Рішення

від 04.11.2024 по справі 240/42655/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/42655/21

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом відділу освіти Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупі робіт ««Капітальний ремонт приміщення спортивної зали та допоміжних приміщень в «ОНЗ Городницька загальноосвітня школа І-Ш ступенів Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області» за адресою: вул. Центральна, 5 смт Городи Новоград-Волинського району Житомирської області» (код ДК 021:2015: 454500ф-6 І завершальні будівельні роботи), оголошення UА-2021-10-05-003139-b.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити зобов`язання за договором, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору про закупівлю.

Справу призначено до розгляду у порядку загального провадження.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що в порушення вимог ч.4 ст.23 Закону, технічне завдання Замовника в тендерній документації (Додаток №2 до тендерної документації), містить посилання на конкретні торгові марки та виробників («IZOVAT», «Cerezit», «ECOBOND», «эThermaflex», «Danfoss», «Джміль», «Алюфом» та ін.), з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання. Також вказує, що за результатами проведеного моніторингу встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ» відсутній дозвіл на виконання вищевказаних робіт підвищеної небезпеки, виконання яких передбачено технічним завданням (Додаток 2 до тендерної документації - знаходиться в матеріалах справи), чим не дотримано вимоги п. 6 розділу III тендерної документації. відхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідає умовам тендерної документації є обов`язком, а не правом замовника, що також підтверджується роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06, в якому зазначено, що: «оскільки тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації, статтею 30 Закону (в редакції Закону, що діяла до 19.04.2020 року) встановлено обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та прсив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Сторонами було подано клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, дослідивши докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини, які стали підставою для прийняття контролюючим органом спірних рішень, суд встановив наступне.

Судом безспірно встановлено, Північним офісом Держаудитслужби з 17.11.2021 по 25.11.2021 проведено моніторинг процедури закупівель відкритих торгів за предметом: «Капітальний ремонт приміщення спортивної зали та допоміжних приміщень в «ОНЗ Городницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Городницької селищної ради Новоград - Волинського району Житомирської області» за адресою: вул. Центральна, 5 смт Городниця Новоград Волинського району Житомирської області» (код ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) за номером ID:UА-2021-10-05-003139-b. Результати проведеного моніторингу викладені у висновку від 25.11.2021, затвердженому в. о начальника Управління 25.11.2021, та оприлюдненому в електронній системі закупівель 25.11.2021.

За результатами проведеного моніторингу складено висновок №UА-2021-10-05-003139-b, в якому зазначено:

- за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено порушення вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі";

- за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону;

- за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення відповідно до вимог Закону, наявності закупівлі у річному плані, повноти відображення інформації у річному плані закупівель та оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, своєчасності укладання договору про закупівлю, його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень законодавства у сфері публічних закупівель не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору про закупівлю від 24.11.2021 №84 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені в Законі України від 26.01.1993 №2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 1 пункту 3 Положення №43 передбачено, що основним завданням Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення №43).

Відповідно до абзацу 8 підпункту 4 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.

Пунктом 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 23.02.2017 №39 (далі - Положення №39), Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області є структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби. Основним завданням Управління є реалізація повноважень Північного офісу Держаудитслужби на території Житомирської області.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №39 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.

Таким чином, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області є органом уповноваженим здійснювати державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.

Частиною 2 статті 2 Закону №2939-ХІІ передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

За визначенням, наведеним в пункті 14 частини 1 статті 1 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII), моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закону №922-VIII.

Частинами 1-4 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:

2) тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

3) переможець процедури закупівлі: не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей.

Надаючи оцінку висновкам органу державного фінансового контролю щодо встановлених порушень, суд зазначає наступне.

В констатуючій частині оскаржуваного висновку зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено порушення вимог частини 4 статті 23 Закону.

Суть порушення: в порушення вимог частини 4 статті 23 Закону, тендерна документація Замовника (Додаток №2 до тендерної документації «Технічне завдання»), містить посилання на конкретну торгову марку та виробника («IZOVAT», «Cerezit», «ECOBOND», «эThermaflex», «Danfoss», «Джміль», «Алюфом» та ін.), з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».

Судом встановлено, що у Додатку №2 до тендерної документації на закупівлю товару «Технічне завдання» містить інформацію про технічні характеристики предмета закупівлі, а також, серед іншого, посилання на конкретну марку та виробника товару. Вказані посилання містять вираз «або еквівалент».

Згідно пункту 33 частини першої статті 1 Закону №922-VIII технічна специфікація до предмета закупівлі - це встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

Суд зазначає, що вимоги до технічної специфікації передбачено статтею 23 Закону №922-VIII, а вказаний Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює, зокрема правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад, а його метою, зокрема, є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель.

Отже, як зазначено вище, технічна специфікація - це встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що вартості таких товарів та послуг не містить.

Суд зазначає, що чинним законодавством у сфері публічних закупівель не передбачено конкретної форми обґрунтування, яке має містити тендерна документація в разі закупівлі з посиланням на конкретну торгову марку, тип, місце походження тощо стосовно предмета закупівлі. Стаття 23 Закону №922-VIII не зобов`язує замовників оприлюднювати обґрунтування посилання на конкретного виробника.

З метою недопущення порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та не порушення принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, уповноваженою особою поряд з назвами торгових марок, при формуванні технічної специфікації, було додано вираз «або еквівалент», що жодним чином не звужувало коло потенційних учасників даної закупівлі.

Суд зазначає, що у замовника мають бути обґрунтовані підстави щодо закупівель з посиланням на конкретну торгову марку та виробника, однак частина 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачає обов`язку замовника закупівлі письмово та безпосередньо у тендерній документації наводити обґрунтування посилання на конкретні торгові марки та виробника при зазначені виразу «або еквівалент».

У цьому контексті доцільно зазначити, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи), у т.ч. стосовно обґрунтування підстави щодо закупівель з посиланням на конкретну торгову марку та виробника.

Відповідач до позивача з таким питанням не звертався.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що, враховуючи специфіку предмета закупівлі, для дотримання вимог технічної специфікації, в якій міститься посилання на конкретні торгові марки (Додаток №2 до Тендерної документації), позивачем було зазначено, а відповідачем визнається, вираз «або еквівалент», чим дотримано вимоги ч.4 ст.23 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо виявлених в ході здійснення моніторингу порушень підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону, суд зазначає наступне.Щодо відповідності тендерної пропозиції ТОВ «Тетерів-Будпроект» умовам тендерної документації та порушення позивачем вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII суд зазначає наступне.

Пунктом 32 ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до вимог п.п 3.6.2 п. 6 розділу III тендерної документації (а.с.27 на звороті) встановлено вимогу, що учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують право виконувати роботи, що передбачені у Додатку № 2 до тендерної документації, зокрема, оригінал або належним чином завірену копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або декларації відповідності матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони праці під час виконання таких робіт підвищеної небезпеки, та/або ліцензії на провадження певного виду робіт, що передбачені технічним завданням (Додаток 2 до тендерної пропозиції), якщо отримання такого дозволу, декларації або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. У разі завершення терміну дії декларації, дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, ліцензії на провадження певного виду робіт, що передбачені технічним завданням замовника, або ж відсутності зазначених документів, учасники надають у складі пропозиції пояснювальну записку та документи, що підтверджують факт подання ними до уповноваженого органу пакету документів для продовження терміну або ж отримання декларації, дозволу, ліцензії. У разі відсутності в учасника ліцензії та/або декларації, та/або дозволу на виконання певного виду робіт, визначених у технічному завданні, у складі тендерної пропозиції мають бути надані ліцензія та/або декларація, та/або дозвіл субпідрядника/субпідрядників, який/які виконуватимуть такі роботи (зазначені документи (ліцензія та/або дозвіл) надаються у тому разі якщо вартість робіт, що доручатимуться субпідряднику/субпідрядникам становитиме 20 і більше відсотків від вартості договору про закупівлю). Якщо ліцензія та/або декларація, та/або дозволи видані учаснику (субпідряднику/субпідрядникам) як електронні документи і знаходиться у вільному доступі, то учасник надає інформацію.

Як вказує відповідач, у пункті 6 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (в редакції яка діє з 10.03.2021), передбачено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 23 видів робіт підвищеної небезпеки групи А додатка 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77 (далі - постанова № 77), а саме: «Монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин», здійснюється на підставі дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Отже, зважаючи, що предметом закупівлі є капітальний ремонт приміщення спортивної зали та допоміжних приміщень в "ОНЗ Городницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Городницької селищної ради, вказані роботи мають виконуватись на підставі вище зазначеного дозволу. Натомість, за результатами моніторингу встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Тетерів-Будпроект» відсутній дозвіл на виконання вищевказаних робіт підвищеної небезпеки, виконання яких передбачено технічним завданням, чим не дотримано вимоги п. 6 розділу III тендерної документації.

Також пояснює, що роботи, передбачені предметом закупівлі, зазначені саме у пункті 23 видів робіт підвищеної небезпеки Групи А, тобто віднесені до таких, які виконуються на підставі дозволу. Крім того, внесені Кабінетом Міністрів України 03.02.2021 зміни до постанови № 77 спричинили до змін ряду нормативних актів, що не було враховано позивачем. Зокрема, до «Переліку певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть проводитися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 725 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 973) включено пункт 49, в якому визначено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у групі А додатка 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки можуть проводитися виключно на підставі дозволу.

Представник позивача заперечував проти таких доводів та пояснив, що на виконання вищевказаних вимог учасник ТОВ «Тетерів-Будпроект» у складі тендерної пропозиції надав декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки від 02.06.2020 №288-20 на роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме, на вантажопідіймальні крани та машини, підйомники та від 10.02.2021 № 95-21 на роботи в траншеях, котлованах, земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метра, роботи верхолазні, зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, зварювальні роботи.

Вважає, що твердження відповідача повністю не відповідають фактичним обставинам справи оскільки до 10.03.2021 (до моменту набрання чинності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77) на зведення, монтаж і демонтаж будинків споруд, зміцнення їх аварійних частин видавалась саме Декларація відповідності.

Суд зазначає, що починаючи з 10.03.2021 на монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин необхідно отримувати відповідні дозволи, проте відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 77 від 03 лютого 2021 року «Про затвердження переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вказано, що декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, видані до набрання чинності цією постановою, є чинними до внесення змін до таких декларацій.

Узагальнюючи наведене суд не приймає доводи відповідача щодо недотримання ТОВ «Тетерів-Будпроект» вимоги п. 6 розділу III тендерної документації.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням уповноваженої особи Замовника від 04.11.2021 (протокол №4) було визначено Переможцем процедури відкритих торгів з особливостями учасника процедури закупівлі ТОВ "ТЕТЕРІВ БУДПРОЕКТ", прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем відкритих торгів з особливостями та оприлюднено в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей повідомлення про намір укласти договір про закупівлю із ТОВ "ТЕТЕРІВ БУДПРОЕКТ".

Крім того, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному висновку зазначено спосіб усунення встановлених порушень шляхом вчинення дій щодо розірвання договору, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору.

Водночас такий захід реагування, на думку суду, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

На переконання суду зауваження, зазначені у висновку, носять формальний характер та не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону № 2939-XII передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зауважує, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою контролюючого органу про припинення зобов`язань за договором укладеним за результатами публічної закупівлі.

Тому, орган державного фінансового контролю не наділений повноваженнями спонукати суб`єктів господарювання до розірвання господарського договору. Спонукання позивача на розірвання господарського договору може призвести до порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене, в світлі обов`язкового характеру вимог органу державного фінансового контролю, є порушенням вимог Закону №922-VIII до змісту висновку як акту індивідуальної дії.

Водночас за результатами аналізу відповідачем питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень законодавства не встановлено, що також свідчить про добросовісне проведення позивачем процедури публічної закупівлі.

З наведеного, суд вважає, що зазначені у висновку порушення є проявом надмірного формалізму, що є нелогічним та не відображає основної мети Закону №922-VIII, а саме - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з підпунктом 20 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

У спірній ситуації відповідач не порушував перед відповідними державними органами, тобто, у цьому конкретному випадку перед судом, питання про визнання недійсним договору з підрядником, укладеним позивачем за результатами відкритих торгів, отже діяв не у визначений спосіб.

З огляду на такі обставини зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним заходом впливу на замовника закупівлі.

Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Відтак, суд погоджується з аргументами позивача, про те, що оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Про необхідність застосування принципу пропорційності у аналогічних правовідносинах наголошено у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №160/13903/21, від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява № 34049/96) від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що Держаудитслужба, приймаючи оскаржуваний висновок, діяла необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, що не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів повноти правопорушення позивача у сфері публічних закупівель, а його відсутність у спірних правовідносинах доводить протиправність оскарженого рішення та необхідність його скасування, що відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

вирішив:

Адміністративний позов відділу освіти Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області (вул. Заводська, 8, Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область,11714, код ЄДРПОУ 41469223 до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.П. Корольова, 12,Житомир,10014 код ЄДРПОУ: 40479560) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупі робіт ««Капітальний ремонт приміщення спортивної зали та допоміжних приміщень в «ОНЗ Городницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Городницької селищної ради Новоград- Волинського району Житомирської області» за адресою: вул. Центральна, 5 смт Городиця Новоград-Волинського району Житомирської області» (код ДК 021:2015: 454500ф-6 І завершальні будівельні роботи), оголошення UА-2021-10-05-003139-b.

Стягнути на користь відділу освіти Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

04.11.24