Рішення

від 04.11.2024 по справі 533/839/24

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.11.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/839/24

Провадження № 2/533/269/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04 листопада 2024 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Козельщинська селищна рада, про відшкодування збитків, завданих злочином,

УСТАНОВИВ:

16 вересня 2024 року керівник Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Лігоміна Ярослав в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду зі позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Козельщинська селищна рада, про відшкодування збитків, завданих злочином, у якій прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу шкоду, заподіяну злочином внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 8621,46 грн на р/р UA328999980333109331000016614, ГУК у Полтавській області/ТГ смт Козельщина/24062100, код ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача Казначейство України, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100, «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності». Судові витрати покласти на відповідача.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання 04 листопада 2024 року (а.с. 33-35).

30.09.2024 від представника Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшли письмові пояснення (а.с. 38-39).

У судове засідання 04 листопада 2024 року учасники справи не з`явилися.

Прокурор Глобинської окружної прокуратури Алексєєнко А.О. через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі прокурора (а.с. 47).

Державна екологічна інспекція Центрального округу у письмових поясненнях просила розгляд справи проводити за відсутності представника інспекції.

Козельщинська селищна рада 01.11.2024 подала заяву про розгляд справи без представника ради, позов підтримала та просила задовольнити повністю (а.с. 48).

Відповідач ОСОБА_1 у розумінні п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 45-46), у судове засідання не з`явився, причини неявки у судове засідання не повідомив, заяв, клопотань та відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року вирішено проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 1-11)

Вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 15.02.2024 у справі № 533/101/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.

Судом встановлено, що 31.12.2023 близько 12 години 50 хвилин ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прибув до 16 виділу 31 кварталу Псільського лісництва (природно заповідного фонду) Кременчуцького лісового господарства неподалік населеного пункту с. Пашенівка Кременчуцького району Полтавської області, в адміністративних межах Козельщинської об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, яке в свою чергу відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Пашене». Діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно, без відповідного дозволу, у порушення норм ст. 69 Лісового кодексу України, самотужки, за допомогою заздалегідь підготовленої пилки, призначеної для пиляння деревини, вчинив незаконну порубку одного дерева породи «сосни звичайної» шляхом відокремлення сиро ростучого стовбура до ступеня припинення її росту з діаметром в районі 9 см, при цьому повністю відділивши її від кореня, чим було значно знижено повноту деревостану та був порушений санітарний стан насаджень, які перестали виконувати свої захисні властивості, ерозійні процеси (водній та вітровій ерозії, задержанні ґрунту), внаслідок об`єктивних перешкод у відтворенні корисних властивостей зазначеної ділянки лісосмуги протягом тривалого часу.

Такими діями ОСОБА_1 заподіяв державі в особі філії «Кременчуцьке лісове господарство» збитки на загальну суму 8621 гривень 46 коп., що розрахована на підставі додатку 1 «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту» (примітка 4), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575, що кваліфікується як істотна шкода.

На цей час збитки добровільно не відшкодовано.

Прокурор Глобинської окружної прокуратури Полтавської області вважає, що обставини, вказані у вироку Козельщинського районного суду Полтавської області від 15.02.2024, щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, є встановленими та повторно не підлягають доказуванню.

У діях ОСОБА_1 наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, між його діями і спричиненою шкодою існує взаємозв`язок, а також наявна вина, що є підставою для цивільної відповідальності.

Прокуратура вважає, що відповідач своїми неправомірними діями завдав навколишньому природному середовищу майнову шкоду, яка до теперішнього часу добровільно не відшкодована, внаслідок чого порушуються економічні інтереси держави. Отже, шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 8321,46 необхідно стягнути з ОСОБА_1 .

У даному випадку органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція Центрального округу, яка уповноважена державою здійснювати функції контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, у судовому порядку.

Попри очевидність допущеного відповідачем порушення, Державною екологічною інспекцією Центрального округу самостійно не вжито вичерпних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.

Несвоєчасна сплата відповідачем шкоди призводить до дефіциту бюджетних коштів та унеможливлює своєчасне та якісне виконання державою та відповідними органами місцевого самоврядування установлених законом природоохоронних заходів, що також суперечить державним інтересам в цілому.

Прокурор зазначав, що місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок, із якого органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у певних співвідношеннях.

У зв`язку з чим, грошові стягнення за шкоду, заподіяну вчиненими на території Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у повному обсязі на розподільчий казначейський рахунок місцевого бюджету Козельщинської селищної ради.

У зв`язку з наведеним прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу шкоду, заподіяну злочином, на суму 8621,46 грн шляхом зарахування коштів на рахунок, реквізити якого зазначені у позовній заяві.

При нормативному обґрунтуванні позову прокурор посилався на статті 13, 16, 66, 131-1 Конституції України, статті 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. 15, 16, 22, 324, 1166 ЦК України, ст. 1, 5, 7, 12, 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 10, 16, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 5, 35, 40, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про рослинний світ», ст. 29-2, 69, п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43, Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938, рішення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 у справі №02-5/744 та правові висновки Верховного Суду у справі № 812/1689/16 (ухвала від 10 липня 2018 року), у справі № 924/1237/17 (постанова від 20 вересня 2018 року), у справі №920/839/20 (постанова від 09 червня 2021 року), у справі №926/14/19(постанова від 26 травня 2021 року).

Прокурор у письмовій заяві позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с. 47).

Позивач Державна екологічна інспекція Центрального округу у письмових пояснення позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити (а.с. 38-39.

Третя особа - Козельщщинська селищна рада позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити (а.с. 48).

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень на позов суду не надав, власну позицію щодо предмета спору не висловив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 15.02.2024 у справі № 533/101/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України. Вирок суду набрав законної сили 19.03.2024 (а.с. 17-19).

Згідно з вироком суду кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:31.12.2023 близько 12 години 50 хвилин ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прибув до 16 виділу 31 кварталу Псільського лісництва (природно заповідного фонду) Кременчуцького лісового господарства неподалік населеного пункту с. Пашенівка Кременчуцького району Полтавської області, в адміністративних межах Козельщинської об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, яке в свою чергу відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Пашене». Діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, незаконно, без відповідного дозволу, у порушення норм ст. 69 Лісового кодексу України, самотужки, за допомогою заздалегідь підготовленої пилки, призначеної для пиляння деревини, вчинив незаконну порубку одного дерева породи «сосни звичайної» шляхом відокремлення сиро ростучого стовбура до ступеня припинення її росту з діаметром в районі 9 см, при цьому повністю відділивши її від кореня, чим було значно знижено повноту деревостану та був порушений санітарний стан насаджень, які перестали виконувати свої захисні властивості, ерозійні процеси (водній та вітровій ерозії, задержанні ґрунту), внаслідок об`єктивних перешкод у відтворенні корисних властивостей зазначеної ділянки лісосмуги протягом тривалого часу.

Такими діями ОСОБА_1 заподіяв державі в особі філії «Кременчуцьке лісове господарство» (ідентифікаційний код 45108331) збитки на загальну суму 8621 гривень 46 коп., що розрахована на підставі додатку 1 «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту» (примітка 4), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575, що кваліфікується як істотна шкода.

Відповідно до листа директора філії «Кременчуцьке лісове господарство» від 03.01.2024 та додатків до нього (а.с. 23-24) спиляне до ступеня припинення росту дерево «сосни звичайної» було сиро ростучим, у кількості 1 шт., діаметром 9 см, на території заказника місцевого значення, ландшафтного. Відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарств ДП Кременчуцьке ЛГ Псільського лісництва квартал 31 виділ 16 належить до ландшафтного заказника місцевого значення «ПАШЕНЕ», породний склад 10С3 не зімкнуті лісові культури сосни звичайної, вік 10 р., площа виділу 1,5 га ліси, що перебуває в постійному користуванні філії. Жодних заяв, запитів чи дозвільних документів на проведення вирубки на вказаній території не надавалося. Внаслідок зазначеного протиправного діяння заподіяно матеріальну шкоду державі на загальну суму 8621,46 грн, що обрахована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», примітка 4. Незаконною визнається будь-яка порубка, вчинена без спеціального дозволу, про що свідчить ділянка розташована за межами населеного пункту поблизу с. Пашенівка Кременчуцького району Полтавської області.

Листом від 05.09.2024 (а.с. 21) Державна екологічна інспекція Центрального округу повідомила Глобинську окружну прокуратуру, що станом на 04.09.2024 інспекція не зверталася до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди на суму 8621,46 грн, та просила прокуратуру вжити заходи прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Застосовані судом норми права

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 29-2 Лісового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин застосовує у випадках, передбачених законом, економічні санкції до підприємств, установ та організацій, їх посадових і службових осіб, громадян за порушення вимог законодавства, подає позови до суду про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення.

Частинами 1, 2 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 5 цього ж Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом «б» ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ч. 1 та п. б ч. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорони навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 Розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 (далі по тексту рішення Положення), Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Згідно з підпунктом 5 п. 2 розділу ІІ Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах; використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів; експлуатації нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об`єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів; збереження корисної для лісу фауни.

Відповідно до пунктів 10,11 розділу ІІ Положення Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ч. 3-4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України

у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

Згідно зі ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

31.12.2023 ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку одного дерева породи «сосни звичайної» шляхом відокремлення сиро ростучого стовбура до ступеня припинення її росту на території Псільського лісництва (природно заповідного фонду) Кременчуцького лісового господарства неподалік населеного пункту с. Пашенівка Кременчуцького району Полтавської області, в адміністративних межах Козельщинської об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області, яке в свою чергу відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення «Пашене», чим завдав державі в особі філії «Кременчуцьке лісове господарство» збитки на загальну суму 8621 гривень 46 коп.

Такі обставини встановлені вироком суду, який набрав законної сили, та є обов`язковим у відповідності до приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України для суду, що розглядає дану справу про правові наслідки дій відповідача, стосовно якого ухвалено вирок.

Отже, ОСОБА_1 визнаний вироком суду винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, оскільки здійснив незаконну порубку дерев, чим завдав матеріальну шкоду державі філії «Кременчуцьке лісове господарство» на суму 8621 гривень 46 коп.

Під час розгляду кримінального провадження судом питання про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою деревини, не вирішувалося.

Розрахунок завданої майнової шкоди на суму 8621,46 грн здійснено відповідно до Постанови КМУ від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Відповідач доказів на спростування розміру шкоди, заподіяної незаконною порубкою деревини на суму 8621,46 грн. суду не надав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

У даній справі прокурором доведено наявність усіх обов`язкових елементів для відшкодування шкоди відповідачем, а саме наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача як заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Доведено належними та достатніми доказами, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача, та доведено безпосередній причинний зв`язок між діями відповідача та заподіянням шкоди.

Водночас відповідач не довів, що в його діях немає вини у заподіянні шкоди.

Державна екологічна інспекція Центрального округу (орган уповноважений державою здійснювати функції контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів), яка в силу закону наділена повноваженнями звернутися з позовом до відповідача (засудженого у кримінальному провадженні), до суду не звернулася.

Наведене свідчить про бездіяльність уповноваженого органу.

Незалежно від причин незвернення з відповідним позовом Державною екологічною інспекцією Центрального округу прокурор мав право на звернення з цим позовом на підставі закону.

Отже у даному випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання раціонального і невиснажливого використання рослинного світу, а також з метою реалізації принципів природоохоронного законодавства щодо забезпечення гарантії держави на охорону рослинного світу як національного багатства України.

Ураховуючи вищевикладене, суд уважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як номери чи вид рахунку, на який слід здійснити зарахування стягнутих з відповідача коштів, назви банківської/фінансової установи (про що просив прокурор у позовній заяві), ст. 265 ЦПК не встановлює.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Такі відомості як номер, вид рахунку, назва банківської установи та її МФО не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, заява стягувача а не резолютивній частині рішення. Тому суд у резолютивній частині рішення не зазначає реквізити банківського рахунку.

Розподіл судових витрат

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у сумі 3028,00 гривень, який би підлягав до сплати позивачем за розгляд судом позовної заяви майнового характеру.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 18, 77-81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області Лігоміни Ярослава в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Козельщинська селищна рада, про відшкодування збитків, завданих злочином,- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу, заподіяну незаконною порубкою дерев у захисних насадженнях, на суму 8621 гривень 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028,00 грн на користь держави.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Козельщинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Глобинська окружна прокуратура (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 191, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, 39000; ідентифікаційний код 02910060; електронна пошта: globinskij@pol.gp.gov.ua) в інтересах:

-Державної екологічної інспекції Центрального округу (місцезнаходження: вул. Коцюбинського, буд. 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039; ідентифікаційний код 42149708; електронна пошта: centr@dei.gov.ua).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Третя особа: Козельщинська селищна рада (місцезнаходження: вул. Остроградського, буд. 75/15, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; ідентифікаційний код 21063513; електронна пошта: kozrada-31163@ukr.net)

Повне рішення складено та підписано суддею 04.11.2024.

Суддя В.П. Козир