Ухвала

від 04.11.2024 по справі 754/9165/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-в/754/564/24

Справа № 754/9165/23

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2024 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду провадження за поданням Деснянського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області відносно

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

мешкає: АДРЕСА_1 ,

про звільнення від відбування покарання на підставі ст.74 ч.2 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

12.07.2023р. ОСОБА_3 засуджений вироком Деснянського районного суду м.Києва за ст.185 ч.4 КК України до 5-ти років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Деснянський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст.74 ч.2 КК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення подання.

Представник органу з питань пробації, засуджений в судове засідання по розгляду подання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку, їх неявка не перешкоджає розгляду подання.

Вислухавши в судовому засіданні думку прокурора, дослідивши матеріали провадження, суд приходить до висновку про задоволення подання, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання у випадках, передбачених ч.2 ст.74 КК України.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України).

09.08.2024р. набув чинності Закон №3886-ІХ від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, частинами 1 та 2 якої визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням зазначеного, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2684грн.

З урахуванням наведеного, сума соціальної пільги у 2023 році становить 1342грн., тобто для кваліфікації кримінального правопорушення неоподатковуваний мінімум у 2024 році становить 1342 грн., відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2023 році становить 2684грн.

Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 12.07.2023р. ОСОБА_3 засуджено за вчинення таємного викрадення чужого майна 21.05.2023р. на суму 1500грн., яка на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Статтею 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

Згідно ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи наведене, Закон №3886-ІХ від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», із врахуванням положень ст.58 Конституції України та ст.5 КК України, має зворотну дію в часі, і як наслідок, поширюється на засудженого ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджений вироком Деснянського районного суду м.Києва від 12.07.2023р. за вчинення викрадення чужого майна (крадіжка) 21.05.2023р. на суму 1500грн., яка на момент вчинення ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на даний час, тому засуджений ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного вироком суду покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.74 ч.2 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити подання Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київської області.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м.Києва від 12.07.2023р. за ст.185 ч.4 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв`язку із усуненням караності вчиненого ним діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий суддя: