Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/1700/24
Справа № 279/4607/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/4607/24 за позовом ОСОБА_1 до Горщиківської об`єднаної територіальної громади Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за законом. Вона у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини не подала, оскільки не знала про те, що її бабусі було видано сертифікат на право на земельну частку (пай). Просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Позивачка просила розгляд справи провести у її відсутність, просила позовні вимоги задовольнити, вказавши про це в заяві.
Представник Горщиківської об`єднаної територіальної громади Коростенського району Житомирської області про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши письмові матеріалами справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне: Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки по лінії матері ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за законом.
Згідно довідки №89/06-19 від 09.02.2023 року, виданої Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області ОСОБА_3 , 1910 р.н. на момент своєї смерті була постійно зареєстрована та проживала одна за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа приватного нотаріуса Коростенського нотаріального округу Житомирської області Неборачко І.В. спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась. Тобто, заяву про прийняття спадщини подано не було та факт прийняття спадщини позивачем шляхом вступу у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном відсутній. Нотаріусом надано роз`яснення, що позивачу слід звернутись до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини.
Частина перша статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Частинами першою, третьою статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За змістом частин 4,5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами ЦК України (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Так, відповідно до листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 норми п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР. У випадку, коли особи прийняли спадщину шляхом фактичних дій (вступ в управління та володіння спадковим майном), але не оформили права на спадщину, обґрунтованою є відмова суду в задоволенні позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки в цьому випадку підстави для пред`явлення позову та спір з приводу спадщини відсутні.
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР (1963 року), не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Прийняття спадщини підтверджується різними діями спадкоємця, які за своїм характером свідчать що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вона фактично вступила у володіння (користування, розпорядження) спадковим майном. Відповідно до вимог ст.549 ЦК УРСР визначається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Частиною першою ст.550 ЦК Української РСР 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. Цей строк може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку. Слід зазначити, що нормами Цивільного кодексу України в ред.1963 року не було передбачено визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, як відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, а було передбачено продовження строку для прийняття спадщини згідно із вимогами ст.550 ЦК Української РСР. За таких обставин, на спірні правовідносини поширюютьсч положення Цивільного кодексу 1963 року, а саме: ст.550 ЦК України в ред.1963 року. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею не проживала та не вступила фактично в управління або володіння спадковим майном, а також протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини не подала заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про можливість продовження спадкоємцеві строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Як слідує із викладених у позовній заяві пояснень позивача, то у встановлений законом строк вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі через те, що вона не знала, що бабусі було видано сертифікат на право на земельну частку (пай). Однак доказів на підтвердження вищевказаних обставин, їх тривалості та поважності позивачкою не подано.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивачки щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, відсутність коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачка не надала суду жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали їй своєчасно прийняти спадщину після смерті бабусі ОСОБА_2 , а зазначені у позовній заяві не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки об`єктивних перешкод для подання заяви у позивача не було.
На інші обставини, які б свідчили про труднощі для позивача для прийняття спадщини, позивач не посилається та їх не зазначає.
Крім того, до кола спадкоємців позивач як онука померлої, відповідно до положень ст.529 ЦК України (в ред.1963 р.), могла б увійти лише у разі, якщо
на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем. Таких даних матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК України).
Згідно із ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими, тому задоволенню не підлягають .
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України,ст.549,550 ЦК України (в ред.1963 року),
У Х В А Л И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Горщиківська об`єднанатериторіальна громадаКоростенського районуЖитомирської області, місце знаходження: 11560, Житомирська область,Коростенський район,с.Горщик,вул.Центральна,31, ЄДРПОУ 04347930.
Суддя Волкова Н.Я.
копія згідно оригіналу
Суд | Коростенський міськрайонний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2024 |
Оприлюднено | 06.11.2024 |
Номер документу | 122762589 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Волкова Н. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні