Ухвала

від 30.10.2024 по справі 214/7102/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/7102/24

2/214/4030/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.

за участю секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

представника позивача адвоката Умріхіна О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Бондаренка О.В.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі в загальному позовному провадженні клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд визначити місце проживання їх спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею, матір`ю дитини, посилаючись на забезпечення нею кращих умов для проживання та виховання сина.

Ухвалою судувід 17вересня 2024року прийнятодо розглядупозовну заявута відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 одночасно з відзивом на позов звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи батька, матері та дитини в порядку ст. 103 ЦПК України, з метою захисту прав та інтересів дитини та необхідністю встановлення того, чи залежить її оцінка сімейної ситуації від впливу з блоку батьків.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бондаренко О.В. на задоволенні клопотання наполягали.

Представник позивача адвокат Умріхін О.В. проти клопотання заперечував з підстав, викладених у відповіді на відзив: зазначені у клопотанні відповідачем питання є психотравмуючими для дитини, якому ледь виповнилося 7 років, а позовні вимоги не передбачають звуження прав батька відносно сина. При цьому призначення психологічної експертизи не є обов`язковим відповідно до ст. 105 ЦПК України, бо вказана експертиза не встановлює психічний стан особи , а питання мають суто психологічний характер, які зводяться до встановлення більшої прихильності сина до батька з метою обмеження можливості матері впливати на дитину. Клопотання є передчасним і в разі його задоволення експертизу слід призначити судовому експерту психологу з вищою педагогічною освітою, який являється відповідним спеціалістом з психології дитинства і має відповідний досвід роботи з дітьми,а позивачу невідомо чи має експерт, визначений відповідачем, такі освіту і досвід. зазначено, що у разі призначення судом експертизи обов`язковою є присутність позивачки з метою відеозапису процесу проведення такої експертизи та можливості поставити експерту власні питання.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частини 4,5 статті 103 ЦПК України)..

Згідно частини 1 статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.1 статті 110 ЦПК України, яка регламентує оцінку висновку експерта судом, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При вирішенні цього питання необхідним є врахування конвенційних положень про те, що процесуальні зобов`язання, передбачені ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про право на повагу до приватного і сімейного життя також включають гарантування того, щоб батьки були спроможні навести свої аргументи.

Ці зобов`язання вимагають аби висновки національних судів ґрунтувались на належній фактологічній базі і не були свавільними чи нерозумними (рішення Wetjen і інші проти Німеччини від 25.03.2010 року, п.п.84,81).

Статтями 12-15 Конвенції про права дитини визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою). На рівні внутрішнього законодавства України це право дитини конкретизовано, зокрема у статті 171 СК України, яка регулює врахування думки дитини при вирішенні питань, які стосуються її життя.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» і частини четвертої статті 10ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Судом установлено, що предметом спірних правовідносин зокрема є визначення місця проживання малолітньої дитини з одним із батьків.

У справах, що виникають із спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Судовий розгляд сімейних спорів, які стосуються інтересів дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду має бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що через складність і неповторність кожної окремо взятої сімейної ситуації і унікальності існуючих в ній батьківсько-дитячих відносин, у деяких випадках вкрай важко зробити об`єктивний висновок про те, який з батьків буде краще, ближче, безпечніше і комфортніше для спільного проживання з дитиною.

За таких обставин судова психологічна експертиза, проведена фахівцями, які мають атестацію судових експертів, постає необхідним обґрунтуванням забезпечення найкращих інтересів дитини та способом встановлення найліпших психологічних умов її проживання з одним із батьків.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, астаттею 76 цього ж Кодексувизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, що встановлюються такими засобами, як і висновки експертів.

При оцінці доводів представника позивача щодо можливості психотравмуючого впливу на здоров`я дитини, суд виходить з того, що сторона позивача не навела будь-яких об`єктивних доказів (медичні показники, методи діагностики тощо) на підтвердження того, що дослідження експерта може зашкодити життю та здоров`ю малолітньої дитини та зазначаючи про можливість проведення такої експертизи (за відсутності категоричної незгоди щодо проведення психологічного дослідження) фактично надала згоду на її проведення.

Питання,які поставленівідповідачем навирішення експертів,має доказовезначення уданій справіі потребуєспеціальних знаньне суперечать приписам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5), що не спростовано стороною позивача в судовому засіданні.

З огляду на те, що відомості, які відповідач прагне з`ясувати в результаті проведення судово-психологічної експертизи, відносяться до предмета доказування та мають значення для правильного вирішення спору, в матеріалах цивільної справи відсутній висновок експерта з приводу вказаних обставин, для забезпечення сторонам рівних можливостей щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, клопотання відповідача про призначення судово-психологічної експертизи слід задовольнити частково лише стосовно дитини, що не позбавляє можливості сторін надати відповідне психологічне дослідження стосовно батька та матері дитини.

При цьому відповідно до даних картки атестованого судового експерта ОСОБА_4 згідно Реєстру атестованих судових експертів, який перебуває у вільному доступі для громадян, ОСОБА_4 має свідоцтво експерта № 12-24/П виданого Кваліфікаційною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, дата та номер рішення 13-02-2024 № 1 терміном дії до 13.02.2027, клас та вид експертизи «Психологічна експертиза», індекс та вид експертної спеціальності «14.1 Психологічні дослідження».

Відповідно до частини першої статті 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Із матеріалів справи неможливо встановити, з ким наразі проживає малолітня дитина, тому суд вважає необхідним зобов`язати сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з`явитися разом з малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначені експертом дату та час для проведення дослідження відносно дитини.

Суд також вважає необхідним роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі відповідно до ст.109ЦПК України та наслідки несплати вартості проведення судової експертизи відповідно до ч. 3 ст. 135 ЦПК України.

Витрати по оплаті судової психологічної експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Крім того, положення пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України встановлюються право суду зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.

Однак проведення судово-психологічної експертизи не перешкоджає розгляду справи, тому суд вважає можливим продовжити розгляд по суті, не зупиняючи провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 103,104,109 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи частково.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини судово-психологічну експертизу, виконання якої доручити судовому експерту ОСОБА_4 (Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд. 52, каб. 419).

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1)Чи спроможна малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку відношенню кожного з батьків до нього, виявляти прихильність до когось з батьків?

2)Чи є доцільним в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зменшення контактів з батьком чи з матір`ю (або зміна місця проживання), з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку?

3)Який вплив на психологічний стан малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має батько та мати дитини?

4)З ким із батьків бажає проживати малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

5)Який психологічний вплив виявляє поведінка батька/матері на психічний стан і розвиток дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

6)Чи вплине, а якщо так то яким чином зміна умов проживання, виховання та оточення малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на його психологічний стан у випадку передачі дитини від матері до батька?

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 листопада 2024 р.

Суддя А.В. Ткаченко