Рішення

від 31.10.2024 по справі 160/15598/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуСправа №160/15598/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ААДІ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

УСТАНОВИВ:

15.06.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "ААДІ" звернулося з адміністративним позовом до Одеської митниці та просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 10.04.24 №UA500530/2024/000011/2, від 12.04.24 №UA500530/2024/000012/2, від 14.05.24 №UA500530/2024/000015/2.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до митного оформлення товарів («поліпропіленових мішків») були подані ЕМД №24UA500530003021U2 від 10.04.2024р., №24UA500530003105U7 від 12.04.2024р., №24UA500530003939U5 від 14.05.2024р., за ціною договору відповідно до умов поставки, до якої додані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оспорювані рішення від 10.04.24 №UA500530/2024/000011/2, від 12.04.24 №UA500530/2024/000012/2, від 14.05.24 №UA500530/2024/000015/2 про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення. Позивач вважає наведені оспорювані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, так як: 1) в оспорюваних рішеннях відсутнє обґрунтоване із посиланням на законодавство України з питань митної справи посилання на те, що виявлена хоча б одна з обставин, за яких посадова особа митниці мала право вимагати подання додаткових документів із застосуванням ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України; 2) оплата за товар здійснювалась позивачем на умовах 100 % передоплати за банківськими переказами, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті АБ «Південний» від 24.01.24 № 53, від 13.02.24 № 54, від 01.03.24 № 55, від 28.03.24 № 56 та відповідними квитанціями SWIFT від 24.01.24, від 13.02.24, від 01.03.24, від 28.03.24; 3) відповідачу в незмінному вигляді надані отримані від перевізника довідки із зазначенням відомостей щодо вартості перевезень товарів за 3 митними деклараціями відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та виставлені перевізником рахунки були оплачені позивачем. За приписами п. 7, 9 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, відповідач у випадку сумнівів у справжності вказаних документів може в порядку пост-митного контролю та шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізника ТОВ «ФОНТАН-ТРАНС» з метою перевірки автентичності поданих документів; 4) в експортних митних деклараціях Республіки Індія від 20.02.24 № 7687828, від 14.02.24 № 7522809, та від 05.03.24 № 8083311, містяться відомості, що кореспондують заявленим позивачем у митних деклараціях № 24UA500530003021U2, № 24UA500530003105U7, № 24UA500530003105U7. Відповідач має можливість перевірити автентичність експортних декларації шляхом направлення запиту до митних органів іноземних країн на підставі п. 8 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України; 5) оспорювані рішення містять лише інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з митних декларацій від 17.01.24 № 24UA500530000361U1 та від 23.04.24 № UA500130/2024/014130, однак не вказано, які характеристики мають оформлені за ними товари (код УКТЗЕД, повний опис, призначення, аналогічність/ідентичність), які комерційні умови поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та вид зовнішньоекономічних контрактів; 6) у рішеннях вказано про застосування резервного 6-го методу визначення митної вартості, однак не вказано, чому не можливо було визначити митну вартість на підставі 2-го або 3-го методів, адже в Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» обов`язково буде міститись інформація про те, що митними органами України вже здійснювалось неодноразово митне оформлення подібних товарів. Враховуючи викладене, рішення не відповідає вимогам закону за формою та змістом.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду. У відповіді на відзив від 30.07.2024р., позивач посилається на ті ж самі обставини, що і у позові (а.с.1-13 том 1; а.с.39-42 том 2).

Ухвалою суду від 10.07.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.127 том 1).

22.07.2024р через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову позивача у повному обсязі посилаючись на те, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) по МД №24UA500530003021U2 від 10.04.2024: - у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на маркування, пакування, навантаження, вивантаження вантажу, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України (згідно з умовами поставки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 не пронумеровані, наявні сліди неодноразового сканування, печатки містять ознаки кліше, що в свою чергу свідчить, що вказаний документ може містити ознаки підробки; - відповідно до пункту 5.1. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 умови поставки мають бути зазначені в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити умови поставки не подано до митного оформлення; - в п.5.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що місце приймання товару склад покупця, що протирічить зазначеним в митній декларації умовам поставки; - відповідно до пункту 3.2. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 ціна за одиницю товара має бути зазначена в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити ціну не подано до митного оформлення, крім того, в п.4.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що спосіб та термін платежу також має зазначатись в додатках до договору; - згідно рахунку фактури від 20.02.2024 № GT/243 умови оплати 100 % передплата, проте до митного оформлення не подано жодного документу, що підтверджує факт здійснення оплати; - декларантом надано довідку про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.04.2024 24/029, проте не підтверджено здійснення відповідного платежу; - зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599; 2) по МД №24UA500530003105U7 від 12.04.2024: - у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на маркування, пакування, навантаження, вивантаження вантажу, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України (згідно з умовами поставки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 не пронумеровані, наявні сліди неодноразового сканування, печатки містять ознаки кліше, що в свою чергу свідчить, що вказаний документ може містити ознаки підробки; - відповідно до пункту 5.1. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 умови поставки мають бути зазначені в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити умови поставки не подано до митного оформлення; - в п.5.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що місце приймання товару склад покупця, що протирічить зазначеним в митній декларації умовам поставки; - відповідно до пункту 3.2. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 ціна за одиницю товара має бути зазначена в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити ціну не подано до митного оформлення, крім того, в п.4.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що спосіб та термін платежу також має зазначатись в додатках до договору; - згідно рахунку фактури від 12.02.2024 № GT/236 умови оплати 100 % передплата, проте до митного оформлення не подано жодного документу, що підтверджує факт здійснення оплати; - декларантом надано довідку про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.04.2024 № 24/027, проте не підтверджено здійснення відповідного платежу; - зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599; 3) по МД №24UA500530003939U5 від 14.05.2024: - аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № IMP/IND-00030-05 від 30.09.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність слідів неодноразового сканування документу; - відповідно до пп. 1.1, 2.1, 3.2, 4.2, 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 асортимент, кількість, постачання товарів, ціна за одиницю, спосіб та терміни оплати, умови поставки обумовлюються в додатках до даного контракту, при цьому, жодних додатків до митного оформлення надано не було; - в поданому від 25.03.2024 інвойсі №GT/256 зазначено, що товар постачається на умовах 100% передплати, проте, до митного оформлення платіжні документи не надавались; - зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Дані документи, які надано до митного оформлення, не містять всіх складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. З огляду на неведені вище розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості товарів, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено електронними повідомленнями вимогу на надання додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці були надані додаткові документи, які не спростовують всі розбіжності. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: 1) по МД №24UA500530003021U2 від 10.04.2024 2,55 долларів за 1 кг нетто (МД 24UA500530000361U1 від 17.01.2024), ніж заявлено декларантом 1,437 долларів за 1 кг нетто; 2) по МД №24UA500530003105U7 від 12.04.2024 2,55 дол. за 1 кг нетто (МД 24UA500530000361U1 від 17.01.2024), ніж заявлено декларантом 1,373 дол. за 1 кг нетто; 3) по МД № 24UA500530003939U5 від 14.05.2024 2,56 долл. США за 1 кг (МД №UA500130/2024/014130 від 23.04.2024) (а.с.143-154 том 1).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.07.2024р. у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено (а.с.31-32 том 2).

Ухвалою суду від 31.10.2024р. було продовжено строк розгляду даної справи до 31.10.2024р. (а.с.64 том 2).

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 31.10.2024р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ААДІ" з 10.09.2007 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, будинок 10, кімната 1/Б, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ, наявними у справі (а.с.14).

30.09.2022р. між ТОВ "ААДІ", як покупцем, та компанією АННЕКС ПОЛІМЕРС (Індія), як продавцем, укладено контракт №IMP/IND-00030-05, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує на умовах цього контракту наступний товар: мішки поліпропіленові, номенклатура, асортимент та кількість якого визначається у додатках (а.с.15-18).

Відповідно до п.2.1, п.3.2, п.4.2, п.5.1, п.5.2 Контракту постачання товару здійснюється на умовах, обумовлених у додатках.

Ціна за одиницю товару встановлюється у додатках на кожне окреме постачання.

Спосіб та термін платежу обумовлюється у додатках на кожну окрему поставку.

Постачання товару вважається завершеним виходячи з базисних умов поставки, зазначених у додатках, згідно з ІНКОТЕРМС 2010.

Місце приймання товару склад покупця (а.с.15-18).

На підставі вищенаведеного контракту №IMP/IND-00030-05 від 30.09.2022р., на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар:

1) згідно рахунку (інвойсу) від 20.02.24 № GT/243 «Мішки пакувальні із синтетичних або штучних текстильних матеріалів, з стрічок або подібних форм поліпропілену: Мішки (поліпропілен), Розмір - 56 х 105 см, 450 деньє (ВАГА 51,12гр) - 500 000 шт. Торговельна марка: немає даних Країна виробництва: INВиробник : ANNEX POLYMERS»; умови оплати: аванс 100%; умови доставки: СIF Порт Констанца, Румунія, що підтверджується змістом копій відповідного рахунку та митної декларації (а.с.20,100,242-243 том 1);

2) згідно рахунку (інвойсу) від 12.02.24 № GT/236 «Мішки пакувальні із синтетичних або штучних текстильних матеріалів, з стрічок або подібних форм поліпропілену:- Мішки (поліпропілен), Розмір - 56 х 105 см, 450 деньє (ВАГА 51,20гр) - 500 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 50 х 100 см, 450 деньє (ВАГА 43,50гр) - 60 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 50 х 90 см, 450 деньє (ВАГА 39,61гр) - 60 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 50 х 77 см, 450 деньє (ВАГА 34,27гр) - 300 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 56 х 105 см, 450 деньє (ВАГА 51,48гр) - 200 000 шт. Торговельна марка : немає даних Країна виробництва: INВиробник : ANNEX POLYMERS»; умови оплати: аванс 100%; умови доставки: СIF Порт Констанца, Румунія, що підтверджується змістом копій відповідного рахунку та митної декларації (а.с.39-41,99-зворот,200-201 том 1);

3) згідно рахунку (інвойсу) від 05.03.24 № GT/256 «Мішки пакувальні із синтетичних або штучних текстильних матеріалів, з стрічок або подібних форм поліпропілену:- Мішки (поліпропілен), Розмір - 56 х 105 см, 450 деньє (ВАГА 50,64гр) - 265 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 56 х 110 см, 560 деньє (ВАГА 69,62гр) - 60 000 шт.- Мішки (поліпропілен), Розмір - 56 х 105 см, 450 деньє (ВАГА 51,48гр) - 150 000 шт. Торговельна марка : немає даних Країна виробництва: INВиробник : ANNEX POLYMERS»; умови оплати: аванс 100%; умови доставки: СIF Порт Констанца, Румунія, що підтверджується змістом копій відповідного рахунку та митної декларації (а.с.67-69,99,160-161 том 1).

Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів разом із митними деклараціями ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товарів, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД №24UA500530003021U2 від 10.04.2024р., №24UA500530003105U7 від 12.04.2024р., №24UA500530003939U5 від 14.05.2024р. (а.с.39-40,67-68,160-161,200-201,242-243 том 1).

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товарів, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.193,234,236 том 1).

Декларантом надано митному органу листи від 10.04.2024 №10.04/01, від 12.04.2024 №12.04/01, від 14.05.2024 №14.05/01, якими долучено додаткові документи, повідомлено про відсутність інших додаткових документів або відомостей та про те, що протягом 10 календарних днів додаткових документів не надаватиме (а.с.190, 231 том 1; а.с.24 том 2).

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації та додатково наданих на повідомлення митного органу, Митницею було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) по МД №24UA500530003021U2 від 10.04.2024: - у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на маркування, пакування, навантаження, вивантаження вантажу, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України (згідно з умовами поставки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 не пронумеровані, наявні сліди неодноразового сканування, печатки містять ознаки кліше, що в свою чергу свідчить, що вказаний документ може містити ознаки підробки; - відповідно до пункту 5.1. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 умови поставки мають бути зазначені в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити умови поставки не подано до митного оформлення; - в п.5.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що місце приймання товару склад покупця, що протирічить зазначеним в митній декларації умовам поставки; - відповідно до пункту 3.2. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 ціна за одиницю товара має бути зазначена в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити ціну не подано до митного оформлення, крім того, в п.4.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що спосіб та термін платежу також має зазначатись в додатках до договору; - згідно рахунку фактури від 20.02.2024 № GT/243 умови оплати 100 % передплата, проте до митного оформлення не подано жодного документу, що підтверджує факт здійснення оплати; - декларантом надано довідку про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.04.2024 24/029, проте не підтверджено здійснення відповідного платежу; - зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599;

2) по МД №24UA500530003105U7 від 12.04.2024: - у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на маркування, пакування, навантаження, вивантаження вантажу, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України (згідно з умовами поставки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 не пронумеровані, наявні сліди неодноразового сканування, печатки містять ознаки кліше, що в свою чергу свідчить, що вказаний документ може містити ознаки підробки; - відповідно до пункту 5.1. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 умови поставки мають бути зазначені в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити умови поставки не подано до митного оформлення; - в п.5.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що місце приймання товару склад покупця, що протирічить зазначеним в митній декларації умовам поставки; - відповідно до пункту 3.2. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 ціна за одиницю товара має бути зазначена в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити ціну не подано до митного оформлення, крім того, в п.4.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що спосіб та термін платежу також має зазначатись в додатках до договору; - згідно рахунку фактури від 12.02.2024 № GT/236 умови оплати 100 % передплата, проте до митного оформлення не подано жодного документу, що підтверджує факт здійснення оплати; - декларантом надано довідку про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.04.2024 № 24/027, проте не підтверджено здійснення відповідного платежу; - зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599;

3) по МД №24UA500530003939U5 від 14.05.2024: - аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № IMP/IND-00030-05 від 30.09.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність слідів неодноразового сканування документу; - відповідно до пп. 1.1, 2.1, 3.2, 4.2, 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 асортимент, кількість, постачання товарів, ціна за одиницю, спосіб та терміни оплати, умови поставки обумовлюються в додатках до даного контракту, при цьому, жодних додатків до митного оформлення надано не було; - в поданому від 25.03.2024 інвойсі №GT/256 зазначено, що товар постачається на умовах 100% передплати, проте, до митного оформлення платіжні документи не надавались; - зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599, що підтверджується копіями оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів, наявними у справі (а.с.35-36,63-64,84-85,157-158,196-197,238-239 том 1).

Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею були прийняті оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів від 10.04.24 №UA500530/2024/000011/2, від 12.04.24 №UA500530/2024/000012/2, від 14.05.24 №UA500530/2024/000015/2, за яким митна вартість ввезених товарів скоригована митницею згідно ст.64 МК України за резервним методом на рівні митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено: 1) по МД №24UA500530003021U2 від 10.04.2024 2,55 долларів за 1 кг нетто (МД 24UA500530000361U1 від 17.01.2024), ніж заявлено декларантом 1,437 долларів за 1 кг нетто; 2) по МД №24UA500530003105U7 від 12.04.2024 2,55 дол. за 1 кг нетто (МД 24UA500530000361U1 від 17.01.2024), ніж заявлено декларантом 1,373 дол. за 1 кг нетто; 3) по МД № 24UA500530003939U5 від 14.05.2024 2,56 долл. США за 1 кг (МД №UA500130/2024/014130 від 23.04.2024), що підтверджується копіями відповідних рішень (а.с.35-36,63-64,84-85,157-158,196-197,238-239 том 1).

Позивач не погоджується із вищевказаними оспорюваними рішеннями відповідача, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезених товарів, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.

Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.

Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, а саме:

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими причинами, у зв`язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, зі змісту оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів видно, що вони не містять будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару (а.с.35-36,63-64,84-85,157-158,196-197,238-239 том 1).

В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару та які містяться в матеріалах справи, вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом (а.с.15-34,11-62,69-83,99-124,162-189,202-230,244-250 том 1; а.с.1-23 том 2).

Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлень від митниці та оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів, а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.

Отже, у зв`язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорювані рішення про коригування митної вартості ввезених товарів є протиправними, так як наведені оспорювані рішення суб`єкта владних повноважень не містять обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорюване рішення не містить причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.

Так, відповідачем, у оспорюваних рішеннях, було повідомлено позивача про те, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) по МД №24UA500530003021U2 від 10.04.2024: - у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на маркування, пакування, навантаження, вивантаження вантажу, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України (згідно з умовами поставки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 не пронумеровані, наявні сліди неодноразового сканування, печатки містять ознаки кліше, що в свою чергу свідчить, що вказаний документ може містити ознаки підробки; - відповідно до пункту 5.1. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 умови поставки мають бути зазначені в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити умови поставки не подано до митного оформлення; - в п.5.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що місце приймання товару склад покупця, що протирічить зазначеним в митній декларації умовам поставки; - відповідно до пункту 3.2. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 ціна за одиницю товара має бути зазначена в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити ціну не подано до митного оформлення, крім того, в п.4.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що спосіб та термін платежу також має зазначатись в додатках до договору; - згідно рахунку фактури від 20.02.2024 № GT/243 умови оплати 100 % передплата, проте до митного оформлення не подано жодного документу, що підтверджує факт здійснення оплати; - декларантом надано довідку про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.04.2024 24/029, проте не підтверджено здійснення відповідного платежу; - зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599;

2) по МД №24UA500530003105U7 від 12.04.2024: - у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на маркування, пакування, навантаження, вивантаження вантажу, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України (згідно з умовами поставки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 не пронумеровані, наявні сліди неодноразового сканування, печатки містять ознаки кліше, що в свою чергу свідчить, що вказаний документ може містити ознаки підробки; - відповідно до пункту 5.1. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 умови поставки мають бути зазначені в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити умови поставки не подано до митного оформлення; - в п.5.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що місце приймання товару склад покупця, що протирічить зазначеним в митній декларації умовам поставки; - відповідно до пункту 3.2. зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 ціна за одиницю товара має бути зазначена в додатках до договору, проте жодного додатка, який би мав підтвердити ціну не подано до митного оформлення, крім того, в п.4.2 зовнішньоекономічного договору від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 зазначено, що спосіб та термін платежу також має зазначатись в додатках до договору; - згідно рахунку фактури від 12.02.2024 № GT/236 умови оплати 100 % передплата, проте до митного оформлення не подано жодного документу, що підтверджує факт здійснення оплати; - декларантом надано довідку про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.04.2024 № 24/027, проте не підтверджено здійснення відповідного платежу; - зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599;

3) по МД №24UA500530003939U5 від 14.05.2024: - аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № IMP/IND-00030-05 від 30.09.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність слідів неодноразового сканування документу; - відповідно до пп. 1.1, 2.1, 3.2, 4.2, 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 асортимент, кількість, постачання товарів, ціна за одиницю, спосіб та терміни оплати, умови поставки обумовлюються в додатках до даного контракту, при цьому, жодних додатків до митного оформлення надано не було; - в поданому від 25.03.2024 інвойсі №GT/256 зазначено, що товар постачається на умовах 100% передплати, проте, до митного оформлення платіжні документи не надавались; - зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530; - для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599, що підтверджується копіями оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів, наявними у справі (а.с.35-36,63-64,84-85,157-158,196-197,238-239 том 1).

Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД №24UA500530003021U2 від 10.04.2024р., №24UA500530003105U7 від 12.04.2024р., №24UA500530003939U5 від 14.05.2024р. (а.с.39-40,67-68,160-161,200-201,242-243 том 1), позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.

Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.

З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.

Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення в оспорюваних рішеннях обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.

Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача про те, що відповідно до пп. 1.1, 2.1, 3.2, 4.2, 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 асортимент, кількість, постачання товарів, ціна за одиницю, спосіб та терміни оплати, умови поставки обумовлюються в додатках до даного контракту, при цьому, жодних додатків до митного оформлення надано не було; в поданих до митного оформлення інвойсах зазначено, що товар постачається на умовах 100% передплати, проте, до митного оформлення платіжні документи не надавались, оскільки наведене не впливає на розрахунок митної вартості задекларованого товару, так як позивачем до митного оформлення були надані інвойси, в яких вказано вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови оплати та поставки, та наведені документи не містять розбіжностей у числових значеннях.

Судом відхиляються і доводи відповідача про те, що декларантом надано довідки про надання транспортно-експедиційних послуг, проте не підтверджено здійснення відповідного платежу; для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте, до митного оформлення не надано жодного документу, передбаченого наказом МФУ від 24.05.2012 №599, оскільки наявні в матеріалах справи, подані митному органу довідки про транспортні витрати містять всю необхідну інформацію щодо визначення вартості перевезення вантажу до кордону з Україною та після перетину кордону по території України, та не містять розбіжностей.

При цьому, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Судом критично надається оцінка посиланням відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на маркування, пакування, навантаження, вивантаження вантажу, пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України (згідно з умовами поставки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі сума страхових витрат не підтверджується поданим страховим документом під кодом 3530, виходячи з того, що спірні партії товарів заявлені до митного оформлення на комерційних умовах поставки CIF Порт Констанца, Румунія. Відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (Інкотермс) за терміном CIF продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, а також і на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

Судом відхиляються аргументи відповідача про те, що аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 №IMP/IND-00030-05 не пронумеровані, наявні сліди неодноразового сканування, печатки містять ознаки кліше, що в свою чергу свідчить, що вказаний документ може містити ознаки підробки, оскільки вказані недоліки (які є лише припущеннями відповідача не підтвердженими жодними доказами) не впливають саме на числові значення формування митної вартості товару.

Окрім того, судом враховується і те, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведених оспорюваних рішень, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних рішень про коригування митної вартості відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування наведених рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Одеської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13611 грн. 02 коп. понесені позивачем згідно платіжної інструкції №5485 від 28.06.2024р. (а.с.98,126 том 1).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ААДІ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 10.04.24 №UA500530/2024/000011/2, від 12.04.24 №UA500530/2024/000012/2, від 14.05.24 №UA500530/2024/000015/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21А; код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ААДІ" (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, будинок 10, кімната 1/Б; код ЄДРПОУ 35395306) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13611 грн. 02 коп. (тринадцять тисяч шістсот одинадцять грн. 02 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва