Рішення

від 04.11.2024 по справі 752/15067/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15067/24

Провадження № 2/752/6111/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого суді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Національного університету «Києво-Могилянська академія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг,

встановив:

У липні 2024 року Національний університет (далі - НУ) «Києво-Могилянська академія», в особі президента Квіта С.М. (а.с.8,9), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання платної освітньої послуги від 13 серпня 2021 року № КТ 16.01.21, який укладався між Національним університетом «Києво-Могилянська академія» та ОСОБА_1 , у розмірі 1 136,00 грн., стягнути пеню у розмірі 128,17 грн., 3% річних - 83,43 грн., інфляційну складову боргу - 396,59 грн., а всього стягнути - 1 744,19 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до договору про надання платної освітньої, плата за навчання складає 144 000,00 грн., з розрахунку 36 000,00 грн. за один навчальний рік зі сплатою щосеместрово по 18 000,00 грн. Відповідач 16 серпня 2021 року сплатив 18 000,00 грн. за І-ий семестр.

Здобувачем освіти є ОСОБА_2 , якій на дату завершення семестрового контролю не виповнилось 18 років. За результатами навчання здобувач отримала академічні заборгованості та наказом НаУКМВ від 08 лютого 2022 року № 228-с ОСОБА_2 відраховано зі складу студентів 1-го року навчання спеціальності «Культурологія» освітнього ступеня бакалавр факультету гуманітарних наук. Здобувач ОСОБА_2 перебувала у складі студентів від 01 вересня 2021 року по 07 лютого 2022 року, але зобов`язання зі сплати за ІІ-ий семестр 2021/2022 навчального року у розмірі 1 136,00 грн. не виконала.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 липня 2024 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження, без виклику сторін, сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подачу відзиву на позовну заяву, відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с.61,62).

Відповідач ОСОБА_1 подав суду відзив на позовну заяву у формі відповіді на позовну заяву (а.с.65-69), що судом не приймається до розгляду, оскільки відзив подано з порушенням норм ст.178 Цивільного процесуального Кодексу (далі - ЦПК) України: відповідач не надав до суду докази направлення відзиву стороні позивача.

Відповідно до ч.5 ст.178 ЦПК України до відзиву додаються:1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 73 Закону України «Про вищу освіту», передбачено, що заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності. Відповідно до частини 6 статті 73 вищезазначеного Закону, розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати. Договір про надання послуг навчання відноситься до договорів про надання послуг, питання про які регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 6 статті 79 Закону України «Про освіту» - розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Судом встановлено, що 13 серпня 2021 року між позивачем та ОСОБА_2 , в особі її законного представника - відповідача ОСОБА_1 , укладено договір № 28.01.21 КТ бп про навчання у НУ «Києво-Могилянська академія» ОСОБА_2 за денною формою здобуття освіти за освітньої програмою культурологія, для здобуття ступеня вищої освіти - бакалавр. Фінансування навчання здійснюється за рахунок фізичних та/або юридичних (п.12 а.с.28-29).

Також відповідно до договору № КТ 16.01.21 від 13 серпня 2021 року про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців між НаУКМА та фізичною та/або юридичною особою, укладеного між ОСОБА_1 (законний представник ОСОБА_2 ) та НУ «Києво-Могилянська академія», встановлено загальну вартість освітньої послуги за весь строк навчання - 144 000,00 грн.; плата вноситься щосеметрово по 18 000,00 грн.: 8 семестрів, з 16 серпня 2021 року до 20 грудня 2024 року. Договором визначено, що оплата за надання освітньої послуги за ІІ-ий семестр проводиться до 20 грудня 2021 року (п.3.3 розділу 3 договору). Пунктом 3 розділу 4 встановлено, що у разі недотримання замовником розмірів та/або термінів, порядку оплати за надання освітньої послуги, що повинна бути сплачена, нараховується пеня за кожен день затримки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми, яка має бути сплачена (а.с.30-31).

13 серпня 2021 наказом НУ «Києво-Могилянська академія» № 728-с «Про зарахування та навчання» з 01 вересня 2021 зараховано студентів 1 курсу денної форми здобуття освіти за спеціальностями за кошти фізичних та/або юридичних осіб згідно з додатком на 104 арк. Відповідно до додатку до наказу (Форма № Н-1.03.2) ОСОБА_2 зараховано за освітнім рівнем бакалавр за спеціалізацію «Культурологія» до НУ «Києво-Могилянська академія» (п.16, 25-27).

Як вбачається з листа НУ «Києво-Могилянська академія» від 04 січня 2022 року № 3/11, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації повідомлялась щодо погодження відрахування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 8 академічних заборгованостей, за невиконання індивідуального навчального плану, на підставі ч.1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» та заборгованості за навчання (а.с.36).

Протоколом засідання старостату факультету гуманітарних наук НУ «Києво-Могилянська академія» від 08 лютого 2022 року погоджено відрахування зі складу студентів НУ «Києво-Могилянська академія» ОСОБА_2 (а.с.39).

Наказом НУ «Києво-Могилянська академія» від 08 лютого 2022 року № 228-с на підставі ч.1 ст.46 Закону України «Про вищу освіту» ОСОБА_2 відраховано зі складу студентів 1-го року навчання спеціальності «Культурологія» (денна форма) освітнього ступеня бакалавр факультету гуманітарних наук, яка навчається згідно договору № КТ 16.01.21 від 13 серпня 2021 року (а.с.37).

Листом від 24 квітня 2024 року № 10/149 НУ «Києво-Могилянська академія» повідомляв ОСОБА_1 про наявність заборгованості за навчання ОСОБА_2 та пропонував оплати заборгованість у розмірі 1 136,00 грн.(а.с.40).

Позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості, відповідно до якого борг за договором від 13 серпня 2021 року № КТ 16.01.21 становить 1 136,00 грн., нараховано 3% річних в сумі 83,43 грн. за період з 21 грудня 2021 року до 01 червня 2024 року, інфляційну складову боргу - 396,59 грн., яку нараховано за період з січня 2022 року до квітня 2024 року, нараховано пеню в сумі 128,17 грн. за період з 21 грудня 2021 року до 20 червня 2024 року (а.с.54,55).

Позивачем до позовної заяви також долучено копії: наказу від 27 травня 2021 року № 271 про затвердження графіку та графік навчального процесу на 2021-2022 навчальний рік (а.с. 34,35); виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань (а.с.8,9); статуту НУ «Києво-Могилянська академія» (а.с.10-21); наказу від 14 червня 2021 року № 300 про затвердження Положення про організацію освітнього процесу в НУ «Києво-Могилянська академія» та Положення (а.с.48-53).

У відповідності з положеннями ст. 611 Цивільного кодексу (ЦК) України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а також, як зазначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі положення ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

У зв`язку з тим, що відповідачем у передбаченому процесуальному порядку не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На спірні правовідносини поширюється дія ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, у відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як зазначено вище, згідно п. 3 розділу 4 договору № КТ 16.01.21 від 13 серпня 2021 року про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців між НУ «Києво-Могилянська академія» передбачено пеню за кожен день затримки строків оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення, від суми, яка має бути сплачена.

Судом перевірено правильність розрахунків наданих позивачем, які є вірними виходячи з розміру заборгованості за освітні послуги у розмірі 1 136,00 грн., які мали бути сплачені до 20 грудня 2021 року, пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання становить - 128,17 грн.; 3% річних - 83,43 грн. та інфляційні втрати - 396,59 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Отже, суд, дослідивши матеріали справи, відповідно до яких встановлено, що відповідач не виконує умови договору у добровільному порядку, дійшов висновку, що сума обумовлених угодою коштів підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку, та позовна заява про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг підлягає задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 028,00 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача, сплата судового позивачем при зверненні до суду документально підтверджено (а.с.57).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,89, 141, 263-265, 267, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Національного університету «Києво-Могилянська академія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного університету «Києво-Могилянська академія» заборгованість за договором № КТ 16.01.21 від 13 серпня 2021 року у розмірі 1 136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн. 00 коп.; 3% річних у розмірі 83 (вісімдесят три) грн. 43 коп.; інфляційну складову у розмірі 396 (триста дев`яносто шість) грн. 59 коп., пеню у розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн. 17 коп., а всього стягнути 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного університету «Києво-Могилянська академія» судовий зір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Національний університет «Києво-Могилянська академія», адреса: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, Київ, 04070, код ЄДРПОУ 16459396.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 .

Текст судового рішення складено 04 листопада 2024 року.

Суддя А.В.Слободянюк