Вирок

від 04.11.2024 по справі 295/14018/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/14018/24

Категорія 98

1-кп/295/1017/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024065400000713від 22.05.2024, на підставі обвинувального акту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з середньо освітою, неодруженого, працюючого в ПП «Автомагістраль» на посаді водія, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, не пізніше 19.04.2023 ОСОБА_4 , який був обізнаний у положеннях законодавства щодо підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном (грошовими коштами Державного бюджету України) шляхом обману.

Реалізуючи умисел, не пізніше 19.04.2023 ОСОБА_4 звернувся до власника приміщення ОСОБА_5 , який не був обізнаний в протиправних намірах останнього з яким уклав договір оренди №173 від 01.01.2016, керуючись корисливим мотивом, з метою підготовки та подання до Житомирського окружного адміністративного суду позову із внесеними до нього завідомо неправдивими відомостями щодо проживання за відповідною адресою та отримання в подальшому шляхом обману підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, які проживають на території радіоактивного забруднення, без фактичного проживання на території радіаційного забруднення, на що останній погодився.

Так, 19.04.2023 о 11 год. 17 хв. ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, звернувся до Народицької селищної ради, що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою реєстрації його місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , не маючи при цьому наміру фактично проживати за вказаною адресою, тобто приховуючи дійсний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами Пенсійного фонду України.

За наслідками звернення адміністратором відділу забезпечення надання адміністративних послуг Народицької селищної ради прийнято заяву від ОСОБА_4 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на підставі згоди власника приміщення ОСОБА_5 зареєстровано місце проживання вказаної особи за адресою: АДРЕСА_3 , про що йому видано витяг з реєстру територіальної громади за номером 2023/003089074.

В подальшому, ОСОБА_4 звернувся із письмовим зверненням до ГУ ПФУ в Житомирській області з метою виплати вказаного підвищення до пенсії та 01.08.2023 отримав відмову у виплаті підвищення до пенсії.

Реалізуючи умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ГУ ПФУ в Житомирській області, 22.08.2023 ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду про зобов`язання проведення перерахунку і виплати коштів із внесеними до нього завідомо неправдивими відомостями про його фактичне проживання у зоні гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС, а саме в АДРЕСА_4 , до матеріалів яких було долучено витяги з Реєстру територіальної громади із зазначеним нібито фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Після цього, 30.11.2023 за результатом розгляду вказаного адміністративного позову ОСОБА_4 ухвалено рішення у справі №240/24695/24, яким позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено частково та зобов`язано ГУ ПФУ Житомирській області здійснити з 01.07.2023 нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

На підставі вказаного рішення Житомирського окружного адміністративного суду у період з 01.02.2024 по 31.07.2024 ГУ ПФУ Житомирській області, працівники якого не були обізнані про протиправні наміри, ОСОБА_4 виплатили грошові кошти в сумі 28800 грн. 00 коп., як підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Водночас, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 у період часу з 01.02.2024 по 31.07.2024 не проживав за адресою: АДРЕСА_3 , а фактично проживав за адресою: АДРЕСА_5 .

Таким чином, ОСОБА_4 діючи умисно та цілеспрямовано, шляхом обману, заволодів грошовими коштами Державного бюджету України, розпорядником яких є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, на загальну суму 28800 грн. 00 коп., якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Зазначені дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказував, що обвинувачення йому зрозуміле, свою вину визнав повністю. Пояснював, що визнає фактичні обставини правопорушення, які встановлені на досудовому слідстві. У вчиненому щиро розкаявся. Також пояснив, що задля реалізації вказаних у обвинувальному акті дій, в квітні 2023 року він прописався в АДРЕСА_4 , хоча в дійсності він там не мешкав, а фактично весь цей час проживав у м. Ворзель. Надалі, у зв`язку із недостатністю коштів, він вирішив оформити підвищення до пенсії та звернувся до адміністративного суду, і за рішенням суду йому було донараховано підвищення на загальну суму 28800,00 грн., які він отримав безпідставно. Отримані кошти ще не повернув, але має такий намір.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про слухання справи без участі представника.

Суд, у порядку ст. 325 КПК України, вирішив провести судовий розгляд у відсутності представника потерпілого.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має та йому роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів вивченням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України.

Призначаючи міру покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до ст.12 КК України вчинив кримінальний проступок, раніше не судимий, неодружений, дітей не має, офіційно працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро каявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій у відповідності до вимог ст.66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.67 КК України не встановлено.

За таких даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом`якшують та відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, а також зважаючи на всі обставини, які характеризують особу винного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді пробаційного нагляду строком 1 рік, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 59-1 КК України встановити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: судову справу №240/24695/23; CD-R диск з написом «16-65 ВБ»; копію пенсійної справи ОСОБА_4 № НОМЕР_1 , залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1