Рішення

від 04.11.2024 по справі 288/1083/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1083/24

Провадження № 2/288/347/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі- відповідач-1), ОСОБА_3 (далі- відповідач-2), Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (далі- відповідач -3) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки, в якому вказує, що вона являється співвласником в розмірі 1/3 частки земельної ділянки площею 4,3608 га, яка має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована в селі Саверці, Житомирського району, Житомирської області, кадастровий номер 1824786500:03:000:0064, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 063168 виданий 04.11.2004 року Попільнянським відділом земельних ресурсів.

Під час володіння вказаною земельною ділянкою, при вирішенні питання про переукладення договору оренди вказаної земельної ділянки, від орендаря позивач дізналась, що земельна ділянка з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064, вже зареєстрована в реєстрі речових прав за іншими особами, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках, тільки на земельну ділянку площею 4,1510 га.

В подальшому під час з`ясування причин виникнення таких обставин, від Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області було отримано інформацію про те, що згідно архівного примірника державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 063168 виданий 04.11.2004 року, співвласниками вказаної земельної ділянки є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Також у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, наявний запис № 010621900182 від 13.10.2006 року про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 764145 з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064, площею 4,1510 га, для ведення особистого селянського господарства на території Ставищенської сільської ради Попільнянського району Житомирської області ОСОБА_2 .

Згідно архівного примірника державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 764145 від 13.10.2006 року, співвласниками вказаної земельної ділянки (по 1/2) є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відомості щодо причин присвоєння однакового кадастрового номера 1824786500:03:000:0064 двом різним земельним ділянкам відсутня.

Одночасно додатково повідомлено, що в Управлінні наявна інформація про те, що 04.11.2004 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №083912 ОСОБА_7 , який посвідчує його право власності на земельну ділянку площею 4,1510 га кадастровий номер 1824786500:03:000:0063, для ведення особистого селянського господарства на території Ставищенської сільської ради Попільнянського району Житомирської області.

Під час перевірки в реєстрі речових прав та їх обтяжень інформації щодо належності земельної ділянки з кадастровим номером 1824786500:03:000:0063, було з`ясовано, що станом на 19.04.2024 року в реєстрі наявна інформація про належність вказаної земельної ділянки, площею 4,1510 га, на праві спільної часткової власності саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі того ж Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №764145 виданий 13.10.2006 року Попільнянською РДА Житомирської області та свідоцтва про право на спадщину виданого 21.05.2005 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області. Однак вказане право зареєстроване тільки 05.04.2024 року.

Станом на 25.04.2024 року в реєстрі речових прав також наявна інформації щодо належності земельної ділянки з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064, площею 4,151 га, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі того ж Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №764145 виданий 13.10.2006 року Попільнянською РДА Житомирської області.

Вказане свідчить про те, що за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було помилково зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 4,151 га, з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №764145 виданий 13.10.2006 року, так як в той час, 04.11.2004 року, вже був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 063168, що посвідчує право власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4,3608 га, яка має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована в селі Ставище, Житомирського району, Житомирської області, кадастровий номер 1824786500:03:000:0064.

За вказаних обставин, наявність державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 764145 виданий 13.10.2006 року Попільнянською РДА Житомирської області на земельну ділянку площею 4,151 га, з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064, порушує право власності позивача на належну їй частку земельної ділянки площею 4,3608 га, яка має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована в селі Ставище Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер 1824786500:03:000:0064, та повинен бути скасований.

Позивач просить усунути їй перешкоди в користуванні та володінні 1/3 часткою земельної ділянки площею 4,3608 га, яка має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована в селі Ставище Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер 1824786500:03:000:0064, шляхом визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №764145 з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064, площею 4,1510 га, для ведення особистого селянського господарства на території Ставищенської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, виданий ОСОБА_2 та скасування державної реєстрації даної земельної ділянки.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі та стягнути з відповідачів судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення позовних вимог, проте просили зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача Житомирської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явилась, надала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, при прийняті рішення щодо заявлених позовних вимог покладається на розсуд суду /а.с. 60-61, 66-67, 112, 114/.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 063168, виданого 04 листопада 2004 року, ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Попільнянської райдержадміністрації від 06.05.2004 року № 167 є власником земельної ділянки площею 4,3608 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки ведення особистого селянського господарства 4,3608 га, кадастровий номер 1824786500:03:000:0064 /а.с. 3/.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 25 квітня 2024 року Попільнянською селищною радою, актуальна інформація про об`єкт речових прав, про речове право, про державну реєстрацію іншого речового права, а саме: право власності на 1/2 частку за кожним на земельну ділянку площею 4,151 га, яка розташована за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, Ставищенська сільська рада, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1824786500:03:000:0064, зареєстроване за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с. 4-5/.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 19 квітня 2024 року Попільнянською селищною радою, актуальна інформація про об`єкт речових прав, про речове право, про державну реєстрацію іншого речового права, а саме: право власності на 1/2 частку за кожним на земельну ділянку площею 4,151 га, яка розташована за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, Ставищенська сільська рада, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1824786500:03:000:0063, зареєстроване за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с. 6/.

Як вбачається з інформації № 29-6-0.2-896/2-24 від 04 березня 2024 року Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, відповідно до інформації, наданої Відділом №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі наявний запис №186 від 04.11.2004 року про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 063168 з кадастровим номером 1824786500:03:000064, площею 4,3608 га, для ведення особистого селянського господарства на території Ставищенської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, виданого ОСОБА_5 . Згідно архівного примірника державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 063168 від 04.11.2004 року, співвласниками вказаної земельної ділянки (спільна сумісна) є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Також у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі наявний запис № 010621900182 від 13.10.2006 року про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №764145 з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064, площею 4,1510 га, для ведення особистого селянського господарства на території Ставищенської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, виданого ОСОБА_2 . Згідно архівного примірника державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №764145 від 13.10.2006 року, співвласниками вказаної земельної ділянки (по 1/2) є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Станом на 04.03.2024 року в Державному земельному кадастрі наявні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064, площею 4,3608 га, для ведення особистого селянського господарства на території Квітневої сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, яка відповідно до інформації, що надійшла в порядку інформаційного обміну з Державного реєстру речових прав, перебуває у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (частки - по 1/2) та в користуванні Приватного сільськогосподарського підприємства «Новоселиця». Відомості про вказану земельну ділянку перенесені в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель. Згідно відомостей Державного земельного кадастру, зміни (вправлення) вказаного кадастрового номера не проводились. Система органів та суб`єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав визначені ст. 6 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відомості щодо причин присвоєння однакового кадастрового номера 1824786500:03:000:0064 двом різним земельним ділянкам відсутні. Додатково повідомляємо, що згідно наявної у Відділі № 1 «Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Ставищенській сільській раді, Попільнянського району, Житомирської області», міститься запис про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 083912 за № 261 від 04.11.2004 року, площею 4,1510 га, з кадастровим номером 1824786500:03:000:0063, ОСОБА_7 , для ведення особистого селянського господарства на території Ставищенської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру наявна земельна ділянка з кадастровим номером 1824786500:03:000:0063, ОСОБА_7 , згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЖТ № 083912 04.11.2004 року, площею 4,1510 га, для ведення особистого селянського господарства на території Ставищенської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області /а.с. 7/.

В судовому засіданні оглядалась копія спадкової справи № 792/2004 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21 травня 2005 року звернулись із заявою до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно заяви ОСОБА_8 вона відмовилась від частки спадщини, яка перейшла їй від чоловіка ОСОБА_7 на користь сина ОСОБА_2 . Як вбачається з Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0132062, виданого 11 березня 1999 року, ОСОБА_7 належить право на земельну частку (пай) у землі розміром 4,19 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у КСП «ім. Петровського». ОСОБА_7 та ОСОБА_3 отримали Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 ідеальну частину кожен права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «ім. Петровського» с. Ставище, Попільнянського району, розміром 4,19 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) /а.с. 21-42/.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 764145, виданого 13 жовтня 2006 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,1510 га, земельна ділянка розташована на території Ставищанської сільської ради ділянка № 179 Попільнянського району Житомирської області, кадастровий номер: 1824786500:03:000:0064 /а.с. 48/.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 083912, виданого 04 листопада 2004 року, ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 4,1510 га, земельна ділянка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1824786500:03:000:0063 /а.с. 49/.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить усунути їй перешкоди в користуванні та володінні 1/3 часткою земельної ділянки площею 4,3608 га, шляхом визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 764145 з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064, площею 4,1510 га виданий ОСОБА_2 та скасування державної реєстрації даної земельної ділянки, так як відповідачами було помилково зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 4,151 га з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 764145.

Відповідно достатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 78 Земельного Кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Нормами статті 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації, цих прав, а відповідно до статті 126 цього ж Кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відповідності до частини 1 статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах її повноважень.

Згідно частини 1 статті 79-1 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини 2 статті 90 Земельного Кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Так, згідно з частиною 1 статті 107 Земельного Кодексу України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно до п.4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр, у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Згідно із частиною третьою статті 152 Земельного Кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Частина 1 статті 155 Земельного Кодексу України визначає, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як вбачається з частини 1 статті 153 Земельного Кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно частини 2 статті 158 Земельного Кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 2- 3007/11 (провадження № 14-525цс18) виклала правовий висновок, що «Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно із частиною 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У частині 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року №139-У) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п.1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року №509-УІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

В абзаці 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову у державній реєстрації прав, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце в разі їх видання з порушенням вимог закону, всупереч рішенням чи угодам. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно положень ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Як вбачається з частини 4 статті 25 Закону України «Про державний земельний кадастр», поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012 року «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру» та ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першоюстатті 81 Цивільного Процесуального Кодексу Українивстановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини другоїстатті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, з метою захисту прав позивача слід усунути перешкоди їй в користуванні та володінні 1/3 часткою земельної ділянки шляхом визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 764145 з кадастровим номером 1824786500:03:000:0064, площею 4,1510 га, який виданий ОСОБА_2 та скасування державної реєстрації даної земельної ділянки.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_4 в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів витрат позивача на професійну правничу допомогу /а.с. 88-92, 116/.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1,2частинидругоїстатті 137ЦПКУкраїнивизначено,щозарезультатами розглядусправивитратина правничудопомогуадвокатапідлягають розподілуміжсторонамиразом ізіншимисудовимивитратами.Дляцілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничудопомогуадвоката,втомучислі гонораруадвокатазапредставництво всудітаіншу правничудопомогу,пов`язанузісправою,включаючипідготовкудо їїрозгляду,збірдоказівтощо,атакожвартість послугпомічникаадвокатавизначаються згіднозумовамидоговору пронаданняправничоїдопомоги танапідставівідповідних доказівщодообсягунаданих послугівиконанихробіт таїхвартості,щосплаченаабо підлягаєсплатівідповідноюстороною аботретьоюособою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України) Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано Договір доручення про надання правничої допомоги від 16 лютого 2024 року /а.с. 90/, укладений між адвокатським бюро Анатолія Яковенка та ОСОБА_4 , Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги б/н від 16.02.2024 року, укладену 01 травня 2024 року /а.с. 91/, акт про прийняття передачі наданих послуг від 23 серпня 2024 року /а.с. 91 на звороті/ та квитанцію /а.с. 92, 116/.

В Акті про прийняття передачі наданих послуг від 23 серпня 2024 року /а.с. 91 на звороті/ зазначено, що Адвокатське бюро Анатолія Яковенка надалі-адвокат та ОСОБА_4 надалі клієнт, разом сторони, виконавець надав замовнику юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.02.2024 року та додаткової угоди до вказаного договору, а замовник прийняв наступні послуги: 1. Проведення вивчення та аналізу матеріалів і документів, наданих клієнтом, вивчення та аналіз судової практики, роз`яснень і коментарів, зібрання доказів, складання та подача позовної заяви до відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житомирської РДА про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки; участь в судових засіданнях, фіксована вартість послуги- 10000,00 гривень. Всього 10000,00 гривень /а.с. 91 на звороті/.

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 6207208901 від 23 серпня 2024 року, платник: ОСОБА_4 , отримувач: Адвокатське бюро Анатолія Яковенка, загальна сума 10000,00 гривень, призначення платежу: за надання правничої допомоги /а.с. 92, 116/.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заявили клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою,п`ятоюстатті137ЦПКУкраїнивизначено,щорозмірвитрат наоплатупослугадвоката маєбутиспівмірним із: 1)складністюсправита виконанихадвокатомробіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченимадвокатомна виконаннявідповіднихробіт(наданняпослуг); 3)обсягомнаданихадвокатом послугтавиконанихробіт; 4)ціноюпозовута (або)значеннямсправидля сторони,втомучислі впливомвирішеннясправина репутаціюсторониабопублічним інтересомдосправи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скористались своїм правом та заявили клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу, суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бутиспіврозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову, а тому враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката та конкретні обставини справи, зокрема ціну позову, тривалість судових засідань, час витрачений адвокатом на участь в судових засіданнях і заявлених ним клопотань, складність справи та враховуючи заявлене відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд з огляду нарозумну необхідність судових витрат, обмежує їх розмір з 3333,00 гривень (10000 гривень заявлених витрат : 3 (три відповідача) = 3333,00 гривень з кожного)) до 1500,00 гривень з кожного.

Представник відповідача Житомирської РДА не скористалась своїм правом та не заявила клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, з відповідача Житомирської РДА необхідно стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3333,00 гривні.

Таким чином, позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення та з відповідачів належить стягнути вказані витрати на користь позивача.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 403 гривні 73 копійки з кожного.

Керуючись статтями 78, 25, 125, 126, 152, 155 Земельного Кодексу України; статтями 203, 215 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Житомирської районноїдержавної адміністраціїЖитомирської областіпро усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою,шляхом визнаннянедійсним державногоакту направо власностіна земельнуділянку таскасування державноїреєстрації земельноїділянки - задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_4 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , перешкодив користуванніта володінні1/3часткою земельноїділянки площею4,3608га,яка маєцільове призначеннядля веденняособистого селянськогогосподарства,розташована вселі СтавищеЖитомирського районуЖитомирської області,кадастровий номер1824786500:03:000:0064,шляхом визнаннянедійсним державногоакта направо власностіна земельнуділянку серіїЯГ №764145з кадастровимномером 1824786500:03:000:0064,площею 4,1510га,для веденняособистого селянськогогосподарства натериторії Ставищенськоїсільської радиПопільнянського районуЖитомирської області,виданий ОСОБА_2 та скасуваннядержавної реєстрації даноїземельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,проживає заадресою: АДРЕСА_3 , накористь ОСОБА_4 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_4 ,сплачений судовийзбір врозмірі 403гривні 73копійки тавитрати на професійну правничудопомогу врозмірі 1500 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , сплачений судовий збір в розмірі 403 гривні 73 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 гривень 00 копійок.

Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації (10003, місто Житомир, вулиця Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ: 04053476) на користь ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , сплачений судовий збір в розмірі 403 гривні 74 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3333 гривні 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник