Рішення

від 22.10.2024 по справі 127/14807/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/14807/24

Провадження № 2/127/1943/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі Матвеєвій А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Першої вінницької державної нотаріальної контори, за участі третьої особи ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 через свого представника адвоката Спірідонова Вадима Віталійовича звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до Першої вінницької державної нотаріальної контори, за участі третьої особи ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування обтяження,що зареєстрованеу Єдиномуреєстрі заборонвідчуження нерухомогомайна 17.07.2007року за№ 27534337. Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 належить на праві, спільної часткової власності 2/5 житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав 1624300205101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина, в розмірі 3/5, належить ОСОБА_4 . Постановою державного нотаріуса Першої Вінницької нотаріальної контори «Про відмову у вчинені нотаріальної дії» № 407/02-31 від 29.03.2024 року, ОСОБА_3 відмовлено в посвідченні договору дарування житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту на майно нотаріусом встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис № 27534337 від 17.07.2007 року про заборону на нерухоме майно, житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 373110661 від 06.04.2024 року, з`ясовано, що вищезазначений запис, внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі архівного запису № 531816, внесеного Першою Вінницькою державною конторою 17.07.2007 року, на підставі повідомлення Вінницької контори Будбанка від 09.10.1984 року, № реєстра: 13, внутр. № 2D01043326EF412D4728, в порядку перенесення. Будь- якого зобов`язання у ОСОБА_3 перед Вінницькою конторою Будбанка не існувало та не існує. Встановити, зміст та обсяг зобов`язання ОСОБА_3 перед Вінницькою конторою Будбанка, не представилось можливим, оскільки, згідно довідки Державного нотаріального архіву Вінницької області № 700/01-14 від 29.03.2024 року, повідомлення Вінницької контори Будбанка наряд «Розпорядження по накладенню та зняттю заборон відчуження» за 1984 рік до Державного нотаріального архіву не передавались та не збереглись, відомості щодо інформації, про особу, в інтересах якої накладено заборону (арешт) в документах контори не зберігаються. Крім того, відомості про ОСОБА_3 в Єдиному реєстрі боржників, відсутні. Згідно відповіді третього ВДВС у м. Вінниці Центрального МУ Міністерства юстиції України № 22.27-39/29781 від 02.04.2024 року, відкриті виконавчі провадження, відносно ОСОБА_3 , відсутні. Таким чином, запис № 27534337 від 17.07.2007 року, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про заборону на нерухоме майно, житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не є забезпеченням реального виконання зобов`язання, за відсутності підтвердженого зобов`язання, а тому підлягає скасуванню, як такий, що порушує право власності ОСОБА_3 , внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися, власним майном, на власний розсуд. Вищевикладене і стало підставною звернення до суду з вимогою усунути перешкоди ОСОБА_3 у володінні, користуванні та розпорядженням 2/5 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав 1624300205101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Обтяження, що зареєстроване у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 17.07.2007 року за № 27534337, скасувати, шляхом внесення відповідних даних до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

Ухвалою суду від 13.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Третя особа ОСОБА_4 своїм правом, передбаченим положеннями ст. 181 ЦПК України, на подання письмових пояснень не скористався.

Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Спірідонов В.В. позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача Першої Вінницької Державної нотаріальної контори - Варгас А.Є. просила відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає що Перша вінницька державна нотаріальна контора є неналежним відповідачем по справі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 374798721 від 18.04.2024, вбачається що ОСОБА_3 належить на праві, спільної часткової власності 2/5 житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав 1624300205101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина, в розмірі 3/5, належить ОСОБА_4 .

Постановою державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори «Про відмову у вчинені нотаріальної дії» № 407/02-31 від 29.03.2024, ОСОБА_3 відмовлено в посвідченні договору дарування житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту на майно нотаріусом встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис № 27534337 від 17.07.2007 року про заборону на нерухоме майно, житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 373110661 від 06.04.2024, вбачається, що вище зазначений запис, внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі архівного запису № 531816, внесеного Першою Вінницькою державною конторою 17.07.2007 року, на підставі повідомлення Вінницької контори Будбанка від 09.10.1984 року, № реєстра: 13, внутр. № 2D01043326EF412D4728, в порядку перенесення.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 30.04.2024 інформація щодо ОСОБА_3 відсутня.

Згідно довідки Державного нотаріального архіву Вінницької області № 700/01-14 від 29.03.2024, виданої ОСОБА_3 про те, що в справах Державного нотаріального архіву Вінницької області зберігаються справи фонду Першої вінницької державної нотаріальної контори. Згідно відомостей по фонду Першої вінницької державної нотаріальної контори в «Реєстрі для реєстрації заборон відчуження жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку житлово будівельного колективу індивідуальних забудовників, а також арештів (заборон) накладених на будинки судовими та слідчими органами» який розпочатий 08 лютого 1977 році та закінчений 28 грудня 1989 році, значиться запис від 09 жовтня 1984 року за номером 13 про накладення заборони на майно ОСОБА_3 , яка проживала в АДРЕСА_1 , на підставі повідомлення Вінницької облконтори Будбанку. Одночасно повідомили, що документ який підтверджує накладення заборони, а саме повідомлення Вінницької облконтори Будбанку, надати неможливо, оскільки наряд «Розпорядження по накладенню та зняттю заборон відчуження» за 1984 рік до Державного нотаріального архіву не передавався. Документи не збереглись. Відмітки про зняття заборони по фонду Першої вінницької державної нотаріальної контори не виявлено. Додаткові відомості, щодо уточнюючої інформації про особу, в інтересах якої накладено заборону (арешт) в документах контори не зберігаються.

Згідно відповіді третього ВДВС у м. Вінниці Центрального МУ Міністерства юстиції України № 22.27-39/29781 від 02.04.2024, відкриті виконавчі провадження, відносно ОСОБА_3 , відсутні.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

За змістом правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 15.05.2013 у справі № 6-26 цс 13 вбачається, що вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Крім цього, у п. 2 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016 року № 5 роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

За частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно із ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки, на даний час у позивача ОСОБА_3 немає невиконаних майнових зобов`язань перед Віннцькою облконторою Будбанку тому, існування заборони на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . є безпідставною та такою, що порушує охоронювані законом майнові права позивача в повному обсязі користуватися та розпоряджатися власним майном, а тому встановлене обтяження підлягає припиненню.

Що стосується твердження відповідача про те, що Перша вінницька державна нотаріальна контора є неналежним відповідачем у дані справі, суд зазначає наступне.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є виключним правом позивача, натомість, встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібна правова позиція є усталеною та міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Згідно із ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Проте, для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18).

В контексті обставин справи, що розглядається, позивач звернувся до суду вимогами про зняття заборони на нерухоме майно.

Як встановлено судом на підставі повідомлення Вінницької контори будбанка від 09.10.1984 Першою Вінницькою державною конторою було накладено заборону відчуження житлового будинку.

Накладення заборони відчуження житлового будинку є нотаріальною дією (ст.13 Закону УРСР «Про державний нотаріат»).

Відповідно до ст. 54 Закону УРСР «Про державний нотаріат» (чинного на дату виникнення обтяження) державний нотаріус або службова особа виконавчого комітету міської, сільської, селищної Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем знаходження жилого будинку накладає заборону відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників: за повідомленням установи банку, госпрозрахункового підприємства, організації про видачу громадяни позички на будівництво, капітальний ремонт і купівлю житлового будинку (частини будинку або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників; при посвідченні договору довічного утримання або договору про заставу житлового будинку ( частини будинку), квартири в будинку ЖБК, в усіх інших випадках, передбачених законом.

Накладена заборона була внесена до Реєстру для реєстрації заборон відчуження Першої вінницької державної нотаріальної контори та надалі в 2007 році перенесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно зі статтею 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією.

Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики, а також за рішенням суду.

Суд враховує, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності.

Водночас з урахуванням обставин цієї справи, зокрема щодо ліквідації Вінницької облконтори Будбанка, який повинен бути належним відповідачем у справі, позивач фактично позбавлений можливості в інший спосіб поновити свої права, а отже суд вважає, що в такому випадку звернення до нотаріуса з вимогою про зняття заборони відчуження майна, за умови встановлення обставин щодо припинення позики, може розглядатися як належний спосіб захисту, пред`явлений до належного відповідача.

До того ж у випадку наявності правонаступників, останні з метою відновлення своїх порушених прав не позбавлені можливості звернутися до суду у передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб.

Подібну правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 року в справі № 910/9872/21.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що у даному випадку позовні вимоги про зняття заборони відчуження майна, які пред`явила ОСОБА_3 до Першої вінницької державної нотаріальної контори є належним способом захисту, пред`явлений до належного відповідача.

Ураховуючи наведене, а також те, що обтяження у вигляді заборони формально залишає право власності за позивачем, однак суттєво обмежує його право на володіння та розпорядження своїм майном, позов підлягає задоволенню

Щодо розподілу судових витрат ОСОБА_3 просила залишити судові витрати за позивачем.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_3 у володінні, користуванні та розпорядженням 2/5 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав 1624300205101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Обтяження, що зареєстроване у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 17.07.2007 року за № 27534337, скасувати, шляхом внесення відповідних даних до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Перша Вінницька Державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02885735, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця;

третя особа: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 04.11.2024.

Суддя О.О. Жмудь