Рішення

від 04.11.2024 по справі 240/14918/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/14918/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВА ІНГРЕДІЄНТС ГРУП" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СВА ІНГРЕДІЄНТС ГРУП" з позовом до Львівської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29 липня 2024 року № UA209000/2024/400132/2;

- визнати протиправним та скасувати картку Львівської митниці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 липня 2024 року № UA209140/2024/000666.

В обґрунтування позовних вимог позивач наполягає на тому, що разом з митною декларацією ним було подано до митного органу належні документи, які дозволяють визначити митну вартість імпортованих товарів. Зауваження митниці до поданих документів не стосуються числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, поданими до митного контролю. Проте, митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та, як наслідок, відмовив у прийнятті митної декларації.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провадити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву стверджує про те, що обов`язок доведення обґрунтованості заявленої до митного оформлення вартості товару лежить на декларанту. Саме декларант має довести правильність здійснених розрахунків митної вартості, як і правильність обраного методу визначення митної вартості товару. Оскільки подані позивачем документи містили розбіжності, оскаржувані рішення митного органу є обґрунтованими, а тому просить відмовити в позові.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд цієї справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що 13 червня 2024 року між Suomen Sokeri Оу / Finnsugar Ltd (Фінляндія), як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА Інгредієнтс Груп", як Покупцем, укладено зовнішньо-економічний контракт № 13062024МЕ на поставку протягом періоду 01 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року товару:

- цукровий сироп Лейпомо 25 кг в кількості 100000 кг за ціною 1120,00 Євро за метричну тонну;

- продукт "NIB SUGAR 2000" в гранулах, 25 кг в кількості 20000 кг за ціною 1391,00 Євро за метричну тонну;

- біла суха помадка "Dry Fondant" 10 кг в кількості 1000 кг за ціною 1818,00 Євро за одну метричну тонну.

Згідно з контрактом поставка товару здійснюється на умовах FСА Кантвік, Фінляндія (Інкотермс 2020) з оплатою 100 % вартості рахунку-фактури до завантаження.

За цим контрактом Продавцем було продано Покупцеві товар, а саме: цукровий сироп Лейпомо 25 кг в кількості 13000,00 кг за ціною 1120,00 Євро за метричну тонну на суму 14560,00 Євро та продукт "NIB SUGAR 2000" в гранулах, 25 кг в кількості 4200,00 кг за ціною 1391,00 Євро за метричну тонну на суму 5842,20 Євро. Загальна сума товару 20402,20 Євро.

На виконання умов цього контракту при ввезенні товару на митну територію України декларантом позивача було оформлено та подано Львівській митниці митну декларацію від 26 липня 2024 року № 24UА209140021044U2, за якою заявлено до митного оформлення товари: Лейпомо 25 кг в кількості 13000,00 кг та продукт "NIB SUGAR 2000" в гранулах, 25 кг в кількості 4200,00 кг за заявленою митною вартістю на загальну суму поставки 20402,20 Євро.

Для здійснення митного оформлення до митної декларації відповідачу були надані такі документи:

рахунок-проформа (Рrоfоrmа іnvоісе) від 11 липня 2024 року № 414239;

рахунок-фактура (інвойс) (Соmmеrсіаl іnvоісе) від 23 липня 2024 року № 243113349;

автотранспортна накладна (Rоаd соnsіgnmеnt nоtе) від 23 липня 2024 року № 73706602;

банківський платіжний документ, що стосується товару від 12 липня 2024 року № 001356677;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 24 липня 2024 року № 129;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару, а саме довідка про транспортно-експедиторські витрати від 25 липня 2024 року № 25/07;

висновок Київської обласної торгово-промислової палати від 26 липня 2024 року № КТП-0782, наданий за результатами цінового моніторингу; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 13 червня 2024 року № 13062024МЕ, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів;

договір (контракт) про перевезення від 11 квітня 2022 року № 11042022;

договір (контракт) про перевезення від 01 січня 2021 року № АТ-01/03/24;

заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 23 липня 2024 року № б/н;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) від 26 липня 2024 року № 11708002;

декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 23 липня 2024 року № 243113349;

Неаlth сеrtifiсаtе від 19 червня 2023 року;

заявка на перевезення від 19 липня 2024 року № 2307;

копія митної декларації країни відправлення від 23 липня 2024 року № 24FІ000000718870Е6;

митна декларація від 26 липня 2024 року № 24UА209140021044U2.

Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту) на загальну суму 20402,20 Євро: товар № 1 код 17029095 00 (цукровий сироп "Leipomo" (Leipomo sugar syrup), без додання барвників та ароматичних речовин, що містить цукрозу та інвертний цукор) 14560,00 Євро; товар № 2 код 17019910 00 (продукт, що відповідає цукру білому з масовою часткою цукрози в перерахунку на суху речовину min 99,7 %, без додавання ароматичних речовин та барвників "NIB SUGAR 2000") 5842,20 Євро.

08 серпня 2024 року митницею скеровано електронне повідомлення із зазначенням того, що відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (надалі МК України) для підтвердження заявленої митної вартості товару необхідно надати такі документи: - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України необхідно (за наявності) додати такі документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Заявою від 29 липня 2024 року № 29/07-13 декларантом повідомлено митницю, що для підтвердження митної вартості товару надані усі документи, що зазначені в графі 44 МД від 26 липня 2024 року № 24UА209140021044U2.

29 липня 2024 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400132/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товарів (2б, стаття 60 МК України), заявлену позивачем в митній декларації від 26 липня 2024 року № 24UА209140021044U2 митну вартість товару № 1 скоригував до 19152,90 Євро, товару № 2 до 7077,42 Євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товарів, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив про те, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, із зазначенням такого:

- у поданій до митного оформлення ЦМР у гр.22 та 23 відсутні підписи та печатки відправника та перевізника;

- у пункті 2.2 Договору на перевезення від 11 квітня 2024 року № 11042022 зазначено, що для здійснення кожного перевезення Замовник передає виконавцю Заявку, яка містить істотні умови перевезення. У наданій до митного оформлення Заявці у розділі "особливі умови" міститься вказівка "ЦМР страхування" у наданих до митного оформлення Рахунку на перевезення та Довідці інформація щодо витрат на страхування ватажу відсутня;

- у наданій до митного оформлення Довідці у пункті 3 витрат вказано експедиційні витрати по території України, очевидно, що експедиційні послуги надаються по всій протяжності маршруту перевезення. Проте, відомості щодо розбивки витрат відсутні.

- за власним бажанням декларантом додатково надано висновок щодо вартісних характеристик товару. В наданому висновку експертом не відображено інтернет пропозиції. Згідно з пунктом 54 Національного стандарту № 1, затвердженого ПКМУ від 10 вересня 2003 року № 1440, зібрані вихідні дані та інша інформація повинна відображатися у звіті з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. У Висновку, наданому для підтвердження заявленої митної вартості, відсутні вихідні дані з додатками. Висновок не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Згідно зі спірним рішенням про коригування митної вартості товарів у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України, Львівська митниця не визнала заявлену декларантом митну вартість.

За результатами процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів, митим органом було здійснено коригування митної вартості товару й, за неможливості застосувати наступний метод визначення митної вартості, а саме метод 2а (стаття 59 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, обрано метод визначення митної вартостіза ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (2б).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугували митна декларація від 31 травня 2024 року № UА209140/2024/15473, де митна вартість товару становить 1,6 дол. США за кг та митна декларація від 09 травня 2024 року № UА209140/2024/13061, де митна вартість товару становить 1,83 дол. США за кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Львівська митниця видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 липня 2024 року № UA209140/2024/000666.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першоїМК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зістаттею 248 МК Українимитне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Частиною сьомоюстатті 257 МК Українипередбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно зУКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтею49 МК Українивизначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Частинами четвертою та п`ятоюстатті 58 МК Українипередбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятоюстатті 58 МК Українивстановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з частиною першоюстатті 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

За умовами частин першої та другоїстатті 52 МК Українизаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно дочастин першої четвертої, шостої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частинами першою, другою та третьою статті 58 МК Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертоїстатті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятоїстатті 54 МК України).

Також пунктом 2 цієї ж частини статті 54 МК України визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положеньстатті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятоїстатті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини першоїстатті 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другоюстатті 55 МК Українипередбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналіз частин першої та другоїстатті 53 МК Українидає підстави вважати, щоМК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннямистатті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті53, частин першої,другоїтап`ятоїстатті54, статті58 МК Українидає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених устатті 58 МК України.

Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статейМК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості за таких умов: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За змістом спірних обставин у цій справі, відмовляючи позивачу у визначенні митної вартості за першим (основним) методом, яка зазначена у митній декларації від 26 липня 2024 року № 24UА209140021044U2, відповідач виходив з того, що поданими декларантом до митного оформлення документами не підтверджено числові значення складових заявленої до декларування митної вартості товарів, а саме:

- у поданій до митного оформлення СМR у гр. 22 та 23 відсутні підписи та печатки відправника та перевізника;

- у пункті 2.2 Договору на перевезення від 11квітня 2024 року № 11042022 зазначено, що для здійснення кожного перевезення Замовник передає виконавцю Заявку, яка містить істотні умови перевезення. У наданій до митного оформлення Заявці у розділі "особливі умови" міститься вказівка "СМR страхування", однак у наданих до митного оформлення Рахунку на перевезення та Довідці інформація щодо витрат на страхування ватажу відсутня;

- у наданій до митного оформлення Довідці у пункті 3 витрат вказано експедиційні витрати по території України, які, як зазначає митний орган, очевидно, що надаються по всій протяжності маршруту перевезення. Проте, відомості щодо розбивки витрат відсутні.

За наведеного, а також враховуючи те, що поданий позивачем висновок експерта щодо вартісних характеристик товару не відображає інтернет пропозиції, митний орган дійшов висновку, що поданими декларантом документами не підтверджено обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, що слугувало підставою для застосування другорядного методу (2б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) для визначення митної вартості.

Суд не погоджується з такими висновками митного органу й виходить з того, що відповідно до статті 60 МК України ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів для цілей визначення митної вартості імпортованого товару береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, з-поміж іншого, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15 Верховний Суд зауважив на тому, що сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Також у постанові від 05 березня 2019 року у справі № 815/143/174 Верховний Суд вказав на те, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Згідно зі спірним рішенням від 29 липня 2024 року № UA209000/2024/400132/2 за основу для коригування митної вартості товару за методом 2б митним органом взято митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями від 31 травня 2024 року № UА209140/2024/15473 та від 09 травня 2024 року № UА209140/2024/13061. Разом з тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить ані порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару.

З цих підстав оскаржуване рішення про коригування митної вартості не можна визнати обґрунтованим, оскільки саме лише посилання на митні декларації із зазначенням задекларованої митної вартості не дозволяє пересвідчитись у тому, що цей товар був подібним товару, що імпортується позивачем, як і перевірити чи характеристики оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, могли бути порівнювані для цілей визначення митної вартості товару.

Доведення таких обставин покладено саме на митний орган, як і викладення пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо (згідно з викладеними вище вимогами до оформлення рішення про коригування митної вартості товарів) для цілей дотримання встановлених митним законодавством вимог при здійсненні коригування заявленої митної вартості товарів.

Щодо аргумента відповідача про те, що в CMR відсутні підписи та печатки відправника та перевізника суд зазначає таке.

Відповідно до статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року "вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна". При цьому використання печатки не є обов`язковим принаймні за українським законодавством (відповідач не навів положень законодавства країни - відправника, що містило б відповідний обов`язок), відтак відсутність печатки на CMR не може вважатися дефектом документа, який впливає на його чинність. При цьому, факт проставлення або не проставлення підпису та/або штампу відправника/перевізника товару жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару, тому суд відхиляє такі аргументи відповідача.

Як слушно зауважує позивач, відповідно до статті 4 цієї Конвенції складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Цією ж статтею також обумовлено й те, що відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Разом з тим, інформація, зазначена у CMR, самостійно не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару митним органом не виявлено.

Так само відсутність розбивки суми транспортних витрат за межами митної території України та по території України, про що стверджує відповідач, у довідці про транспортно-експедиторські витрати від 25 липня 2024 року за вих. № 25/07 не впливає на правильність визначення митної вартості товару.

Позивач обґрунтовано зазначає про те, що надана відповідачу довідка про транспортно-експедиторські витрати від 25 липня 2024 року за вих. № 25/07 разом із Заявкою на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 19 липня 2024 року № 2307 є належними та достатніми доказами щодо розміру витрат на транспортування товару.

Так, у цій Заявці вказано числове значення вартості перевезення, яке становить 107988,48 грн, а в Довідці міститься розбивка витрат, а саме: транспортно-експедиторські витрати по перевезенню з Кантвік (Фінляндія) до кордону України п.п.Рава-Руська становлять 98000 грн; транспортно-експедиторські витрати по перевезенню по території Україна становлять 9988,48 грн (транспортні витрати 7000,00 грн + експедиторські витрати 2988,48 грн). Загальна сума в Довідці (107988,48 грн) повністю співпадає з вартістю транспортних послуг, відображених в Заявці (107988,48 грн).

Натомість відповідачем не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності розбивки суми експедиційних витрат за межами митної території України та по території України та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезений позивачем.

Що ж до тверджень митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення Рахунку на перевезення та Довідці інформації щодо витрат на страхування вантажу враховуючи те, що у заявці до договору на перевезення міститься вказівка "CMR страхування", суд зазначає таке.

Так, згідно з пунктом 8 частини другої статті 53 МК України визначено, що страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, є документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо таке страхування здійснювалося.

Положеннями пункту 7 частини десятої статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на страхування цих товарів (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто, при визначенні митної вартості товарів витрати на страхування враховуються якщо страхування здійснювалося та якщо ці витрати не включалися до ціни товару.

Як вже йшлося, поставка товару позивачу здійснювалась на умовах FCA Інкотермс 2020.

Так, відповідно до умов FCA Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс", термін FCA ("Франко перевізник") означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

При цьому, термін FCA ("Франко перевізник") не передбачає обов`язків страхування як для продавця, так і для покупця.

Оскільки поставка на умовах FCA Інкотермс 2020 не передбачає обов`язку страхування товару, відповідно, у позивача не було обов`язку надавати відповідачу страхові документи на підтвердження митної вартості товарів.

Як зазначає позивач й підтверджується матеріалами справи, зовнішньоекономічний контракт від 13 червня 2024 року № 13062024 МЕ не містить зобов`язань сторін щодо страхування товару, а в наданій до митного оформлення Довідці про транспортно-експедиційні витрати від 25 липня 2024 року № 25/07 вказано про те, що додаткове страхування вантажу не проводилось. Проставлення відповідної відмітки щодо страхування у Заявці від 19 липня 2024 року № 2307 "Особливі умови: "CMR страхування" позивач пояснює страхуванням відповідальності експедитора, яке входить у вартість транспортно-експедиторських послуг, й такі доводи відповідачем не спростовано перед судом.

За встановлених обставин цієї справи, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд констатує, що митним органом не доведено, що ТОВ "СВА ІНГРЕДІЄНТС ГРУП" було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Враховуючи, що вказані вище доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товарів оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а тому однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають та який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Аналіз досліджених судом документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів за першим методом, дає підстави для висновку, що позивачем було надано достатні документи відповідно до переліку, закріпленого частиною другоюстатті 53 МК України, а тому у митного органу не було обґрунтованих підстав вважати, що має місце заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення їх митної вартості.

Роблячи висновки у цій справі суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог частини другоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), а згідно з частиною другоюстатті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності свого рішення в частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим.

Оскільки причиною відмови у прийнятті митної декларації від 26 липня 2024 року 24UA209140021044U2 згідно з оскаржуваною карткою відмови від 29 липня 2024 року № UA209140/2024/000666 вказано "неможливість завершення митного оформлення у зв`язку із рішенням про коригування митної вартості та необхідністю внесення змін у відповідні графи МД" визнання протиправним рішення про коригування митної вартості зумовлює й протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації з тих же підстав.

Отже, оскаржувані у справі рішення митного органу не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні. Тому позов слід задовольнити.

За правилами статті 139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 6056 грн (платіжна інструкція від 08 серпня 22024 року № 2336) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 КАС України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВА ІНГРЕДІЄНТС ГРУП" (вул. Чуднівська, буд. 167, кв. 1, м. Житомир, 10005, код ЄДРПОУ 42147100) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29 липня 2024 року № UA209000/2024/400132/2.

Визнати протиправним та скасувати картку Львівської митниці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 липня 2024 року № UA209140/2024/000666.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВА ІНГРЕДІЄНТС ГРУП" понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6056 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

04.11.24