Рішення

від 31.10.2024 по справі 569/17637/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17637/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,

за участі секретаря судового засідання Янка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5"

до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

про стягнення заборгованості

у судове засідання учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість по внеску на упрвління багатоквартирним будинком та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачам на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 - частки, ОСОБА_2 - частки, ОСОБА_3 - частки. У багатоквартирному будинку в АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5". Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5" оформленого протоколом №3 від 14.03.2021 питанням №3 затверджено проект кошторису доходів та витрат по ОСББ "Буковинська 5" з внесками на управління будинку 5,20 грн. для квартир АДРЕСА_3 . Оскільки, відповідачі є співвласниками багатоквартирного будинку, обслуговування в якому здійснюється ОСББ "Буковинська-5", вони зобов`язані сплачувати внесок на утримання будинку в розмірах, встановлених рішеннями загальних зборів ОСББ "Буковинська-5" згідно з Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статутом ОСББ "Буковинська-5". Вказує, що встановлений загальними зборами внесок відповідачі не сплачують. Внаслідок неналежного виконання зобов?язань у відповідачів перед позивачем виникла заборгованість: у ОСОБА_1 - 1 944, 80 грн, у ОСОБА_2 - 1 944, 80 грн, у ОСОБА_3 - 3 889, 60 грн.

Ухвалою суду від 27.09.2024 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без їхньої участі.

В судове засідання відповідачі не з`явилися, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відтак, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом та стверджується матеріалами справи, 14 грудня 2015 року внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадський формувань №1 608 102 0000 012191 про створення Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5", адреса: 33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Буковинська, буд. 5.

Установчими зборами Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5", оформленими протоколом від 28.11.2015, затверджено статут Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5".

Згідно із пунктом 1 розділу І статуту Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5" (далі - статут), об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до розділу 2 Статуту, метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

14.03.2021 загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5" було прийнято рішення, оформлене протоколом №3 від 14.03.2021 про затвердження проекту кошторису доходів та витрат по ОСББ "Буковинська 5" з внесками на управління будинку 5,20 грн. для квартир АДРЕСА_3 .

Прийняте загальними зборами рішення про затвердження розмірів внесків є діючим, ніким неоспореним та не скасованим.

Встановлено, що відповідачам на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 - частки, ОСОБА_2 - частки, ОСОБА_3 - частки.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

У статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласник багатоквартирного будинку", для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

За змістом частин першої другої статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку. Загальні збори об`єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об`єднання, частину повноважень своїх органів управління.

Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що ОСББ має право забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб. Реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання.

Відповідно до статті 23 Закону України 2Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

У статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", до компетенції правління відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон № 417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Частиною першою статті 7 Закону № 417-VIII визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону № 417-VIII).

Згідно із висновками, які викладені у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 3-945гс15, особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Верховний Суд в своїх постановах притримується такої ж позиції, зокрема, вона була підтримана Верховним Судом в постанові від 14 липня 2020 року в справі № 466/8748/16-ц.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів, а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.

Отже, співвласник житлового приміщення у житловому комплексі, в якому створене Об`єднання несе обов`язок зі сплати внесків відповідно до прийнятих загальними зборами рішень, а також з оплати інших платежів за спожиті житлові або комунальні послуги.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно із частинами першою та третьою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, такі кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачі належним чином не виконували свої зобов`язання як співвласники, своєчасно та у повному обсязі не оплачували обов`язкові внески співвласників, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем виникла заборгованість: у ОСОБА_1 - 1 944, 80 грн, у ОСОБА_2 - 1 944, 80 грн, у ОСОБА_3 - 3 889, 60 грн.

Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачами не надано, а тому він приймається судом до уваги.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, щодо доводів ОСОБА_3 , викладених у запиті-вимозі, яка надійшла до суду 31.10.2024, слід зазначити, що останні не спростовують висновку суду про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову. Крім того, суд наголошує, що відповідачкою у встановленому ЦПК України порядку не було подано зустрічного позову.

Стосовно розподілу судових витрат необхідно вказати, що згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 вищевказаного Закону).

За приписами ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, на підтвердження здійснених представником позивача витрат на правову допомогу надано: копії договору про надання правничої допомоги від 12 квітня 2024 року №4/04, рахунку №4/04 від 12 квітня 2024 року, акту здачі- приймання виконаних послуг (робіт) від 12 квітня 2024 року, платіжної інструкції №661 від 12 квітня 2024 року.

Згідно з вказаним актом здачі-приймання виконаних послуг (робіт), розмір гонорару за правову допомогу становить 4 000, 00 грн. Отже, позивачем було понесено витрати на правову допомогу в розмірі 4 000, 00 грн.

Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн

Враховуючи те, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу в такому розмірі: із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - витрати по сплаті судового збору в розмірі 757, 00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000, 00 грн з кожного; з ОСОБА_3 - витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514, 00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000, 00 грн

Керуючись ст.12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5" заборгованість в розмірі 1 944, 80 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 757, 00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000, 00 грн

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5" заборгованість в розмірі 1 944, 80 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 757, 00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000, 00 грн

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5" заборгованість в розмірі 3 889, 60 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514, 00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000, 00 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Буковинська-5" (вул. Буковинська, буд. 5, м. Рівне, 33027, ІК 40174064);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене та підписане 04.11.2024.

Суддя Левчук О. В.