Рішення

від 04.11.2024 по справі 240/34178/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/34178/23

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 72), просить:

- визнати бездіяльність Пенсійного Фонду України щодо відмови в наданні публічної інформації з підстав вказаних в листах Пенсійного Фонду України від 27 квітня 2023 року №2800-03203-8/23159, №2800-030203-8/23164, №2800-030203-8/23160, №2800-030203-8/23155, №2800-030203-8/23158, №2800-030203-8/23156, №2800-030203-8/23157, №2800-030203-8/23154, №2800-030203-8/23162, №2800-030203-8/23161, №2800-030203-8/22992;

- зобов`язати Пенсійний Фонд України розглянути заяви ОСОБА_1 від 08 квітня 2023 року згідно з нормами Законів України "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації", про що надати обгрунтовану відповідь.

В обґрунтування позову зазначає, що 08 квітня 2023 року звертався із запитами до ДСА України, які були перенаправленні за належністю до Пенсійного Фонду України. Однак, відповідачем у встановлений Законом термін не надано відповіді на запити.

Ухвалою суду від 15.12.2023 року позовну заяву залишено без руху.

22.12.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні заявлених вимог, зазначаючи, що листами від 27 квітня 2023 року №2800-03203-8/23159, №2800-030203-8/23164, №2800-030203-8/23160, №2800-030203-8/23155, №2800-030203-8/23158, №2800-030203-8/23156, №2800-030203-8/23157, №2800-030203-8/23154, №2800-030203-8/23162, №2800-030203-8/23161, №2800-030203-8/22992 надано відповіді на запити позивача.

Позивач подав відповідь на відзив.

Разом з відповіддю на відзив надіслав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 72).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 спільно з третьою особою Громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" 08 квітня 2023 року звернулися до ДСА України про порядок (детальний) обрахування та розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України, які припинили повноваження судді та вийшли на пенсію.

11 квітня 2023 року ДСА України за результатами розгляду вказаних вище запитів повідомила ОСОБА_1 , що не володіє запитуваною інформацією та перенаправила ці запити належному розпоряднику інформації - Пенсійному фонду України.

Відповідач листами від 27 квітня 2023 року №2800-03203-8/23159, №2800-030203-8/23164, №2800-030203-8/23160, №2800-030203-8/23155, №2800-030203-8/23158, №2800-030203-8/23156, №2800-030203-8/23157, №2800-030203-8/23154, №2800-030203-8/23162, №2800-030203-8/23161, №2800-030203-8/22992 надав відповідь, у яких повідомив про відсутність підстав для надання запитуваної інформації. Відмову надати запитувану інформацію мотивовано, що відповідно до статті 27 Закону України від 13.07.2017 №2136-VІІІ "Про Конституційний Суд України" суддя Конституційного Суду у відставці отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується у розмірі 50 відсотків винагороди судді Конституційного Суду. Згідно з нормами Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ Про інформацію та Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI Про захист персональних даних (далі - Закон № 2297) відомості про пенсійне забезпечення належать до персональних даних та конфіденційної інформації про особу, пощирення яких з урахуванням частини другої статті 32 Конституції України, частини другої статті 14 Закону № 2297 без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини."

Позивач заперечує і факт отримання ним відповідей, і не погоджується із такими відповідями, що спонукало його звернутися до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами статті 40 Конституції України визначено, що держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон України №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Частиною 1 статті 1 Закону України №2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.3 Закону України №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст.12 Закону України №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у ст.13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною 1 статті 13 Закону України №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.20 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Звернення позивача (заява) від 08.04.2023 відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про звернення громадян", а тому в силу положень частини 1 статті 7 цього Закону має бути розглянуто по суті державним органом, якому воно адресовано.

Відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" № 2297- VI від 01 червня 2010 р. (далі Закон № 2297), персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Конституція України визначає, що інформація про особисте та сімейне життя особи, тобто персональні дані про неї, - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються в різних сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Закон №2297 регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних. Він спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, права на невтручання в особисте життя у зв`язку з обробкою персональних даних. Обробка та розповсюдження даних про фізичну особу без її згоди не допускається, крім випадків, визначених Законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. В цьому випадку під Законами розуміються всі інші Закони, які надають право на обробку персональних даних із зазначенням чіткого переліку таких даних.

Закон також дозволяє здійснювати обробку персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних, якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту його життєво важливих інтересів. У такому випадку обробляти дані без згоди суб`єкта персональних даних можна до часу, коли отримання згоди стане можливим.

Аналізуючи норми Закону, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що дані про розмір пенсійного забезпечення, його види та складові, про строки виплати є персональними даними цієї особи, а тому не можуть бути розповсюджені без її згоди на те.

Разом з тим, відповідно до положень Закону України "Про звернення громадян", органи, до яких направлені звернення, зобов`язані об`єктивно і вчасно їх розглядати, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їхнє виконання, повідомляти осіб про наслідки розгляду заяв.

З огляду на зміст указаного зобов`язання, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

Встановлено, що відповіді на зазначену заяву було викладено Пенсійним фондом України у листах від 27.04.2023 за №2800-03203-8/23159, №2800-030203-8/23164, №2800-030203-8/23160, №2800-030203-8/23155, №2800-030203-8/23158, №2800-030203-8/23156, №2800-030203-8/23157, №2800-030203-8/23154, №2800-030203-8/23162, №2800-030203-8/23161, №2800-030203-8/22992.

Проте, Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2019 року у справі №826/11164/16, аналізуючи норми Закону №393/96-ВР, зокрема положення статті 15, дійшов висновку, що обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника (п. 25), з огляду на зміст указаного зобов`язання, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку (п. 26), отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що в спірних правовідносинах обов`язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику) (п. 27).

Позивач заперечує факт отримання ним відповідей на звернення від 08.04.2023, на які посилається відповідач, та вказує, що він дізнався про їх існування з відзиву відповідача. При цьому відповідач не підтверджує відповідними доказами факт надсилання (вручення) цих листів позивачу.

Отже, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах обов`язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику).

Суд звертає увагу, що доказів надання (надсилання та отримання) позивачу на момент звернення з позовом до суду відповідей на запити на інформацію від 08.04.2023 відповідач не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах мала місце протиправна бездіяльність відповідача, яка виразилася в ненаправленні на адресу позивача відповідей на запитувану інформацію від 08 квітня 2023 року, що, в свою чергу, розцінюється як неналежний розгляд заяви.

В такому випадку позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання дій неправомірними та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 квітня 2023 року згідно з нормами Закону України "Про звернення громадян", з урахуванням висновків суду, про що надати позивачу відповідь у встановленому Законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, буд. 9, м. Київ, 01014, ЄДРПОУ 00035323), за участі третьої особи Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Пенсійного Фонду України, які полягають у не належному розглдяді звернення ОСОБА_1 від 08 квітня 2023 року.

Зобов`язати Пенсійний Фонд України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 08 квітня 2023 року, з урахуванням висновків суду, про що надати позивачу відповідь у встановленому Законом порядку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

04.11.24