Рішення

від 24.10.2024 по справі 766/4263/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/4263/24

н/п 2/766/9222/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 рок Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого - судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря судового засіданняБівалькевич А.Р.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 доХерсонської міськоїради Херсонськоїобласті,третя особа Друга Херсонська державна нотаріальна контора Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, третя особа Друга Херсонська державна нотаріальна контора Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини, в якій позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Херсоні. Після його смерті відкрилася спадщина на частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Таким чином місцем відкриття спадщини є місто Херсон. Вона є єдиним спадкоємцем майна померлого. Позивач не прийняла вчасно спадщину зважаючи на перебування м.Херсона в окупації та після де окупації постійними обстрілами міста Херсона, а також у зв`язку з постійним проживанням за межами України

Листом Другої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області від 14.09.2023 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку та рекомендовано звернутися до суду.

Від представника відповідача Херсонської міської ради Херсонської області та третьої особи відзив на позовну заяву не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 25.03.2024 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.05.2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Херсонські міську раду Херсонської області.

Ухвалою суду від 15.08.2024 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.

Ухвалою суду від 15.08.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Пояснення учасників справи

Позивачка в останнє судове засідання не з`явилась, надала повноваження представнику.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. В останнє судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Херсонської міськоїрадиХерсонської області в останнє судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №4026 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №5018.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис № 1649.

Після його смерті відкрилася спадщина на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала останньому на підставі заповіту, посвідченого державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори Карповою Н.М., 01.04.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-494.

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлого.

Листом Другої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області від 14.09.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого чинним законодавством.

Згідно Довідки ВРМПФО ДАП Херсонської міської ради № 14-04-10/3045 від 23.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 . Дата зняття з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформація щодо реєстрації інших осіб за вказаною адресою відсутня.

Згідно Витягу зі спадкового реєстру №77162319 від 31.05.2024 року та довідки Другої Херсонської державної нотаріальної контори №748/01-16 від 31.05.2024 року після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, пов`язаних з неможливістю реалізувати своє право, у зв`язку із введенням в державі воєнного стану, окупацією міста Херсона, поступовим відновленням органів нотаріату після деокупації міста, постійними обстрілами м.Херсона, проживанням за межами України.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позовні вимоги до Херсонської міської ради Херсонської області задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяці.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,12,13,19,76,81,89,259,263-265,268,362,364 ЦПК України, ст.ст.1268,1270,1272 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області, третя особа Друга Херсонська державна нотаріальна контора Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці.

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

Відповідач:Херсонська міська рада Херсонської області, місце знаходження:м.Херсон, проспект. Незалежності,37, ЄРДПОУ 26347681.

Третя особа: Друга Херсонська державна нотаріальна контора Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місце знаходження: м.Херсон, вул. Рішельєвська,21.

Суддя Л.А. Скрипнік