Постанова

від 24.10.2024 по справі 547/1215/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/1215/23 Номер провадження 22-ц/814/2206/24Головуючий у 1-й інстанції Харченко В.Ф. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Панченка О.О.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Синбат» Агро

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Синбат" Агро адвоката Близнюка Ігоря Володимировича

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року, ухвалене суддею Харченко В.Ф.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синбат" Агро про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з ТОВ "Синбат" Агро 12365,54 грн. не сплаченої за 2023 рік орендної плати за договором оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5324588000:00:001:0322 площею 4,2047 га, що розташована на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області.

15 вересня 2016 року між ним та ТОВ «Синбат» Агро було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, тобто до 15.09.2023, зі сплатою 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на час укладення договору становила 154569,24 грн.

Умовами п. 11 вказаного договору оренди передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься щороку до 25 жовтня кожного року, тобто до 25 жовтня кожного року сплачується орендна плата за поточний рік.

Проте, в порушення умов договору оренди землі, відповідачем не було здійснено оплату за користування земельною ділянкою за 2023 рік в розмірі 12365,54 грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синбат" Агро про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синбат" Агро на користь ОСОБА_1 12365,54 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем порушено права позивача у частині неналежного виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 15.09.2016 у сумі 12365,54 грн. за 2023 рік з останньою можливою (договірною) датою платежу 25.10.2023, а, отже, відповідач заборгував позивачеві вказану суму. Позиція відповідача про те, що більш раннє закінчення строку договору оренди землі звільняє його від останньої сплати орендної плати за 2023 рік є помилковою і не має ні договірних, ні законодавчих підстав.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Синбат" Агро адвокат Близнюк І.В., просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 15.09.2023, тобто з цього часу будь-які зобов`язання між сторонами вважаються припиненими, що свідчить про відсутність обов`язку сплачувати орендну плату після закінчення строку дії договору оренди землі.

Окрім того, вказано, що позивачем був наданий неправильний розрахунок розміру орендної плати за 2023 рік, оскільки згідно умов договору оренди землі відповідач у 2023 році користувався земельною ділянкою протягом 8,5 місяців, тому стягнення орендної плати за весь 2023 рік є безпідставним.

Також зазначено, що ТОВ «Синбат» Агро не отримувало відповідь на відзив від позивача. Суд безпідставно відхилив клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, що було призначено на 21.02.2024, чим порушено право ТОВ «Синбат» Агро на участь у розгляді справи.

Від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,20 га, кадастровий номер 53245880000:00:01:0322, що знаходиться на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на землю серії ЯБ № 418388 (а.с. 6).

15 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Синбат» Агро було укладено договір оренди землі № СБ 0153, відповідно до якого ОСОБА_1 надав ТОВ «Синбат» Агро в строкове платне користування належну йому земельну ділянку (а.с. 7-10).

Згідно п. 8 даний договір укладено на 7 років, тобто на період часу із 15.09.2016 року по 15.09.2023 року.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі, розмір орендної плати за усю земельну ділянку, яка є об`єктом оренди складає 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка згідно п. 5 договору становить 154569,24 грн.

Положеннями п. 11 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься щороку до 25 жовтня кожного року, тобто до 25 жовтня кожного року сплачується орендна плата за поточний рік.

07 листопада 2023 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Синбат» Агро цінним листом з описом вкладення заяву з вимогою сплатити орендну плату за 2023 рік згідно умов договору (а.с. 13-14).

Оскільки дана вимога відповідачем виконана не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачем умов договору оренди землі в частині невиконання обов`язку з виплати орендної плати, що свідчить про їх обґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Таким чином, цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом частин 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Виходячи з вищенаведеного саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що за умовами договору оренди землі розмір річної орендної плати, який має бути сплачений за 2023 рік не пізніше 25.10.2023, складає 8 % від нормативної грошової оцінки землі (154569,24 грн.), що складає 12365,54 грн.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору в частині виплати позивачу орендної плати за 2023 рік.

Посилання відповідача на відсутність обов`язку з оплати позивачу орендної плати за 2023 рік, з огляду на припинення з 15.09.2023 договірних правовідносин, колегія суддів відхиляє, оскільки положеннями п. 11 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься щороку до 25 жовтня кожного року, тобто до 25 жовтня кожного року сплачується орендна плата за поточний рік.

Окрім того, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний виплатити позивачу орендну плату за 2023 рік до 25 жовтня 2023 року.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильності розрахунку розміру орендної плати, яка підлягала оплаті за 2023 рік, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки він узгоджується з умовами договору оренди землі.

Доказів того, що сторони узгодили оплату за користування земельною ділянкою за 2023 рік у меншому розмірі, з огляду на закінчення строку договору оренди 15.09.2023, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про порушення відповідачем умов договору оренди землі від 15.09.2016 та наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за 2023 рік у розмірі 12365,54 грн.

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення права відповідача на участь у судовому розгляді справи з огляду на відмову місцевого суду в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, суд апеляційної інстанції відхиляє з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Синбат» Агро було належним чином повідомлене про розгляд справи, який було призначено на 21.02.2024 о 15:10 год., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 39).

21 лютого 2024 року від представника ТОВ «Синбат» Агро адвоката Близнюка І.В. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання через відсутність технічної можливості (а.с. 40).

Суд відмовив у задоволенні згаданого клопотання через відсутність доказів поважності причин неявки представника відповідача. Також зазначено, що відповідач скористався правом на складення відзиву і, як юридична особа, не обмежений у виборі інших представників для участі у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності належним чином повідомленого представника ТОВ «Синбат» Агро, оскільки доказів, які б підтверджували поважність причин неявки в судове засідання стороною відповідача надано не було.

Окрім того, в ухвалі Семенівського районного суду Полтавської області про відкриття провадження у справі від 25.12.2023 повідомлено про наявність технічної можливості участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проте відповідач даним правом не скористався.

Посилання апелянта на неотримання від позивача відповіді на відзив спростовується наявною в матеріалах справи квитанцією Укрпошти, з якої вбачається, що позивачем 08.02.2024 було направлено ТОВ «Синбат» Агро копії вказаного документа (а.с. 36).

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду апеляційна скарга не містить.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ізстаттею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Синбат" Агро адвоката Близнюка Ігоря Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

О. О. Панченко