Рішення

від 04.11.2024 по справі 759/7699/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 759/7699/24

Провадження №2/367/3947/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2024 рокуІрпінський міський суд Київської областів складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

при секретарі Шпильовому Р.О.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Ірпінського міського суду Київської області за територіальною підсудністю зі Святошинського районного суду міста Києва надійшла вищезазначена позовна заява, подана представником позивача адвокатом Черемін Д.В..

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 07.10.2023 року о 20:00 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «SKODA FABIA», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті двох нерівнозначних доріг вулиць Михайловського та Революції, не надав перевагу у русі автомобілю «Toyota Yaris», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась по головній дорозі, внаслідок чого сталось зіткнення, що призвело до матеріальних збитків та легких тілесних ушкоджень останньої, чим порушив вимоги п.16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 16.01.2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до відповідальності. Вказує, що ТЗ відповідача ОСОБА_2 було застраховано АТ «Страхова компанія «ТАС».

19.12.2023 року позивачем було замовлено звіт про оцінку вартості матеріального збитку та згідно з висновком експерта, вартість матеріального збитку співпадає з ринковою вартістю автомобіля «Toyota Yaris», д.н.з НОМЕР_2 , та складає 212848,65 грн. Вартість майна після ДТП становить 75407,59 грн.

12.02.2024 року від АТ «СК «ТАС» на картковий рахунок позивача були отримані кошти у розмірі 79264,00 грн. Франшиза складала 1600 грн.

Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, як компенсація матеріального збитку за пошкоджений автомобіль складає 58177,06 грн. (212848,65 грн. - 75704,59 грн. - 79264,00 грн. = 58177,06 грн.).

Вказує, що після ДТП позивачу було надано медичну допомогу, її забрала карета швидкої допомоги, а автомобіль був доставлений на штраф майданчик.

Додає, що діями, вчиненими ОСОБА_2 , їй також було завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті позивача, були порушені актуальні життєві плани, що потягли за собою нераціональне витраченням життєвого часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів.

У зв`язку з викладеним, позивач через свого представника адвоката Черемін Д.В. звернулась до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки в розмірі 58177,06 грн, компенсацію за лікування на суму 13400 грн, витрати на перевезення та зберігання автомобіля на суму 4580 грн, моральну шкоду в розмірі 30000 грн. та понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Ухвалою суду від 19.06.2024 року, після встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою суду від 15.08.2024 року вирішено питання про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. 16.09.2024 та 04.11.2024 року представник позивача подавав до суду клопотання, в яких просив проводити судовий розгляд за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи неодноразово повідомленим про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву чи будь-яких заяв від відповідача не надійшло.

Представник третьої особи АТ «СК «ТАС» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті178, статтею181 ЦПК України.

Відповідно до ч.1ст.280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, згідно вимог статей 223, 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно з частиною другою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з постанови Ірпінського міського суду Київської області від 16.01.2024 року у справі №367/204/24, яка набрала законної сили 29.01.2024 року, встановлено, що 07.10.2023 року о 20:00 год. за адресою: Київська область, місто Буча, на перехресті двох нерівнозначних доріг вулиць Михайловського та Революції, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «SKODA FABIA» д.н.з. НОМЕР_3 , не надав дорогу автомобілю «Toyota Yaris» д.н.з НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталось зіткнення, що призвело до матеріальних збитків та легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п.16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП (а.с.9).

Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.9).

15.12.2023 року між ФОП « ОСОБА_3 » та ОСОБА_1 було укладено договір №73/77.12.23 про проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу «Toyota Yaris» д.н.з НОМЕР_2 (а.с.26).

Як вбачається з копії звіту №73/77.12.23 від 19.12.2023 року, складеного на замовлення власника КТЗ «Toyota Yaris» д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_3 », матеріальний збиток, завданий власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає 212848,65 грн. Ринкова вартість пошкодженого КТЗ «Toyota Yaris» д.н.з НОМЕР_2 на дату оцінки складає 75407,59 грн. Ринкова вартість КТЗ до пошкодження становить 212848,65 грн., вартість відновлюваного ремонту складає 331574,50 грн. (а.с.10-25).

12.02.2024 року на картковий рахунок позивача ОСОБА_1 надійшли грошові кошти в розмірі 79264,00 грн з призначенням платежу «Страхове відшкодування по Договору №АР6893458 від 06.09.2023 року», що підтверджуються копією виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с.29-31).

Як вбачається з копії виписки №166862, 07.10.2023 року ОСОБА_1 поступила до Київської обласної клінічної лікарні зі скаргами на головний біль, запаморочення, нудоту внаслідок травми, отриманої 07.10.2023 року в результаті ДТП в місті Буча на перехресті вулиць Революції та Михайловського. Відмічалась втрата свідомості. В результаті обстеження останній діагностовано ЗЧМТ, струс головного мозку, множинну адентію верхньої та нижньої щелепи. Генералізований парадонтит нижньої щелепи ІІІ ст.. В результаті проведеного лікування стан хворої поліпшився, 11.10.2023 року ОСОБА_1 було виписано для подальшого лікування під нагляд невропатолога за місцем проживання. Рекомендовано продовжити відновне лікування (а.с.32).

Постановою слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП у Київській області Мельниченка Є.А., кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР №12023111050004139 від 08.10.2023 року, закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.268 КК України (а.с.37).

За зверненням ОСОБА_1 слідчим СВ Бучанського РУП ГУ НП у Київській області, у зв`язку з минуванням потреби надано дозвіл на видачу автомобіля марки «Toyota» моделі Yaris» д.н.з НОМЕР_2 пред`явнику свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 (а.с.34, 35).

Відповідно до копії чека №1691678919, за транспортні, додаткові послуги та послуги тимчасового зберігання ТЗ було сплачено 4580,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією чека №1691678919 від 15.12.2023 року (а.с.36).

Відповідно до ч.1, 2ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ч.1, 2ст.1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1ст.1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1 Закону України "Про страхування"передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із абз.2 ч.1ст.1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п.1 ч.2ст.22 ЦК Україниреальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно дост.1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.22.1ст.22 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ізст.29 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених уст.38 вказаного Законутаст.1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №14-176цс18.

Згідно висновку експерта вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «Toyota Yaris» д.н.з НОМЕР_2 дату оцінки КТЗ становить 212848,65 грн. Ринкова вартість пошкодженого КТЗ «Toyota Yaris» д.н.з НОМЕР_2 на дату оцінки складає 75407,59 грн. Виплачена сума страхового відшкодування становила 792 64,00 грн.

Отже, позивач надав суду докази щодо розміру завданої майнової шкоди, які не спростовані відповідачами, і сумнівів у достовірності наданих доказів не виникає.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між розміром страхового відшкодування, та реальним розміром матеріального збитку, що становить 58 177,06 грн. (212848,65-75407,59-79264,00), у зв`язку із чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн., то суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині, зважаючи на наступне.

Згідно зі ст.23,1167 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

З правового аналізуЗакону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"та п.3 ч. 2ст. 23 ЦК Українислідує, що обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, покладено на особу, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 місця ДТП не залишав, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню, та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн..

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації за лікування в розмірі 13400,00 грн. суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Так, з копії виписки №166862 вбачається, що 07.10.2023 року ОСОБА_1 поступила до Київської обласної клінічної лікарні зі скаргами на головний біль, запаморочення, нудоту внаслідок травми, отриманої 07.10.2023 року в результаті ДТП в місті Буча на перехресті вулиць Революції та Михайловського. В результаті обстеження останній діагностовано ЗЧМТ, струс головного мозку, множинну адентію верхньої та нижньої щелепи. Генералізований парадонтит нижньої щелепи ІІІ ст.. В результаті проведеного лікування стан хворої поліпшився, 11.10.2023 року ОСОБА_1 було виписано для подальшого лікування під нагляд невропатолога за місцем проживання. Рекомендовано продовжити відновне лікування.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами провідшкодування шкоди"с.19 встановлено, що розмір витрат на ліки,лікування, протезування, предмети медичної допомоги для хворих на підставі виданих лікарями рецептів, довідок, або рахунків про їх вартість.

ПриписамиЗакону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"визначено певні вимоги, якими повинні бути відповідні докази, достатні для доведення факту понесення витрат налікування, а також їх розміру. Таких доказів позивачем не надано. З наданих копій фіскальних чеків зі стоматологічного кабінету за оплату послуг «видалення однокориневого постійного зуба»; «анастезія»; «стоматологічна послуга»; «знімного часткового акрилового протезу»; «зняття відбитка С-силиконом» 1 щелепа» на загальну суму в розмірі 13400,00 грн., не вбачається причинно-наслідкового зв`язку з отриманими ОСОБА_1 07.10.2023 року внаслідок ДТП ушкодженнями, зі скаргами на які вона поступила до Київської обласної лікарні 07.10.2023 року, та отриманими 29.11.2023 та 07.12.2023 року вищевказаними стоматологічними послугами. Медична виписка останньої таких рекомендацій також не містить.

Згідно ч.1ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положеньст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно до ч.1, 5, 6ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.ч.1, 2, 3, 4, 8ст.83 ЦПК Українивизначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ізст.89ЦПК Українисудоцінює доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів.Жодні доказине маютьдля судузаздалегідь встановленоїсили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності.Суд надаєоцінку якзібраним усправі доказамв цілому,так ікожному доказу(групіоднотипних доказів),який міститьсяу справі,мотивує відхиленняабо врахуваннякожного доказу(групидоказів).

Враховуючи вищевикладене, відсутність заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріального збитку в розмірі 58177,06, витрат на перевезення та зберігання автомобіля в розмірі 4580,00 грн., та моральної шкоди в сумі 1000,00 грн..

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 ч.3ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК Україниврегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.2, 3ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п.4 ч.1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч.1ст.1 цього Законувстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на викладене суд відзначає, щоЦПК Українипередбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року (справа №755/9215/15-ц провадження №14-382цс19).

Разом із тим, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137, частина восьма статті141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.

Це підтверджується і такими нормамиЦПК України.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п. 131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585

Як вбачається, стороною позивача не у повному обсязі виконані вимоги чинного законодавства та не надано докази на підтвердження доводів щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу не підлягають стягненню на користь позивача.

Так, правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Черемін Д.В. на підставі договору про надання правової допомоги №1/11/2023 від 01 листопада 2023 року та ордеру №1393205. Інших доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, окрім вищевказаного, не надано.

Як вбачається, стороною позивача не виконано вимоги п.1 ч.2, ч.3 ст.137 ЦПК України щодо надання доказів на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена стороною, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, позивачем не виконано вимоги п.1 ч.2, ч.3 ст.137 ЦПК України щодо надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена стороною, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України, судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 727,45 грн., виходячи з такого розрахунку: 63 757,06 грн. (сума задоволених позовних вимог) * 100 % / 106 157,06 грн. (ціна позову) * 13 073,60 грн (понесені судові витрати) = 727,45 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 82, 141, 263-268 ЦПК Українисуд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», про відшкодування шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, на загальну суму в розмірі 62757 (шістдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн. 06 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 727,45 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 : зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС»: код ЄДРПОУ 30929821, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 16.

Суддя: О.В. Чернова