Ухвала

від 04.11.2024 по справі 761/46430/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 761/46430/23

провадження № 51-4966ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року,

встановив:

Засуджений ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції. Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що в касаційній скарзі зазначається судове рішення, що оскаржується, а відповідно до ч. 5 вказаної статті до касаційної скарги додаються копії цих судових рішень.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення (ст. 436 КПК).

Так, засуджений у своїх вимогах до суду касаційної інстанції порушив питання про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Однак викладена ОСОБА_4 у касаційній скарзі вимога до Суду не узгоджується з приписами ст. 436 КПК у частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду з огляду на те, що вимога касатора сформульована неповно, оскільки засуджений не зазначив: необхідні для ідентифікації судового рішення відомості (назву суду, який постановив оскаржуване рішення, вид такого рішення (вирок, ухвала) і дату його ухвалення); яке рішення необхідно ухвалити Верховному Суду стосовно оскаржуваних рішень (змінити, скасувати) перш ніж призначити новий розгляд у суді першої інстанції (як про це нині просить засуджений).

Крім того, Суд зауважує, що засуджений заявляє вимогу про призначення нового розгляду в суді першої інстанції, що можливо лише у разі скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Водночас засуджений усупереч приписам п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК не зазначив про оскарження вироку місцевого суду, а вказав лише про те, що касаційна скарга подана на вирок Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Таке обґрунтування має співвідноситися з приписами ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Також Суд зауважує, що згідно з приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Всупереч викладеному, ОСОБА_4 не вказав, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного ним судового рішення. Також Суд зауважує, що засуджений лише узагальнено вказав, про порушення його прав, оскільки слідчий ознайомлював його з матеріалами без перекладача, проте не конкретизує яким чином, на його думку, вказані касатором порушення вплинули на законність й обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Указані вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Недотримався засуджений і приписів ч. 5 ст. 427 КПК, бо не долучив копії судових рішень, які оскаржуються.

Зазначене становить не лише формальне порушення положень ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості перевірити чи були постановлені оскаржувані судові рішення, а також дотримання суб`єктом подання касаційної скарги вимог статей 425, 426 КПК, а саме: чи має право ОСОБА_4 подати касаційну скаргу на вказане вище судове рішення та чи дотримано строку касаційного оскарження.

З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення недоліків скарги, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги та подання додаткових документів.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_4 і встановити строк п`ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3