Постанова

від 24.10.2024 по справі 385/96/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 385/96/24

провадження № 22-ц/4809/1095/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Головань А. М., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Гайворонської міської ради;

третя особа - Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Гайворонської міської ради, Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року (суддя Гришак А. М.).

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 року адвокат Ганчева М.А. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 треті особи: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Гайворонської міської ради.

В позові вказано, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина народилась у шлюбі, який було розірвано у 2009 році.

Відповідач участі у вихованні та утриманні доньки не брав, її здоров`ям, успіхами в школі не цікавився, зі святами не вітав. Наявність батька в житті дитини є формальним.

З початком повномасштабного вторгнення рф, позивачка разом із дитиною евакуювались за кордон, про що відповідачу не відомо, адже доля дитини йому байдужа.

Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму 107 280,40 грн, таким чином він самоусунувся від виконання батьківського обов`язку по утриманню дитини.

Вказані обставини становлять підстави для позбавлення ОСОБА_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухиленням від виконання своїх обов`язків.

Ухвалою від 01.02.2024р залучено до участі у справі в якості третьої особи Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області.

Відзиви не подавалися.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2024р у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Ганчева Марія Андріївна до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Гайворонської міської ради, Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав, відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виснував, що позивач належним чином не вмотивувала власних доводів про обрання щодо відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, не надала належних та допустимих доказів невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків без поважних причин, а судом не встановлено винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, в судовому засіданні також не встановлено, що до відповідача раніше застосовувались попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Ганчева Марія Андріївна подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Гайворонської міської ради, Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав та ухвалити нове рішення, яким позов повністю задовольнити та позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 2008р.н.

В обґрунтування оскарження вказала, що висновок Органу опіки та піклування складено передчасно та з грубим порушенням Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженої постановою КМУ від 24.03.2008р, оскільки не було викликано позивачку, не заслухана дитина.

Відповідач відсутній в житті дитини, відносини не підтримує, в нього відсутній інтерес до дитини, а також намір змінити формат відносин.

Позиція відповідача, відношення до вимог позову, лише заперечення проти позову.

Відзиви на апеляційну скаргу не подавалися

Рух справи

Апеляційна скарга подана 28.05.2024р.

Ухвалою судді від 28.05.2024р витребувано справу з місцевого суду.

Ухвалою судді від 17.06.2024 р апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав в ній вказаних.

Ухвалою від 01.07.2024р відкрито провадження у справі, наданий строк для відзиву.

Ухвалою від 05.07.2024р справу призначено до розгляду на 4 вересня 2024р.

Справа у вказаний день не слухалась, у зв`язку з неможливістю створити склад колегії суддів, протокол від 03.09.2024р про неможливість розподілу справи.

Ухвалою від 24.10.2024р клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Ганчевої Марії Андріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено.

Розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року, ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ганчевою Марією Андріївною, яка зареєстрована в системі відеоконференцзв`язку.

Узагальнені доводи учасників справи у судовому засіданні

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд (а.с. 133-137).

За ч.1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ганчева Марія Андріївна в засіданні суду доводи апеляційної скарги підтримала, наполягала на задоволенні скарги, просила скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги.

Завалівська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони, вказано про непогодження з позовними вимогами (а.с.111).

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

За розрахунком заборгованості по аліментам, стягнутих на підставі судового наказу №2-275/10, виданого Гайворонським районним судом Кіровоградської області 22.04.2010 року на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі чистини з усіх видів заробітку (прибутків) щомісячно, на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 , заборгованість боржника: станом на 01.01.2023 рік - 107 280,40 грн. (а.с.5-9).

Згідно копії характеристики учениці 10-А класу середньої загальноосвітньої школи №229 м. Києва ОСОБА_3 - ОСОБА_3 навчається у 10-А Класі. У 2023 році ОСОБА_4 переведена на сімейну форму навчання, так як перебуває за кордоном. Батько життям і розвитком дитини ніколи не цікавиться. ОСОБА_4 не підтримує жодного зв`язку з ним (а.с.10).

За висновком Органу опіки та піклування Заваллівської селищної ради щодо позбавлення батьківських прав від 13.03.2024 року - на засіданні Комісії з захисту прав дитини при Заваллівській селищній раді відібрано пояснення у громадянина ОСОБА_2 щодо його ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 . Батько пояснив, що неодноразово намагався брати участь у спілкуванні та вихованні доньки, на що мати дитини була категорично проти, забороняла спілкуватись та відмовлялась від допомоги. До 2014 року працював, та по мірі можливості сплачував аліменти. Хворів, в результаті чого залишився без роботи, склалась заборгованість по аліментах, яку він пообіцяв при можливості виплатити. За висновком позбавлення батьківських прав не буде сприяти позитивному впливу на долю дитини. Вікові особливості дитини, бажання і можливість громадянина ОСОБА_2 спілкуватись і брати участь у вихованні та утриманні доньки, Орган опіки і піклування вважає, що в інтересах дитини є налагодження стосунків між батьком і неповнолітньою донькою. Враховуючи п.5 ст.150, п.2 ст.157, ст. ст. 164, 180 Сімейного кодексу України, Орган опіки і піклування Заваллівської селищної ради вирішив, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є недоцільним і таким, що не відповідає інтересам дитини (а.с. 50).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення:

У справі між сторонами виник спір про виконання відповідачем батьківських обов`язків щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір`ю і знаходиться на її утриманні в той час, коли батько дитини проживає окремо і, як вказує позивач, не піклується своєю дитиною тривалий час, ігнорує батьківські обов`язки, матеріально не утримує.

Норми матеріального права, які застосовує суд до спірних правовідносин

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з приписами ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини встановленні ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Відповідно до частин 1-5 статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами (частини 1 - 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Отже, сутність батьківського виховання можна визначити, як створення батьками умов та застосування засобів впливу на свідомість, почуття і волю дитини з метою формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, вироблення у дитини позитивних навичок і звичок, її соціалізацію.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст. 152 СК України).

Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави для позбавлення батьківських прав визначені ч. 1 ст. 164 СК України, яка встановлює, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Зважаючи на зазначені позивачкою підстави позову до спірних правовідносин застосовується п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

В пунктах 15,16,18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 N 3 роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, тому суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

З аналізу з правових норм виходить, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Заперечення відповідача щодо позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», п. 57, 58).

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Цивільне судочинство базується, зокрема, на принципі змагальності сторін відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій . Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 12, ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачка, яка заявила вимогу про позбавлення батьківських прав, має довести не лише обставини, якими обґрунтовує позов, а й факти, з наявністю яких закон пов`язує настання бажаного для неї правового наслідку.

Натомість відповідач, який заперечує проти позову, повинен спростувати факти, якими обґрунтовано позов, довести наявність обставин, якими доводяться його заперечення.

З матеріалів справи вбачається, зокрема з позову ОСОБА_1 , що після повномасштабного вторгнення рф, вона з дитиною з кінця лютого 2022 року проживає за межами України, відповідач ОСОБА_2 про це не усвідомлений, бо вона йому не повідомляла, так як вважає, що доля дитини батьку байдужа. Обґрунтування позову міститься на тезі: батько не цікавиться донькою, має заборгованість зі сплати аліментів, відтак неналежно виконує батьківські обов`язки.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Заваллівської селищної ради від 13.03.2024 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 виходить, що на засіданні комісії з захисту прав дитини при Заваллівській селищній раді відібрано пояснення у громадянина ОСОБА_2 щодо його ухилення від виконання батьківських обов`язків відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .

Батько пояснив, що неодноразово намагався брати участь у спілкуванні та вихованні доньки, на що мати дитини була категорично проти, забороняла спілкуватись та відмовлялась від допомоги. До 2014 року працював, та по мірі можливості сплачував аліменти. Хворів, в результаті чого залишився без роботи, склалась заборгованість по аліментах, яку він пообіцяв при можливості виплатити.

Висновок Органу опіки та піклування наступний: позбавлення батьківських прав не буде сприяти позитивному впливу на долю дитини. Зважаючи на вікові особливості дитини, бажання і можливість громадянина ОСОБА_2 спілкуватись і брати участь у вихованні та утриманні доньки, орган Опіки і піклування вважає, що в інтересах дитини є налагодження стосунків між батьком і неповнолітньою донькою. Відтак позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є недоцільним і таким, що не відповідає інтересам дитини.

Враховуючи всі обставини цієї справи колегія суддів робить висновок, що відповідач не втратив інтерес до дитини, не відмовився від неї, бажає реалізації своїх батьківських прав та виконання відповідних обов`язків.

Фактів, які б вказували на наявність загрози для інтересів дитини, у випадку збереження за відповідачем батьківських прав, суд апеляційної інстанції не встановив.

Суд також вважає, що інтересам дитини відповідає збереження зв`язку з батьком, потреби в його турботі, спілкуванні, хоч фактично в цьому тривалий час з об`єктивних причин донька обмежена.

Позивач не навела достатніх аргументів на користь того, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідало б інтересам дитини.

Суд об`єктивно вважає, що не спілкування дитини з батьком, як членом своєї сім`ї, є наслідком не лише поведінки відповідача, а й тих членів сім`ї дитини, з якими дитина проживає постійно і які мають на неї безпосередній вплив.

Крім того, батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому не встановлення особистих стосунків не являється підставою для позбавлення цих прав, враховуючи що ОСОБА_2 заперечує щодо позбавлення його батьківських прав, бажає утримувати доньку.

Щодо належності доказу висновку Органу опіки та піклування, то колегія суддів зауважує, що обставинам позову він не суперечить, лише містить висновок з врахуванням позиції відповідача, з якого для суду є позиція відповідача про його інтерес до дитини.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги необґрунтовані, а рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, оскільки суд повно встановив обставини справи та зробив правильний висновок, правильно застосувати закон.

У зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції відповідає критеріям законності, обґрунтованості, відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України, таке рішення не підлягає скасуванню.

Судові витрати

Відсутні підстави для перерозподілу судових витрат, ст.141 ЦПК.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2024 року,- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 31.10.2024р.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. І. Чельник