",

про стягнення заборгованості за договором поставки товару

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. У Постійно діючий Третейський суд Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a> (далі - позивач, ТОВ "Компанія "НОТАПС", заявник) із позовом до Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ" (далі -ФГ "МЕРКУРІЙ", відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки товару.

2. Рішенням Третейського суду від 23.05.2024 у третейській справі № 17/24 позов задоволено частково;

стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки товару у розмірі 4 217,37 грн., а також витрати, пов`язані з вирішенням спору третейським судом на суму 143,26 грн.;

в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

3. ТОВ "Компанія "НОТАПС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду від 23.05.2024 у третейській справі № 17/24.

Короткий зміст суду першої інстанції

4. Ухвалою від 10.09.2024 Північний апеляційний господарський суд заяву ТОВ "Компанія "НОТАПС" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у третейській справі № 17/24 залишив без задоволення;

матеріали третейської справи № 17/24 повернув Постійно діючому третейському суду при Асоціації українських банків.

4.1. Апеляційний господарський суд встановив, що у пункті 9.2 договору поставки товару, сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків. Відтак, суд дійшов висновку, що між ТОВ "Агрохім-Партнер" та ФГ "МЕРКУРІЙ" була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження у договорі поставки.

4.2. Суд зазначив, що позивач надав суду Угоду № 28-1/04-2021 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 ЦК України) від 28.04.2021 між ТОВ "Агрохім-Партнер" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "НОТАПС" (новий кредитор), за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредиторові право вимоги виконання ФГ "МЕРКУРІЙ" (боржник) зобов`язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних, інфляційних втрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020, у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов`язання згідно договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020, а новий кредитор частково компенсував вартість переданого зобов`язання відповідно до умов даної угоди.

4.3. За висновком апеляційного господарського суду, за умовами Угоди було відступлене право вимоги виконання боржником лише акцесорних (додаткових) зобов`язань - курсова різниця вартості товару, неустойка, річні відсотки, при цьому право вимоги виконання основного зобов`язання - оплати вартості поставленого товару первісним кредитором передані не були.

4.4. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суду, діючи як суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що, оскільки акцесорні зобов`язання не є самостійним зобов`язанням, наслідують долю основного, яке в цьому випадку позивач третейського розгляду не набув, тому підстави для висновку про набуття ТОВ "Компанія "НОТАПС" відповідного обсягу прав вимоги до відповідача в цілому за договором поставки товару та відповідно і наявність укладення між сторонами третейської угоди відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

5. ТОВ "Компанія "НОТАПС" 15.09.2024 звернулось з апеляційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 873/103/24, в якій просило:

- ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 873/103/24, повний текст якої складено 12.09.2024, скасувати;

- прийняти нове рішення, котрим задовольнити заяву ТОВ "Компанія "НОТАПС"" про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у справі № 17/24 за позовом ТОВ "Компанія "НОТАПС"" до ФГ "МЕРКУРІЙ" про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із порушенням, неналежним та несвоєчасним виконання грошового зобов`язання у відповідності до договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020;

- на примусове виконання Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у справі №17/24 за позовом ТОВ "Компанія "НОТАПС"" до ФГ "МЕРКУРІЙ" про стягнення заборгованості, видати наказ наступного змісту:

"Стягнути із ФГ "МЕРКУРІЙ" (ідентифікаційний код 20826469) на користь ТОВ "Компанія "НОТАПС"" (код ЄДРПОУ 38964292) заборгованість за договором поставки товару у розмірі 4 217,37 грн., що складається з:

838,15 грн. - сума пені згідно подвійної ставки НБУ за період з 26.04.2021 по 15.11.2021,

1 540,20 грн. - сума 30%-річних від суми 9 195,07 грн. за період з 26.04.2021 по 15.11.2021,

1 839,02 грн. - сума штрафу 20% від суми боргу 9 195,07 грн.

Стягнути із ФГ "МЕРКУРІЙ" (ідентифікаційний код 20826469) на користь ТОВ "Компанія "НОТАПС"" (код ЄДРПОУ 38964292) 143,26 грн. витрат пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом"

- судові витрати в межах справи № 873/103/24 покласти на ФГ "МЕРКУРІЙ" (ідентифікаційний код 20826469).

Рух апеляційної скарги

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/103/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В. суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024.

7. Ухвалою від 23.09.2024 у справі № 873/103/24 Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Компанія "НОТАПС" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024.

7.1. Повідомив учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Нотапс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 відбудеться 15.10.2024 об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.

7.2. Надав учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 08.10.2024.

7.3. Витребував з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 873/103/24 за заявою ТОВ "Компанія "Нотапс" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у третейській справі 17/24.

7.4. Витребував з Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" матеріали третейської справи № 17/24 за позовом ТОВ "Компанія "Нотапс" до ФГ "Меркурій" про стягнення заборгованості за договором поставки товару.

7.5. Постановив проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

7.6. Матеріали справи № 873/103/24 надійшли до Верховного Суду 26.09.2024 у кількості 1 із супровідним листом від 24.09.2024 № 873/104/24/260/24 від Північного апеляційного господарського суду.

7.7. Матеріали третейської справи № 17/24 надійшли до Верховного Суду 30.09.2024 у кількості 1 т. із супровідним листом від 27.09.2024 № 56 від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

8. Ухвалою від 15.10.2024 Верховний Суд відклав розгляд апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Нотапс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 873/103/24 на 29.10.2024, 12:15.

9. У зв`язку із перебуванням судді Пєскова В.Г. у відпустці автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/103/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В. суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024.

10. Уповноважений представник ТОВ "Компанія "Нотапс" з`явився у судове засідання 29.10.2024 в режимі відеоконференції, висловив свої доводи, пояснення та заперечення.

10.1. ФГ "МЕРКУРІЙ" свого представника в судове засідання 29.10.2024 не направило. Уповноважений представник ФГ "МЕРКУРІЙ" (Дацюк В.В. - директор) про дату і час судового засідання був повідомлений телефонограмою.

10.2. З`ясувавши думку уповноваженого представника ТОВ "Компанія "Нотапс" щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність уповноваженого представника ФГ "МЕРКУРІЙ", зважаючи на повторну неявку останнього в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи № 873/103/24 здійснити у відсутність уповноваженого представника ФГ "МЕРКУРІЙ".

11. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

12. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 873/103/24 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

13. Скаржник в апеляційній скарзі зазначив:

- судом порушено вимоги статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд залишив поза увагою і без належного правового дослідження та оцінки залишено подані та існуючі докази у цій справі;

- судом не враховано того, що пунктом 9.1. Договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020 сторони погодили те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного Договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду №007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди;

- суд не зазначив та не навів (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) жодного належного та допустимого обґрунтування та правового твердження, котрі б надавали можливість встановити, допустити, припустити та стверджувати те, що вказані вимоги заяви ТОВ "Компанія "НОТАПС" про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у справі № 17/24 за позовом ТОВ "Компанія "НОТАПС" до ФГ "МЕРКУРІЙ" про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із порушенням, неналежним та несвоєчасним виконання грошового зобов`язання у відповідності до договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020, є необґрунтованими та неправомірними;

- судом здійснено необґрунтований вихід за межі положення статті 355 ГПК України в частині залишення без задоволення заяви ТОВ "Компанія "НОТАПС" про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у справі № 17/24, оскільки суд здійснив вирішення та розгляд третейського спору по суті заявлених позовних вимог. Разом з тим, відповідно до норм чинного процесуального законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 ГПК України;

- станом на дату подачі заяви рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у справі № 17/24 добровільно ФГ "МЕРКУРІЙ" не виконано;

- відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора;

- ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 у справі № 873/118/24 (повний текст якої складено та підписано 28.08.2024) у повному обсязі задоволено заяву ТОВ "Компанія "НОТАПС"" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17.07.2024 у справі № 29/24 за позовом ТОВ "Компанія "НОТАПС"" до ФГ "МЕРКУРІЙ" про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із порушенням, неналежним та несвоєчасним виконання грошового зобов`язання у відповідності до договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020 та Угоди № 28-1/04-2021 про заміну кредитора у зобов`язані (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 ЦК України) від 28 .04.2021.

Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

14. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

15. Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою, третьою цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

16. За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

17. Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

18. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

19. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

20. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

21. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

22. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

23. Колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів скаржника, зазначених у пункті 13 описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

24. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення уповноваженого представника ТОВ "Компанія "Нотапс", перевіривши матеріали справи № 873/103/24 та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

25. Об`єктом апеляційного розгляду у цій справі є заява про скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у видачі наказу на виконання рішення третейського суду.

26. Відповідно до частини другої статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

27. Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу, відповідно до яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачою наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

28. Відповідно до статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

29. Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви (частина перша статті 56 Закону України "Про третейські суди").

30. Частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди" визначено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

31. З урахуванням зазначених положень чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених положеннями статей 56 Закону України "Про третейські суди" та 355 ГПК України (зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висвітленою у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19).

32. Водночас, аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що з`ясування відсутності або наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду здійснюється господарським судом, зокрема і на підставі третейської угоди, обов`язок подання якої одночасно із зазначеною заявою передбачений пунктом 2 частини четвертої статті 353 ГПК України.

33. Отже, встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди".

34. Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

35. Частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

36. Відповідно до положень статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

37. Оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія додається до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду (пункт 2 частини четвертої статті 353 ГПК України).

38. Колегією суддів встановлено, що заявник надав копію договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020, укладений між ТОВ "Агрохім-Партнер" (постачальник) та ФГ "МЕРКУРІЙ" (покупець), у пункті 9.2 якого сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків.

39. Аналіз змісту зазначеного положення договору дає підстави для висновку про те, що сторони погодили, що вирішення спорів, які виникатимуть щодо зазначеного Договору поставки, розглядатимуться як з урахуванням Регламенту Третейського суду, так і законодавства України.

40. Водночас, Колегією суддів встановлено, що зазначений Договір підписаний як відповідачем, так і позивачем, обставини щодо його укладення скаржником не заперечувалися, дійсність договору чи окремих його положень у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України не доведена.

41. Докази на підтвердження відсутності у третейського суду компетенції для розгляду цієї справи, в матеріалах справи відсутні. Учасники справи також не надали доказів того, що третейське застереження, яке міститься у пункті 9.2. Договору №85/20/ЛВ від 15.04.2020 визнано недійсним компетентним судом.

42. Отже, з урахуванням положень пункту 9.2. Договору № 85/20/ЛВ від 15.04.2020, статей 1, 2, 27 Закону України "Про третейські суди" та статей 2, 3, 13, 14 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, зазначений суд є компетентним вирішувати наявний між сторонами правочину спір.

43. Також колегія суддів у цій справі встановила, що рішення третейського суду не містить способу захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачених законом; рішення третейського суду не прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, вирішені питання не виходять за межі третейської угоди; третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

44. Водночас, колегією суддів встановлено, що скаржник, звертаючись із заявою про видачу відповідного наказу, подав суду Угоду № 28-1/04-2021 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 ЦК України) від 28.04.2021, укладену між ТОВ "Агрохім-Партнер" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "НОТАПС" (новий кредитор), за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредиторові право вимоги виконання ФГ "МЕРКУРІЙ" (боржник) зобов`язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних, інфляційних втрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020, у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов`язання згідно договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020, а новий кредитор частково компенсує вартість переданого зобов`язання відповідно до умов даної угоди.

45. При цьому, Колегія суддів встановила, що за змістом рішенням Третейського суду від 23.05.2024 у третейській справі № 17/24 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки товару у розмірі 4 217,37 грн. (що включає суму пені згідно подвійної ставки НБУ за період з 26.04.2021 по 15.11.2021, суму 30% річних та 20 % суми штрафу), витрати, пов`язані з вирішенням спору третейським судом в сумі 143,26 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

46. Аналіз змісту зазначеного рішення дає підстави для висновку, що третейським судом не вирішувалося питання щодо стягнення основної суми боргу, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що в цьому випадку Угода № 28-1/04-2021 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку статті 512 - 519 ЦК України) від 28.04.2021, укладена між ТОВ "Агрохім-Партнер" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "НОТАПС" (новий кредитор), враховуючи предмет цієї угоди, повинна також передбачати передачу права вимоги за основним зобов`язанням.

47. Колегія суддів враховує, що положеннями ЦК України передбачено як свободу укладення договору (статті 6, 627 ЦК України), так і презюмується дійсність такого договору (з урахуванням положень статті 204 ЦК України), якщо ЦК України чи іншими нормативно-правовими актами не передбачено інше, або дійсність такого договору спростована учасниками справи чи правочин є нікчемним в силу закону тощо.

48. Однак, в цьому випадку дійсність Угоди № 28-1/04-2021 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку статті 512 - 519 ЦК України) від 28.04.2021 в порядку положень статей 74, 76-77 ГПК України не спростована.

49. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що положення статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 ГПК України пов`язують відсутність або наявність підстав для задоволенні заяви про видачу виконавчого документа із наявністю інших підстав, не передбачених зазначеними нормами.

50. За змістом частини першої статті 5 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та пункту 1-1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

51. В силу частини першої статті 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

52. Отже, колегія суддів у цій справі встановила, що на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду не скасовано судом; справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачою наказу не пропущений; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; третейська угода недійсною не визнавалась; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам закону; рішення третейського суду не містить способу захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачених законом; третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

53. Матеріалами справи не підтверджується та учасники справи у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, не надали доказів на спростування зазначеного як у суді першої інстанції, так і у подальшому до Верховному Суду, який здійснює розгляд цієї справи як суд апеляційної інстанції та наділений правом оцінки доказів.

Щодо суті апеляційної скарги

54. З огляду на зазначене та враховуючи, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17.07.2024 у справі № 29/24 не скасовано компетентним судом, а справа, що розглянута третейським судом, підвідомча йому відповідно до Закону України "Про третейські суди"; строк для звернення за видачою виконавчого документа не пропущений; вказане рішення прийняте у спорі, передбаченому третейською угодою, яка не визнана недійсною компетентним судом; рішенням третейського суду не вирішувались питання, які виходять за межі третейської угоди, а прийняте рішення не містить способів захисту прав та охоронюваних законом інтересів, які не передбачені законами України, а також ту обставину, що третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участь у справі, та зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про те, що склад третейського суду не відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди", а також невиконання відповідачем рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17.07.2024 у справі № 29/24 у добровільному порядку, суд апеляційної інстанції, який в цьому випадку діяв як суд першої інстанції, з урахуванням положень статей 6, 204, 512 - 519, 627 ЦК України, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Компанія "НОТАПС" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17.07.2024 у справі № 29/24.

55. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги обґрунтовані, а суд апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, з огляду на положення статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 ГПК України, дійшов помилкового та передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу відповідного наказу на виконання рішення третейського суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

56. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

57. Відповідно до частини другої статті 277 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

58. Відповідно до частини третьої статті 277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

59. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Компанія "НОТАПС" та скасування ухвали апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 873/103/24 як такої, що прийнята без дотриманням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Компанія "НОТАПС" про видачу наказу на виконання рішення третейського суду.

Щодо розподілу судових витрат

60. Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

61. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

62. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

63. В апеляційній скарзі представник ТОВ "Компанія "НОТАПС" адвокат просив також стягнути з ФГ "МЕРКУРІЙ" на користь Товариства судові витрати. На підтвердження судових витрат Товариством надано копію платіжної інструкції від 14.09.2024 (Код документа: 9354-4607-6026-6100) про сплату судового збору у справі.

64. Отже, позивач поніс 2 422,40 грн. судових витрат на сплату судового збору, що підтверджується копією платіжної інструкції від 14.09.2024 (Код документа: 9354-4607-6026-6100).

65. Відповідно до пункту частини першої статті 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

66 Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про скасування апеляційної скарги, судові витрати в розмірі 2 422,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, понесені ТОВ "Компанія "НОТАПС" у зв`язку з переглядом справи апеляційним судом, покладаються на ФГ "МЕРКУРІЙ".

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 240, 253, 269, 270, 275, 276, 281- 284, 352 - 356 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a> задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 873/103/24 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a>" про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у справі № 17/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a>" до Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ" про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із порушенням, неналежним та несвоєчасним виконання грошового зобов`язання у відповідності до договору поставки товару № 85/20/ЛВ від 15.04.2020 задовольнити.

5. На примусове виконання Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.05.2024 у справі № 17/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a>" до Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ" про стягнення заборгованості, видати наказ наступного змісту:

"Стягнути із Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ" (80533, Львівська область, Буський район, село Чішки; ідентифікаційний код 20826469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a> (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 526; код ЄДРПОУ 38964292) заборгованість за договором поставки товару у розмірі 4 217,37 грн., що складається з:

- 838,15 грн. - сума пені згідно подвійної ставки НБУ за період з 26.04.2021 по 15.11.2021,

- 1 540,20 грн. - сума 30%-річних від суми 9 195,07 грн. за період з 26.04.2021 по 15.11.2021,

- 1 839,02 грн. - сума штрафу 20% від суми боргу 9 195,07 грн.

Стягнути із Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ" (80533, Львівська область, Буський район, село Чішки; ідентифікаційний код 20826469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a>" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 526; код ЄДРПОУ 38964292) 143 (сто сорок три) грн. 26 копійок витрат пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом"."

6. Стягнути із Фермерського господарства "МЕРКУРІЙ" (80533, Львівська область, Буський район, село Чішки; ідентифікаційний код 20826469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"</a>" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 526; код ЄДРПОУ 38964292) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Видачу відповідних наказів доручити Північному апеляційному господарському суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський